Події
У Литві відкриють виставку Марії Примаченко
У галереї Пранаса Домшайтіса Литовського національного художнього музею (ЛНХМ) у Клайпеді 24 квітня відкриється виставка картин Марії Примаченко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила LRT.
Виставка під назвою «Дарую вам сонячне мистецтво», присвячена творчості видатної української народної художниці Марії Примаченко (1909–1997).
Вона триватиме до 14 вересня.
У Клайпеді експонуватимуться 63 гуашеві композиції Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею, евакуйованої до Литви.
Частина робіт 1960–1994 років реставрується у Центрі реставрації імені Пранаса Гудінаса у Вільнюсі.
ЛНХМ та Фонд підтримки і благодійності Йонаса Кароліса Ходкевічуса восени розпочали збір коштів на реставрацію, і відреставровані твори презентують у вересні 2025 року. Виставка у Вільнюсі восени 2024 року вже довела популярність Примаченко.
Творчість Марії Примаченко, самобутньої художниці, є знаковою для України. Її яскраві фантазійні роботи прикрашають банкноти, поштові марки, дитячі книги та анімаційні фільми.
Колекції її творів зберігаються в 16 українських музеях, а виставки проходять у всьому світі – від Дрездена до Нью-Йорка.
З початку війни в Україні у 2022 році її картини стали символом стійкості української культури.
Наприклад, твір «Мій дім, моя правда» (1989) було продано на аукціоні за 110 тис. євро для підтримки України, а «Голуб розправив крила і просить миру» (1982) став вірусним у мережі.
Виставку Примаченко супроводжуватиме насичена програма українською та литовською мовами, розроблена у співпраці з українкою Іриною Білою.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Фото ілюстративне: Посольство України в Литві
Транснаціональний культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” включили до попереднього списку ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
До складу комплексу входять 15 об’єктів археології, що розташовані на території восьми областей України, а також 36 – в Румунії і 20 – у Молдові.
“Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – поінформували в Мінкульті.
Включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування й матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
“Трипільська культура є важливою частиною європейської культурної спадщини та одним із найяскравіших свідчень розвитку давніх цивілізацій на території сучасної України. Включення комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до попереднього списку ЮНЕСКО відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, дослідження та збереження цих унікальних пам’яток. Це також важливий результат співпраці України, Румунії та Молдови у сфері захисту й популяризації спільних культурних цінностей”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Це важливий крок до включення цього об’єкту до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та міжнародного визнання унікальної культурної спадщини трипільської культури, яка є однією з найдавніших цивілізацій Європи. Також це сприятиме подальшому збереженню і популяризації культурної спадщини України, підкреслили у Мінкульті.
18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці й просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, історико-культурний заповідник “Тустань” у Львівській області можуть внести до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Команда заповідника підготувала номінаційне досьє, яке подадуть на міжнародний розгляд.
Фото: mincult.gov.ua
Український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Участь ForeFilms у проєкті Жуде стане важливим проривом для українських продюсерів на міжнародному ринку авторського кіно. Йдеться про рідкісний для української індустрії випадок, коли українська компанія долучається до міжнародної копродукції не в межах державного фінансування, а як повноцінний партнер незалежного європейського проєкту.
Жуде – один із найвідоміших сучасних європейських режисерів, володар “Золотого ведмедя” Берлінського кінофестивалю.
“Для нас це дуже цінна і важлива співпраця. Раду Жуде – режисер із абсолютно унікальним авторським голосом, один із найсміливіших європейських кінематографістів сьогодні. І водночас це важливий прецедент для української кіноіндустрії, адже українські продюсери не так часто мають можливість долучатися до міжнародних копродукцій незалежно від державного фінансування”, – зауважила продюсерка ForeFilms Анна Яценко.
Проєкт “Диптих любові” перебуває на стадії препродакшену і буде знятий цього літа.
Як повідомляв Укрінформ, створений компанією ForeFilms фільм “Ти – космос” став лідером за кількістю номінацій на “Золоту Дзиґу”.
Фото: Українська кіноакадемія
Мистецький проєкт «Знаки ідентичності», що містить колекцію вибійчаних рушників, 22 травня розпочне світовий тур, який охопить 11 країн Європи та Африки.
Про це повідомила – ініціаторка та кураторка проєкту, голова ГО «Мистецьке об’єднання “Знаки ідентичності”” Каріна Гаєва під час пресконференції в Укрінформі.
“Проєкт “Знаки ідентичності” 22 травня вирушає у світовий тур. Це — 11 країн: 10 країн Європи, одна країна Африки”, — сказала вона.
Гаєва уточнила, що презентація розпочнеться з Австрії (Відня), потім проєкт планують показати у Португалії, Марокко, Франції, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині, Німеччині, Литві та на Кіпрі.
Кураторка поінформувала, що проєкт символічно розпочався у День Незалежності України 24 серпня 2025 року. Він покликаний об’єднати українців з усього світу і підсвітити давню техніку декорування тканини — вибійку. Гаєва зауважила, що ця техніка була відома в Україні з 11 ст.
“Проєкт об’єднав близько 60 українців з 22 країн світу і залучив десь близько 300 людей — активних громадян за кордоном, які приєднались, стали поціновувачами проєкту”, — розповіла вона.
Ініціатива представляє 30 вибійчаних рушників від учасників, зокрема, з Канади, Сполучених Штатів, і Австралія, Японія, Європи. У межах її презентації передбачається виставка, кураторська екскурсія, а також – фешн-шоу вибійчаного одягу і воркшопи з вибійки.
Заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарева нагадала, що міністерство координує державну політику утвердження української національної та громадянської ідентичності. За її словами, подібні ініціативи допомагають підтримувати увагу до регіональної ідентичності, яка, врешті, сплітається в тканину ідентичності українців як політичної нації.
В. о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Наталія Гонтаренко наголосила на необхідності масштабувати ініціативу.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Словаччини в галереї UAT відбулося відкриття виставки «Квітка для України» (Kvet pre Ukrajinu) — мистецького проєкту солідарності з українськими дітьми.
Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса7 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини7 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події7 днів agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Суспільство7 днів agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси