Події
У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкування свого чергового ювілею розпочав відкриттям виставки «105 років – 105 вистав».
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це унікальна ретроспектива найзнаковіших із 600 вистав театру, які сформували його обличчя та визначили стиль головної драматичної сцени країни.
В експозиції представлено рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.
У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
«Сьогодні тут легендарні обличчя, неймовірні емоції, неймовірне світло від багатьох легендарних акторів у фантастичних театральних роботах», – сказав на відкритті виставки генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Євген Нищук.

Зокрема, в експозиції представлено фото Анатолія Хостікоєва у головній ролі у виставі «Енеїда», прем’єра якої відбулася у 1986 році. За словами Нищука, цьогоріч у листопаді готується нова інтерпретація твору Івана Котляревського. Над постановкою працює режисер Давид Петросян.
Крім того, гендиректор нагадав, що під час повномасштабної війни на франківській сцені показують свої вистави театри із прифронтових міст. Так, нещодавно гастролювали колективи із Сум, Сіверськодонецька, Херсона і Миколаєва.

Художник-сценограф Анна Духовична розповіла Укрінформу, що виставкою «105 років – 105 вистав» франківці намагалися представити славну історію свого театру та створити атмосферу гри. «Відвідувачі мають змогу побачити афіші та світлини дуже поважного віку. Є фото 1918 року, де грають Гнат Юра та Лесь Курбас. А на фото сучасної вистави «Безталанна» бачимо актора Захара Нечипора – захисника України. На вікнах сидять Сірі тіні без облич з вистави «Сторонні серед нас» (2019) як уособлення самотньої людської сутності», – зазначила Духовична.


Серед представлених костюмів – вбрання, в якому Богдан Ступка грав Тев’є-Тевеля (1989), сукня, в якій Людмила Смородіна виходила на сцену у ролі Єлизавети у виставі «Віват, королево!» (2006), сценічний одяг Анни з постановки «Украдене щастя» 1979 року і Стехи з «Назара Стодолі» 2009-го, інші.
Про вистави-довгожителі розповіла Укрінформу народна артистка України Наталія Сумська, чий творчий шлях розпочався на сцені Театру Франка у 1977 році. Зокрема, постановка «Кін IV», де Анатолій Хостікоєв був і режисером, і виконавцем головної ролі, з 1999-го на сцені була рівно 20 років, «Енеїда» Сергія Данченка – 17 років. По 12 років ішли «Біла ворона» і «Пігмаліон». Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» режисера Петра Ільченка відбулася у 2007 році, незмінно у ролі Кайдашихи Наталія Сумська вийшла на сцену понад 370 разів.

Виставка «105 років – 105 вистав» демонструється на другому поверсі головної будівлі театру до 30 квітня.
Франківці також розповіли, що 27 березня, у Міжнародний день театру, відбудеться концертна програма «Стоїмо на сцені, на своїй землі. 105 років Театру імені Івана Франка». Цього вечора на сцені Театру Франка покажуть уривки знакових вистав, музичні номери, відеохроніку, також колектив готує особливі сюрпризи для гостей.
Крім того, до 105–ї річниці театру впродовж чотирьох днів у березні та квітні проведуть майстер-класи «Будинок чудес», під час яких охочі власноруч оздоблюватимуть театральні маски та дізнаються секрети роботи декораторів.
Події
Міша Правильний написав пісню для 92-ї бригади імені Івана Сірка
“Культурні сили” представили третій епізод музичного мілітарного проєкту “Фронтова студія”, у якому військові підрозділи відчиняють двері для музикантів, щоб народжувалися бойові пісні.
Цього разу репер Міша Правильний приїхав до 92-ї ОШБр, поспілкувався з бійцями та написав для них пісню. Він провів кілька днів з операторами НРК, розвідниками, штурмовиками та командирами бригади, відвідав посвяту воїнів бригади — все, аби краще передати бойовий дух бригади.
Результатом цих зустрічей та роботи у підрозділах стала пісня “92-ге життя”, створена Мішею Правильним у творчій співпраці з Сашею Чемеровим, музичним продюсером “Фронтової Студії”.
92-га бригада — одна з найславетніших у Збройних силах України. У 2014 році вона наступала під Іловайськом, а в 2015 році боронила Дебальцеве та Щастя. Саме воїни 92-ї бригади першими взяли в полон диверсантів російської розвідки. У 2022 році бригада захистила Харків і перейшла у контратаку, визволивши Куп’янськ. Надалі тримала оборону Бахмута, зірвала нове вторгнення росіян на Харківщину та здійснила рейд в Курську область РФ.
На шевроні бригади — козацькі мушкети, захисний частокіл та число “92” латинськими цифрами. Гасло бригади: “Собі — честь, Україні — славу!”.
“Я відвідав дуже багато підрозділів, бачив, як діють піхота і розвідка, як мобільна вогнева група працює по “шахедах”, — не все можна розповідати з безпекових міркувань. Але я вражений. Втомлений, але вражений. Попри те що тут важко, ніхто не скаржився. Дуже багато молоді, професійної молоді, у всіх є бойовий досвід», — поділився враженнями музикант.
“Тут дихати важко — часто так влаштовані війни, Тут дихати важко — це для того, щоб всі інші дихали вільно”, — співає він у пісні “92-ге життя”.
Третій епізод нового сезону “Фронтової студії” можна подивитись на каналі CulturalForcesMusic
Як повідомлялось, у межах нового сезону “Фронтової студії” вже вийшли два епізоди:
Саша Чемеров із треком “Божою милістю” для 30-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Острозького;
Павло Гоц з піснею “Ніколи назад” для 93-ї бригади “Холодний Яр”.
“Фронтова студія” — музичний мілітарний проєкт платформи “Культурні сили”. У ньому взяли участь 17 відомих артистів. Серед них — Саша Чемеров, MONATIK, Павло Гоц (NAZVA), NORD DIVISION, Kozak Siromaha, Юля Юріна, Міша Правильний, Lely45, PROBASS ∆ HARDI, ДК “Енергетик” та інші.
Загалом у межах проєкту вийдуть 16 епізодів шоу, 16 релізів пісень і 16 музичних відео.
“Культурні сили” об’єднують військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Платформа розвиває воїнську культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. До платформи входять проєкти “Культурний десант”, “Книга на фронт”, “Фронтова студія”, “Оркестр 59” та інші.
Фото: 92 бригада
Події
В Одесі відкрилася виставка художників, які служать в ЗСУ
В Одеському Літературному музеї відкрилася виставка “Покликання” художників, які служать в лавах ЗСУ. Експозиція досліджує перетин мистецької і військової ідентичностей, вибудовуючи простір, де творчість стає формою самоартикуляції в умовах крайньої екзистенційної напруги.
Проєкт порушує питання візуальних стратегій виживання, трансформації художньої мови та збереження суб’єктності у стані війни. Представлені роботи фіксують внутрішні зміни митців — від емпатичного занурення у власний досвід до його контемплятивного переосмислення через художній жест. У кожному творі проступає індивідуальна оптика, голос митця, що не втрачається навіть у режимі радикальної реальності.
Важливою складовою експозиції є дефрамінг війни — спроба розглядати її не лише як деструкцію, а як чинник внутрішньої реконфігурації, що відкриває нові горизонти для мистецьких практик «Покликання» актуалізує тему духовної стійкості, внутрішнього світла як ресурсу суб’єктивності, що не згасає у темряві травматичного досвіду.
Це проєкт про те, як художник продовжує творити — не всупереч, а всередені війни. Це про вибір, який здійснює не розум, а глибинна інтенція — те, що й визначає справжнє покликання.
Учасники: Татаренко Ігор, Сімаченко Олександр, Erm Wohol, Танасюк Олександр, Недолуженко Денис, Луговцов Вадим, Буланий Єгор, Бреттер Павло, Кудрявцев Серж, Степанов Клим, Петро Нагуляк.
Фото: Сергій Коняхін.
Події
На війні загинув музикант і звукорежисер Валерій Литвин
На російсько-українській війні загинув скрипаль хору імені Верьовки та звукорежисер театру “Берегиня” Валерій Литвин.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки з посиланням на музиканта та військовослужбовця Олександра Ярмака.
“Страшна біда прийшла в наш колектив. На фронті загинув Валерій Литвин — син першої скрипки нашого хору, Володимира Литвина”, – йдеться у повідомленні.
До повномасштабного російського вторгнення Валерій був скрипалем, як і його батько.
Про загибель Валерія також повідомили в Київському академічному театрі Українського фольклору “Берегиня”.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув звукорежисер Едуард Павлов.
-
Суспільство5 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Усі новини1 тиждень ago5 фільмів, які отримали найбільше Оскарів в історії кіно
-
Політика7 днів agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Політика1 тиждень agoОрбан після зустрічі з Путіним заявив, що Україна має стати «буферною державою»
