Connect with us

Події

У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкування свого чергового ювілею розпочав відкриттям виставки «105 років – 105 вистав».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це унікальна ретроспектива найзнаковіших із 600 вистав театру, які сформували його обличчя та визначили стиль головної драматичної сцени країни.

В експозиції представлено рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.







У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

«Сьогодні тут легендарні обличчя, неймовірні емоції, неймовірне світло від багатьох легендарних акторів у фантастичних театральних роботах», – сказав на відкритті виставки генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Євген Нищук.

Зокрема, в експозиції представлено фото Анатолія Хостікоєва у головній ролі у виставі «Енеїда», прем’єра якої відбулася у 1986 році. За словами Нищука, цьогоріч у листопаді готується нова інтерпретація твору Івана Котляревського. Над постановкою працює режисер Давид Петросян.

Крім того, гендиректор нагадав, що під час повномасштабної війни на франківській сцені показують свої вистави театри із прифронтових міст. Так, нещодавно гастролювали колективи із Сум, Сіверськодонецька, Херсона і Миколаєва.

Художник-сценограф Анна Духовична розповіла Укрінформу, що виставкою «105 років – 105 вистав» франківці намагалися представити славну історію свого театру та створити атмосферу гри. «Відвідувачі мають змогу побачити афіші та світлини дуже поважного віку. Є фото 1918 року, де грають Гнат Юра та Лесь Курбас. А на фото сучасної вистави «Безталанна» бачимо актора Захара Нечипора – захисника України. На вікнах сидять Сірі тіні без облич з вистави «Сторонні серед нас» (2019) як уособлення самотньої людської сутності», – зазначила Духовична.





Серед представлених костюмів – вбрання, в якому Богдан Ступка грав Тев’є-Тевеля (1989), сукня, в якій Людмила Смородіна виходила на сцену у ролі Єлизавети у виставі «Віват, королево!» (2006), сценічний одяг Анни з постановки «Украдене щастя» 1979 року і Стехи з «Назара Стодолі» 2009-го, інші.

Про вистави-довгожителі розповіла Укрінформу народна артистка України Наталія Сумська, чий творчий шлях розпочався на сцені Театру Франка у 1977 році. Зокрема, постановка «Кін IV», де Анатолій Хостікоєв був і режисером, і виконавцем головної ролі, з 1999-го на сцені була рівно 20 років, «Енеїда» Сергія Данченка – 17 років. По 12 років ішли «Біла ворона» і «Пігмаліон». Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» режисера Петра Ільченка відбулася у 2007 році, незмінно у ролі Кайдашихи Наталія Сумська вийшла на сцену понад 370 разів.

Виставка «105 років – 105 вистав» демонструється на другому поверсі головної будівлі театру до 30 квітня.

Читайте також: Київський Театр юного глядача відзначив 100-річчя

Франківці також розповіли, що 27 березня, у Міжнародний день театру, відбудеться концертна програма «Стоїмо на сцені, на своїй землі. 105 років Театру імені Івана Франка». Цього вечора на сцені Театру Франка покажуть уривки знакових вистав, музичні номери, відеохроніку, також колектив готує особливі сюрпризи для гостей.

Крім того, до 105–ї річниці театру впродовж чотирьох днів у березні та квітні проведуть майстер-класи «Будинок чудес», під час яких охочі власноруч оздоблюватимуть театральні маски та дізнаються секрети роботи декораторів.



Джерело

Події

Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець

Published

on



Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.

Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.

Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.

Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.

За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.

Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.

Читайте також: Бібліотеці в Латвії передали 115 книг українською мовою

“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Біля Галича археологи знайшли артефакт Трипільської культури

Published

on



На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.

Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.

«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.

За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.

Читайте також: На Бакоті виявили давньоруське поховання дитини та скіфський наконечник стріли

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.

Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак

Published

on


В Одесі на базі Художнього музею провели тренінги «Вартові спадщини: волонтерські дії після ракетних ударів», на яких розповіли про алгоритм першочергових дій у разі руйнування об’єктів культурної спадщини через російські обстріли.

Про це Укрінформу розповіли у пресслужбі Одеського художнього музею.

Учасниками програми стали 160 людей, 90 з яких дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів тепер формує перше в місті ядро спільноти, готової діяти у випадку нових ударів по культурних об’єктах.

Учасники прослухали шість онлайн-лекцій від експертів з кризового реагування, реставраторів, музейників та фахівців з безпеки. Також волонтери мали два дні практичної підготовки, де відпрацьовували дії в умовах, наближених до реальних. Учасники навчилися фіксувати руйнування, проводити первинну стабілізацію пошкоджених експонатів, сортувати фрагменти тощо.






В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак / Фото: Івана Страхова

Організувала тренінги ГО Museum for Change у партнерстві з ГО ACURE та НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримки міжнародної організації Cultural Emergency Response (Нідерланди) в межах проєкту Black Sea Regional Hub.

«Для Одеси це важливо: ми маємо фахово підготовлених людей, які знають, як діяти і як врятувати цінні об’єкти. Це суттєво збільшує шанси зберегти нашу спадщину», – зазначають організатори.

Читайте також: Данія жертвує €1,3 мільйона на відновлення української культурної спадщини

Як повідомляв Укрінформ, у будівлі Одеського національного художнього музею (ОХМ), яка зазнала значних пошкоджень унаслідок влучання російської ракети 5 листопада 2023 року, завершені стабілізаційні роботи за кошти благодійників. Роботи виконали за кошти міжнародного фонду ALIPH у співфінансуванні з Європейським Союзом. Оператор допомоги – громадська організація Museum for Change.

Фото Івана Страхова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.