Відбудова
У НАЗК назвали 10 корупційних ризиків під час відновлення
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Національне агентство визначає сферу відновлення як таку, що потребує особливої уваги. Ще минулого року НАЗК удосконалило свою структуру, створивши окремий підрозділ для реалізації антикорупційної політики у цій сфері. У межах дослідження наші фахівці разом з партнерами визначили найпоширеніші корупційні ризики у сфері відновлення та напрацювали рекомендації щодо їх усунення», — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.
Він також наголосив, що наразі процес відбудови та відновлення України внаслідок збройної агресії РФ є одним із ключових напрямів державної політики, «водночас ця сфера лишається критично вразливою до корупційних проявів».
За його словами, виконання рекомендацій дасть змогу усунути основні ризики та підвищити прозорість і ефективність проєктів відновлення.
Експерти визначили 10 ключових корупційних ризиків, які можуть сприяти вчиненню правопорушень на різних етапах.
Перший ризик стосується відсутності чітких критеріїв та надмірна дискреція у процесі відбору і пріоритизації проєктів призводить до неефективного розподілу коштів та корупційних зловживань. Відсутність прозорих і чітко визначених критеріїв відбору проєктів для фінансування у сфері відновлення підвищує ризики неефективного розподілу коштів та створює можливості для корупційних зловживань. Без належного контролю за процесом відбору важко забезпечити справедливий доступ до фінансування для всіх учасників.
Другий ризик пов’язаний з відсутністю комплексного законодавчого регулювання у сфері відновлення підвищує ризики зловживань та суб’єктивного прийняття рішень під час реалізації експериментальних проєктів. Зазначається, що здійснення відновлення через експериментальні проєкти без належного законодавчого регулювання може призвести до суб’єктивного прийняття рішень, що створює корупційні можливості та ризики неефективного використання ресурсів. Відсутність єдиної стратегії для таких проєктів ускладнює їх належний контроль та координацію.
Третій ризик – недосконалий контроль за якістю проєктної документації призводить до необґрунтованого завищення вартості будівництва та зниження конкуренції. Відсутність ефективного контролю за проєктною документацією та її відповідністю технічним і нормативним вимогам веде до необґрунтованого завищення вартості будівництва і зниження рівня конкуренції на ринку. Це сприяє зловживанням з боку проєктувальників і замовників, що може призвести до великих фінансових втрат.
Четвертий ризик – відсутність законодавчо визначеної процедури аналізу цін на будівельні матеріали та належного контролю з боку замовників спричиняє завищення очікуваної вартості об’єктів відновлення. Це значно підвищує ризик корупційних практик і неефективного використання бюджетних коштів.
П’ятий ризик – недоліки в організації надання супутніх послуг під час будівництва об’єктів, які призводять до встановлення їх завищеної вартості та неправомірного витрачання бюджетних коштів. Зловживання у сфері технічного нагляду та консалтингових послуг може значно збільшити вартість проєктів.
Шостий ризик – юридична невизначеність у проведенні закупівель без електронної системи. Юридична невизначеність вимог до обґрунтування необхідності проведення закупівлі без застосування електронної системи (укладення прямих договорів) спричиняє непрозорість та зловживання під час використання бюджетних коштів.
Сьомий ризик – це необґрунтовані кваліфікаційні критерії та перешкоди у доступі до інформації, що знижують конкуренцію та сприяють зловживанням державними коштами. Надмірно жорсткі кваліфікаційні вимоги або несвоєчасне оприлюднення тендерної документації знижують конкуренцію на ринку та створюють можливості для маніпуляцій і фаворитизму, що призводить до витрат з державного бюджету без належної економії.
Ще один ризик пов’язано з відсутністю дієвого контролю за процедурою зміни істотних умов договорів підряду, що призводить до необґрунтованих витрат бюджетних коштів і зниження якості робіт.
Водночас є ризик щодо неінтегрованої системи електронного обліку за будівельними роботами. Відсутність інтегрованої системи електронного обліку розрахунків за виконані будівельні роботи створює можливості для завищення вартості таких робіт, безпідставного включення до їх вартості ПДВ та маніпуляцій з черговістю оплат.
Десятий ризик – відсутність державного архітектурно-будівельного контролю за виконанням об’єктів для відбудови, що створює ризик порушення будівельних норм та корупційних зловживань. Мораторій на державний архітектурно-будівельний контроль під час воєнного стану збільшує ризик порушення будівельних норм і створює сприятливі умови для корупційних зловживань у процесі відновлення інфраструктури. Це ставить під загрозу безпеку та якість будівництва, а також підриває довіру до процесів відновлення.
На основі проведеного аналізу фахівці розробили рекомендації стратегічного характеру щодо вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів управління та процедур контролю.
«Очікуємо, що результати цього аналізу будуть використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами в подальшому стратегічному плануванні. Ми готові сприяти впровадженню рекомендацій і обміну кращими міжнародними практиками у сфері запобігання корупції під час відбудови», — зазначив старший радник з питань Центральної та Східної Європи Базельського інституту управління Юхані Гроссман.
Дослідження було проведено фахівцями Національного агентства з питань запобігання корупції спільно з Державною аудиторською службою України, Базельським інститутом управління за підтримки Швейцарії.
Як повідомляв Укрінформ, Японія продовжила Проєкт екстреного відновлення України до кінця березня 2027 року.
Голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева стала доповідачкою за проєктом резолюції щодо діяльності Банку розвитку Ради Європи – інституції, через яку Україна вже отримує підтримку для відновлення.
Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.
Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.
«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.
Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».
Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.
«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
Фото: facebook.com/maria.mezentseva
Під час Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC 2026), яка завершилася у польському Гданську, було підписано майже 200 угод, контрактів і меморандумів про наміри. Наступного року господарем Конференції з відбудови України буде Таллінн.
Про це повідомили організатори заходу на підсумковій пресконференції в п’ятницю у Гданську, передає кореспондент Укрінформу.
Заступниця міністра розвитку та технологій Польщі Еліза Зайдлер, яка координувала підготовку URC 2026, повідомила, що у цьогорічній конференції взяли участь близько 7,5 тис. учасників, що зробило Гданськ на два дні “світовим центром дискусій щодо повоєнного відновлення України”.
За її словами, конференція об’єднала майже 70 урядових делегацій, з яких 19 були представлені на найвищому політичному рівні, а також 38 делегацій міжнародних організацій. Близько 5 тис. учасників представляли бізнес, а понад 200 компаній і організацій презентували свої проєкти на виставковому майданчику AmberExpo.
Організатори наголосили, що головним результатом конференції стали не лише політичні дискусії, а й конкретні домовленості, які визначатимуть процес відновлення України у найближчі роки. Особливу увагу було приділено відбудові критичної інфраструктури, розвитку енергетичного сектору, а також зміцненню співпраці між урядами, міжнародними фінансовими інституціями та приватним бізнесом.
Як зазначив урядовий уповноважений у польському уряді з питань відбудови України Павел Коваль, це була «найбільша бізнесово-політична зустріч, що відбулася цього року в Європі».
Організатори також відзначили активну участь польського бізнесу.
«Польські компанії чудово скористалися цією можливістю. Конференція виявилася дуже продуктивною як для державних інституцій, так і для приватного сектору, насамперед завдяки новим партнерствам і діловим контактам», – підкреслила Зайдлер.
Підбиваючи підсумки заходу, організатори подякували місту Гданську за проведення конференції. Мер міста Александра Дулькевич наголосила, що саме атмосфера стала однією з головних переваг форуму.
«У розмовах із міжнародними партнерами я неодноразово чула, що саме атмосфера зробила цю конференцію особливою. Її створили люди, які щодня живуть і працюють у Гданську», – сказала вона.
Під час церемонії закриття Польща офіційно передала право проведення наступної конференції Естонії. URC 2027 відбудеться у Таллінні.
URC 2026 була п’ятою Конференцією з відновлення України після форумів у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні, що Україна продовжує формувати пакет міжнародної підтримки для відновлення та енергетики: за результатами конференції в Гданську досягнуто домовленостей у межах 160 угод на суму понад 10 млрд євро.
Фото архівне: ВР
Під час Конференції з відновлення України в польському Гданську міжнародні партнери погодили підтримку медичної сфери України більш як на 900 млн доларів.
Про це заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич повідомила у телеефірі, передає Укрінформ.
«Ці два дні у Гданську були досить плідними – проведено низку перемовин, підписано низку документів, в тому числі щодо залучення підтримки, ресурсів для медичної сфери. За ці два дні було підписано документів і залучено партнерств на суму понад 900 млн доларів», – розповіла вона.
За словами Карчевич, ця підтримка є важливою як для системи охорони здоров’я, так і для медичних працівників та закладів.
При цьому значна частина зусиль спрямована на відновлення медичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії.
«Тут мова йде і про відбудову зруйнованих закладів охорони здоров’я, тому що за час війни Російська Федерація фактично пошкодила або зруйнувала понад 2600 об’єктів медичних закладів», – сказала заступниця міністра.
Окремо вона підкреслила важливість розвитку людського капіталу та підтримки медичних працівників.
Карчевич зазначила, що медична система України змінюється під впливом війни та нових викликів: «Досвід війни показав, що українські лікарні мають працювати незалежно від будь-яких обставин. Ми розуміємо, що лікарі мають приймати пацієнтів і лікарі мають продовжувати рятувати життя. Тому перший пріоритет – це стійкість».
Пріоритетом, за її словами, є створення автономної та стійкої мережі медзакладів.
«Ми будуємо спроможну мережу – понад 600 закладів охорони здоров’я по всій країні, але важливо, що вони мають бути автономні. Тут мова йде і про резервне живлення, про автономні джерела, постачання води, тепла, про новітні технології, в тому числі іпро цифрові рішення», – пояснила Карчевич.
Серед пріоритетів вона також назвала доступність медичних послуг та людиноцентричність медицини. І додала, що йдеться про реабілітацію, ментальне здоров’я та підтримку ветеранів.
«Власне, про ці пріоритети ми говорили у Гданську і, безумовно, будемо продовжувати роботу з нашими партнерами, аби втілювати їх в життя», — резюмувала заступниця міністра охорони здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, на Конференції з відновлення України URC2026 у Гданську підписані 160 угод на суму понад €10 мільярдів та нові партнерства у сферах оборонної промисловості та енергетики.
Фото: Марія Карчевич, Фейсбук
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова6 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика6 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини5 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників