Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці

21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
Події
У Києві відбудеться ретроспектива «Поетичне кіно. Розквіт»

У Києві у кінотеатрі “Жовтень” з 16 липня по 10 вересня відбудеться показ п’яти культових українських фільмів 1960-1970-х років.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомив у Фейсбуці.
Нова ретроспектива “Поетичне кіно. Розквіт” продовжить серію показів “Поетичне кіно. Витоки”, яку Довженко-Центр проводив із квітня по липень.
Її фокусом стали фільми, що передвістили ключову течію українського кінематографа.
Цього ж разу на великому екрані можна буде подивитися п’ять культових фільмів, що склали осердя кіноканону українських 1960-1970-х.
У програмі – “Камінний хрест”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах із чорною ознакою”, “Захар Беркут” і “Пропала грамота”.
Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом від кінознавців Довженко-Центру. Вони не лише доповнять контексти кожного фільму, а й допоможуть вибудувати загальну лінію тяглості поетики українського кіно, котру визначили як головну тему 2025 року.
На сайті “Жовтня” можна придбати квитки на деякі покази. Перший із них, “Камінний хрест” (1968) Леоніда Осики, відбудеться вже 16 липня.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, який проходитиме з 4 по 12 липня, продемонструють чотири українські фільми.
Кадр із фільму “Камінний хрест”
Події
Фестиваль книжок про культуру «Фундамент» вдруге проведуть у Києві

У Києві в “Українському домі” з 23 по 26 жовтня 2025 року відбудеться фестиваль книжок про культуру “Фундамент”, що зосереджується виключно на нонфікшені та культурологічній літературі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на соцмережі фестивалю.
Цьогорічною фокусною темою фестивалю стануть історії про подорож — як буквальні, так і метафоричні.
Фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Його засновниці та кураторки – головна редакторка видання Сенсор Анастасія Євдокимова та літературознавиця, головна редакторка журналу The Ukrainians Богдана Неборак. Подія позиціонує себе як нішевий книжковий фестиваль.
У 2025 році основна тема — “Історії про подорож”.
За словами організаторок, книжка постає провідником на шляху інтелектуальної подорожі, що відбувається “через слово й уяву, ідеї та категорії, дослідження та мрії”.
На фестивалі обговорюватимуть такі поняття, як розташування і перенесення, процес і результат мандрів, а також експедиції всередину себе, вглиб України, картографування місць пам’яті.
У програмі — ярмарок книжок, мистецькі виставки та публічні події. Умови участі для видавців оголосять 24 липня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві з 4 по 6 липня відбудеться третій фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного.
Фото: pixabay
Події
Пропаганда РФ «протягує минуле», наша справа розʼяснити причини і наслідки

Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
-
Одеса1 тиждень ago
У липні запустять додатковий потяг з Вінниці до Одеси – Укрзалізниця
-
Політика1 тиждень ago
нардеп Дмитрук заявив, що Україна, Росія та Білорусь «один народ»
-
Події1 тиждень ago
У Житомирі проходить виставка, присвячена зруйнованим пам’яткам Маріуполя
-
Війна1 тиждень ago
Зараз у ворога немає переправ через Оскіл
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби сталися 69 зіткнень, третина з них
-
Політика1 тиждень ago
Ердоган обіцяє зробити максимум для зустрічі Зеленського і Путіна
-
Політика1 тиждень ago
Високі ставки, рекордні витрати та майбутнє України в Альянсі
-
Війна1 тиждень ago
В РФ засудили ще чотирьох українських військових за «Курську операцію»