Про це йдеться в репортажі Укрінформу про початок консерваційних робіт на будівлі художнього музею, який у червні зазнав удару “Шахеда”.

“Є ті об’єкти культурної спадщини, навіть першої черги, які навіть чіпати не можна. Тому що при транспортуванні є дуже великі ризики їх пошкодження. Вони у нас зберігаються – не буду вказувати, де. Якби в тих будівлях, де вони зберігаються, були передбачені повноцінні бомбосховища, звичайно, ми би їх спустили. Але їх немає”, – розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Синєгубов.

За його словами, область має проєкт сховища саме для музейних предметів – на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу. Однак немає певності, що цей проєкт профінансує держава чи країни-партнери.

“Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки неможлива. Для реалізації проєкту розраховуємо на виділення державної субвенції. Попередня кошторисна вартість – 250 мільйонів гривень. Ми вже направили листи до уряду з такою пропозицією. Звичайно, обмежене фінансування – ми все розуміємо. Далі, можливо, будемо долучати міжнародних партнерів до реалізації цього проєкту. Однак на першому місці у нас діти – підземні школи, дитячі садочки”, – зазначив керівник ОВА.

Відновлювати будівлю художнього музею в умовах, коли Харків майже щодня зазнає обстрілів, не будуть.

“Дуже важке питання. Ми зараз не говоримо про відновлення – потрібно зберегти те, що є. Далі будемо розробляти проєкт, розуміти, скільки буде коштувати повне відновлення цієї будівлі, чи можна її відновити у тому вигляді, в якому вона перебувала до ворожого ураження. Після цього будемо дивитися, де шукати гроші. Звичайно, на першому етапі це державний і місцевий бюджети, далі – можливо, міжнародних партнерів залучимо, але це вже після завершення бойових дій або війни”, – сказав Синєгубов.

На запитання, чи шукатимуть тимчасове приміщення для роботи музею в якомусь хоча б обмеженому форматі, керівник обладміністрації відповів: “Залишається ще більше 10 тисяч об’єктів (з колекції, які вивезли з будівлі, але ще не евакуювали з Харкова, – ред.). І кожен із них представляє культурну спадщину – Харківщини перш за все. Будемо думати, яким чином забезпечити навіть в умовах війни функціонування, щоби наші люди мали доступ до цих об’єктів”.

Як повідомлялося, 14 червня російські загарбники вдарили дронами по двох районах Харкова. Постраждали шестеро людей, зокрема немовля.

У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БпЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.

Внаслідок пожежі були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури. Однак станом на 11 липня йдеться про пошкодження близько 200 об’єктів культурної спадщини, з них можуть бути втрачені 30-50 предметів.

Будівля музею, яка була зведена у 1912-1914 рр. і є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.

10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи. Їх виконують співробітники ДСНС.

Про це повідомляє Arkeonews, передає Укрінформ.

Прикраси були знайдені на кладовищі пізньої бронзової доби в Хала Султан Текке, важливому портовому місті поблизу сучасної Ларнаки.

У новому дослідженні ідентифіковано дев’ять золотих діадем та дві менші золоті накладки на рот, виявлені у семи камерних гробницях та одній шахтній гробниці, що датуються періодом між XV і XIII століттями до н. е.

Ці предмети поєднують у собі художні традиції, пов’язані з Єгиптом, мінойським Критом, мікенською Грецією та Близьким Сходом. Попри міжнародні впливи, автори дослідження дійшли висновку, що діадеми, ймовірно, були виготовлені кіпрськими майстрами, які розвинули власний регіональний стиль.

Найбільшим екземпляром є діадема довжиною 34,2 сантиметра. Її пов’язують з жінкою віком від 35 до 40 років.

Ободок прикрашений сімома зображеннями голів биків. Між їхніми вигнутими рогами видніється фігура, схожа на сонячний диск, а смугасте волосся або елементи, схожі на перуку, поруч із обличчями відображають єгипетські художні традиції.

Бики оточені квітковими орнаментами на основі пальмових мотивів та восьмипелюстковими розетками, схожими на мотиви, відомі з мікенської кераміки та елітних поховань у Греції. Це поєднання об’єднує єгипетську та егейську символіку в одному предметі.

Інша прикраса, відома як «діадема з козерогом і котячими головами», є найважчою в колекції — її вага становить 23,14 грама. Її орнамент включає чотирьох козерогів, що біжать, рослинні елементи, розетки, символи у формі пісочного годинника та голови котячих — ймовірно, левів — розташовані на обох кінцях.

Оскільки леви не були ендемічними для Кіпру, їхня присутність ще раз підтверджує вплив художніх традицій Єгипту, Греції та Близького Сходу.

Як повідомляв Укрінформ, в Єгипті знайшли 3000-річну гробницю періоду Рамсеїдів.

Перше фото: Fischer P. M.

Фільм “Демони” режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-му кінофестивалі в Локарно.