Відбудова
У Малині на Житомирщині відновлюють три освітні заклади, пошкоджені російськими обстрілами
У м. Малин Житомирської області відновлюють Малинський ліцей №2, Малинівський ліцей та Малинську дитячу школу мистецтв за підтримки Європейського інвестиційного банку та партнерів з Естонії.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що на півночі Житомирщини тривають відновлювальні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими обстрілами, також у громадах модернізують інфраструктуру.
«Під час робочої поїздки на північ області вшанували пам’ять полеглих захисників з Малинщини, перевірили хід виконання робіт Малинському ліцеї №2, Малинівському ліцеї та Малинській дитячій школі мистецтв, поспілкувались з підрядниками та керівниками закладів, де ведуться роботи», – йдеться в дописі.
За словами Бунечка, будівля Малинського ліцею №2, яка була пошкоджена навесні 2022-го, реконструйована на 50%, завершити всі роботи планують цьогоріч. У межах цього проєкту планують утеплити будівлі, перепланувати приміщення, оновити внутрішні інженерні мережі, відремонтувати покрівлі. Начальник ОВА зауважив, що реконструкцію вдалося організувати так, що діти можуть продовжувати навчання в одному з корпусів навчального закладу.
Будівельна готовність Малинівського ліцею, за словами чиновника, становить 35%.
«Окрім утеплення та заміни покрівлі, особливу увагу приділяють доступності – буде встановлено сучасні гвинтові підіймачі для маломобільних груп населення. Крім того, оновлюється інтер’єр приміщень, прокладаються нові інженерні комунікації, проводиться благоустрій території», – розповів він.
Бунечко поінформував, що на повну реконструкцію Малинської дитячої школи мистецтв завдяки підтримці Естонського центру міжнародного розвитку ESTDEV вдалося залучити 1,18 млн євро. У школі почали утеплювати фасад, ремонтувати приміщення та модернізувати інженерні мережі, завершити проєкт планують на початку осені.
Як повідомляв Укрінформ, м. Малин отримало від німецьких партнерів понад 1300 сонячних панелей.
Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.
Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.
Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.
Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.
Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.
Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.
Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).
Фото: Олексій Кулеба, Телеграм
Уряд завершив реалізацію проєкту відновлення системи водопостачання у Миколаївській області, завдяки якому доступ до якісної води отримали 500 тис. місцевих мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Понад 500 000 мешканців Миколаївщини тепер мають доступ до якісної питної води. Завершили реалізацію ще одного важливого етапу відновлення системи водопостачання регіону – станцію попередньої очистки води потужністю 120 000 кубометрів на добу», – йдеться в повідомленні.
Будівництво нового водогону та насосних станцій було завершено торік. Це дозволило налагодити безперебійне постачання прісної води до міста з Південного Бугу.
Сьогодні фактично завершено створення нової сучасної системи водопостачання для Миколаївщини.
На станції впроваджено багаторівневу систему очищення та знезараження води. Комплекс працює у цілодобовому автоматизованому режимі та забезпечує підготовку води належної якості для мешканців міста.
Очисні споруди збудовані без залучення додаткових бюджетних коштів. Майже 800 млн грн на реалізацію проєкту спрямовано завдяки економії, отриманій під час будівництва нового водогону. Зараз триває передача очисних на баланс міста Миколаїв.
До комплексного проєкту також увійшли будівництво сучасної станції очищення стічних вод у Новій Одесі та фотогальванічної електростанції, яка забезпечує додаткове живлення системи. Це робить інфраструктуру більш енергоефективною та стійкою до можливих перебоїв електропостачання.
Як повідомлялося, магістральний водогін у Миколаєві було зруйновано у 2022 році. Відновлення водопостачання стало одним із пріоритетних інфраструктурних проєктів держави. За цей час було побудовано новий магістральний водогін протяжністю майже 68 км, три насосні станції, сучасний комплекс очищення води та додаткові об’єкти енергоефективної інфраструктури.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск очікує Президента України Володимира Зеленського на Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську.
Про це він сказав на пресконференції у Варшаві, додавши, що розмовлятиме на цю тему із Зеленським завтра у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Туска, ця конференція «має сенс лише за умови участі в ній української сторони, попри напруження та непотрібні емоції».
Він нагадав, що в Гданську політичні лідери та представники бізнесу з усього світу обговорюватимуть механізми фінансування повоєнного відновлення України, зокрема можливість використання заморожених російських активів і потенційних репарацій.
«Кожен хотів би, допомагаючи Україні, також заробити», – зауважив Туск.
Він підкреслив, що проведення конференції відповідає інтересам не лише України, а й Польщі.
Туск повідомив, що планує обговорити питання участі Зеленського в заході під час зустрічі з Президентом України у четвер у Брюсселі на саміті Євроради.
Раніше ексглава МЗС Польщі Яцек Чапутович в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що у Польщі є побоювання, що на тлі погіршення українсько-польських відносин Володимир Зеленський може не приїхати на Міжнародну конференцію з відновлення України.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.
Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним з ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови нашої країни.
Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, решта – міжнародні.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Події1 тиждень agoУІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном