Відбудова
У Малині на Житомирщині відновлюють три освітні заклади, пошкоджені російськими обстрілами
У м. Малин Житомирської області відновлюють Малинський ліцей №2, Малинівський ліцей та Малинську дитячу школу мистецтв за підтримки Європейського інвестиційного банку та партнерів з Естонії.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що на півночі Житомирщини тривають відновлювальні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими обстрілами, також у громадах модернізують інфраструктуру.
«Під час робочої поїздки на північ області вшанували пам’ять полеглих захисників з Малинщини, перевірили хід виконання робіт Малинському ліцеї №2, Малинівському ліцеї та Малинській дитячій школі мистецтв, поспілкувались з підрядниками та керівниками закладів, де ведуться роботи», – йдеться в дописі.
За словами Бунечка, будівля Малинського ліцею №2, яка була пошкоджена навесні 2022-го, реконструйована на 50%, завершити всі роботи планують цьогоріч. У межах цього проєкту планують утеплити будівлі, перепланувати приміщення, оновити внутрішні інженерні мережі, відремонтувати покрівлі. Начальник ОВА зауважив, що реконструкцію вдалося організувати так, що діти можуть продовжувати навчання в одному з корпусів навчального закладу.
Будівельна готовність Малинівського ліцею, за словами чиновника, становить 35%.
«Окрім утеплення та заміни покрівлі, особливу увагу приділяють доступності – буде встановлено сучасні гвинтові підіймачі для маломобільних груп населення. Крім того, оновлюється інтер’єр приміщень, прокладаються нові інженерні комунікації, проводиться благоустрій території», – розповів він.
Бунечко поінформував, що на повну реконструкцію Малинської дитячої школи мистецтв завдяки підтримці Естонського центру міжнародного розвитку ESTDEV вдалося залучити 1,18 млн євро. У школі почали утеплювати фасад, ремонтувати приміщення та модернізувати інженерні мережі, завершити проєкт планують на початку осені.
Як повідомляв Укрінформ, м. Малин отримало від німецьких партнерів понад 1300 сонячних панелей.
У Гостомелі, на Київщині, відкрили після реконструкції початкову школу №1, розраховану на 120 учнів.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«27 квітня відбулося офіційне відкриття початкової школи №1 у Гостомелі, зруйнованої в перші тижні повномасштабної війни та відбудованої за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ)», – йдеться в повідомленні.
Реконструкція закладу тривала з січня 2025 року по квітень 2026 року. Будівельні роботи включали ремонт конструкцій, утеплення фасадів, заміну вікон та дверей, а також повне оновлення внутрішніх приміщень та інженерних мереж. Завдяки модернізації місткість школи зросла з 67 до 120 учнів. Будівля відновлена за сучасними стандартами з енергоефективності та обладнана системами безперебійного живлення для стабільного навчання навіть під час відключень електроенергії.
У навчальному закладі також створено нові приміщення для проведення уроків з цифрового навчання, робототехніки та мистецтва.
Проєкт реалізовано в межах «Програми з відновлення України» Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), яку координує Міністерство розвитку громад та територій України. Вартість робіт склала 639 тис. євро.
Станом на квітень 2026 року Мінрозвитку реалізує три програми з відновлення від ЄІБ із загальним обсягом фінансування 740 млн євро. Загалом у Київській області в межах програм уже завершено 5 проєктів, а ще 61 перебуває на стадії реалізації.
Як повідомлялося, експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 19 проєктів у Тернопільській та Чернівецькій областях за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ.
Фото: Мінрозвитку
Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Ухвалено комплексний пакет рішень ініційований Міністерством розвитку громад та територій та спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що ці рішення є частиною широкої реформи та вдосконалення законодавства в сфері містобудування. На першому етапі оновлюються підходи через урядові постанови, а наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності у сфері будівництва.
Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудову житла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.
Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності.
Окремим рішенням запроваджено механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Сьогодні цей процес у середньому триває понад 9 місяців, а більше третини заяв, за даними ЄДЕССБ, отримують відмову. Запроваджені зміни дають можливість оскаржити такі рішення. У разі підтвердження їхньої необґрунтованості замовник зможе продовжити проєктування дотримуючись вимог містобудівної документації без отримання містобудівних умов та обмежень.
Також врегульовано питання забудови на приаеродромних територіях, яке особливо загострилося під час війни. Через війну багато цивільних аеродромів і пов’язаних служб не мають чинних сертифікатів, які підтверджують їхню операційну спроможність надавати оцінку впливу запланованих об’єктів. Ухвалені зміни запроваджують чіткий механізм, як враховувати такі обмеження навіть за відсутності стандартних погоджень. Також визначено оновлений порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів, не знижуючи вимог безпеки.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України розпочало формування переліку пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у сфері транспорту та інфраструктури – йдеться про порти, дороги, порти, залізницю, аеропорти.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Україні вдалося відновити вже 1 ГВт потужності теплових електростанцій із запланованих 3,8 ГВт.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за результатами засідання штабу в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.
Енергетичні компанії прозвітували щодо процесу готовності об’єктів електроенергетики до наступної зими.
“Головний фокус – стан виконання планових та аварійних ремонтів. Наша стратегічна мета – відновити 6 ГВт потужностей до старту опалювального сезону. Зокрема, план відновлення для теплових електростанцій складає 3,8 ГВт. Вже маємо перші конкретні результати: наразі вдалося відновити 1 ГВт потужностей. Темпи маємо нарощувати, – зазначив Шмигаль.
Він поінформував, що роботи з посилення фізичного захисту енергооб’єктів активно тривають як на столичних об’єктах генерації, так і на підстанціях НЕК “Укренерго”. Дав доручення розробити чітку матрицю виконання робіт по кожному обʼєкту для жорсткого контролю термінів”.
“Принципове питання – захист об’єктів газової сфери. Це питання є базовим, адже стабільне газопостачання – фундамент, зокрема, для роботи розподіленої генерації”, – підкреслив Шмигаль.
Він поінформував, що “продовжується також активна робота з міжнародними партнерами. Провели верифікацію витрат по Фонду підтримки енергетики, аби кожна гривня та кожна одиниця обладнання використовувалися максимально ефективно”.
Віцепрем’єр-міністр вручив нагороди Президента України – ордени “За заслуги” і “За мужність” працівникам галузі за стійкість на робочому місці, яку вони проявили під час російських атак цієї зими.
Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч з представниками наглядової ради НАЕК “Енергоатом” на чолі з Руміною Велші, на якій обговорили пріоритети роботи і розвитку компанії.
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Відбудова3 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoКупити дешеву квартиру в Італії — українка показала житло за 27 тисяч євро