Відбудова
У Малині на Житомирщині відновлюють три освітні заклади, пошкоджені російськими обстрілами
У м. Малин Житомирської області відновлюють Малинський ліцей №2, Малинівський ліцей та Малинську дитячу школу мистецтв за підтримки Європейського інвестиційного банку та партнерів з Естонії.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що на півночі Житомирщини тривають відновлювальні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими обстрілами, також у громадах модернізують інфраструктуру.
«Під час робочої поїздки на північ області вшанували пам’ять полеглих захисників з Малинщини, перевірили хід виконання робіт Малинському ліцеї №2, Малинівському ліцеї та Малинській дитячій школі мистецтв, поспілкувались з підрядниками та керівниками закладів, де ведуться роботи», – йдеться в дописі.
За словами Бунечка, будівля Малинського ліцею №2, яка була пошкоджена навесні 2022-го, реконструйована на 50%, завершити всі роботи планують цьогоріч. У межах цього проєкту планують утеплити будівлі, перепланувати приміщення, оновити внутрішні інженерні мережі, відремонтувати покрівлі. Начальник ОВА зауважив, що реконструкцію вдалося організувати так, що діти можуть продовжувати навчання в одному з корпусів навчального закладу.
Будівельна готовність Малинівського ліцею, за словами чиновника, становить 35%.
«Окрім утеплення та заміни покрівлі, особливу увагу приділяють доступності – буде встановлено сучасні гвинтові підіймачі для маломобільних груп населення. Крім того, оновлюється інтер’єр приміщень, прокладаються нові інженерні комунікації, проводиться благоустрій території», – розповів він.
Бунечко поінформував, що на повну реконструкцію Малинської дитячої школи мистецтв завдяки підтримці Естонського центру міжнародного розвитку ESTDEV вдалося залучити 1,18 млн євро. У школі почали утеплювати фасад, ремонтувати приміщення та модернізувати інженерні мережі, завершити проєкт планують на початку осені.
Як повідомляв Укрінформ, м. Малин отримало від німецьких партнерів понад 1300 сонячних панелей.
В Україні від початку 2026 року провели ремонт 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.
За його словами, це майже половина обсягів на дорогах державного значення, які заплановано виконати до 1 червня.
“Цьогоріч роботи розпочали рекордно рано і поступово нарощували темпи – з 4-5 тис. кв. м на добу взимку до майже 200 тис. кв. м щодня зараз”, – зазначив Кулеба.
Сьогодні на дорогах державного значення працюють близько 200 ремонтних бригад і 1,9 тис. працівників. Збільшили кількість бригад для пришвидшення робіт.
Ремонт триває на ключових маршрутах по всій країні, зокрема: М-03 Київ–Харків–Довжанський, М-05 Київ–Одеса, М-06 Київ–Чоп, М-11 Львів–Шегині, М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече, М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський та інших.
Загалом цьогоріч планується відновити близько 10 млн кв. м дорожнього покриття.
Як повідомляв Укрінформ, Кулеба заявив, що відновлення Дорожного фонду на період війни можливе у форматі Фонду дорожньої логістики – першочергово йдеться про евакуаційні шляхи, під’їзди до пунктів пропуску на кордонах та портової інфраструктури.
Рахункова палата перевірила процес відновлення мостів, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії РФ, на автомобільних дорогах державного значення у період із 2022 року по перше півріччя 2025 року включно.
Як повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства, звіт про результати аудиту «Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток» затверджено 7 квітня.
Аудитом встановлено, що на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії РФ в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд. З цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, пʼять – у районах активних бойових дій, тож їх відновлення наразі неможливе.
Орієнтовна потреба на відбудову мостів, за даними Агентства відновлення, становить майже 74 млрд грн. На тепер на ці цілі спрямовано 16,8 млрд грн (23% від потреби). За ці кошти здійснювалася відбудова 60 мостових споруд, здебільшого у Чернігівській, Харківській та Київській областях.
За охоплений аудитом період повністю завершено роботи та введено в експлуатацію 38 мостів, на різних етапах відновлення – ще 19, щодо трьох мостів лише розроблено проєктну документацію.
Таким чином, зі 139 зруйнованих мостів на підконтрольній Україні території за 3,5 року вдалося відновити лише близько третини.
Як стверджують у Рахунковій палаті, такий результат зумовлений як браком фінансування, затримками у затвердженні процедур використання коштів, так і неналежною пріоритезацією об’єктів, недостатнім контролем і наглядом з боку уповноважених органів.
Так, часте коригування переліків об’єктів обмежувало можливість реалізації робіт у межах бюджетного періоду. Крім того, у 2023 році не було використано майже 6 млрд грн, оскільки порядок використання цих коштів було затверджено лише у вересні 2024 року.
Процес відбору мостів для відновлення відбувався згідно з методикою. Проте було зафіксовано випадки, коли до першочергових включали мостові споруди з нижчим рівнем пріоритетності, натомість частина більш нагальних об’єктів до переліків не потрапляла.
Для планування та управління коштами Агентство відновлення використовує декілька цифрових та аналітичних систем: ПК АЕСУМ (база даних технічного стану мостів, пріоритезації та планування); E-road (візуалізація, пріоритезація та планування); систему DREAM (управління публічними інвестиціями); Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна (акумулювання інформації про пошкоджене майно); інші інструменти (облік та управління, візуалізація даних).
Однак, як з’ясували аудитори, ці системи не інтегровані у єдиний інформаційний простір, мають розбіжності у даних, акумулюють неповну та в окремих випадках неактуальну інформацію.
Під час вибіркової перевірки 46 процедур закупівель на 11 об’єктах відновлення мостів у Київській та Чернігівській областях на загальну суму 10,8 млрд грн аудитори виявили систематичні порушення вимог оприлюднення інформації про результати закупівель у системі Prozorro.
Так, Служба відновлення у Чернігівській області неправомірно скасувала одну із закупівель та відхилила найбільш економічно вигідну пропозицію, а згодом уклала поза електронною системою прямий договір за значно вищою ціною. За підрахунками аудиторів, втрати бюджетних коштів становили 955,2 тис. грн.
Служба відновлення у Київській області допустила завищення вартості робіт на 20,3 млн грн. Ідеться про оплату робіт, не передбачених у проєктній документації, включення до кошторису додаткових обсягів робіт, які не передбачено договірною ціною та проєктною документацією, зайве застосування окремих видів робіт тощо.
Встановлено також факти порушень містобудівних вимог. Зокрема, у Київській області майже 11 місяців будували міст без відповідного дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України. До того ж споруду відкрили для руху без офіційних документів про введення в експлуатацію.
Рахункова палата надала Кабінету міністрів та Агентству відновлення низку рекомендацій.
Зокрема, запропоновано внести на розгляд Кабміну проєкт нормативно-правового акта, що забезпечить створення національної системи управління мостами на автомобільних дорогах державного значення.
Службі відновлення у Київській області рекомендовано відкоригувати завищену вартість виконаних та оплачених підрядних робіт на 19,7 млн грн та послуг на загальну суму 0,6 млн грн.
Як повідомлялось, Рахункова палата констатувала низькі темпи комплексного відновлення деокупованих територій за експериментальним проєктом, на який було виділено 10,8 млрд грн.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко та генеральний директор DFC Бен Блек обговорили розширення можливостей Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF).
Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Менш ніж за рік фонд пройшов шлях від ідеї до практичних результатів. Уже затверджена перша інвестиція в українську dual-use технологічну компанію, а понад 200 заявок перебувають на розгляді. Це важливі етапи нашого довгострокового економічного партнерства між Україною та США у пріоритетних сферах — енергетиці, виробництві технологій подвійного призначення, критичних мінералах та інфраструктурі», – наголосила очільниця уряду.
Вона повідомила також, що триває спільна робота над розвитком практичних інструментів підтримки інвесторів — використанням механізмів страхування воєнних ризиків, які пропонує DFC для компаній приватного сектору.
Окремо під час зустрічі йшлося про співпрацю з НАК «Нафтогаз» та потенційні інвестиційні проєкти, зокрема з відновлення пошкодженого внаслідок російських атак нафтогазового обладнання у партнерстві з американськими компаніями.
«Україна пропонує американським партнерам використання своєї підземної інфраструктури для зберігання газу. Це посилить енергетичну безпеку Європи і створить нові шляхи постачання енергоносіїв», – зауважила Свириденко.
Приділили увагу сторони і новому напряму співпраці з DFC у забезпеченні доступного житла для українців.
Як повідомлялося, під час засідання Управлінської ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF) було затверджено першу інвестицію фонду в українську технологічну компанію Sine Engineering.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoУ Раді Європи відкрили виставку львівського студента-художника про війну в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoУчні Лиманського ліцею №1 вивчали сучасну медицину Одещини зсередини – Rayon.in.ua
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”