Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Війна
Лише 20% українців очікують закінчення війни хоча б у першій половині 2026 року
Лише 20% українців очікують, що війна завершиться у найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки.
Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.
При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.
При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.
Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.
Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).
Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.
Війна
Сили ППО знешкодили 157 з понад 170 дронів, якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 157 зі 171 безпілотника, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 лютого.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 неділі, 1 лютого, росіяни атакували Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” із тимчасово окупованого Криму, а також 171 ударним БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово (РФ) і тимчасово окупований Донецьк. Близько 100 дронів – типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 понеділка, 2 лютого, ППО збила / подавила 157 дронів на півночі, півдні та сході країни.
Зафіксовані влучання балістичної ракети та 12 ударних БПЛА на 8 локаціях.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.
Як повідомляв Укрінформ, 1 лютого російські війська атакували дронами шахтарський автобус ДТЕК у Павлоградському районі Дніпропетровської області.
За даними Групи ДТЕК, постраждали 16 людей. Дев’ятеро поранених перебувають у тяжкому стані. Загинули щонайменше 12 працівників шахти.
Війна
Швеція готує великий пакет безпекової допомоги Україні
Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України.
Про це інформує пресслужба Міноборони, передає Укрінформ.
«Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України — ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що міністр оборони Михайло Федоров обговорив з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном протидію балістиці через PURL, запуск програми Brave–Sweden для оборонних інновацій та передачу літаків Gripen і ракет Meteor.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом щодо подальшого співробітництва у посиленні протиповітряної оборони та розвитку дронів і виробництва.
Фото: МОУ
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство5 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини6 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини6 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство6 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
