Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Військово-морські сили Збройних сил України переорієнтували досвід застосування ракетного комплексу «Нептун» на ураження наземних об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив у телеефірі.
«Насправді це було мудрим рішенням переорієнтувати наш досвід на знищення інших типів цілей, тому що кораблі в море не виходять, а працювати треба. Тим більше є потреба: об’єкти російського ВПК розкидані по великій території, і це велика кількість об’єктів», – зазначив він.
За словами Плетенчука, український оборонно-промисловий комплекс має досвід виготовлення таких засобів ураження, а ВМС – їх застосування.
«Ця синергія призвела до того, що спочатку ми вражали наземні об’єкти в Криму в тестовому режимі. Але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою», – пояснив речник.
Він наголосив, що українські військові уражають цілі далеко за межами акваторії, зокрема в тилу Росії, що свідчить про спроможності української зброї та перспективи її подальшого розвитку.
Плетенчук підкреслив, що ураження російських аеродромів не означає повного позбавлення противника можливості застосовувати авіацію, адже літаки можуть працювати з інших локацій. Це, за його оцінкою, ускладнює їхню роботу та потребує більших ресурсів.
Як повідомляв Укрінформ, українські ракетні війська “Нептунами” уразили “Протон-Електротекс” в Орлі.
Сили оборони України за минулу добу уразили одразу чотири пункти управління безпілотниками противника – на ТОТ Запорізької, Херсонської, Донецької областей, а також на території РФ.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ.
«Минула доба видалася невдалою для російських операторів БПЛА. Підрозділи Сил оборони України уразили одразу чотири пункти управління безпілотниками противника – на загарбаних землях Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини та на території самої Росії. Найцінніша ціль – у Бердянську. Там уражено пункт тимчасової дислокації та пункт управління БПЛА підрозділу зі складу «Рубікону» – одного з найбільш боєздатних російських дронових центрів, який також тероризує цивільне населення в прифронтових населених пунктах», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, втрати ворога ще уточнюються, але ефект вже відчутний: кожен виведений з ладу пункт управління – це менше російських дронів над українськими позиціями та дорогами.
За інформацією Генштабу, без «пультів» залишилися й окупанти неподалік Олешків на Херсонщині та на Донеччині, в районі Білицького. Там Сили оборони теж уразили пункти управління безпілотниками армії РФ.
Крім того, на Брянщині, в районі Александровського, удару зазнав пункт управління БПЛА вже на території РФ.
Як повідомляв Укрінформ, за перший тиждень листопада російська армія втратила 16 130 військових – це найбільший тижневий показник від початку повномасштабного вторгнення.
Україна провела щонайменше три випробування екзоатмосферних систем, призначених для перехоплення балістичних ракет у ближньому космосі. Наразі триває робота над можливістю запуску таких комплексів у серійне виробництво.
Однією із загроз, на які реагує Україна, є російська балістична ракета “Орєшник”. Москва щонайменше тричі застосовувала її. Ця ракета здатна виходити в ближній космос, після чого розділяється на кілька боєголовок із незалежним наведенням, повідомляє The Guardian.
На тлі таких загроз Україна розвиває власні космічні технології та системи протидії ракетним атакам. Також Київ прагне диверсифікувати доступ до космічних технологій і засобів зв’язку, щоб зменшити залежність від американських систем, зокрема Starlink.
Про випробування українських систем перехоплення розповів голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федір Веніславський.
“Це пріоритет… Ми вже продемонстрували запуски екзоатмосферних систем і працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми запустити це у виробництво”, — заявив він.
Водночас Веніславський визнав, що суттєвою перешкодою для реалізації проєкту може стати фінансування з огляду на значні потреби України під час війни.
Паралельно Україна працює над створенням власного угруповання супутників. Одним із практичних кроків став запуск супутника Obria Nano, який Україна та данська компанія GomSpace оголосили успішно виведеним на орбіту.
Це перший тестовий апарат у межах проєкту зі створення незалежної української комунікаційної мережі. За повідомленнями, вона може налічувати близько 245 супутників.
Нагадаємо, у червні співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман заявив, що Україна має всі можливості для створення власної ядерної зброї, а головною перепоною залишається політичне рішення. Він також розповів, що після завершення випробувань двигуна української балістичної ракети можуть розпочатися льотні випробування, а згодом — випробування по цілях на території РФ.
Також у березні Денис Штілерман повідомляв, що українська балістична ракета FP-7 завершила етап “гарячого пуску” та готується до тестових випробувань. За його словами, ракета має дальність до 300 км.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США