Події
У МКСК обговорили популяризацію читання
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій обговорили заходи, які сприятимуть популяризації читання в Україні і забезпеченню доступу українців до друкованих та електронних видань за кордоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МКСК.
24 березня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький разом із командою провів зустріч з представниками і новообраним керівництвом Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів”.
Співрозмовники обговорили питання популяризації читання в Україні, підтримки книговидавничої інфраструктури, поповнення бібліотечних фондів, а також пріоритетні напрями допомоги авторам, зокрема ветеранам. Окрему увагу приділили міжнародній співпраці у сфері книговидання і забезпеченню доступу українців за кордоном до друкованих та електронних видань.
Представники МКСК наголосили на важливості досліджень у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а також аналізу потреб читачів.
Також Точицький провів зустріч із наглядовою радою Українського інституту книги. Співрозмовники обговорили ключову роль цієї інституції у промоції читання.
За словами Точицького, промоція читання є одним із пріоритетів МКСК, адже саме воно формує критичне мислення. Для міністерства, підкреслив він, також важливо забезпечити доступ до української книги для громадян України за кордоном. Крім того, наголосив Точицький, “Україна має стати повноцінним партнером міжнародних культурних заходів, зокрема бути представленою на всіх ключових книжкових ярмарках. Це частина нашої стратегії”.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили операційному плану заходів на 2026–2028 роки у межах Стратегії популяризації читання як життєвої звички. Також були обговорені способи реалізації програми “єКнига”, яка є важливим інструментом залучення молоді до читання, та можливість її розширення на батьків новонароджених дітей у наступному році.
Крім того, йшлося про популяризацію України через книжки, зокрема переклади українських творів іншими мовами та іноземної літератури українською, створення українських книжкових полиць у бібліотеках інших країн і представлення України на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, Лейпцигу, Варшаві та Вільнюсі.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” на наступні 12 місяців.
Фото ілюстративне: МКСК
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про 20 викрадених росіянами українських культурних цінностей, а також сімох осіб, причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
У розділі “Викрадена спадщина” порталу War&Sanctions оприлюднена інформація щодо 20 викрадених українських культурних цінностей, двох музеїв на тимчасово захоплених територіях України, а також сімох осіб , причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.
Серед них Едуард Кравченко та Віталій Войтенко — наукові співробітники так званого “Донецького республіканського краєзнавчого музею”.
Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово захопленій території Донецької області у районах Приазов’я та Донецького кряжу.
Кравченко безпосередньо очолював такі експедиції, а Войтенко, окрім іншого, є учасником збройної агресії проти України у складі ЗС РФ.
Також це заступник міністра науки і вищої освіти РФ Костянтин Могильовський — співголова очолюваного Сергієм Наришкіним російського історичного товариства, яке поширює викривлені історичні наративи з метою виправдання війни та захоплення українських територій.
Крім того, оприлюднені дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові (зокрема некрополя Киз-Аул і кургану “Госпітальний”), а також із Новокаховської міської картинної галереї та заповідника “Кам’яна могила”.
Як повідомляв Укрінформ, польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Олександра Бутягіна, якого Україна оголосила у міжнародний розшук за проведення нелегальних розкопок у Криму.
У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію.
Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищено об’єкти культурної спадщини, збитки оцінені у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.
Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію Бутягіна до України.
Фото: www.trthaber.com, ілюстративне
Бійці мобільної вогневої групи виявили на околицях Переяслава Київської області частину кістки мамонта, якій 25 тисяч років, і передали до палеонтологічної колекції місцевого заповідника.
Як передає Укрінформ, про це Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” повідомив у Фейсбуці.
“27 березня співробітникам науково-дослідного сектору “Археологічна експедиція” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” передано для вивчення, збереження та експонування епіфіз кульшового суглоба мамонта (частина стегнової кістки). Його знайшли бійці мобільної вогневої групи ДФТГ-2 “Переяслав” Добровільне формування територіальної громади №2) на південно-східних околицях міста Переяслав Бориспільського району Київської області”, – ідеться у повідомленні.
Визначення та атрибуцію знахідки здійснив кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної академії наук України Дмитро Ступак. За його словами, “потрібно дивитися це місце, чи є там ще щось? Як кремінь пов’язаний із фауністичними знахідками? Можливі різні варіанти, можливо всі знахідки одночасові? Тоді треба шукати палеолітичну стоянку. Поки мало знахідок, але місце цікаве для подальших обстежень”.
Археологи заповідника Олександр Прядко та Олександр Павлик обстежили згадану локацію, проте інших чи одночасових знахідок не виявили.
Зазначається, що у цьому ж місці у 2021 році археологи виявили фауністичні рештки і крем’яний наконечник цього ж періоду. На думку науковців, це могли бути перші сигнали про раніше невідому пам’ятку палеоліту на околицях Переяслава.
Науковці подякували бійцям “за поповнення знань про давно минулі часи, а також за доповнення колекції” і зазначили, що “ця інформація суттєво змінює вагу знахідки – тепер це не просто випадкова кістка, а частина потенційного археологічного об’єкта”
Як повідомляв Укрінформ, воїни Січеславської бригади спільно з музейниками, волонтерами та благодійниками евакуювали з Васильківки Синельниківського району Дніпропетровської області половецькі баби XI–XIII століть – унікальні кам’яні пам’ятки степової доби.
Фото: Заповідник Переяслав
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило лавреатів музичної премії імені Миколи Лисенка в 2026 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Держмистецтв.
Зазначається, що у 2026 році премію імені М. В. Лисенка отримують:
- за напрямом «За видатні досягнення у професійній композиторській творчості» – Любава Сидоренко за твори «Beyond dreams» для ансамблю ударних, «Тіні забуті» для вокального секстету на слова Михайля Семенка;
- за напрямом «За видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві» – Роман Лопатинський (фортепіано) за концертні програми 2024-2025 років;
- за напрямом «За видатні досягнення в музикознавстві» – Богдан Луканюк за музикознавчі праці «Курс музичного фольклору» та «Микола Лисенко. Фольклористичні праці: бібліонотографічний каталог».
Любава Сидоренко – композиторка, заслужена діячка мистецтв України, відзначена низкою національних та міжнародних премій, серед яких премія ім. Л. М. Ревуцького, премія ім. Б. Лятошинського, стипендіатка фундації Ernst von Siemens Musikstiftung (Мюнхен, Німеччина).
Роман Лопатинський – піаніст, лавреат десятків національних та міжнародних конкурсів. Він виступає в складі камерних ансамблів Nota Bene Chamber Group та Лятошинський Тріо.
Богдан Луканюк – український музикознавець, етномузикознавець, організатор науки, педагог. Він є автором і науковим редактором понад 150 праць із етномузикології та музикології, а також учасником всеукраїнських і міжнародних конференцій.
Премія імені М.В.Лисенка присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.
Як повідомляв Укрінформ, премію імені Б. М. Лятошинського у 2026 році отримав Олег Безбородько за твори для симфонічного оркестру: «Ода неподоланим» та «Симфонія незламності».
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події7 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Усі новини7 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика7 днів agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів