Події
У Литві відкриють виставку Марії Примаченко
У галереї Пранаса Домшайтіса Литовського національного художнього музею (ЛНХМ) у Клайпеді 24 квітня відкриється виставка картин Марії Примаченко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила LRT.
Виставка під назвою «Дарую вам сонячне мистецтво», присвячена творчості видатної української народної художниці Марії Примаченко (1909–1997).
Вона триватиме до 14 вересня.
У Клайпеді експонуватимуться 63 гуашеві композиції Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею, евакуйованої до Литви.
Частина робіт 1960–1994 років реставрується у Центрі реставрації імені Пранаса Гудінаса у Вільнюсі.
ЛНХМ та Фонд підтримки і благодійності Йонаса Кароліса Ходкевічуса восени розпочали збір коштів на реставрацію, і відреставровані твори презентують у вересні 2025 року. Виставка у Вільнюсі восени 2024 року вже довела популярність Примаченко.
Творчість Марії Примаченко, самобутньої художниці, є знаковою для України. Її яскраві фантазійні роботи прикрашають банкноти, поштові марки, дитячі книги та анімаційні фільми.
Колекції її творів зберігаються в 16 українських музеях, а виставки проходять у всьому світі – від Дрездена до Нью-Йорка.
З початку війни в Україні у 2022 році її картини стали символом стійкості української культури.
Наприклад, твір «Мій дім, моя правда» (1989) було продано на аукціоні за 110 тис. євро для підтримки України, а «Голуб розправив крила і просить миру» (1982) став вірусним у мережі.
Виставку Примаченко супроводжуватиме насичена програма українською та литовською мовами, розроблена у співпраці з українкою Іриною Білою.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Фото ілюстративне: Посольство України в Литві
Події
У Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
Найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom відкрилася у середу в німецькому місті Кельн з рекордною кількістю експонентів, де понад 1700 компаній, асоціацій та інших організацій представили свої електронні продукти на п’ятиденному заході.
Про це повідомляє dpa з посиланням на організаторів заходу, передає Укрінформ.
Зазначається, що попередній рекорд участі у найбільшій у світі щорічній міжнародній виставці відеоігор та інтерактивних розваг у Кельні було встановлено минулого року – 1568 учасників.
Усього кілька тижнів тому організатори говорили про понад 1600 експонентів, але після цього кількість учасників стрімко зросла.
Тема цьогорічного Gamescom – «Ігри запалюють ентузіазм щодо майбутнього». Очікується щонайменше 350 тисяч відвідувачів, деякі з них – у барвистих костюмах для косплею. Дві третини експонентів приїжджають з-за кордону, причому значною мірою представлені компанії з Азії.
У середу виставка була відкрита лише для відвідувачів-фахівців та фанатів зі спеціальними квитками.
Організатори розраховують зустрічати сотні тисяч шанувальників з четверга, коли Gamescom відкриє свої двері для широкої публіки.
Відмічається зростання інтересу до виставки з боку політиків. У середу на Gamescom очікували віцеканцлера Німеччини Ларса Клінгбайля, прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія Хендріка Вюста та віцепрезидента Європейської комісії Хенну Вірккунен. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив, що завітає на захід у четвер.
Ігри – це багатомільярдний бізнес, значення якого зростає в цифрову епоху: візуальна якість покращується, і все більше людей беруть до рук смартфон чи консоль, або сідають за настільний ПК, щоб пограти.
Ігри також вважаються важливими для просування демократії, зокрема через «серйозні ігри» – ігри з освітньою цінністю, наприклад, критичне обговорення ультраправого екстремізму та спонукання гравців до роздумів. Такі серйозні ігри є центральною темою цьогорічного Gamescom.
Як повідомляв Укрінформ, на платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Фото: AA
Події
До 170-річчя Івана Франка записали серію VR-синглів на його слова
До 170-річчя від дня народження Івана Франка проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° представить 12 імерсивних VR-синглів для голосу та фортепіано на слова видатного письменника.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на комунікаційну кураторку проєкту Ольгу Стельмашевську.
До серії увійдуть десять романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, а також два нові твори, спеціально написані для проєкту сучасними композиторами Олександром Чорним і Тетяною Хорошун.

Серед авторів музики – Микола Лисенко, Денис Січинський, Ярослав Лопатинський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Федір Надененко, Анатолій Кос-Анатольський, Василь Барвінський, Богдана Фільц і Леся Дичко.

Кожен сингл матиме VR-візуалізацію. Записи відбулися 2 серпня на сцені Національної філармонії України за участю музикантів, звукорежисера Андрія Мокрицького та VR-художників.

Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко. Вона працювала над записами разом із молодими вокалістами, яких відібрали під час відкритого онлайн-кастингу.

«Позаду десятки прослуховувань, знайомство з новими голосами, хвилювання, роздуми й непрості рішення. Найцікавішим і водночас найскладнішим завданням для мене було не лише обрати виконавців, а й знайти для кожного саме той романс, у якому його голос, темперамент і музична індивідуальність зможуть розкритися найповніше», – зазначила Прилипко.

За словами авторів, проєкт має на меті поєднати камерно-вокальну традицію із сучасними композиторськими практиками та імерсивними технологіями.
FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня в Івано-Франківську стартував п’ятиденний FRANKOFEST-170, мета якого – відкрити Івана Франка через сучасне мистецтво.
Фото: Наталія Ткачук
Події
Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Політика1 тиждень agoЗеленська назвала ключову тему Саміту перших леді та джентльменів
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
