Події
У Литві відкриють виставку Марії Примаченко
У галереї Пранаса Домшайтіса Литовського національного художнього музею (ЛНХМ) у Клайпеді 24 квітня відкриється виставка картин Марії Примаченко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила LRT.
Виставка під назвою «Дарую вам сонячне мистецтво», присвячена творчості видатної української народної художниці Марії Примаченко (1909–1997).
Вона триватиме до 14 вересня.
У Клайпеді експонуватимуться 63 гуашеві композиції Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею, евакуйованої до Литви.
Частина робіт 1960–1994 років реставрується у Центрі реставрації імені Пранаса Гудінаса у Вільнюсі.
ЛНХМ та Фонд підтримки і благодійності Йонаса Кароліса Ходкевічуса восени розпочали збір коштів на реставрацію, і відреставровані твори презентують у вересні 2025 року. Виставка у Вільнюсі восени 2024 року вже довела популярність Примаченко.
Творчість Марії Примаченко, самобутньої художниці, є знаковою для України. Її яскраві фантазійні роботи прикрашають банкноти, поштові марки, дитячі книги та анімаційні фільми.
Колекції її творів зберігаються в 16 українських музеях, а виставки проходять у всьому світі – від Дрездена до Нью-Йорка.
З початку війни в Україні у 2022 році її картини стали символом стійкості української культури.
Наприклад, твір «Мій дім, моя правда» (1989) було продано на аукціоні за 110 тис. євро для підтримки України, а «Голуб розправив крила і просить миру» (1982) став вірусним у мережі.
Виставку Примаченко супроводжуватиме насичена програма українською та литовською мовами, розроблена у співпраці з українкою Іриною Білою.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Фото ілюстративне: Посольство України в Литві
Події
В Єрусалимі археологи виявили стародавню ритуальну лазню
Під площею Стіни плачу у столиці Ізраїлю виявили стародавню єврейську ритуальну лазню, відому як міква, віком близько двох тисяч років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Times of Israel із посиланням на заяву Управління старожитностей Ізраїлю та Фонду Стіни плачу.
Зазначається, що споруда датується останніми днями існування Другого Храму і була виявлена всього за кілька кроків від Храмової гори.
Лазню завдовжки 3,05 м, завширшки 1,35 м і заввишки 1,85 м виявили під шаром попелу, що свідчить про останні трагічні дні Єрусалима, коли римляни зруйнували Храм у 70 р. н. е. Перед підйомом до Храму відвідувачі мусили спершу очиститися в мікві.
«Єрусалим слід пам’ятати як місто Храму. А значить, багато аспектів повсякденного життя були пристосовані до цієї реальності, і це особливо відображалося у ретельному дотриманні законів ритуальної нечистоти і чистоти мешканцями та лідерами міста», – розповів директор розкопок від Управління старожитностей Ізраїлю Арі Леві.
Навколо мікви також виявили кілька типових для пізнього періоду Другого Храму посудин.
Як повідомляв Укрінформ, під час обстеження болота Беренфельс, що на півночі Швейцарії, група археологів-волонтерів виявила дві золоті кельтські монети, яким по 2,3 тис. років.
Фото: Aladjem/Israel Antiquities Authority
Події
Помер фотохудожник і колишній фотокореспондент Укрінформу Олександр Гордієвич
У Вінниці 28 грудня після тривалої хвороби помер фотохудожник, колишній фотокореспондент Укрінформу Олександр Гордієвич.
Про це у Фейсбуці повідомив голова Вінницької обласної організації НСПУ Вадим Вітковський, передає Укрінформ.
«Сьогодні після важкої хвороби пішов у кращі світи видатний фотохудожник, чарівник фотокамери і майстер кадру й сюжету, володар найвищої обласної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною», художній редактор обласної комунальної установи «Видавничий дім «Моя Вінниччина», лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Євгена Гуцала, ветеран української журналістики Олександр Сергійович Гордієвич», – написав Вітковський.
Гордієвич пропрацював в Укрінформі 30 років і до останнього підтримував зв’язок з агентством. Взимку 2024 року в Укрінформі експонувалася виставка світлин майстра, приурочена до його 80-річчя.
«Працювати – це для мене постійна потреба. Саме від роботи, від фотографії, від технічно складних знімків, які роблю, я отримую найбільше задоволення. Скільки я буду здатний тримати фотоапарат у руках, стільки я буду робити знімки та працювати, адже це моє покликання, моя пристрасть», – сказав тоді Гордієвич.

У творчому доробку Гордієвича – тисячі фоторепортажів, зроблених за час роботи фотокореспондентом, ілюстрації до більш ніж ста друкованих видань, зокрема багатотомного історико-публіцистичного літопису «Моя Вінниччина».
Його роботи експонувалися на обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках.
Олександр Гордієвич пішов із життя у 82 роки.
Укрінформ висловлює співчуття родині та близьким покійного.
Як повідомляв Укрінформ, 25 грудня у Львові у віці 77 років пішов з життя багаторічний ведучий Львівського обласного державного телебачення (ТРК “Львів”) і програми “Концерт вітань” Петро Остапишин.
Події
У Львові відбулася Хода звіздарів
У Львові відбувся традиційний фестиваль «Спалах різдвяної звізди», у межах якого центром міста пройшла Хода звіздарів. Цьогорічний фестиваль є ювілейним – йому виповнюється 20 років.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Хода розпочалася з колядок біля Домініканського собору, після чого прослідувала до міської ратуші на площі Ринок. Там її зустрів міський голова Львова Андрій Садовий, який заколядував разом з учасниками та пригостив їх різдвяними пампушками. Далі хода перейшла до головного різдвяного дідуха на площі Ангелів, потім – до площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку. Завершилася Хода звіздарів біля головної міської ялинки на площі перед Львівською Національною Оперою.
Як зазначила керівниця міського управління культури Марта Бешлей, 20-й фестиваль «Спалах різдвяної звізди» – це не просто хода звіздарів, а справжня подія, яка об’єднує майстрів народного промислу з усіх куточків України.
Організатори наголошують, що Хода звіздарів є не лише святковою подією, а й глибоким символом духовного шляху та культурної тяглості. Вона поєднує віру, історичну пам’ять і творчість, даючи людям змогу відчути себе частиною спільної традиції, яка живе й розвивається навіть у складні для країни часи.

«Це про рух за світлом і правдою. Як колись мудреці йшли за звіздою, так і сьогодні люди шукають істину, яку приніс Христос. Звізда нагадує не лише про віру, а й про прагнення до краси – естетичної, творчої, живої. Саме тому люди власноруч творять звізди й долучаються до ходи без примусу. Особливо зараз, коли намагаються знищити нашу ідентичність, така традиція стає формою її захисту», – зазначила організаторка події Надія Дзвоник.
![]()
У Львові відбулася Хода звіздарів / Фото: Ігор Федик, Укрінформ
Спеціально для цьогорічного фестивалю підготували чотири унікальні різдвяні звізди – по одній для кожного з музеїв: Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України; Музею Андрея Шептицького Храму Священномученика Климентія Шептицького; Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького; та Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.
Як повідомляв Укрінформ, у Львові учасники «Забігу звіздарів» зібрали 200 тис. грн для Сил оборони.
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса четвертий день у темряві — що вже відновлено та коли настане полегшення
-
Політика1 тиждень agoГреція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
-
Події1 тиждень agoУ центральному будинку художників відкрилася різдвяна виставка
-
Усі новини1 тиждень agoнайкращі моделі середнього класу (фото)
-
Україна1 тиждень agoРФ незаконно вивезла мирних жителів Грабовського — заява омбудсмена
-
Усі новини1 тиждень agoЧому китайський ШІ кращий за американський — відповідь вас здивує
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ наступають у районі Гуляйполя — деталі
