Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.
“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
Масована російська атака на Україну в ніч проти понеділка за своїм характером та масштабом нагадує обстріл 2 червня.
Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в телеефірі, передає Укрінформ.
«Ця атака дуже схожа на обстріл 2 червня – буквально довелося змінити лише деякі цифри. Відмінність полягає в тому, що цього разу не було крилатих ракет “Калібр”, натомість ворог застосував крилаті ракети “Іскандер-К””, – сказав Ігнат.
Загалом, він зазначив, що за даними ранкового зведення Росія випустила по Україні 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.
За словами спікера, серед ракет були протикорабельні “Циркони”, запущені з Криму, 34 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, які також застосовуються як балістичні цілі, 30 крилатих ракет Х-101, а також крилаті ракети “Іскандер-К”. Крім того, противник використав 611 ударних безпілотників різних типів.
“Щодо збитих цілей, то для нас, на жаль, проблемним напрямком і надалі залишається протидія балістичним ракетам”, – сказав Ігнат.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 червня.
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»