Connect with us

Події

У Києві внаслідок російської атаки пошкоджений Музей гетьманства

Published

on



У Києві внаслідок атаки російських безпілотників уночі 23 жовтня зазнала пошкоджень будівля Музею гетьманства.

Як передає Укрінформ, про це керівник Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” Роман Маленков повідомив у Фейсбуці.

“Росіяни хотіли знищити один із символів української державності – Музей гетьманства”, – зазначив Маленков.

За його словами, “будинок, в якому можливо мешкав ненависний московитам гетьман Іван Мазепа, встояв, хоча шахед, напакований шрапнеллю, розірвався зовсім близько”.

“Метрова воронка, поряд двигун від “мопеда”, посічені стіни, вибиті вікна. Школа поряд – без вікон”, – поінформував Маленков.

Крім того, за його інформацією, пошкоджена вибухом ще одна памʼятка XVIII століття – колишній будинок київського бургомістра Івана Киселівського, в якому до 2021 року базувалася Подільська археологічна експедиція.

Маленков наголосив, що “атака росіян по Україні вперше так сильно вдарила по території ДІАЗ Стародавній Київ”.

За повідомленням Музею гетьманства у Фейсбуці найближчими днями заклад зачинений для відвідувачів.

На сторінці заслуженого художника України Володимира Сидорука у Фейсбуці розміщене повідомлення, що Музей гетьманства через російську атаку потребує термінової допомоги. Зазначається, що деякі роботи вже проведені, але залишається ряд нагальних потреб. Зокрема потрібен автомобіль з люлькою, щоб можна було піднятися на рівні другого поверху і закрити вікна. Також необхідно замінити металеві двері, які деформовано вибуховою хвилею. Крім того, потребують реставрації деякі декоративні дерев’яні двері другого поверху.

Читайте також: У Солом’янському районі Києва через російську атаку пошкоджена бібліотека

Як повідомляв Укрінформ, уночі 23 жовтня російська армія атакувала Київ безпілотниками. Постраждали дев’ятеро людей.



Джерело

Події

В Літературному музеї триває фотовиставка жіночих образів «Таємний код»

Published

on


В Одеському Літературному музеї триває масштабна фотовиставка «Таємний код». 10 авторів представили свій особистий погляд на жінку та її образ у фотографії. Це не просто експозиція світлин, а глибока мистецька спроба віднайти візуальну мову, здатну передати багатогранність жіночої сутності: емоцій, форм, символів і настроїв.

Чому саме «Таємний код»? Бо жінка — це таємниця. Це — загадка, яку неможливо розгадати до кінця. Це — глибина емоцій, мінливість образів, багатогранність відчуттів. Це код, який кожен митець прагне зрозуміти, але щоразу відкриває лише частинку. Цей фотосалон — спроба проникнути в цю таємницю крізь об’єктив фотокамери, зчитати її у погляді, жесті, світлотіні.

Кожен запрошений митець представив серію з восьми фотографій, що найкраще розкривають його індивідуальне бачення жіночого образу. Фотосалон демонструє різноманіття авторських підходів, стилів і технік, підкреслює глибину та багатовимірність жіночої сутності у фотографії. Мета проєкту — створити цілісну, концептуальну виставку, де кожен автор представлений серією, що віддзеркалює його почерк і глибину розуміння теми. Фотовиставка працює до 30 жовтня.

Фото: Світлана Корольова та Ірина Роік/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

Український фільм «Киснева станція» в жовтні покажуть у Чехії

Published

on


У чеському місті Плзень у жовтні відбудеться показ біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція».

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

Показ стрічки відбудеться у залі бібліотеки Західночеського університету у Плзені (Univerzitní knihovna Západočeské univerzity v Plzni) 29 жовтня о 17:00.

Фільм буде показаний у співпраці з Клубом нових комунікацій.

Як повідомлялося, фільм «Киснева станція» (Oxygen Station) – це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Читайте також: Фільм «Киснева станція» покажуть в Індії

Стрічка створена в копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Вона розповідає про події літа 1980 року, коли Джемілєв був у засланні в Якутії.

Світова прем’єра «Кисневої станції» відбулася у 2023 році в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю.

Фото: Киснева Станція I Oxygen Station



Джерело

Continue Reading

Події

Науковці досліджують укріплення Дубенського замку на Рівненщині

Published

on



На Рівненщині науковці проводять масштабні дослідження укріплення Дубенського замку, земляні роботи здійснюються біля південного бастіону.

Про це у Фейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

За словами Карауша, студенти Острозької академії під час проходження практики були залучені до археологічних розкопок на цій локації. Згодом керівництво заповідника, після погоджень з відповідними службами, ініціювало більш масштабні роботи із залученням спецтехніки.

Кандидат історичних наук Юрій Пшеничний із колегами відкривають приховані десятиліттями обриси бастіонного укріплення. Форма дубенських бастіонів, за його словами, досить незвичайна, має великі розміри та дуже гострі висхідні кути у 60º. Зводили укріплення за італійською моделлю.

Низка руйнацій та перебудов Дубенського замку призвела до того, що поблизу його бастіонів збереглося лише одне приховане фланкуюче укріплення. Заввишки близько 7 м, воно мало ряд бійниць та невеликий прохід у рів з казематів. Історики припускають, що в теплу пору переважно фронтальний рів навряд чи можна було використати для штурму мурів, оскільки він був заповнений болотистою стоячою водою. Але ситуація змінювалась, коли вода замерзала.

«Збереження і дослідження цього укріплення, що нині триває, важливе, щоб у майбутньому в цілісному вигляді побачити та уявити, як працювала італійська бастіонна система Дубенського замку», — зазначив Юрій Пшеничний.

Читайте також: У Мукачеві розпочався живописний пленер у замку Паланок

Замок заснував Костянтин Острозький у 1492 році, він є одним з найстаріших в Україні. З цією спорудою пов’язана також історія родів Заславських, Сангушків, Любомирських. “Цю фортецю на річці Іква ніхто й ніколи не зміг завоювати”, – нагадав Карауш.

Як повідомляв Укрінформ, замок на березі річки Іква був збудований князем Костянтином Острозьким для збереження своїх величезних скарбів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.