Події
У Нью-Йорку показали виставу про пробудження української культури в XIX сторіччі
Експериментальний театр LaMaMa на Мангеттені поставив спектакль «Магія світла», який розповідає про пробудження української культури в Російській імперії в ХІХ столітті.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
Автори вистави – керівниця творчої групи «Яра» Вірляна Ткач, бандурист Юліан Китастий та лялькар Том Лі – відтворили обстановку другої половини позаминулого століття, коли російський цар ухвалив Емський указ про заборону української мови та культури.
Через переплетіння гри ляльок та акторів вистава розповідає, як художник і етнограф Порфирій Мартинович зі Слобожанщини, натхненний піснями сліпих кобзарів, збирає і записує давні українські думи. А згодом стикається з тим, що публічне виконання їх обмежене царським режимом.

«На сцені оживають українські думи 150-річної давності, які відтворює Юліан Китастий. Завдяки переплетенню гри ляльок, музики й поезії, ми бачимо, як у 1870-х роках відбувалося культурне й духовне пробудження на прикладі життя художника», – розповіла в коментарі Укрінформу режисерка.

За її словами, вистава подає історію першого концерту, на якому українські думи і бандура були представлені широкій громадськості в 1875 році – за рік до Емського указу. У концерті, що відбувся в Петербурзі, взяли участь сліпий кобзар Остап Вересай, композитор Микола Лисенко і його хор.

У виставі використано поезію Сергія Жадана, який протягом багатьох років співпрацює з творчою грою «Яра».
Як зазначається у релізі до спектаклю, котрий демонструється до 16 березня, постановка стала можливою завдяки коштам Ради мистецтв штату Нью-Йорк, департаменту культури міста та численних друзів «Яри».
Фото Володимира Ільченка та надані творчою групою «Яра»
Події
«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури
Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.
«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.
Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.
Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Події
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль починає реєстрацію конкурсних робіт
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль розпочинає реєстрацію конкурсних робіт, він проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«Цьогоріч Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя». Подія, що вже стала особливою частиною культурного життя Вінниці в час війни, вкотре об’єднає творчість, патріотизм і підтримку українських захисників та захисниць», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, традиційно захід організовує ЗК «Міський Палац мистецтв» за підтримки Вінницької міської ради та департаменту культури. Долучитися до конкурсної програми запрошують українських військових. Для учасників та учасниць підготували FPV-дрони, а автор найкращої роботи отримає автомобіль-пікап.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення ВІННИЦіЯнський кінофестиваль змінив свій формат: із події, присвяченої комедійному та пародійному кіно, він перетворився на майданчик підтримки українських військових. У межах заходу проводили благодійні виступи артистів-волонтерів та аукціони на підтримку Збройних сил України. Один із таких аукціонів дозволив зібрати близько 700 тисяч гривень для потреб воїнів.
Цей фестиваль присвячений Дню міста, який у Вінниці відзначається у вересні. Символом фестивалю традиційно залишається головна нагорода – «Золотий летючий слон». Цьогоріч, як і торік, він матиме не звичні крила, а крила «мавіка», виготовлені з гільз, як символ незламності, сучасної боротьби та сили українських воїнів.
До участі у конкурсі запрошуються бійці Збройних сил України, Національної гвардії, територіальної оборони, ДСНС, медичних служб та волонтери. Через гумор, самоіронію й креатив конкурсанти мають створити свої роботи.
До участі у конкурсній програмі приймаються короткі відеофільми, зняті самими бійцями, наприклад, на такі теми: бійці і тварини, пародія на відеокліп, а також таланти під бронею і реклама підрозділу. Стрічки обов’язково повинні мати сюжет і тривати від 30 секунд до трьох хвилин.
Матеріал необхідно надіслати до 20 серпня.
Кожен учасник фестивалю отримає комплект дронів, а переможці конкурсної програми – спеціальні подарунки.
Переможців визначатиме професійне журі на чолі з генеральним директором Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. До складу журі увійдуть відомі діячі мистецтва, режисери та актори.
Як повідомлялось, XVIII Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль відбувся у вересні 2025 року задля підтримки Збройних сил України. Уперше його лауреатами стали українські оборонці, які представили 28 гумористичних короткометражних фільмів.
Фото: Вінницька ОВА
Події
Стартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
Український продюсер Єгор Олесов з режисером Шекаром Капуром розпочинає роботу над фільмом “Чужорідні тіла” (Foreign Bodies).
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Проєкт вже був представлений на Каннському кінофестивалі. Він розповість історію одесита Вальдемара Хавкіна – вченого, що створив вакцини проти холери та чуми. Хавкін народився в Одесі, наприкінці XIX – на початку XX століття його робота над вакцинами проти холери й чуми допомогла врятувати мільйони життів, а його наукова спадщина залишається важливою частиною історії сучасної вакцинології. Британська адміністрація в Індії призначила Хавкіна державним бактеріологом, однак згодом він був несправедливо звинувачений у справі, яка стала відомою як “друга справа Дрейфуса”. Дія фільму розгортатиметься в Одесі, Парижі, Лондоні, Мумбаї та Колкаті.
Режисер Шекар Капур описує “Чужорідні тіла” як історію епічного масштабу та глибокого внутрішнього конфлікту: “Це історія надзвичайного масштабу, але водночас дуже особистого й внутрішнього конфлікту – про людину, яка врятувала мільйони життів і стала водночас об’єктом поклоніння як Бог та ненависті як диявол. У фільмі є любовна історія, що долає культурні конфлікти, вона одночасно зігріває серце і розбиває його. В іншому часі й іншому контексті, але за своїм епічним характером цей фільм нагадує мені Lawrence of Arabia”.
Продюсером проєкту з української сторони виступає Олесов, кофаундер компанії United Heroes, який продюсував, зокрема такі стрічки: “Ціна правди”, “Мавка. Лісова пісня”, “Захар Беркут”. Капур – лауреат BAFTA та режисер “Elizabeth”. Сценарій написав британський сценарист Пол Твіві, який протягом трьох років досліджував історію Хавкіна, зокрема працював із сімейними архівами. До міжнародної продюсерської команди також входять Джей Ді Захаріас з Curiosity Rights, Гелен Гедфілд та Александра Стоун.
“Для нас важливо бути частиною проєкту, який повертає Вальдемара Хавкіна в міжнародний контекст не лише як великого науковця, а як людину, чия історія починається в Україні й водночас належить усьому світу. Це фільм про науку, гідність, упередження, віру в правду, кохання і ціну, яку іноді платить людина, що випереджає свій час”, – зазначає Олесов.
Зараз триває кастинг на головні ролі.
У НСКУ нагадали, що Українська кіноакадемія і Netflix оголосили проєкти, які отримають гранти на розробку сценарію. Серед них “Форма світла”, сценарист і режисер Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін.
Як повідомляв Укрінформ, український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Фото: credo
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова7 днів agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
