Події
У МКСК обговорили популяризацію читання
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій обговорили заходи, які сприятимуть популяризації читання в Україні і забезпеченню доступу українців до друкованих та електронних видань за кордоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МКСК.
24 березня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький разом із командою провів зустріч з представниками і новообраним керівництвом Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів”.
Співрозмовники обговорили питання популяризації читання в Україні, підтримки книговидавничої інфраструктури, поповнення бібліотечних фондів, а також пріоритетні напрями допомоги авторам, зокрема ветеранам. Окрему увагу приділили міжнародній співпраці у сфері книговидання і забезпеченню доступу українців за кордоном до друкованих та електронних видань.
Представники МКСК наголосили на важливості досліджень у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а також аналізу потреб читачів.
Також Точицький провів зустріч із наглядовою радою Українського інституту книги. Співрозмовники обговорили ключову роль цієї інституції у промоції читання.
За словами Точицького, промоція читання є одним із пріоритетів МКСК, адже саме воно формує критичне мислення. Для міністерства, підкреслив він, також важливо забезпечити доступ до української книги для громадян України за кордоном. Крім того, наголосив Точицький, “Україна має стати повноцінним партнером міжнародних культурних заходів, зокрема бути представленою на всіх ключових книжкових ярмарках. Це частина нашої стратегії”.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили операційному плану заходів на 2026–2028 роки у межах Стратегії популяризації читання як життєвої звички. Також були обговорені способи реалізації програми “єКнига”, яка є важливим інструментом залучення молоді до читання, та можливість її розширення на батьків новонароджених дітей у наступному році.
Крім того, йшлося про популяризацію України через книжки, зокрема переклади українських творів іншими мовами та іноземної літератури українською, створення українських книжкових полиць у бібліотеках інших країн і представлення України на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, Лейпцигу, Варшаві та Вільнюсі.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” на наступні 12 місяців.
Фото ілюстративне: МКСК
Події
Міноритарна копродукція відкриє Україні ширший шлях на міжнародний кіноринок
Копродукція могла б відкрити для українських кінематографів ширший шлях на міжнародні ринки, а також покращити якість матеріалу.
Про це у коментарі Укрінформу заявила українська продюсерка Іванна Хіцінська.
«Копродукція – це єдиний можливий шлях для того, щоб спільно виготовляти історії, які будуть зрозумілі і українській, і зарубіжній авдиторії. І об’єднувати зусилля, таким чином задіюючи у виробництві фільмів як українських, так і зарубіжних митців, що дозволяє також покращити і мистецьку якість кінцевого фільму», – зазначила Хіцінська.
Вона уточнила, що під час війни без підтримки міжнародних копродюсерів не вдалося б виготовити таку кількість українських історій.
Продюсерка зазначила, що провела на полях Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив із 3 до 11 липня, зустрічі з колегами, взяла участь у показах, панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці» тощо. На них фахівці висловлювали думку, що якщо до цього часу в більшості випадків Україна була головним виробником фільмів, потрібно також розглядати і те, коли Україна буде долучатися до створення не історій про Україну, а й історій про інші країни, які потенційно могли б бути цікавими для українського глядача. Так звана minority co-production (міноритарна копродукція). Це допоможе тому, «щоб про Україну чули», переконана вона.
«Ми живемо у війні, ми бачимо війну кожен день за своїми вікнами, по телевізору, і іноді потрібно відволіктися на щось не лише про війну. І таким вікном можливостей можуть стати європейські історії різного напрямку і різного жанру, до яких Україна зможе долучитися як міноритарний копродюсер, і долучитися до виготовлення фільму, який теж потім буде представлений на фестивалях, матиме нагороди. І також ми будемо в цих історіях приєднуватися і до європейської сім’ї», – сказала Хіцінська.
Вона підкреслила, що не йдеться про те, як було колись, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення, кінотеатри були просто «в полоні російськомовного контенту, з російськими акторами, з усім». Не треба хитатися в інший бік так, щоби це саме сталося і з зарубіжними акторами, застерегла продюсерка.
«Ми пропонуємо інший вихід, коли Україна є рівноцінним партнером у створенні фільмів, серіалів, і де також до зйомок долучаються і українські митці й український кастинг, актори. І де частина історії може бути пов’язана з Україною. Але це не означає, що Україна є основним виробником, ми будемо серед виробників, і це, в свою чергу, зменшить фінансове навантаження на нас, як на країну-виробника, і на продюсерів у пошуку фінансування для того, щоб реалізувати ці фільми. А нам дуже необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії чи європейські історії з українськими акторами», – пояснила Хіцінська.
Вона зазначила, що перед війною цей процес починався і Україна потроху заходила як міноритарний продюсер у повнометражні фільми і серіали. За її словами, з війною ракурс дещо змінився. За останні роки Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним виробником. Оскільки під час війни надзвичайно важко виготовляти ігрові художні фільми, в більшості фокус був направлений на документальні фільми, підкреслила Хіцінська.
Вона навела приклади, коли Україну видно завдяки такій співпраці: цього року на фестивалі в Каннах був фільм «Весна», створений в копродукції Естонія, Литва, Латвія і Україна. Там було дуже невеличке українське фінансування, але Україна – країна-виробник, і це історія про російську окупацію.
«Зараз наше керівництво розвертає цей ракурс. Є ініціатива, заснована Президентом, – «Тисячовесна», де ми бачимо, що велика кількість заявок подана і на ігрове кіно, і на дитяче, на анімацію, на серіали, і документальні. І особливо на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що воно, звичайно ж, зміниться потрошку», – висловила сподівання подюсерка.
Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні фільми, художні фільми та імерсивні роботи, представлені на міжнародних фестивалях та ярмарках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно.
Як повідомляв Укрінформ, на 60-у Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Другий сезон «Гангстерленду» із Томом Гарді вийде у вересні
Другий сезон британського кримінального серіалу «Гангстерленд» (MobLand) із актором Томом Гарді у головній ролі вийде на стримінговій платформі Paramount+.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.
Загалом другий сезон «Гангстерленд» буде налічувати 10 серій, а його прем’єру на платформі Paramount+ слід очікувати вже 18 вересня.
Новина про дату виходу другого сезону з’явилася невдовзі після того, як стало відомо, що зірка серіалу Том Гарді повернеться у 3-у сезоні після попередньої сварки із продюсерами шоу, яка призвела до його нетривалого виходу із серіалу.
Нещодавня зустріч у Лондоні між Гарді та керівниками серіалу призвела до прориву та зрештою і до повернення актора.
«У другому сезоні родина Гарріганів матиме труднощі з тим щоб показати єдиний фронт, оскільки противники загрожують їхній роздробленій злочинній імперії, а Гаррі Да Соуза (якого грає Гарді), їхній кмітливий та грізний «помічник», має пройти небезпечну канатохідну стежку, коли напруженість у родині буде посилюватися. Насильство проникає в кожен куточок їхнього життя, лояльність руйнується, безпека виявляється тимчасовою, а боротьба за владу не залишає місця для милосердя», – йдеться у синопсисі.
Також у серіалі знялися такі британські кінозірки, як Гелен Міррен, Пірс Броснан та інші.
Зазначається, що сценарій серіалу написав Ронан Беннетт із Північної Ірландії. Гарді та Гай Річі також є виконавчими продюсерами стрічки.
Серіал створено у співпраці Paramount Television Studios та 101 Studios.
Як повідомляв Укрінформ, спін-оф серіалу «Теорія великого вибуху» під назвою «Стюарт не зміг врятувати Всесвіт» дебютує у липні цього року на стримінговому сервісі HBO Max.
Фото: Paramount+/SHOWTIME/IMDb
Події
На кінофесті в Локарно відбудеться світова прем’єра фільму «Я рідко прокидаюсь мріючи»
На 79-у Міжнародному кінофестивалі у Локарно відбудеться світова прем’єра фільму “Я рідко прокидаюсь мріючи”.
Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ігровий фільм режисерки Ізабель Штевер та сценаристки Анни Мєлікової презентують у головному конкурсі Festival del film Locarno продюсерська компанія X-Filme Тома Тиквера та українська компанія 2Brave Productions.
За словами продюсерок Наталії Лібет та Ольги Брегман, співпраця з командою Тома Тиквера – це ще один важливий крок для відкриття українським талантам шляху до світової кіноіндустрії.
“Нашою амбіцією є створювати для українських професіоналів умови, щоб вони працювали поруч із найкращими режисерами й акторами світу, водночас зберігаючи міцний зв’язок з Україною. Попри виклики війни, саме такі міжнародні проєкти допомагають українській кіноіндустрії ставати помітнішою, сильнішою та конкурентоспроможною на світовому рівні”, – зауважили продюсерки.
У центрі сюжету – історія Олі та Олега, молодої української квір-пари, чиє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним російським вторгненням. У той час як війна звужує та випробовує межі маскулінності й фемінності, вони намагаються зберегти свої стосунки і самих себе.
Фільм заснований на реальній історії.
Стрічка змагатиметься за головну нагороду фестивалю – “Золотого Леопарда” – разом із 16 роботами з усього світу.
Крім того, фільм номінований на премію Pardo for Change разом із 12 фільмами, які порушують актуальні екологічні, етичні, соціальні та культурні питання, що мають широке суспільне значення. На основі міждисциплінарного відбору, сформованого з робіт конкурсних і позаконкурсних секцій фестивалю, премію буде присуджено фільму, який найяскравіше розкриває ці теми.
“Як українсько-німецький творчий дует, ми прагнули створити фільм, який не відвертає погляд від війни, але й не дозволяє їй визначати кожен кадр. Ми поєднуємо жорстокість війни із крихкістю тиші, страх – із ніжністю, виняткове – з повсякденним. Натхненні історією наших українських друзів та їхнім досвідом гендерного переходу, ми досліджуємо, як війна невідворотно проникає в повсякденне життя. Зіставляючи дві глибокі трансформації – одну добровільну, іншу нав’язану, – ми розмірковуємо над тим, що відбувається з ідентичністю людини в екстремальних обставинах”, – зазначили режисерка Штевер та сценаристка Мєлікова.
Festival del film Locarno відбудеться з 5 по 15 серпня. Це один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів світу, головний конкурс якого традиційно представляє найяскравіші авторські кінороботи з різних країн.
Як повідомляв Укрінформ, український фільм “Тиша” братиме участь у Венеційському кінофестивалі.
Фото: Держкіно
-
Суспільство7 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини4 дні agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса7 днів agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Відбудова5 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
