Події
У МКСК обговорили популяризацію читання
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій обговорили заходи, які сприятимуть популяризації читання в Україні і забезпеченню доступу українців до друкованих та електронних видань за кордоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МКСК.
24 березня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький разом із командою провів зустріч з представниками і новообраним керівництвом Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів”.
Співрозмовники обговорили питання популяризації читання в Україні, підтримки книговидавничої інфраструктури, поповнення бібліотечних фондів, а також пріоритетні напрями допомоги авторам, зокрема ветеранам. Окрему увагу приділили міжнародній співпраці у сфері книговидання і забезпеченню доступу українців за кордоном до друкованих та електронних видань.
Представники МКСК наголосили на важливості досліджень у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а також аналізу потреб читачів.
Також Точицький провів зустріч із наглядовою радою Українського інституту книги. Співрозмовники обговорили ключову роль цієї інституції у промоції читання.
За словами Точицького, промоція читання є одним із пріоритетів МКСК, адже саме воно формує критичне мислення. Для міністерства, підкреслив він, також важливо забезпечити доступ до української книги для громадян України за кордоном. Крім того, наголосив Точицький, “Україна має стати повноцінним партнером міжнародних культурних заходів, зокрема бути представленою на всіх ключових книжкових ярмарках. Це частина нашої стратегії”.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили операційному плану заходів на 2026–2028 роки у межах Стратегії популяризації читання як життєвої звички. Також були обговорені способи реалізації програми “єКнига”, яка є важливим інструментом залучення молоді до читання, та можливість її розширення на батьків новонароджених дітей у наступному році.
Крім того, йшлося про популяризацію України через книжки, зокрема переклади українських творів іншими мовами та іноземної літератури українською, створення українських книжкових полиць у бібліотеках інших країн і представлення України на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, Лейпцигу, Варшаві та Вільнюсі.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” на наступні 12 місяців.
Фото ілюстративне: МКСК
Події
На нараді послів обговорили нові підходи до культурної дипломатії
Україна планує активніше використовувати інструменти «м’якої сили» для зміцнення свого міжнародного іміджу та розширення підтримки партнерів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці за підсумками сьогоднішньої наради посів повідомила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.
«Сьогодні на нараді послів обговорили культурну дипломатію та ініціативи, які допоможуть зміцнити імідж нашої країни та домогтися посилення допомоги з боку партнерів. Україна вже здобула суб’єктність. Наступний важливий крок – позиціонувати нас не як жертву, а як сильну країну з багатою культурою, історією, потужним мілтеком та Збройними силами», – зазначила Ковальська.
За її словами, для цього потрібно задіяти всі види soft power: культурну, релігійну, спортивну, дипломатичну.
«У нас є культурний продукт, який ми зможемо запропонувати дипломатам для налагодження зв’язків та вирішення конкретних завдань у будь-якій країні. Саме про ці можливості й йшла розмова з нашими послами», – підсумувала заступниця керівника ОПУ.
Як повідомлялося, раніше Ковальська наголошувала, що культурна дипломатія є інструментом «м’якої сили», який формує імідж України та полегшує досягнення зовнішньополітичних цілей.
Фото: Helen Kovalska, Facebook
Події
Сиквел про Людину-павука зібрав за тиждень понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом року
Стрічка «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) зібрала за перший тиждень кінопрокату понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом цього року.
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Сиквел про «Людину-павука» від Sony та Marvel за участю акторів Тома Голланда та Зендаї на сьогодні (за перший тиждень прокату) приніс $1,155 мільярда касових зборів, включаючи $449 мільйонів на внутрішньому ринку Північної Америки та ще $706,3 мільйона на міжнародному.
Таким чином «Людина-павук: Абсолютно новий день» вже став найкасовіший фільмом цього року.
Крім цього, ця стрічка найшвидше (лише за чотири дні) зібрала $400 мільйонів у Північній Америці.
«Людина-павук: Абсолютно новий день» став лише другим фільмом, який перетнув позначку в $1 мільярд за шість днів прокату.
Збори від продажів квитків у кінотеатрах на цей сиквел перевищують показники «Історії іграшок 5» від Disney, яка із червня заробила $1,067 мільярда.
Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.
Фото: Sony Pictures
Події
археологи зробили низку важливих висновків
На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.
Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.
“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.
“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.
Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.
У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».
У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.
Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
