Суспільство
У Литві 124 українських поліцейських пройшли реабілітацію від початку повномасштабної війни
Як повідомляє Національна поліція України, під час робочої зустрічі представники Нацполіції України, посольства Литви і Міністерства закордонних справ Литовської Республіки обговорили робочі питання та подякували одне одному за плідну співпрацю у напрямку підтримки України в умовах війни, передає Укрінформ.
Одним із пріоритетних напрямків у співпраці двох країн є реабілітація поранених військових, поліцейських та членів сімей загиблих захисників.
Цього разу на реабілітацію вирушать поліцейські полку поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) з Дніпропетровської області, які отримали поранення під час виконання бойового завдання.
Литва стала першою країною, яка прийняла дітей українських поліцейських на оздоровлення під час війни.

У 2023-2024 роках 67 дітей отримали можливість оздоровитися й відпочити у Каунасі і Калтаненаї.
Керівництво Нацполіції веде переговори з генеральним комісаром поліції Литовської Республіки Арунасом Паулаускасом щодо організації відпочинку українських дітей у Каунасі влітку 2025 року.

Посол Литви в Україні Інга Станітє-Толочкєнє зауважила, що Литва реалізує проєкти у Львові, Дніпрі і Житомирі та надає підтримку у реконструкції реабілітаційних центрів.

Велика увага приділяється підтримці військових, поліцейських та їхніх родин, яким надається можливість відновитись після поранень у лікарнях та реабілітаційних центрах Литви.
Посол також відзначила ефективну співпрацю з проєктом Консультативної місії Європейського союзу в Україні у розрізі реформування правоохоронних органів та надання всебічної допомоги в цьому напрямку.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство довкілля Литви оголосило про виділення понад 4,6 млн євро на встановлення сонячних електростанцій із накопичувачами енергії в медичних закладах України.
Суспільство
Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні
Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону, що встановлює правила з оцінювання роботи прокурорів і відбору кандидатів на адміністративні посади, а також пропонує перетворити Раду прокурорів на незалежний орган самоврядування.
Як передає Укрінформ із посиланням на Телеграм ВР, відповідний законопроєкт № 16144 підтримали 236 народних депутатів.
«Документ визначає правила оцінювання роботи прокурорів і відбору кандидатів на адміністративні посади, а також передбачає перетворення Ради прокурорів України на незалежний орган самоврядування», — інформують у парламенті.
Крім того, пропонується уточнити підстави дисциплінарної відповідальності та розширити перелік стягнень.
На сайті ВР (Ми разом – проти російської агресії – Законопроект №16144: Верховна Рада підтримала за основу зміни …) уточнюють, що акт пропонує внести зміни до Закону «Про прокуратуру». Зокрема, встановити загальні засади для оцінювання якості роботи прокурорів, відбору й призначення їх на адміністративні посади, для формування комісій, що оцінюватимуть якості роботи прокурорів тощо.
Також пропонують розширити повноваження Ради прокурорів України із переформатуванням її на незалежний орган.
Окрім цього, законопроєкт удосконалить дисциплінарні процедури та організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, розширить перелік видів дисциплінарних стягнень, а також надасть визначення дисциплінарного проступку й уточнить підстави притягнення прокурора до відповідальності з метою усунення правової невизначеності у формулюваннях.
Водночас згідно з актом передбачається внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України та законів України «Про запобігання корупції», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і «Про державну службу».
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях
Суспільство
У Криму запланували вивезення дітей із дитбудинків
До кінця 2027 року в дитячих будинках окупованого Севастополя не має залишитися жодної дитини. Окупаційна влада запланувала влаштувати всіх вихованців у сім’ї на тлі попередніх випадків примусового переміщення українських дітей до росії.
Про наміри окупаційної влади заявила уповноважена при президентові рф з прав дитини Марія Львова-Бєлова, повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
За словами чиновниці окупантів, відповідні домовленості вже досягнуті. Реалізувати задум збираються через підтримку сімей та зміни в роботі дитячих закладів.
Читайте також: Україна заявила у ЄСПЛ про примусове зросійщення викрадених дітей з Криму
Як зазначили у КРЦ, після окупації Криму у 2014 році росія запровадила практику нав’язування кримськотатарським та українським дітям російського громадянства та передачі їх до власної системи усиновлення.
Зокрема, 13 жовтня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі десятьох українських дітей із тимчасово окупованого Криму. Країна-агресор оголосила їх своїми громадянами та включила до системи усиновлення.
Читайте також: Європейський суд розгляне справу про 10 дітей, зниклих після окупації Криму
За інформацією заявників, частину дітей могли усиновити громадяни рф або перемістити до росії. Окупаційна влада приховувала відомості про місцеперебування дітей та їхню подальшу долю.
Суспільство
В Одесі стартує ініціатива «Академічний ліцей – 2027» за підтримки ДОН ОМР
6 листопада 2026 року в Одеському ліцеї №13 стартував міський освітньо-управлінський проєкт «Академічний ліцей – 2027: від досвіду до готовності».
Проєкт готує управлінські команди майбутніх академічних ліцеїв до впровадження профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 року.
Першу практичну зустріч об’єднала директорів та заступників директорів ліцеїв Приморського й Пересипського районів.
Учасники працювали над темою «Від пілотування до системних змін: управлінські рішення та спільний алгоритм формування профільних класів».
Базовими майданчиками проєкту стали Одеські ліцеї №13 та №81.
Ці заклади з 1 вересня 2026 року беруть участь у пілотуванні профільної середньої освіти.
Їхній практичний досвід слугуватиме підґрунтям для розроблення управлінських рішень і поширення ефективних моделей організації профільного навчання.
Під час зустрічі учасники ознайомилися з досвідом ліцею №13.
Обговорили формування освітніх профілів і організацію моно- та мультипрофільних класів.
Також приділили увагу забезпеченню вибору предметів, створенню міжкласних груп і реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів.
Проєкт триватиме з листопада 2026 року до серпня 2027 року.
Він передбачає десять послідовних етапів підготовки.
Серед ключових направлень — діагностика готовності закладів і визначення освітніх профілів.
Також розроблятимуть освітні програми, формуватимуть навчальні групи та моделюватимуть розклад.
Окрему увагу приділять кадровому забезпеченню й створенню безпечного освітнього середовища.
Робота проходитиме у форматі міської практичної майстерні з тематичними зустрічами.
Учасники виконуватимуть групові практичні завдання, отримуватимуть консультації експертів і презентуватимуть напрацьовані рішення.
Головна мета проєкту — забезпечити організаційну й документальну готовність закладів.
Водночас проєкт має підвищити спроможність управлінських команд створити ефективну модель профільної освіти.
У цій моделі кожен учень матиме реальну можливість обирати освітній напрям відповідно до здібностей, інтересів і планів.
Від досвіду — до готовності, від пілотування — до системних змін.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКалашник у Туреччині представив можливості для участі місцевого бізнесу у відновленні інфраструктури України
-
Політика1 тиждень agoРосійським спортсменам не місце у Фінляндії, якщо Москва продовжить війну
