Події
У Нідерландах дитина пошкодила в музеї картину вартістю десятки мільйонів євро
У музеї в нідерландському Роттердамі дитина пошкодила картину одного з найвідоміших представників абстрактного експресіонізму Марка Ротко, вартість якої оцінюють від 40 до 50 мільйонів євро.
Про це повідомляє RTL Neuws, передає Укрінформ.
Інцидент стався у музеї Бойманса — ван Бенінгена, одному з найбільших у країні. Постраждала картина Ротко “Сірий, помаранчевий на бордовому, № 8”.
Зазначається, що пошкодження картини сталося через неуважність, дитина “необдумано” подряпала полотно.
За попередніми оцінками, вартість картини становить від 40 до 50 мільйонів євро, що робить її однією з найдорожчих у колекції музею.
Полотно розміром 2,3 на 2,6 метра музей придбав у 1970 році.
Наразі фахівці визначають, як можна усунути пошкодження картини та скільки це буде коштувати.
Музей поки що не має наміру робити жодних заяв із цього приводу.
Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах затримали ще двох підозрюваних у викраденні з музею румунських артефактів.
Фото: Maarten Boersema
Події
Помер відомий волинський письменник Йосип Струцюк
Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.
Мав звання почесного громадянина Луцька.
Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.
У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.
Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.
Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.
Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.
Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.
Фото: Національна спілка письменників України НСПУ
Події
Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.
Про це йдеться у публікації Укрінформу.
“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.
До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.
До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.
“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.
Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У переддень річниці Революції Гідності вийде у прокат фільм «Машина часу Майдан»
Новий фільм режисерів Романа Любого та Володимира Тихого «Машина часу Майдан», створений на основі унікальних архівних кадрів Революції, вийде в український прокат 19 листопада – у переддень річниці Революції Гідності.
Про це повідомляє Укрінформ.
Через 13 років після Революції Гідності команда кінооб’єднання «Вавилон’13», яка у листопаді 2013 року взяла до рук камери та вийшла знімати перші мирні протести в центрі Києва, пропонує повернутися на Майдан і побачити події, які змінили Україну, з нової перспективи. Тоді зафіксували тисячі годин відеоматеріалів, знімаючи події безпосередньо зсередини, а зараз ці кадри стали основою фільму «Машина часу Майдан».

«Коли ми вийшли з камерами на Майдан у листопаді 2013 року, ніхто з нас не знав, чим усе закінчиться. Через 13 років ми повертаємося до цих кадрів, щоб по-новому подивитися на події, які змінили Україну», – зазначив режисер Володимир Тихий.

За його словами, тоді було важливо не лише відтворити атмосферу Революції, а й осмислити її через досвід нового покоління – тих, хто був дітьми під час Майдану, а сьогодні захищає Україну.
«Одним із тих, хто мав допомогти нам розповісти цю історію, був поет і військовослужбовець Максим Кривцов. Ми починали разом працювати над текстами фільму, але, на жаль, не встигли завершити. Після його загибелі ми вирішили, що Максим усе одно має бути частиною цієї історії. Його вірші та особисті записи про Майдан органічно вплелися в сюжет і стали одним зі способів переосмислити революцію з перспективи сьогодення», – підкреслив Тихий.
За словами творців стрічки, за ці роки виросло покоління, яке під час Майдану було ще дітьми або підлітками. Тож для цієї авдиторії фільм стане можливістю пережити події, які вона знає переважно з розповідей, фотографій та історичних матеріалів. А для тих, хто був на Майдані, – нагодою повернутися до власних спогадів і подивитися на пережите з відстані часу.
Як зазначив режисер Роман Любий, лише зараз ми можемо по-справжньому побачити наслідки Революції Гідності та зрозуміти, про що це все було.
«Повномасштабне вторгнення багато чого оголило, допомогло краще усвідомити, хто ми й куди рухаємося. І багато в чому все почалося саме на Майдані. Цим фільмом ми хочемо повернути глядачів у ті події, щоб разом подивитися на них із перспективи сьогодення. А ще мені щиро хотілося створити щось для моїх дітей, щоб коли вони підростуть, можна було їм показати і розказати більше про Революцію», – наголосив він.
У червні 2026 року фільм «Машина часу Майдан» представили у міжнародній конкурсній програмі британського фестивалю Sheffield DocFest, де стрічка отримала спеціальну відзнаку журі (Special Mention).
Також фільм був представлений на міжнародному фестивалі WARM у Сараєві. У серпні фільм було представлено у Національній конкурсній програмі Одеського міжнародного кінофестивалю.
Фільм виходить у національний прокат 19 листопада за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомляв Укрінформ, український дитячий фільм “Хрещатик 48/2”, який у міжнародному кінопрокаті має назву “Office of Magical Forces”, продемонстрували вже у 40 країнах більш як 150 тисячам глядачів.
Кадри надані командою фільму
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США
