В Івано-Франківську науковці створили ікони для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Проєкт має назву “Невидима спадщина”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив в.о. ректора Карпатського університету професор Ігор Цепенда.

«Це один із наших найкращих проєктів, що не має аналогів. Ідеться про ікони, створені для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Назва проєкту – “Невидима спадщина”, мета – зробити мистецтво доступним кожному, незалежно від фізичних можливостей», – зазначив Цепенда.

За його словами, ікони створені на найсучаснішому обладнанні, у тактильній техніці. Тут використали шрифт Брайля та аудіосупровід, який можна послухати телефоном. Віряни зможуть рукою відчути обриси і лики святих та їхню енергетику. Тому науковці застосували ще унікальні технології для покриття та дезінфекції поверхонь ікон.

«Українських ікон є багато. Ми зосередилися на кількох. Серед них – “Вишгородська ікона Божої Матері”, яку в нас украли загарбники кілька століть тому і назвали “Владімірской”. У нашому проєкті – “Манявська Божа Матір”, “Гошівська Богородиця”, триває робота над “Крилоською Богородицею”», – додав професор.

Цепенда зауважив, що проєкт реалізували науково-творчий колектив кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського університету імені Василя Стефаника у співпраці з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. Працювали під керівництвом доцентки Надії Бабій.

“Ці ікони після освячення стануть нашим подарунком для військових госпіталів”, – запевнив професор.

Читайте також: Книжки шрифтом Брайля: Зеленська презентувала онлайн-бібліотеку для людей із порушеннями зору

Також ікони для незрячих передадуть у школи для дітей із вадами зору.

Як повідомляв Укрінформ, вчені розробили контактні лінзи, які дозволять бачити у темряві.

Фото: pnu.edu.ua, Суспільне Івано-Франківськ 

В галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису та графіки одеської художниці Злати Гончарової “Планети”. У проєкті представлено велику кількість творів, які демонструють широту творчих можливостей автора.

Виставки Злати Гончарової протягом тривалого часу традиційно стають яскравою подією у мистецькому житті Одеси. Живописець, дизайнер, педагог, ілюстратор, майстер боді-арту – Злата завжди впевнено працює над своїми творчими завданнями, чого б вони не торкалися – створення складного натюрморту чи втілення фактурного образу, написаного з натури.

Колоритні та фактурні натюрморти підкорюють своєю яскравістю, пейзажі – ліризмом і впізнаваністю одеського вайба, а портрети, створені Златою, мають риси монументальності та романтизму.

Твори, виготовлені майстром, наповнені енергією кольору і форми. Вони, безсумнівно, стануть співзвучні особливому настрою, коли прекрасне одеське літо тільки набирає обертів, всупереч протиріччям і викликам реальності, що нас оточує.

Фото: Степан Алекян/Фейсбук.

Про це повідомляють організатори в пресрелізі, наданому Укрінформу.

У музейному фонді України є лише кілька експонатів, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (бо кілька століть поспіль Росія намагалася винищити все, що свідчило про державність України). Унікальні речі вперше покажуть у столиці на виставці «Пилип Орлик. Шлях гетьмана» у Музеї книги і друкарства України, що знаходиться на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Всього представлять 33 оригінальних експонати: стародруки, книги, мапи, кахлі з родинним гербом Пилипа Орлика (1672 – 1742) та Івана Мазепи (1639-1709), зброю, гравюри та картини з фондових зібрань Національного заповідника «Гетьманська столиця» та Музею книги і друкарства України.

А також покажуть копії документів з архівів Швеції, Польщі та Франції, Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) та Інституту рукопису НБУ імені Володимира Вернадського.

«Ми презентуємо археологічні знахідки 2018-2019 років з єдиної відомої і досліджуваної садиби Пилипа Орлика в Батурині, про місцезнаходження якої тривалий час ніхто не знав. Саме знайдені археологами речі були свідками періоду життя родини Орликів в Батурині, народження їхніх дітей, родинних та урядових зустрічей, а також, на жаль, кривавого знищення Батурина московитами у 1708 році», – сказала Укрінформу науковиця з Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Дробязко.

Вона додала, що Пилип Орлик — спочатку довірена особа Івана Мазепи, а потім єдиний гетьман, який народився і помер за межами України. Проте саме в Батурині він сформувався як визначний політичний діяч.

Музейниця уточнила, що на виставці у Києві не буде найкраще збереженої кольорової кахлі з гербом Орликів, яку знайшли у 2018 році. Бо її експонують в Музеї шведської армії у Стокгольмі у міжнародній виставці «Перехрестя: Швеція — Україна (1000 років)», яку минулого року у лютому особисто відкривав Його Величність король Швеції Карл XVI Густав у присутності Її Величності королеви Сільвії.

Роль гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика в історії українського державотворення є дуже вагомою та в багатьох питаннях визначальною. Результатом їх багаторічної праці стало ухвалення 5 квітня 1710 року в екзилі у Бендерах (Молдова) державотворчого документа під назвою «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького», який часто називають Конституцією Пилипа Орлика.

Того дня Пилипа Орлика було обрано гетьманом України у вигнанні.

Тоді, 315 років тому, було чітко задекларовано: «Україна обох боків Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого панування».

Гетьман Пилип Орлик в екзилі упродовж 1710-1742 років вів активну боротьбу за визволення України з-під московського панування. Він докладав вагомі зусилля для створення сильної міжнародної коаліції держав для підтримки України.

У день відкриття виставки «Пилип Орлик. Шлях гетьмана» відбудеться прем’єрний показ історичного фільму «Incognito – таємна мережа для порятунку України і захисту Європи», створеного компанією «Not Habsburgs» за допомогою штучного інтелекту на основі досліджень, проведених у межах проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу», ініційованого Міністерством закордонних справ України у 2024 році.

Організаторами виставки є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Департамент культури КМДА та Музей книги і друкарства України.

Для постера виставки використана картина Олеся Солов’я «Пилип Орлик. Шлях гетьмана».

Виставка «Пилип Орлик. Шлях гетьмана» у Музеї книги і друкарства в Києві триватиме з 24 червня по 1 грудня 2025 року.

Фото надані НІКЗ “Гетьманська столиця”