Connect with us

Події

У МКСК обговорили популяризацію читання

Published

on



У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій обговорили заходи, які сприятимуть популяризації читання в Україні і забезпеченню доступу українців до друкованих та електронних видань за кордоном.

Як передає Укрінформ, про це повідомило МКСК.

24 березня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький разом із командою провів зустріч з представниками і новообраним керівництвом Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів”.

Співрозмовники обговорили питання популяризації читання в Україні, підтримки книговидавничої інфраструктури, поповнення бібліотечних фондів, а також пріоритетні напрями допомоги авторам, зокрема ветеранам. Окрему увагу приділили міжнародній співпраці у сфері книговидання і забезпеченню доступу українців за кордоном до друкованих та електронних видань.

Представники МКСК наголосили на важливості досліджень у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а також аналізу потреб читачів.

Читайте також: За програмою єКнига українці за грудень-січень витратили понад ₴40 мільйонів

Також Точицький провів зустріч із наглядовою радою Українського інституту книги. Співрозмовники обговорили ключову роль цієї інституції у промоції читання.

За словами Точицького, промоція читання є одним із пріоритетів МКСК, адже саме воно формує критичне мислення. Для міністерства, підкреслив він, також важливо забезпечити доступ до української книги для громадян України за кордоном. Крім того, наголосив Точицький, “Україна має стати повноцінним партнером міжнародних культурних заходів, зокрема бути представленою на всіх ключових книжкових ярмарках. Це частина нашої стратегії”.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили операційному плану заходів на 2026–2028 роки у межах Стратегії популяризації читання як життєвої звички. Також були обговорені способи реалізації програми “єКнига”, яка є важливим інструментом залучення молоді до читання, та можливість її розширення на батьків новонароджених дітей у наступному році.

Читайте також: На Лондонському книжковому ярмарку представлені 13 українських видавництв

Крім того, йшлося про популяризацію України через книжки, зокрема переклади українських творів іншими мовами та іноземної літератури українською, створення українських книжкових полиць у бібліотеках інших країн і представлення України на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, Лейпцигу, Варшаві та Вільнюсі.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” на наступні 12 місяців.

Фото ілюстративне: МКСК



Джерело

Події

Україна і Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства

Published

on



Україна та Велика Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства. 

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Бережна провела зустріч з послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном. Сторони обговорили спільні культурні події до другої річниці партнерства та залучення британських музеїв, бізнесу й меценатів до відновлення української спадщини.

За словами віцепрем’єрки, Британія однією з перших підтримала Український фонд культурної спадщини (UCHF) й уже двічі зробила внесок. За словами очільниці Міністерства культури, запропонували британській стороні розглянути можливість щорічних внесків до Фонду.

Бережна зазначила, що за підтримки Британії працівники культури оцифровують спадщину та документують російські злочини проти культури. 

Також сторони обговорили подальшу підтримку культурних ініціатив. Бережна повідомила про результати першого відбору “Тисячовесни”, за яким 680 українських проєктів отримають фінансування.

Також  очільниця Міністерства культури і посол Великої Британії обговорили виставку Sacred Treasures from Kyiv (“Священні скарби з Києва”) у Victoria and Albert Museum (Музей Вікторії та Альберта).  

Там уперше у Британії показали сім предметів із Києво-Печерської лаври, а спільна робота музейників допомогла уточнити українське походження Царських врат із колекції V&A. “Будемо продовжувати цю роботу з іншими британськими музеями, щоб досліджувати походження українських предметів у їхніх колекціях”, – додала Бережна.

За її словами, для нових спільних культурних проєктів Британська Рада вже оголосила про початкове фінансування в розмірі 2 млн фунтів.

Читайте також: Україна та Британія створили спільну комісію з питань культури

Бережна висловила подяку Великій Британії за послідовну підтримку України й української культури, послу Великої Британії в Україні та команді посольства Великої Британії в Україні за готовність розвивати співпрацю. 

Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини (UCHF) за перший рік роботи залучив на збереження та відновлення національних цінностей 4 млн євро від 11 країн.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі внаслідок атаки пошкоджена будівля Музею сучасного мистецтва

Published

on



Внаслідок російської атаки 18 листопада пошкоджень зазнала будівля Музею сучасного мистецтва в Одесі.

Про це пресслужба музею повідомила в Інстаграмі, передає Укрінформ.

“Постраждав фасад та стіни всередині будівлі. Команда музею не постраждала”- йдеться в повідомленні.

В музеї додали, що всі роботи митців вціліли.

“Сьогодні не працюємо, наразі не можемо сказати графік роботи в подальшому”, – додали в установі.

Читайте також: Російські війська вдарили реактивним дроном по охоронній зоні ЮНЕСКО в Одесі

Як повідомляв Укрінформ, російські війська у середу вже втричі атакували середмістя Одеси, . 





Джерело

Continue Reading

Події

У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор

Published

on


У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України. 

Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу. 

У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ,  взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.

“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.

“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.

Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.

Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.

Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.

Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.

Читайте також: У Мюнхені вшанували пам’ять жертв Голодомору

Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років. 

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.