Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура. 

На головну нагороду претендують:

• Соня Капинус, “Білі Кролики”, видавництво “Орландо”, Київ, 2024;
• Мія Марченко та Катерина Пекур, “Діти вогненного часу”, видавництво Readberry, Харків, 2024;
• Їцхок Лейбуш Перец, “!Хасидське”, “Дух і Літера”, Київ, 2024;
• Христина Семерин (упорядниця), “Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х — 1930-х” “Дух і Літера”, Київ, 2024;
• Елі Шехтман, “Ґойрл. Кільця на душі” “Апріорі”, Львів, 2023).

Переможця обиратиме журі. До його складу цьогоріч увійшли:

• поет, перекладач, есеїст, викладач Українського католицького університету Остап Сливинський – голова журі;
• директорка літературного напряму Razom Literature, ініціаторка Razom Book Club (США) Марія Генкіна;
• прозаїк, публіцист, автор романів “Каїн”, “Ситуація “нуль”, “Андрогін” Володимир Єшкілєв.

Головний приз — 6 тис. євро (понад 293 тисячі гривень), з яких автор отримає 4 тис. євро (більше ніж 195 тисяч гривень), а видавництво — 2 тис. євро (майже 100 тисяч гривень). Також присудять чотири заохочувальні нагороди, по 250 євро (близько 12 тисяч гривень) кожна.

Церемонія нагородження лауреатів премії відбудеться під час BookForum у Львові.

Нагороду присуджують з 2020 року за найкращий твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню і допомагає зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.

Переможців почергово обирають у двох категоріях: художня література (проза, поезія та драма) та документальна література (історичні твори, біографії, мемуари, журналістика, есеї).

Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році переможцем став Юрій Скіра з книгою “Солід. Взуттєва фабрика життя” (Львів, видавництво “Човен”, 2023), а у 2023-му — Софія Андрухович з романом “Амадока”.

Як повідомляє Укрінформу, про це Аллен заявив газеті The Guardian.

“Стосовно конфлікту в Україні, то я твердо переконаний, що Володимир Путін – абсолютно неправий. Спричинена ним війна обурлива. Однак, що б не вчинили політики, не думаю, що припинення творчих дискусій може будь-коли допомогти”, – розповів він.

Як повідомлялося, Аллен у неділю взяв віртуальну участь у Московському міжнародному тижні кіно. Він долучився до панельної дискусії, яку модерував Федір Бондарчук давній політичний союзник Путіна.

МЗС України засудило це рішення, назвавши його “ганьбою та образою жертви українських акторів та кінематографістів, які були вбиті або поранені російськими воєнними злочинцями у їхній триваючій війні проти України”.

Нагадаємо минулого року лавреат чотирьох “Оскарів“ Вуді Аллен натякнув, що незабаром може припинити творчу діяльність.

Фото: facebook.com/WoodyAllen

Про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Стрічка Журби, як зауважують у пресслужбі заходу, є «аудіовізуальним щоденником занурення України у прірву тотальної війни», відзнятим у перші два роки повномасштабного вторгнення Росії. Місця, люди, рідкісні діалоги, виразні звуки й тиша у фільмі поволі розкривають трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві.

«У цій картині невід’ємним є звуковий супровід і саундтрек Павла Мельника. Звук і зображення у стрічці режисерки Ольги Журби наче одне ціле», — ідеться у повідомленні.

Показ запланований на останній день фестивалю — 31 серпня. Відбудеться він у кінотеатрі «Жовтень» за участю творчої групи фільму. Початок — о 14:20.

Як повідомлялося, фестиваль Soundtrack:Ukraine започаткований у 2024 році у Києві. Партнерами заходу є Національна філармонія України, Довженко-Центр та кінотеатр «Жовтень».

Цьогоріч Soundtrack:Ukraine пройде 28-31 серпня. У програмі — як сучасні, так і старі стрічки. Показаний буде, зокрема, дебютний повнометражний фільм режисера Леоніда Осики «Хто повернеться — долюбить» 1966 року.