Події
У Литві відкриють виставку Марії Примаченко
У галереї Пранаса Домшайтіса Литовського національного художнього музею (ЛНХМ) у Клайпеді 24 квітня відкриється виставка картин Марії Примаченко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила LRT.
Виставка під назвою «Дарую вам сонячне мистецтво», присвячена творчості видатної української народної художниці Марії Примаченко (1909–1997).
Вона триватиме до 14 вересня.
У Клайпеді експонуватимуться 63 гуашеві композиції Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею, евакуйованої до Литви.
Частина робіт 1960–1994 років реставрується у Центрі реставрації імені Пранаса Гудінаса у Вільнюсі.
ЛНХМ та Фонд підтримки і благодійності Йонаса Кароліса Ходкевічуса восени розпочали збір коштів на реставрацію, і відреставровані твори презентують у вересні 2025 року. Виставка у Вільнюсі восени 2024 року вже довела популярність Примаченко.
Творчість Марії Примаченко, самобутньої художниці, є знаковою для України. Її яскраві фантазійні роботи прикрашають банкноти, поштові марки, дитячі книги та анімаційні фільми.
Колекції її творів зберігаються в 16 українських музеях, а виставки проходять у всьому світі – від Дрездена до Нью-Йорка.
З початку війни в Україні у 2022 році її картини стали символом стійкості української культури.
Наприклад, твір «Мій дім, моя правда» (1989) було продано на аукціоні за 110 тис. євро для підтримки України, а «Голуб розправив крила і просить миру» (1982) став вірусним у мережі.
Виставку Примаченко супроводжуватиме насичена програма українською та литовською мовами, розроблена у співпраці з українкою Іриною Білою.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Фото ілюстративне: Посольство України в Литві
У віці 32 років помер ексучасник гумористичного колективу “Ветерани космічних військ” Олександр Венедчук (Веня).
Як передає Укрінформ, про це колектив “ВКВ” повідомив в Інстаграмі.
Олександр пішов із життя 13 жовтня. У лютому 2025 року він повідомив в Інстаграмі, що пережив крововилив у мозок та хірургічне втручання. У вересні Олександр поділився, що відбулася чергова операція.
За інформацією Суспільне Культура, Венедчук здобув популярність як учасник гумористичного колективу “Ветерани космічних військ”, який створив разом із Владом Кураном та Артемом Дамницьким.
Командою вони виступали на різних етапах “Клубу веселих і кмітливих”, а також брали участь у телевізійному шоу “Ліга сміху”, після чого здобули більшу впізнаваність.
Пізніше “Ветерани космічних військ” запустили однойменний розважальний Ютуб-канал, де Олександр був постійним учасником до грудня 2025 року.
Наприкінці 2025 року він оголосив, що йде з колективу.
Нині на каналі ВКВ є низка постійних шоу: “Еліас”, “Вікторина”, “Музична передача”. Венедчук час від часу проводив стрими на Twitch.
Інформацію про час і місце прощання оголосять згодом.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня 2026 року під час евакуації поранених у Куп’янську-Вузловому Харківської області загинув стендап-комік Артур Петров.
У Чернівцях вперше в Україні презентували книгу «Ґердани і силянки західних регіонів України: традиція і сучасність». Її авторка — дослідниця етнографії та народна майстриня Настасія Марусик, родом із Буковини. З 2001 року вона живе у Чикаго.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Видання присвячене традиційним прикрасам із бісеру — ґерданам і силянкам. У книзі зібрали орнаменти та схеми виробів із різних регіонів заходу України. Також показали, як давні мотиви можна використовувати в сучасному мистецтві.
У Чернівцях презентували книгу про ґердани та силянки / Фото: Галина Олійник, Укрінформ
1 / 9
«У цей час мистецтво дуже допомагає нам триматися, не впадати в депресію, знаходити сили й підтримувати одне одного», — зазначила Натасія Марусик.
За словами авторки, робота над книгою стала продовженням її досліджень українських народних традицій. Вона прагне зберегти орнаменти, а також показати, що вони можуть бути актуальними сьогодні.
Книгу представив і директор «Буковинського центру культури і мистецтва» Микола Шкрібляк. Він розповів, що книга має 280 сторінок і містить 324 схеми бісерних виробів.
За його словами, традиційні орнаменти можуть надихати сучасних митців і використовуватися не лише у прикрасах, а й у дизайнерських виробах та предметах інтер’єру.
Шкрібляк нагадав, що традиційні чоловічі та жіночі бісерні прикраси Буковини вже внесені до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини. Він висловив сподівання, що згодом вони потраплять і до національного переліку.
Як повідомляв Укрінформ, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.
У Києві презентували другу частину екранізації “Енеїди” Івана Котляревського, створену за підтримки Українського культурного фонду.
Презентація відбулася у пресцентрі Укрінформу.
“Усі ми чудово знаємо “Енеїду” з дитинства, зі шкільних років. Але цьогоріч нашій групі пощастило доторкнутися до цієї прекрасної поеми й оживити її так, щоб її можна було подивитися заново, свіжими очима, і згадати те, що колись було недочитано, не прочитано й повернутися до цієї прекрасної книги, до цієї прекрасної літератури ще раз”, – зазначила продюсерка Галина Криворчук.
Спікерка розповіла, що торік творча група “Гра долі” за підтримки Європейського Союзу та House of Europe екранізувала першу частину “Енеїди”. Приязне сприйняття публікою цього проєкту спонукало творчу команду надалі його розвивати. Тож другу частину екранізації здійснили за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Мистецтво в кадрі”.
Зі свого боку сценарист, режисер і актор Василь Вітер підкреслив, що перша частина відеопроєкту стала була більше експериментом, під час якого команда шукала цікаві форми й поєднання. Натомість для другої частини Вітер підготував чіткий сценарій – адаптацію поеми Котляревського, перетворивши її на драматургічно цілісний серіал із семи частин, кожна з яких є завершеною 30-хвилинною історією з героями, інтригами та взаєминами персонажів.
Усі ролі в серіалі грають два актори – Наталка Сопіт і Василь Вітер. Головні образи закріплені за Василем Вітром, який грає і самого автора Івана Котляревського, і його улюбленця Енея.
Своєю чергою Сопіт розповіла про роботу над жіночими персонажами.
“Для екранізації ми взяли, здається, лише десять образів, а їх же набагато більше. І наскільки вони різні! Міфологічні образи, які ми звикли уявляти як богинь та інших міфічних персонажів, тут (у творі, – ред.) утілені через українські жіночі характери”, – наголосила вона.
Вконавиця ролей зазначила, що, готуючись до втілення персонажів, прагнула взяти до уваги індивідуальну психофізику й усталені уявлення про міфологічних персонажів.
“Я відмітила для себе приблизні образи. Богині-олімпійки – це норовливі, підступні пані, як -от Юнона. Земні жінки пристрасні та харизматичні. Мені найбільше припала до душі Сивілла (..). Є там і прості жінки, сміливі, жартівливі. Усі вони є дуже яскравими образами у Котляревського в “Енеїді”, – зазначила акторка.
Показ серіалу розпочався 9 вересня 2026 року – до дня народження Івана Котляревського. Проєкт відкриває документальний фільм “Іван Котляревський. Любов єдина”, знятий у Полтаві 2021 року.
Як повідомляв Укрінформ, в українських театрах за останні роки створили 11 вистав за «Енеїдою» Івана Котляревського.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна4 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса6 днів agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Суспільство1 тиждень agoІнформсистеми Міграційної служби та «Паспортного сервісу» відновили роботу
-
Одеса1 тиждень ago
На Одещині чоловік напав із ножем на працівника ТЦК
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина внесла до Фонду підтримки енергетики додаткові €250 мільйонів