Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Нові ракети

За даними української розвідки, Росія щомісяця виготовляє понад сотню балістичних і гіперзвукових ракет. Йдеться про “Іскандери-М”, “Кинджали”, “Циркони”, а також снаряди для комплексів С-300 та С-400. Водночас аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина цих боєприпасів була виготовлена вже цього року. Це свідчить про те, що російська промисловість продовжує поповнювати запаси, а нові ракети майже одразу потрапляють до військ.

Попри наявність ракет, помітних змін у тактиці їхнього застосування в акваторії Чорного моря останнім часом не спостерігається. Ба більше, запусків стало менше, хоча пускових установок у росіян достатньо. За словами речника ВМС, причини можуть бути різними — від технічного стану носіїв до інших внутрішніх проблем.

“Застосування стають дедалі рідшими. Практично зараз, можна казати, прогрес на 10. І цікавим моментом є те, що кількість випущених ракет менша, ніж кількість пускових установок”, — зауважив Плетенчук.

Ворог змушений тримати свої основні ракетоносії на базі в Новоросійську. Хоча підвезення боєприпасів туди не є неможливим завданням, сам процес спорядження кораблів став значно складнішим. Росіянам серйозно відгукується втрата можливості безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Окупаційна армія фактично веде бойові дії “з коліс”, що є логічним результатом затяжної війни.

“Споряджати ракети – це окрема історія. І тут аукається росіянам відсутність можливості базуватися в Криму… Імовірніше за все, так, є якісь інші причини, інші проблеми. Можливо, і пошкодження, отримані носіями. Неодноразові, до речі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Удар по рятувальниках

Одним із останніх інцидентів у Чорному морі стала атака на судна Морської пошуково-рятувальної служби. Вони виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору та забезпечували безпеку судноплавства. На борту перебували цивільні члени екіпажу, які постраждали внаслідок удару. Судна не виконували жодних військових завдань.

“Це точно не можна назвати випадковістю, влучити в таку ціль можна лише через прямий канал зв’язку, тому що ця ціль не стаціонарна і, відповідно, це цілью спрямована дія… Переплутати їх з військовими одиницями або ще з чимось неможливо”, — наголосив речник.

За словами Плетенчука, рятувальні судна були належним чином позначені, тому їх неможливо було переплутати з військовими кораблями. Він наголосив, що такі екіпажі працюють винятково для забезпечення безпеки людей у морі. Саме тому удар по них не можна вважати випадковим. Подібні дії порушують міжнародні норми, які захищають пошуково-рятувальні служби.

Втрати в Криму

Останніми місяцями українські військові регулярно повідомляють про ураження російських об’єктів у Криму. Серед них — системи ППО, радіолокаційні комплекси та кораблі. Такі удари поступово послаблюють можливості окупантів захищати півострів. Водночас швидко компенсувати втрати складної техніки росіянам непросто.

“Чим більше і частіше бачите повідомлення про те, що щось вибухає, тим менша компонента протиповітряної оборони в наявності… Поповнювати запаси ППО швидко не вийде, тому що це складна техніка. Панцері — це окрема історія взагалі… черговий спосіб росіян витатити бюджетні кошти не за призначенням”, — зазначив Плетенчук.

Росія продовжує перекидати техніку до Криму, але можливості для цього не безмежні. Особливо складною залишається ситуація із сучасними системами ППО, виробництво яких потребує часу та ресурсів. Саме тому навіть поодинокі втрати таких комплексів мають значення. За словами речника ВМС, швидко закрити всі прогалини в обороні окупанти не можуть.

Паливна криза

Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для авіації, яка потребує значних обсягів пального.

“Залишити російських окупантів в Криму без палива — це ідея дуже класна, тому що, по-перше, авіація, яка там базується, вона, звісно, споживає багато пального. Вильоти 24 на 7 є реально багаті авіації… Зменшення цих спроможностей, звісно, позитивно впливає на перебіг бойових дій”, — підкреслив він.

Будь-які перебої з паливом впливають не лише на транспорт, а й на бойові можливості військ. Особливо це стосується авіації та техніки, яка постійно залучена до бойових завдань. Поки що говорити про повне припинення польотів зарано, однак додаткові труднощі для окупантів уже виникають. Наскільки серйозними вони будуть, покаже час.

Міст біля Чонгара

Окупаційна влада також повідомляла про пошкодження мосту в районі Чонгара, який є одним із маршрутів між Кримом і захопленою частиною півдня України. Через це росіяни вже почали переорієнтовувати рух транспорту через інші напрямки. Водночас остаточні висновки щодо масштабів пошкоджень поки робити рано. Для цього потрібні додаткові підтвердження.

За словами Плетенчука, мости є надзвичайно міцними спорудами, тому навіть після ударів вони не завжди втрачають свою функціональність. Водночас навіть часткові пошкодження можуть уповільнювати рух техніки та вантажів. Для військової логістики це створює додаткові ризики. Саме тому ситуація навколо переправ залишається важливою для обох сторін.

“Мости насправді дуже-дуже міцні конструкції. І практика цієї війни показала так, що такі об’єкти, як міст, зруйнувати доволі складно, насправді. Так, можна там ускладнити рух чи щось. Але в будь-якому разі, я думаю, що згодом ми побачимо, чи вплинуло це на логістику”, — зауважив Плетенчук.

Нова логістика

Через пошкодження залізничних та автомобільних шляхів логістика загарбників опинилася під загрозою зриву. Інформації про спроби окупантів навести понтонні переправи чи переправляти сили плавзасобами наразі немає. Використати Чорне море для перевезення вантажів військове командування РФ зараз просто не здатне. Усі вцілілі великі десантні кораблі заблоковані у Новоросійську, а пошкоджені судна стоять без діла в кримських портах. ​Морська логістична компонента для російської армії зараз повністю відсутня через високу небезпеку знищення. Росіяни бояться виводити флот у відкрите море, розуміючи загрозу від українських безпілотників.

“З морською логістикою є проблемка. Вона відсутня. Великі десантні кораблі залишаються в пункті базування новоросійському. Ті, які були пошкоджені, залишаються в Криму. І, відповідно, якраз морську компоненту для цього задіяти, буде край складно і небезпечно”, — резюмував речник.

Кримський міст

Російська армія продовжує діяти в умовах суворих обмежень на незаконно побудованому Кримському мосту. Через страх нових ударів з боку ЗСУ окупанти мінімізували перевезення військових вантажів цим шляхом. Основний упор робився на сухопутний коридор через тимчасово захоплені території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Проте через постійну небезпеку ворог був змушений перенести логістичні маршрути ближче до морського узбережжя. ​

Зміна траєкторії руху дозволяє російським колонам трохи збільшити відстань від лінії бойового зіткнення. Проте розвиток українських дронових технологій нівелює цю перевагу, залишаючи транспорт ворога в зоні ураження.

“Зараз є інформація, що вони змінили маршрут, рухаються ближче до узбережжя… В такий спосіб трошки збільшується дистанція від лінії бойового зікну. Але насправді це все закономірно… Розвиток технологій дронових дозволив це використати. Тому так, ворог шукатиме, звісно, вихід із цієї ситуації”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, вільний продаж бензину на автозаправних станціях Севастополя тимчасово зупинили. Згідно з оголошеними правилами, пальне відпускатимуть тільки за раніше придбаними талонами та не більше 20 літрів в одні руки. Місцевих жителів також закликали не створювати черги біля заправок.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Про це розповів зоолог, менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Ігор Дикий в інтерв’ю “Телеграфу”.

За його словами, українці дедалі частіше помічають вовків поблизу населених пунктів через зростання чисельності цих хижаків. Водночас науковець не пам’ятає випадків, коли вовки нападали б на людей як на здобич.

“Могли бути напади на людину скаженою твариною. Але щоб вовки нападали на людину як на здобич і щоб людина загинула — я такого не пам’ятаю”, — сказав Дикий.

Він зазначив, що випадки нападів ведмедів на людей в Україні були, але їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. За словами зоолога, у таких ситуаціях зазвичай йшлося про порушення людиною правил поведінки в дикій природі.

Дикий також наголосив, що більшу небезпеку для людей і свійських тварин можуть становити здичавілі безпритульні собаки. Вони здатні об’єднуватися в зграї та полювати на копитних тварин, однак через відсутність мисливських навичок часто лише калічать свою здобич.

“Там, де нема вовків, там полюють і калічать тварин копитних безпритульні собаки, які здатні полювати зграйно теж”, — пояснив він.

Окремо науковець прокоментував історії про так званих вовкособак — гібридів вовка та собаки. За його словами, хоча такі схрещування можливі, у дикій природі вони трапляються вкрай рідко, а визначити походження тварини без генетичного аналізу неможливо.

“Це не науковий підхід. Це просто байки мисливців”, — сказав Дикий про спроби визначати гібридів за зовнішніми ознаками.

За словами зоолога, вовки поширені майже по всій території України, окрім Криму. Найчастіше вони мешкають у лісовій зоні та Карпатах.

Нагадаємо, щороку наприкінці літа та на початку осені в Україні триває сезонна міграція кажанів. У цей період тварини можуть залітати до житлових будинків через відкриті вікна та кватирки в пошуках місць для відпочинку або зимівлі.

Під час нашестя сарани на півдні України в мережі з’явилися оголошення про продаж комах. Сарану пропонували купити живою, сушеною або замороженою за ціною від 9 до 12 гривень за штуку.

Такі дані оприлюднив у середу, 10 червня, Євростат, передає Укрінформ.

Зазначається, що порівняно з кінцем березня загальна кількість осіб з України, які перебувають під тимчасовим захистом на території ЄС, зросла на 42 990 (+1,0 %) і становила 4 372 960.

Серед країн ЄС найбільше отримувачів статусу тимчасового захисту з України прийняли Німеччина (1 279 660 осіб; 29,3 % від загальної кількості), Польща (971 255; 22,2 %) та Чехія (384 435; 8,8 %).

Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 24 країнах ЄС, але зменшилася у трьох. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося у Польщі (+9 850; +1,0%), Італії (+7 020; +20,8%) та Німеччині (+4 705; +0,4%). Найбільше зменшення зафіксували у Франції (-440; -0,9%) та Ірландії (-125; -0,1%).

Станом на 30 квітня понад 98,5% отримувачів тимчасового захисту в ЄС були громадянами України. Дорослі жінки становили 43,4% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 26,7%, а неповнолітні – майже третину (29,9%) від загальної кількості.

Як повідомляв Укрінформ, після російського повномасштабного вторгнення в Україну ЄС активував так звану Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям, що рятуються від російських бомб, право легально перебувати на території ЄС та отримувати базові соціальні послуги, включаючи охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування.

13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.

Видання Euractiv опублікувало матеріал про те, що в ЄС обговорюють можливість не поширювати майбутнє продовження тимчасового захисту на нових заявників-чоловіків призовного віку.

Пізніше в ЄС підтвердили, що планують подовжити тимчасовий захист для українських біженців після березня 2027 року, але для деяких чоловіків можуть запровадити обмеження.

Ініціативу уже підтримали в Німеччині. Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив за скасування автоматичного надання статусу тимчасового захисту для новоприбулих українських чоловіків призовного віку, запропонувавши замість цього індивідуальну перевірку.

Фото: realgazeta.com.ua