Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Війна
Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі
Нарощування на території Білорусі ударного угруповання в напрямку українського кордону не спостерігається, проте Росія не полишає спроб затягнути Білорусь у війну.
Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наші підрозділи і Генеральний штаб також помічають, що нарощування якогось ударного угруповання у напрямку нашого кордону на території Білорусі немає. Але, знову ж таки, тиск з боку Росії на Білорусь зберігається, для того, щоб та більш активно долучалася до війни проти нашої країни. Тобто навіть спробами дестабілізувати ситуацію по кордону», – сказав Демченко.
Він запевнив, що кордон з Білоруссю зараз значно краще укріплений, ніж 2022 року.
«І це стосується інженерного облаштування, це стосується фортифікаційних укріплень, зміни мінно-вибухових загороджень на найбільш загрозливих напрямках. Тобто Білорусь має розуміти і бачити, що ми робимо, що ми не становимо загрози Білорусі, але якщо раптом Білорусь своїми силами вирішить долучитися до війни, то вона має розуміти, з чим буде мати справу», – сказав речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі цілком реальна.
За словами командувача СБС Роберта Бровді (Мадяра), Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.
Командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.
Війна
Атака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
Українське оборонне відомство підтвердило удари дронів по НПЗ у Самарській області. Підприємство, яке належить “Роснефті”, забезпечує паливом російські війська.
Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.
Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.
Атака на Сизранський нафтопереробний завод
Фото: Міноборони України
“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.
Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.
Атака на Ільський НПЗ на Кубані
Ураження Ільського НПЗ
Фото: пресслужба ГУР Міноборони
Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.
Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.
Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.
Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.
Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.
Війна
В України є домовленість зі США про щомісячні поставки ракет-перехоплювачів
Президент Володимир Зеленський заявив, що в України є домовленості зі США про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів до «Петріот», проте кількості ракет недостатньо.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«У кого є антибалістичні ракети і система? У виробника. Це Сполучені Штати Америки, передусім. Чи можуть вони допомогти? Ми працюємо. Чи будуть вони виділяти нам ракети кожного місяця? Так. У нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні», – розповів Зеленський.
Він додав, що кількість ракет-перехоплювачів, які отримує Україна, скоротилася у 2026 році порівняно з 2025-м.
«Я не говорю про чітку цифру, не можу готувати і «рускіх», і не можу (називати її – ред.) по відношенню до наших партнерів. Цих ракет стало менше в 2026-му році. В 2025-му цього було більше», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: загроза ракет та дронів РФ
-
Війна1 тиждень agoДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині

