Події
У Музеї історії столиці відкрили виставку «Київський оберіг»
У Музеї історії міста Києва відкрили історичний виставковий проєкт “Київський оберіг”, в експозиції: індивідуальні, побутові та суспільно-презентаційні обереги.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Музеї історії столиці відкрили виставку «Київський оберіг» / Фото: КМДА
Експозиція розкриває тему сакральних уявлень, що з давніх часів формували духовний світ людини. Побудована вона на трьох рівнях охоронних практик – індивідуальному, побутовому та суспільно-презентаційному.
Проєкт демонструє, як віра в захисну силу предметів і символів супроводжує людство від найдавніших культур до сучасності.
«Цінність проєкту, який відкрили в Музеї, – у тому, що він показує безперервність українських традицій. Предмети нашої реальності з часом лише набуватимуть ще більшої ваги і стануть знаковими для майбутніх поколінь. Підтримувати такі виставки важливо, бо збережена пам’ять робить Київ сильнішим у випробуваннях», – зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У центрі експозиції – феномен оберега, що проходить крізь усі етапи історії: від особистих амулетів до державних символів.
За словами генеральної директорки музею Вікторії Мухи, “оберіг – це не лише предмет, це духовна сутність, де поєднані пам’ять, віра і любов. Він продовжує жити у сучасному місті, у наших родинах, у воєнному досвіді – як свідчення тяглості традицій і сили українського духу. Через символіку оберегів проявляється наша колективна ідентичність – внутрішній код незламності, що робить нас частиною історії і водночас її творцями”.
“Від давніх амулетів до національного прапора, від вишитої сорочки до татуювання з тризубом – усі ці форми об’єднані одним сенсом: прагненням зберегти себе, свій рід і свою землю. Сакральні символи, що супроводжують українців упродовж тисячоліть, до сьогодні є живими й актуальними. Під час повномасштабної війни вони лишаються символом віри, опору та сили”, – підкреслила директорка музею .
Особливе місце на виставці займає тема оберега в найтемніший і найтрагічніший для країни період – під час війни.
Символічними оберегами стають речі, що поєднують військових із родиною: листи, фотографії, предмети з рідної оселі, дрібниці, виготовлені власноруч близькими людьми. Або ж – своєрідні “трофеї”, які стали свідками доброї вдачі та збереженого життя: уламок кулі, що пролетіла повз, шолом, вервиця чи медальйон, які пройшли крізь ворожий вогонь.
У межах виставки музей спільно з фондом “Повернись живим” запустили благодійний проєкт “Твій донат – оберіг київського неба”.
Його мета – зібрати кошти на засоби для збиття ворожих БПЛА на маршрутах їхнього прольоту до столиці для 1 окремої важкої механізованої бригади.
Експозицію можна переглянути до 24 січня 2026 року згідно з графіком роботи музею: середа–неділя – з 12:00 до 19:00, понеділок, вівторок – вихідні.
Місце проведення: вулиця Богдана Хмельницького, 7.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрилася виставка “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”, присвячена одному з найвідоміших поетів, шістдесятнику та політв’язню.
Події
У Національній філармонії відтепер є навігація шрифтом Брайля
У лютому у Національній філармонії України встановили навігаційні елементи, виконані шрифтом Брайля. Нові тактильні вказівники визначають шляхи від входу до Колонного залу та Музичного салону філармонії, гардероб і допоміжні приміщення.
Про це інформує пресслужба Міністерства культури, передає Укрінформ.
“Національна філармонія України стає доступнішою для людей з порушеннями зору — в лютому 2026 року у будівлі встановили навігаційні елементи, виконані шрифтом Брайля. Це є продовженням втілення програми інклюзивності та створення безбар’єрного простору”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що нові тактильні вказівники розташовані на перилах і стінах. Вони визначають шляхи від входу до Колонного залу та Музичного салону філармонії, гардероб і допоміжні приміщення. Рельєфні плани (мнемосхеми) на кожному з поверхів відображають плани екстреної евакуації з будівлі.

У відомстві нагадують, що будівля Національної філармонії оснащена окремими пандусами для підйому на перший і другий поверхи, та має спеціальні місця для людей, які пересуваються в кріслах колісних.
Як повідомлялося, Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Це — комплексний план до 2030 року, спрямований на створення рівних умов у фізичному просторі, цифровій, освітній, економічній та громадській сферах для всіх груп населення.
Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти, як-от «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».
Фото: Мінкульт
Події
У Литві, Франції та Британії виходять нові переклади українських книжок
У Литві вийде друком книжка “Потяг прибуває за розкладом” Марічки Паплаускайте, у Британії зʼявилася збірка оповідань “Мої жінки” Юлії Ілюхи, а у Франції – “Життя на межі” Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
“Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці” вийшла у литовському бутиковому видавництві Lapas – це стало першим іноземним перекладом книжки. У Литві у перекладі Вітаса Декшніса вона отримала назву Traukinys atvyksta laiku. Ukrainos žmonių ir geležinkelių istorijos (“Потяг прибуває за розкладом. Історія людей та залізниці України”).
“Видавництво має дуже схожий підхід до створення читацького продукту як і The Ukrainians Media, тож я рада цьому співтворенню ще більше”, – написала письменниця, редакторка та журналістка Марічка Паплаускайте.
“24 лютого 2022 року українські залізничні станції стали одночасно прикриттям і головною мішенню для ворога, а залізничники – захисниками держави, відповідальними за евакуацію населення країни. Пунктуальність рейсів перевершила графіки європейських країн: залізничники негайно ремонтували зруйновані страйками колії, відкривали нові залізничні колії, розповсюджували ліки та продукти харчування у вагонах. Залізничники допомогли евакуювати з України понад чотири мільйони людей, а також 115 тисяч собак, котів та інших домашніх тварин. Хроніка розкриває не лише талант письменниці, а й автентичну мову мешканців, чорний гумор часів війни та дух опору – історії українців твердо говорять: залізниці досі працюють за графіком”, – йдеться в анотації до литовського видання.
В Україні книжка “Потяг прибуває за розкладом” вийшла у видавництві “Лабораторія” у 2024 році. Автором передмови став британський актор, письменник і режисер Стівен Фрай. Дизайн обкладинки створив Вадим Блонський.
Книжка філософського репортажу “Життя на межі: Україна, культура та війна” вийшла у найбільшому незалежному видавництві Франції Gallimard. У перекладі Луїзи Анрі вона отримала назву La vie à la lisière. Être ukrainien aujourd’hui (“Життя на межі. Бути українцем сьогодні”).

“Ми з юності читали книжки цього видавництва, в якому публікувалися і публікуються ключові фігури французької літератури та гуманітарних наук. Честь для нас бути серед них”, – написав філософ, есеїст та перекладач Володимир Єрмоленко у Фейсбуку.
Світлину на обкладинці видання зробила українська фотокореспондентка та журналістка Юлія Кочетова.
“Війна змінює найбазовіші виміри людського існування: сприйняття часу й простору, уявлення про красу й любов, про дім і смерть. Вона також породжує нові поняття – як-от “післяжиття”: стан людини, яка вже все втратила. Чому ж період руйнування й крайньої індивідуальної та колективної вразливості водночас висвітлює силу довіри до ближнього й потребу в поезії? Спираючись на свої поїздки в спустошені зони бойових дій, почуті там історії, власні спостереження та зустрічі, автори творили цей пронизливий філософський свідчий текст. Це водночас вікно в реальність і ода літературі – спроба осмислити й передати уроки життя на межі, “у тому місці, де життя вперто бореться за себе і за кожен належний йому міліметр”, – йдеться в анотації до французького видання.
В Україні книжка вийшла у 2025 році у видавництві “Дух і літера”.
Збірка короткої прози “Мої жінки” письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи вийшла у британському видавництві The Indigo Press. Англійською мовою книжку переклала Ганна Левів. Це вже 14 переклад видання.

Обкладинку створив графічний дизайнер і арт-директор Люк Берд. Ілюстрація на обкладинці – з українського видання, створена Ольгою Ротаєнко.
“Це вражаючий і рідкісний роман, що складається з серії гострих новел про жінок, які зіткнулися з незліченними жорстокостями війни. Він передає голоси і руйнівні переживання тих, кого змусили замовкнути, тих, хто втратив близьких, тих, хто боровся і витримав, і тих, хто зламався. Завдяки оригінальному стилю та поетичній повторюваності безіменні героїні розповідають лаконічні та емоційно заряджені історії, що відтворюють життя під час війни в Україні з болісною інтенсивністю, яка водночас глибоко зворушує”, – написали у анотації до видання.
В Україні книжка-білінгва (українською та англійською мовами) “Мої жінки” вийшла у 2024 році у видавництві “Білка”. Того ж року видання відзначили нагородою Книга року ВВС.
Як повідомляв Укрінформ, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома” отримав грант для виходу на англомовний ринок.
Фото: Читомо
Події
У Польщі презентують мальопис про виживання у блокадному Маріуполі
У Польщі, у Кракові, відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Маріупольська міська рада.
«У Кракові відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін. У ньому розповідається історія маріупольця, який виживає в оточеному місті», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, через особисту історію героя авторка передає трагедію міста, життя під постійними бомбардуваннями та боротьбу за виживання мирних людей. Також на виставці будуть представлені роботи, присвячені Ірпеню та Донеччині.
Як інформують у міській раді, мисткиня працює з художніми книгами, ілюстрацією та рисунком. У своїй творчості вона документує психологічні переживання та фізичні руйнування, спричинені війною, фіксуючи колективний досвід українців засобами мистецтва.
Напередодні річниці повномасштабного вторгнення захід стане можливістю вшанувати пам’ять про пережите, підтримати одне одного та об’єднатися навколо спільної історії Маріуполя.
У Фейсбуці організатори інформують, що подія відбудеться 21 лютого у кавʼярні-книгарні Nić, виставку можна буде побачити з 17 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, у межах культурної програми в Мілані відбувся міжнародний освітній проєкт Brera–Kharkiv за участю українських студентів із Маріуполя та Харкова.
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини6 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика5 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика6 днів agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова7 днів agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
