Connect with us

Події

У Луцьку презентували проєкт відновлення будинку Покальчуків

Published

on


Літературна платформа «Фронтера» та платформа «Алгоритм дій» представили концепцію відновлення будинку родини Покальчуків у Луцьку – проєкт «Дім Пако».

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

За задумом організаторів, креативний простір включатиме міжнародну резиденцію для письменників, перекладачів, музикантів та культурних менеджерів, майстерню, екскурсійний простір і подієвий майданчик у саду.

За словами засновниці літературної платформи «Фронтера» Елли Яцути, ідея зʼявилася ще під час запису інтервʼю з Олегом Покальчуком, письменником, військовим психологом та молодшим братом Юрка Покальчука ще у 2020 році.

«Ця родина – це ті люди, які трансформували простір довкола себе, які давали імпульс, які формували довкола себе нові тусовки, які підштовхували нових митців до того, аби вони були виданими і почутими», – зауважила Яцута.

Дім був збудований у 1954 році на Ковальській, 131, наразі будинок перебуває в аварійному стані. «Дім з такою історією просто не має права мовчати», – переконані організатори.

Дизайн розробили Bureau++, проєкт можна побачити за посиланням.

Організатори мають на меті дослідження інтелектуального спадку та історії родини Покальчуків, і зокрема – реактуалізувати постать Юрка Покальчука. «Юрко був як комета. Він втягував у себе абсолютно всіх, хто по гравітації вдавався його втягнути», – згадує Олег Покальчук.

У цьому будинку бували Микола Жулинський, Лесь Танюк, Рильські, Микитенки та інші колеги зі сфери літератури.

За словами Олега Покальчука, сама архітектура будинку, його історія несе в собі значно більше, ніж саму локацію. Будинок створив це місце, бо він має у собі історію діда, історію переселення, історію тих ще репресій і історію зміни концепцій всередині по мірі того, як діти виростали.

«Він дійсно зажив своїм самостійним життям, і все, що відбулося з цим проєктом, для мене, з одного боку, є якимось абсолютно містичним явищем, з іншого боку – закономірним, тому що я не бачу тут жодної суперечності відносно того, що би не хотіли мої батьки або Юрко. Тобто все відбувається так, як би вони хотіли», – додав він.

Літературна платформа «Фронтера» та «Алгоритм дій» наразі шукають амбасадорів та волонтерів проєкту.

Як повідомлялося, письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук Юрко Покальчук народився 24 січня 1941 року у Кременці. Дитинство і юність провів у Луцьку.

Читайте також: Відбудова музею Шухевича: на Prozorro оголосили тендер з вибору підрядника

Із 1997 по 2007 роки був президентом Асоціації українських письменників, а з 2000 по 2002 роки – членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Він знав багато іноземних мов: польську, англійську, іспанську, французьку, португальську, італійську, гінді, чеську, німецьку, урду. Зокрема, переклав Гемінгвея, Селінджера, Борхеса, Амаду, Маріо Варгаса Льосу, Кіплінга, Рембо та ін..

З-під його пера вийшло понад 600 публікацій у періодиці, також є автором 17 книжок («Хто ти?» (1976), «І зараз, і завжди» (1980), «Шабля і стріла» (1990), «Химера» (1992), «Заборонені ігри» (2005) та ін.).

Помер Юрко Покальчук 10 вересня 2008 року в Києві.

Фото: Микола Цимбалюк



Джерело

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.