Події
У МКСК обговорили популяризацію читання
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій обговорили заходи, які сприятимуть популяризації читання в Україні і забезпеченню доступу українців до друкованих та електронних видань за кордоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МКСК.
24 березня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький разом із командою провів зустріч з представниками і новообраним керівництвом Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів”.
Співрозмовники обговорили питання популяризації читання в Україні, підтримки книговидавничої інфраструктури, поповнення бібліотечних фондів, а також пріоритетні напрями допомоги авторам, зокрема ветеранам. Окрему увагу приділили міжнародній співпраці у сфері книговидання і забезпеченню доступу українців за кордоном до друкованих та електронних видань.
Представники МКСК наголосили на важливості досліджень у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а також аналізу потреб читачів.
Також Точицький провів зустріч із наглядовою радою Українського інституту книги. Співрозмовники обговорили ключову роль цієї інституції у промоції читання.
За словами Точицького, промоція читання є одним із пріоритетів МКСК, адже саме воно формує критичне мислення. Для міністерства, підкреслив він, також важливо забезпечити доступ до української книги для громадян України за кордоном. Крім того, наголосив Точицький, “Україна має стати повноцінним партнером міжнародних культурних заходів, зокрема бути представленою на всіх ключових книжкових ярмарках. Це частина нашої стратегії”.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили операційному плану заходів на 2026–2028 роки у межах Стратегії популяризації читання як життєвої звички. Також були обговорені способи реалізації програми “єКнига”, яка є важливим інструментом залучення молоді до читання, та можливість її розширення на батьків новонароджених дітей у наступному році.
Крім того, йшлося про популяризацію України через книжки, зокрема переклади українських творів іншими мовами та іноземної літератури українською, створення українських книжкових полиць у бібліотеках інших країн і представлення України на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, Лейпцигу, Варшаві та Вільнюсі.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” на наступні 12 місяців.
Фото ілюстративне: МКСК
Під час 83-го Венеційського кінофестивалю відбудеться прем’єрний показ документального фільму про найзаможнішу людину світу Ілона Маска.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Стрічка під назвою «Маск» (Musk) триватиме 232 хвилини, майже чотири години.
Зазначається, що кінорежисером фільму є відомий американський документаліст Алекс Гібні, який здобув премію «Оскар» за найкращий документальний фільм «Таксі на темну сторону» (2008) про політику США щодо застосування тортур.
Гібні вперше розповів, що працює над фільмом про Маска ще у березні 2023 року, назвавши його «остаточним і неприкрашеним дослідженням» керівника компаній Tesla, SpaceX та соцмережі X.
Повідомляється, що режисер завершив роботу вже на початку 2025 року, проте повернувся до продовження монтажу на тлі підтримки Маском президентської кампанії та фінансової підтримки Дональда Трампа, та його роботи в «Департаменті ефективності уряду США» (DOGE).
Оскільки Маск продовжував генерувати заголовки, ті, хто стежив за проєктом Гібні, природно, почали задаватися питанням, «коли і як режисер взагалі зможе завершити роботу над фільмом про американського мільярдера».
Цього року Венеційський кінофестиваль триватиме з 2 по 12 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, американський мільярдер Ілон Маск заявив, що ШІ-відеогенератор Grok Imagine, розроблений його компанією xAI, до кінця 2026 року створить повнометражну «історично точну» версію «Одіссеї» Гомера.
Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense
Понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомило у Фейсбуці.
“Росія знищує українські книжки – лише за липень російські атаки знищили понад 1,5 мільйона примірників”, – зазначили у міністерстві.
Внаслідок російських ударів значних руйнувань зазнали друкарня “Конві Плюс”, видавництва “Книголав” і Mison.publishing.
Як поінформували в Мінкульті, у “Конві Плюс” повністю знищені близько 5 тисяч м² виробничих і складських приміщень, ще понад 2 тисячі м² значно пошкоджені, також знищена й пошкоджена друкарська техніка.
Згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві.
За даними Мінкульту, попередня сума збитків готової продукції, сировини та видань у виробництві становить близько ₴110 мільйонів.
На складі “Книголаву” знищені майже 200 тисяч книжок. Попередні збитки видавництва – близько ₴20 мільйонів.
“Видавництво “Місон”, засноване наприкінці 2025 року, втратило весь наклад своєї першої книжки, офісне приміщення та спеціальну техніку”, – поінформували в Мінкульті.
Як підкреслили у міністерстві, відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі є питанням культурної стійкості та національної безпеки.
У Мінкульті поінформували, що за підсумками наради з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та за участі Української видавничої асоціації визначені доступні механізми державної підтримки: друкарні можуть отримати гранти до ₴16 мільйонів на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії; програма страхування воєнних ризиків передбачає до ₴30 мільйонів компенсації за пошкоджене майно.
“Працюємо над розширенням програми “єКнига”, запуском субсидій книгарням із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек”, – заявили у Мінкульті.
Як поінформували у відомстві, “Мінекономіки наразі вже консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки”.
“Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку”, – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російської ракетної атаки вночі 19 липня була зруйнована друкарня групи “Конві” – одного з найбільших підприємств України, де друкують шкільні підручники.
Міністерство освіти і науки України спільно з Інститутом модернізації змісту освіти встановлюють обсяг навчальної літератури, яка була знищена та пошкоджена внаслідок російської атаки по Києву 19 липня.
Фото: Tetyana Berezhna, Facebook
Події
Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою
Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора внесені до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Відповідне рішення прийняв Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу організації.
Об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташований в тимчасово окупованому Росією Криму, внесено з огляду на серйозні загрози для атрибутів об’єкта, що передають його видатну універсальну цінність та які стали підставою для його включення до Списку всесвітньої спадщини.
Супутниковий аналіз ЮНЕСКО та UNITAR/UNOSAT виявив значні втрати на території об’єкта внаслідок нового будівництва та масштабних археологічних розкопок. Ця ситуація, додатково ускладнена неможливістю України отримати доступ до об’єкта та виконувати свої обов’язки щодо його захисту, збереження й управління, наражає об’єкт на довгострокові загрози.
Організація відзначає, що культурний об’єкт включає залишки міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до н. е. на північному узбережжі Чорного моря, разом із прилеглою сільськогосподарською територією. Він є винятковим свідченням взаємодії між грецькою, римською та візантійською спільнотами, а також діяльності торговельного центру, який упродовж майже двох тисячоліть сполучав різні торговельні шляхи Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши безпосередню загрозу агресії РФ.
Фото: Wikipedia
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Політика1 тиждень agoУкраїна першою отримає посилені системи SAMP/T NG