Галерея «#ARTODESSA» Літнього театру Міського відкрилася виставка колажів студентів і викладачів Одеського художнього фахового коледжу ім. М. Б. Грекова під назвою «Eclectic Fragments».

У проєкті молоді митці та їхні наставники звертаються до фрагментованості сучасного світу як до базового художнього принципу. Колаж, що у ХХ столітті став однією з ключових стратегій модернізму — від дадаїстського заперечення «високого мистецтва» до постмодерної практики привласнення й переосмислення візуальних кодів, — сьогодні знову повертається як інструмент роботи з надлишковістю інформації та нескінченною візуальною навігацією. Він стає способом збирання сенсу з уламків.

Викладачі та студенти Грековки пропонують еклектичні, сміливі композиції, у яких несумісні образи вступають у діалог, конфлікт або парадоксальну гармонію. Одним із ключових матеріалів виставки є фрагменти списаних радянських видань, навчальних аркушів і зразків, із якими покоління студентів працювали десятиліттями. Перетворюючи цей спадкоємний матеріал на підґрунтя нових образів, учасники не намагаються реставрувати радянське чи будь-яке інше минуле — навпаки, вони свідомо залишають його позаду.

У час війни, коли старі наративи остаточно втрачають сенс, ці фрагменти історичної пам’яті перестають функціонувати як ностальгічні цитати. Вони стають матеріалом для радикальної трансформації: з уламків минулих образів народжується щось принципово нове, вільне від тягаря травм і ідеологічних нашарувань. Це не жест руйнації — це жест перевизначення. Робота з минулим тут не є поверненням, а стрибком уперед, що дозволяє новій щирості прорости на місці віджилого.

Динамічні композиції, зведені за кольором і ритмом, створюють відчуття руху всередині площини. У кожній роботі поєднані інтуїція й аналітичність, випадковість і точний розрахунок — саме ця напруга робить колаж ідеальним медіумом для сучасної чутливості, яка існує між хаосом і порядком.

 
«Eclectic Fragments» — це проєкт, у якому минуле та сучасність, традиція й експеримент співіснують у новій, несподіваній візуальній мові.
Куратор проєкту: Валік Лапшин.
 

У Львові пройде Фестиваль перших п’єс за участю Театру ветеранів та Театру незламних.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.

Найкращим повнометражним ігровим фільмом визнали стрічку Павла Острікова “Ти – космос”, найкращим короткометражним ігровим фільмом – “Життя починається” режисера Олексія Тараненка.

Премію за найкращий повнометражний документальний фільм отримала стрічка “2000 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова.

Найкращим короткометражним документальним фільмом визнали “Як пройшли мої літні канікули” Антоніо Лукіча.

Найкращим анімаційним фільмом назвали мультфільм “Київський торт“.

Відкриттям року став Павло Остріков за фільм “Ти – космос”

Найкращою визнали режисуру Мстислава Чернова за фільм “2000 метрів до Андріївки”.

Найкращим актором 2025 року став Володимир Кравчук у фільмі “Ти – Космос”, найкращою акторкою – Анастасія Пустовіт у фільмі “Наш дім у вогні”.

Найкращим визнали сценарій фільму “Ти – Космос”, який написав Павло Остріков.

Премію за досягнення вручили Володимиру Прилуцькому й Аліку Дарману за дослідження кіноархіву студентських фільмів КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого та віднайдення архівних фільмів 1930-х, за відеоінсталяцію “Архів у війні”.

Стрічка “Ти космос” також отримала Приз глядацьких симпатій.

Національна премія кінокритиків “Кіноколо» заснована у 2018 році й щороку визначає найкращі досягнення українського кінематографа за рішенням спільноти професійних критиків. Засновниками премії є Асоціація “Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!”, Спілка кінокритиків України та кінокомпанія “Артхаус Трафік” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році найкращим повнометражним ігровим фільмом стала стрічка «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва.

У попередні роки найкращими фільмами ставали «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, «Стоп-Земля» Катерини Горностай, «Атлантида» Валентина Васяновича, «Додому» Нарімана Алієва.

Фото: Вел Крей