Події
У Литві відкриють виставку Марії Примаченко
У галереї Пранаса Домшайтіса Литовського національного художнього музею (ЛНХМ) у Клайпеді 24 квітня відкриється виставка картин Марії Примаченко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила LRT.
Виставка під назвою «Дарую вам сонячне мистецтво», присвячена творчості видатної української народної художниці Марії Примаченко (1909–1997).
Вона триватиме до 14 вересня.
У Клайпеді експонуватимуться 63 гуашеві композиції Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею, евакуйованої до Литви.
Частина робіт 1960–1994 років реставрується у Центрі реставрації імені Пранаса Гудінаса у Вільнюсі.
ЛНХМ та Фонд підтримки і благодійності Йонаса Кароліса Ходкевічуса восени розпочали збір коштів на реставрацію, і відреставровані твори презентують у вересні 2025 року. Виставка у Вільнюсі восени 2024 року вже довела популярність Примаченко.
Творчість Марії Примаченко, самобутньої художниці, є знаковою для України. Її яскраві фантазійні роботи прикрашають банкноти, поштові марки, дитячі книги та анімаційні фільми.
Колекції її творів зберігаються в 16 українських музеях, а виставки проходять у всьому світі – від Дрездена до Нью-Йорка.
З початку війни в Україні у 2022 році її картини стали символом стійкості української культури.
Наприклад, твір «Мій дім, моя правда» (1989) було продано на аукціоні за 110 тис. євро для підтримки України, а «Голуб розправив крила і просить миру» (1982) став вірусним у мережі.
Виставку Примаченко супроводжуватиме насичена програма українською та литовською мовами, розроблена у співпраці з українкою Іриною Білою.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Фото ілюстративне: Посольство України в Литві
Події
На нараді послів обговорили нові підходи до культурної дипломатії
Україна планує активніше використовувати інструменти «м’якої сили» для зміцнення свого міжнародного іміджу та розширення підтримки партнерів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці за підсумками сьогоднішньої наради посів повідомила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.
«Сьогодні на нараді послів обговорили культурну дипломатію та ініціативи, які допоможуть зміцнити імідж нашої країни та домогтися посилення допомоги з боку партнерів. Україна вже здобула суб’єктність. Наступний важливий крок – позиціонувати нас не як жертву, а як сильну країну з багатою культурою, історією, потужним мілтеком та Збройними силами», – зазначила Ковальська.
За її словами, для цього потрібно задіяти всі види soft power: культурну, релігійну, спортивну, дипломатичну.
«У нас є культурний продукт, який ми зможемо запропонувати дипломатам для налагодження зв’язків та вирішення конкретних завдань у будь-якій країні. Саме про ці можливості й йшла розмова з нашими послами», – підсумувала заступниця керівника ОПУ.
Як повідомлялося, раніше Ковальська наголошувала, що культурна дипломатія є інструментом «м’якої сили», який формує імідж України та полегшує досягнення зовнішньополітичних цілей.
Фото: Helen Kovalska, Facebook
Події
Сиквел про Людину-павука зібрав за тиждень понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом року
Стрічка «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) зібрала за перший тиждень кінопрокату понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом цього року.
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Сиквел про «Людину-павука» від Sony та Marvel за участю акторів Тома Голланда та Зендаї на сьогодні (за перший тиждень прокату) приніс $1,155 мільярда касових зборів, включаючи $449 мільйонів на внутрішньому ринку Північної Америки та ще $706,3 мільйона на міжнародному.
Таким чином «Людина-павук: Абсолютно новий день» вже став найкасовіший фільмом цього року.
Крім цього, ця стрічка найшвидше (лише за чотири дні) зібрала $400 мільйонів у Північній Америці.
«Людина-павук: Абсолютно новий день» став лише другим фільмом, який перетнув позначку в $1 мільярд за шість днів прокату.
Збори від продажів квитків у кінотеатрах на цей сиквел перевищують показники «Історії іграшок 5» від Disney, яка із червня заробила $1,067 мільярда.
Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.
Фото: Sony Pictures
Події
археологи зробили низку важливих висновків
На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.
Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.
“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.
“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.
Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.
У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».
У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.
Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
