Події
У Нью-Йорку показали виставу про пробудження української культури в XIX сторіччі
Експериментальний театр LaMaMa на Мангеттені поставив спектакль «Магія світла», який розповідає про пробудження української культури в Російській імперії в ХІХ столітті.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
Автори вистави – керівниця творчої групи «Яра» Вірляна Ткач, бандурист Юліан Китастий та лялькар Том Лі – відтворили обстановку другої половини позаминулого століття, коли російський цар ухвалив Емський указ про заборону української мови та культури.
Через переплетіння гри ляльок та акторів вистава розповідає, як художник і етнограф Порфирій Мартинович зі Слобожанщини, натхненний піснями сліпих кобзарів, збирає і записує давні українські думи. А згодом стикається з тим, що публічне виконання їх обмежене царським режимом.

«На сцені оживають українські думи 150-річної давності, які відтворює Юліан Китастий. Завдяки переплетенню гри ляльок, музики й поезії, ми бачимо, як у 1870-х роках відбувалося культурне й духовне пробудження на прикладі життя художника», – розповіла в коментарі Укрінформу режисерка.

За її словами, вистава подає історію першого концерту, на якому українські думи і бандура були представлені широкій громадськості в 1875 році – за рік до Емського указу. У концерті, що відбувся в Петербурзі, взяли участь сліпий кобзар Остап Вересай, композитор Микола Лисенко і його хор.

У виставі використано поезію Сергія Жадана, який протягом багатьох років співпрацює з творчою грою «Яра».
Як зазначається у релізі до спектаклю, котрий демонструється до 16 березня, постановка стала можливою завдяки коштам Ради мистецтв штату Нью-Йорк, департаменту культури міста та численних друзів «Яри».
Фото Володимира Ільченка та надані творчою групою «Яра»
Події
В Одесі відкрилася виставка художників, які служать в ЗСУ
В Одеському Літературному музеї відкрилася виставка “Покликання” художників, які служать в лавах ЗСУ. Експозиція досліджує перетин мистецької і військової ідентичностей, вибудовуючи простір, де творчість стає формою самоартикуляції в умовах крайньої екзистенційної напруги.
Проєкт порушує питання візуальних стратегій виживання, трансформації художньої мови та збереження суб’єктності у стані війни. Представлені роботи фіксують внутрішні зміни митців — від емпатичного занурення у власний досвід до його контемплятивного переосмислення через художній жест. У кожному творі проступає індивідуальна оптика, голос митця, що не втрачається навіть у режимі радикальної реальності.
Важливою складовою експозиції є дефрамінг війни — спроба розглядати її не лише як деструкцію, а як чинник внутрішньої реконфігурації, що відкриває нові горизонти для мистецьких практик «Покликання» актуалізує тему духовної стійкості, внутрішнього світла як ресурсу суб’єктивності, що не згасає у темряві травматичного досвіду.
Це проєкт про те, як художник продовжує творити — не всупереч, а всередені війни. Це про вибір, який здійснює не розум, а глибинна інтенція — те, що й визначає справжнє покликання.
Учасники: Татаренко Ігор, Сімаченко Олександр, Erm Wohol, Танасюк Олександр, Недолуженко Денис, Луговцов Вадим, Буланий Єгор, Бреттер Павло, Кудрявцев Серж, Степанов Клим, Петро Нагуляк.
Фото: Сергій Коняхін.
Події
На війні загинув музикант і звукорежисер Валерій Литвин
На російсько-українській війні загинув скрипаль хору імені Верьовки та звукорежисер театру “Берегиня” Валерій Литвин.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки з посиланням на музиканта та військовослужбовця Олександра Ярмака.
“Страшна біда прийшла в наш колектив. На фронті загинув Валерій Литвин — син першої скрипки нашого хору, Володимира Литвина”, – йдеться у повідомленні.
До повномасштабного російського вторгнення Валерій був скрипалем, як і його батько.
Про загибель Валерія також повідомили в Київському академічному театрі Українського фольклору “Берегиня”.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув звукорежисер Едуард Павлов.
Події
Археологи знайшли біля Олександрії стародавній єгипетський човен
Біля узбережжя Олександрії виявили стародавній єгипетський човен для прогулянок, який відповідає опису грецького історика Страбона.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Знайдений прогулянковий човен, що датується першою половиною першого століття, мав довжину 35 метрів і був побудований так, щоб вмістити центральний павільйон з розкішно оздобленою каютою.
Судно було виявлено біля затопленого острова Антиродос, який був частиною Portus Magnus (великого порту – ред.) стародавньої Олександрії.
Страбон відвідав це єгипетське місто приблизно у 29-25 роках до нашої ери та писав про такі човни: «Ці судна розкішно обладнані та використовуються королівським двором для екскурсій, та натовпом гуляк, які спускаються з Олександрії каналом на публічні свята, бо щодня і щоночі човни переповнені людьми, які грають на флейті та танцюють».
Розкопки проводив Європейський інститут підводної археології (IEASM) під керівництвом запрошеного професора морської археології Оксфордського університету Франка Годдіо.
«Це надзвичайно захопливо, тому що вперше такий човен було виявлено в Єгипті… Ці човни згадувалися різними стародавніми авторами, такими як Страбон, і вони також були представлені в деяких іконографіях – наприклад, на мозаїці в Палестрині, де ви бачите такий човен набагато меншого розміру з дворянами, які полюють на гіпопотамів. Але (справжній човен – ред.) ніколи раніше не був виявлений», – зазначив професор.
На центральному карлінгсі судна було знайдено графіті грецькою мовою, яке ще належить розшифрувати.
За словами Годдіо, хоча дослідження затонулого корабля ще перебуває на початковій стадії, воно обіцяє відкрити нові відомості про “життя, релігію, розкіш і задоволення на водних шляхах ранньоримського Єгипту”.
Затонулий корабель залишиться на морському дні.
«Ми дотримуємося правил ЮНЕСКО, яка вважає, що краще (залишити – ред.) останки під водою», – відмітив науковець.
Як повідомляв Укрінформ, група італійських археологів виявила у морі поблизу узбережжя Сицилії рештки затонулого стародавнього грецького судна.
Фото: Franck Goddio/Hilti Foundation
-
Суспільство5 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська Кассандра від польського режисера. Жінка у війні
-
Усі новини1 тиждень ago5 фільмів, які отримали найбільше Оскарів в історії кіно
-
Політика7 днів agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
