Шість учасників торгів змагалися протягом 20 хвилин за «Портрет Елізабет Ледерер», який Клімт малював між 1914 і 1916 роками. На творі зображена дочка головного покровителя Клімта, одягнена в білу імператорську китайську сукню, яка стоїть перед синім гобеленом з азійськими мотивами.

Sotheby’s, який керував продажем, не розкрив особу покупця.

Найдорожчою картиною, коли-небудь проданою на аукціоні, залишається «Спаситель світу», авторство якого приписують Леонардо да Вінчі, і яку було придбано за 450 мільйонів доларів у 2017 році.

«Портрети в повний зріст такого вражаючого масштабу та з періоду розквіту Клімта (1912-17) є надзвичайно рідкісними; більшість із них знаходяться у великих музейних колекціях. Картина, представлена цього вечора, була однією з лише двох таких портретів, виконаних на замовлення, які залишилися в приватних руках», – повідомив Sotheby’s про вівторковий продаж.

На тому ж аукціоні було продано ще кілька робіт Клімта, зокрема «Квітучий луг» за 86 мільйонів доларів та «Лісовий схил в Унтерах-ам-Аттерзее» за 68,3 мільйона доларів – обидві з колекції спадкоємця косметики Estee Lauder Леонарда Лаудера, який помер на початку цього року.

Загалом 24 лоти з колекції Лаудера принесли 527,5 мільйона доларів.

Для Клімта попереднім рекордом аукціону була «Дама з віялом», яка була продана за 108,8 мільйона доларів у Лондоні у 2023 році.

Як повідомляв Укрінформ, у Фінляндії знайшли унікальний художній скарб – оригінальний малюнок знаменитого австрійського художника Густава Клімта, який десятиліттями лежав у забутті на складі Національної бібліотеки.

Перше фото: Stinehour Photography/Sotheby’s

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.

У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.

Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.

У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.

Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.

Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.

«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.

Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».

На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.

Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.

Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.

Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.

Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.

Компанія Disney випустила перший трейлер ремейку фільму «Ваяна» з Кетрін Лагайя в головній ролі.