Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Війна
Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні
Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.
Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.
Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.
Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.
«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів
Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.
Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.
Фото: Рада Європи
Війна
Росія запускає до 200 ударних дронів щоночі та понад 100 вдень
Російські війська атакують Україну ударними безпілотниками фактично цілодобово: вдень запускають понад 100 дронів, а вночі – до 200. Частка реактивних БПЛА в окремі дні може сягати 95%.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Дрони атакують фактично цілодобово. Ми бачимо понад 100 дронів – там в день приблизно така цифра і до 200 дронів – щоночі. Серед них багато реактивних», – сказав він.
За словами Ігната, співвідношення звичайних і реактивних безпілотників змінюється залежно від дня. Іноді частка реактивних БПЛА сягає 95%, а в інші дні до 90% становлять класичні «Шахеди». Він також пояснив, що вибір типу безпілотників залежить від того, наскільки швидко росіяни хочуть уразити ціль, від характеру цієї цілі та погодних умов.
Ігнат окремо наголосив, що ці обставини необхідно враховувати під час планування протиповітряної оборони, щоб правильно розподіляти сили й засоби та забезпечувати перехоплення повітряних цілей.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктом атаки була енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку 8 людей загинули, майже 30 людей поранені.
Зображення згенероване ШІ
Війна
У Смоленській області дрони атакували хімзавод, що виробляє компоненти для вибухівки
У Смоленській області РФ дрони атакували хімічний завод «Дорогобуж».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA.
Зазначається, що цей завод є великим виробником компонентів для промислових вибухових речовин.
Загрозу атаки БПЛА в регіоні оголосили близько опівночі. Незабаром українські моніторингові Телеграм-канали повідомили, що було завдано удару по території проммайданчика ПАТ «Дорогобуж». На опублікованому відео видно момент вибуху.
OSINT-аналітик ASTRA підтвердив, що вибух стався на заводі, який називають найбільшим промисловим підприємством Смоленської області. Офіційних заяв про цю атаку поки немає.
ПАТ «Дорогобуж» входить до групи «Акрон», основним бенефіціаром якої є В’ячеслав Кантор, російський мільярдер та колишній голова Європейського єврейського конгресу.
ПАТ «Дорогобуж» – один із провідних російських виробників мінеральних добрив.
За даними компанії, цей завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри. Продукція підприємства має подвійне промислове призначення, зокрема потенційне застосування у виробництві промислових вибухових речовин. Також завод виробляє аміак, азотну кислоту, мінеральні добрива, нітроамофоску.
Востаннє ПАТ «Дорогобуж» зазнало атаки у ніч проти 25 лютого. Тоді під час атаки загинули семеро людей. Це підприємство також атакували у грудні 2025 року.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України від початку 2026 року знищили або вивели з ладу за допомогою безпілотних літальних апаратів.
Перше фото ілюстративне
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
