Як передає Укрінформ, про це свідчать дані онлайн-опитування щодо того, як херсонці бачать відбудову громади, оприлюдненого Фондом громади міста Херсон «Захист».

«У січні 2026 року херсонці знову оцінили питання відновлення та відбудови Херсонської громади. Порівнюючи результати поточного опитування з попередніми хвилями моніторингового дослідження, можна сказати, що їх відповіді стали більш реалістичними, більш практичними і більш чутливими до можливих ризиків»,- ідеться у повідомленні.

Як зазначається, зокрема, на 9% зменшилась частка тих, хто вважав, що головною ідею відновлення має бути ідея створення принципово нового міста. При цьому таке бачення і зараз поділяє більшість опитаних – 62%. І, відповідно, на 6% збільшилась кількість тих, хто вважає, що треба повернути все, як було до повномасштабної війни, – таких херсонців зараз 22%. Хоча в деяких конкретних питаннях кількість прихильників повернення до довоєнного стану зменшилася. Наприклад, це стосується відбудови ТРЦ «Фабрика» – кількість прибічників її відбудови зменшилася з 83% до 72%.

Має стійку тенденцію до збільшення підтримка ідеї, що головним напрямком розвитку міста повинен стати малий та середній бізнес. Цю ідею підтримує зараз 80% опитаних. 67% продовжує мріяти про розвиток промисловості, а 64% про туристичне майбутнє міста. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою (19%).

Відновлення міста треба починати з відбудови зруйнованого – так вважає зараз 58% опитаних, і ця цифра протягом трьох останніх років коливалася лише в межах похибки. А от думка про те, що відбудова має починатися з повернення людей, стає з кожною хвилею опитувань дедалі популярнішою – у жовтні 2023 року її прихильників було 36%, а зараз вже 48%. Тож модель відновлення стає більш людиноцентричною. Це підтверджується й тим, що опитані вважають, що починати відбудову зруйнованого треба з житла (77%), медичних (71%) та освітніх (48%) закладів.

Також зростає запит на автономність у системах опалення та енергозабезпечення. Ще більше серед херсонців стало прихильників автономного опалення в окремих помешканнях (65%) та системи котелень у багатоповерхових будинках (52%). Також росте запит на альтернативні (нецентралізовані) джерела електропостачання: сонячні панелі (67%), вітрові генератори (42%), колективні генератори на викопному паливі та змінні акумулятори високої ємності.

Херсонці також декларують високий рівень власної готовності докластися до відновлення: 61% опитаних готові займатися благоустроєм прилеглої території, 51% – брати участь у толоках, 50% – поширювати інформацію про заходи з відновлення, 33% – донатити на відбудову, 30% – брати участь у розробці концепції відновлення. І схожі показники тримаються з 2023 року.

У громадському баченні відновлення демографічного потенціалу спостерігається зменшення частки тих, хто вважає, що місто має робити ставку на повернення городян додому – як ВПО, так і тих, хто виїхав за кордон. У цьому питанні херсонці більше сподіваються на те, що Херсонська громада стане привабливою для мешканців Херсонської області і жителів України взагалі (кількість таких респондентів за останній рік збільшилася). І щоб цього досягти, треба відбудовувати зруйновані будівлі (так вважають 60% опитаних), створювати умови для підприємництва (57%) та покращувати умови для молодих сімей з дітьми (49%). А ось ідея залучення мігрантів з інших країн світу до відбудови громади як не була надто популярною у 2024 році, так і зараз її підтримує лише 17% херсонців.

Залишається незмінною частка тих, хто вважає, що відбудова має передусім відбуватися за рахунок репарацій держави-агресора. Так думає 80% опитаних.

Помітний зсув відбувся в оцінках часу, коли має починатися відновлення. Якщо в 2023 році 79% респондентів вважали, що відновлення має стартувати після відсунення ворога на безпечну відстань, то зараз таких стало 53%. Зате збільшилася частка тих, хто вважає, що відновлення Херсона треба починати після перемоги України.

Переважна більшість (77%) опитаних херсонців продовжує вважати, що місто Херсон після завершення війни та відновлення буде виглядати краще, ніж до війни.

Онлайн-опитування проведене за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження. Обсяг вибірки: 400 респондентів

Терміни проведення польового етапу: з 10 по 26 січня 2026 року.

Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Як повідомляв Укрінформ, до Херсона хотіли повернутися 70% мешканців, які залишили місто через війну.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.

Під час зустрічі, під головуванням Європейської комісії, було проведено технічну оцінку та погоджено ключові параметри проєктів із підтримки відновлення України, що плануються до фінансування із залученням гарантій ЄС. Очікується, що відповідні рішення щодо фінансування буде ухвалено Європейським Союзом у березні цього року.

В обговоренні взяли участь представники Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), а також інших міжнародних фінансових інституцій. Від України в онлайн-форматі взяла участь заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

У межах засідання розглядалися ключові параметри низки інвестиційних проєктів, спрямованих на залучення публічних інвестицій, зокрема:

Програма “Прискорення розвитку відновлювальних джерел енергії та розвиток ринку для України” (RAMP-UP) обсягом 180 млн євро (кредит ЄБРР під гарантію ЄС);

Кредитування державного сектору та пов’язані гранти на 2026–2027 роки – 8 нових інвестиційних операцій для України орієнтовним обсягом залучення ресурсів ЄІБ та ЄК до 600 млн євро;

Додаткове фінансування проєкту “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні” (LEARN) – 29 млн євро грантових коштів від МБРР.

Програма RAMP-UP є спільною ініціативою ЄБРР та Світового банку під керівництвом ЄБРР і спрямована на усунення бар’єрів для інвестицій у відновлювану енергетику та розвиток українського електроенергетичного сектору відповідно до цільової моделі ЄС.

Програма “Кредитування державного сектору та пов’язані гранти на 2026–2027 роки”, що підтримується ЄІБ, є найбільшим пакетом гарантій серед інших донорів оскільки поєднує одразу 8 операцій банку в Україні. Вони спрямовані на відновлення критичної інфраструктури, підвищення стійкості енергосистеми, розвиток соціального житла та модернізацію освітньої інфраструктури.

Проєкт LEARN від Світового банку має на меті створення стійкого, інклюзивного та орієнтованого на дитину освітнього середовища. Він зосереджується на відновленні закладів дошкільної освіти, будівництві захисних укриттів та зміцненні інституційної спроможності управління освітньою інфраструктурою.

“Україна цінує підтримку Європейського Союзу та міжнародних партнерів у реалізації проєктів з відновлення та відбудови в межах Ukraine Facility. Кожен із них сприятиме зміцненню стійкості держави, відновленню критичної інфраструктури та довгостроковій відбудові. Водночас наш спільний успіх залежить від партнерства, взаєморозуміння та відповідальності. Ми готові працювати, щоб кожне євро було використане максимально ефективно для відновлення держави та її європейської інтеграції”, — наголосила Ольга Зикова.

Вона також підкреслила важливість залучення фінансування під гарантії ЄС, що дозволяє уникати додаткових боргових ризиків для державного бюджету України.

Як повідомлялося, Ukraine Investment Framework, UIF є ключовим інструментом залучення інвестицій та складовою другого компонента (Pillar II) програми ЄС Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. UIF поєднує публічні та приватні ресурси, а також гарантійні механізми ЄС для створення сталих фінансових умов відновлення та розвитку України.

Фото: Мінфін

Президент Володимир Зеленський визначив з переговорною командою та урядовцями речі, які потрібно глибше опрацювати в угоді зі США щодо повоєнної відбудови.