Відбудова
У Малині на Житомирщині відновлюють три освітні заклади, пошкоджені російськими обстрілами
У м. Малин Житомирської області відновлюють Малинський ліцей №2, Малинівський ліцей та Малинську дитячу школу мистецтв за підтримки Європейського інвестиційного банку та партнерів з Естонії.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що на півночі Житомирщини тривають відновлювальні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими обстрілами, також у громадах модернізують інфраструктуру.
«Під час робочої поїздки на північ області вшанували пам’ять полеглих захисників з Малинщини, перевірили хід виконання робіт Малинському ліцеї №2, Малинівському ліцеї та Малинській дитячій школі мистецтв, поспілкувались з підрядниками та керівниками закладів, де ведуться роботи», – йдеться в дописі.
За словами Бунечка, будівля Малинського ліцею №2, яка була пошкоджена навесні 2022-го, реконструйована на 50%, завершити всі роботи планують цьогоріч. У межах цього проєкту планують утеплити будівлі, перепланувати приміщення, оновити внутрішні інженерні мережі, відремонтувати покрівлі. Начальник ОВА зауважив, що реконструкцію вдалося організувати так, що діти можуть продовжувати навчання в одному з корпусів навчального закладу.
Будівельна готовність Малинівського ліцею, за словами чиновника, становить 35%.
«Окрім утеплення та заміни покрівлі, особливу увагу приділяють доступності – буде встановлено сучасні гвинтові підіймачі для маломобільних груп населення. Крім того, оновлюється інтер’єр приміщень, прокладаються нові інженерні комунікації, проводиться благоустрій території», – розповів він.
Бунечко поінформував, що на повну реконструкцію Малинської дитячої школи мистецтв завдяки підтримці Естонського центру міжнародного розвитку ESTDEV вдалося залучити 1,18 млн євро. У школі почали утеплювати фасад, ремонтувати приміщення та модернізувати інженерні мережі, завершити проєкт планують на початку осені.
Як повідомляв Укрінформ, м. Малин отримало від німецьких партнерів понад 1300 сонячних панелей.
У Марганці та навколишніх громадах Дніпропетровської області відновили централізоване водопостачання. Роботи на аварійній ділянці завершені. Кадрові рішення прийняті.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці.
За його словами, воду вже подали до Марганця, триває заповнення міських мереж. У Томаківській громаді централізоване водопостачання також відновлене. В інших громадах вода надходить до насосних станцій та розпочинається подача до населених пунктів.
Очільник уряду подякував усім службам, які були залучені, і людям, які весь цей час цілодобово працювали над ліквідацією.
“Аварії, на жаль, трапляються. Але реакція на них має бути максимально швидкою. Люди повинні бачити, що проблеми оперативно вирішуються”, – наголосив Корецький.
За словами Прем’єр-міністра, голови областей, міст і громад, особливо прифронтових регіонів, мають чітко усвідомлювати: крім аварій, основною загрозою залишається російський терор цивільної інфраструктури.
Тому мають бути забезпечені резервні потужності, виходячи з найгіршого сценарію. Це персональна відповідальність регіональних керівників.
“Уряд готовий надати всю необхідну підтримку та допомогу”, – запевнив Прем’єр-міністр.
Як повідомляв Укрінформ, внаслідок аварії на магістральному водогоні частина громад на Дніпропетровщині залишалася кілька діб без водопостачання. Уряд надав доручення здійснити невідкладні заходи для вирішення проблеми.
Упродовж липня українські енергетики, ліквідовуючи наслідки російських обстрілів, відновили електропостачання майже 5 млн споживачів.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
“Протягом липня українські енергетики відновили електропостачання для майже 5 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок російських атак та бойових дій”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільше споживачів фахівці заживили у Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях.
У міністерстві наголосили, що українські енергетики щоденно відновлюють електропостачання в усіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, повертаючи світло мільйонам громадян і підтримуючи стабільну роботу енергосистеми.
Як повідомлялося, у червні енергетики заживили майже 4 млн споживачів після російських обстрілів.
Загалом від початку 2026 року українські енергетики повернули світло понад 22 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок бойових дій та російських атак.
Фото: ДТЕК
Відбудова
У Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
«Наше головне завдання зараз – провести консервацію та підготувати проєктно-кошторисну документацію. Коли вона буде готова й пройде експертизу, ми зможемо чітко визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни до них долучаться. Адже партнерам потрібно розуміти конкретний обсяг робіт і вартість кожного етапу», – пояснив Остапенко.
За його словами, наявність детального проєкту стане основою для формування міжнародних «лотів» допомоги, коли кожна країна зможе взяти участь у відновленні конкретної частини головної святині Києво-Печерської лаври.
Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми оцінками, загальна сума збитків становить близько 500 млн грн (11–12 млн дол.).
Остапенко підкреслив, що наразі першочерговим завданням є забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження, пояснив він.
«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. Найближчим часом ми розпочнемо встановлення конструкцій, які дозволять безпечно пережити зиму. Паралельно завершуватиметься проєктування. Лише після цього можна буде предметно говорити з міжнародними партнерами про фінансування окремих напрямів реставрації», – підсумував Остапенко.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло близько 80% дахових перекриттів і дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Вчора керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську лавру, під час візиту у МЗС закликали їх залучати партнерів у країнах перебування до відновлення собору.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: загроза ракет та дронів РФ
-
Війна1 тиждень agoДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині