Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Війна
у Києві пошкоджена ще одна офісна будівля
У Соломʼянському районі Києва внаслідок падіння російського дрона пошкоджена п’ятиповерхова офісна будівля.
Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомляє у Телеграмі.
«У Соломʼянському районі, внаслідок падіння БпЛА, пошкоджений фасад та вибиті вікна в п’ятиповерховій офісній будівлі. Попередньо, є пожежа», – ідеться у повідомленні.
Екстрені служби прямують на місце.
Як повідомляв Укрінформ, кількість загиблих у Києві внаслідок російських атак 25 вересня зросла до семи, 46 постраждалих.
Наслідки атаки по Києву / Фото: Павло Багмут, Укрінформ
1 / 14
За даними поліції Києва, у Солом’янському районі внаслідок влучання російського безпілотника в офісну будівлю загинуло четверо людей, щонайменше 10 отримали травми.
Перше фото ілюстративне
Війна
РФ поєднує різні типи дронів та використовує погоду для досягнення цілей
Росія під час атак по Україні поєднує застосування реактивних безпілотників із «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами, а також використовує погодні умови для досягнення своїх цілей.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це в телеетері заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ворог використовує різні тактичні прийоми, різні маршрути для досягнення тих чи інших цілей», – зазначив Ігнат.
Речник пояснив, що під час атак РФ поєднує реактивні БПЛА зі звичайними «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами. При цьому реактивні безпілотники не завжди летять на максимальній швидкості.
За його словами, такий БПЛА може рухатися зі швидкістю близько 170 км/год, що робить його доступним для ураження, зокрема стрілецькою зброєю та дронами-перехоплювачами.
«Противник використовує примхи погоди. Зрозуміло, що зараз уже хмарна погода, дощі, тумани, тому все це буде використовуватися противником для досягнення своїх цілей», – підкреслив Ігнат.
Водночас він запевнив, що метеорологічні умови враховують і українські сили протиповітряної оборони під час організації роботи системи ППО, наголосивши, що через велику кількість безпілотників різних типів та обмеженість сил і засобів важливо ефективно розподіляти їх на тактичному рівні та між регіонами.
«Тут взаємодія має бути на найвищому рівні для того, щоб досягати високих результатів», – підсумував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 267 із 295 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 24 вересня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
