Події
У Нью-Йорку показали виставу про пробудження української культури в XIX сторіччі
Експериментальний театр LaMaMa на Мангеттені поставив спектакль «Магія світла», який розповідає про пробудження української культури в Російській імперії в ХІХ столітті.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
Автори вистави – керівниця творчої групи «Яра» Вірляна Ткач, бандурист Юліан Китастий та лялькар Том Лі – відтворили обстановку другої половини позаминулого століття, коли російський цар ухвалив Емський указ про заборону української мови та культури.
Через переплетіння гри ляльок та акторів вистава розповідає, як художник і етнограф Порфирій Мартинович зі Слобожанщини, натхненний піснями сліпих кобзарів, збирає і записує давні українські думи. А згодом стикається з тим, що публічне виконання їх обмежене царським режимом.

«На сцені оживають українські думи 150-річної давності, які відтворює Юліан Китастий. Завдяки переплетенню гри ляльок, музики й поезії, ми бачимо, як у 1870-х роках відбувалося культурне й духовне пробудження на прикладі життя художника», – розповіла в коментарі Укрінформу режисерка.

За її словами, вистава подає історію першого концерту, на якому українські думи і бандура були представлені широкій громадськості в 1875 році – за рік до Емського указу. У концерті, що відбувся в Петербурзі, взяли участь сліпий кобзар Остап Вересай, композитор Микола Лисенко і його хор.

У виставі використано поезію Сергія Жадана, який протягом багатьох років співпрацює з творчою грою «Яра».
Як зазначається у релізі до спектаклю, котрий демонструється до 16 березня, постановка стала можливою завдяки коштам Ради мистецтв штату Нью-Йорк, департаменту культури міста та численних друзів «Яри».
Фото Володимира Ільченка та надані творчою групою «Яра»
Події
В ЮНЕСКО бачать потенціал для розширення проєкту зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні
Проєкт зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні, який ЮНЕСКО та Європейський Союз започаткували торік, має значний потенціал для подальшого розвитку та розширення.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
За її словами, протягом першого року реалізації дворічної програми було проведено комплексну оцінку архівних фондів, що дозволило визначити ключові прогалини та потреби інституцій, які зберігають документальну спадщину.
«У межах проєкту ми насамперед здійснили всебічну оцінку архівних колекцій. На основі цього змогли визначити прогалини та потреби установ, а також уже провели навчання для інституцій з питань оцифрування, превентивної консервації та управління архівами», – зазначила Бардескі.
Вона акцентувала, що результати першого року проєкту підтвердили високий запит на подальшу підтримку у цій сфері.
«Ми чітко бачимо, чого навчилися завдяки цьому проєкту, і наші напрацювання однозначно свідчать про велику потребу в цьому напрямі. Ми справді зацікавлені й докладаємо максимуму зусиль, щоб зрозуміти, як можемо й надалі підтримувати цю сферу, адже вона є надзвичайно важливою. Ми прагнемо й очікуємо можливості робити більше безпосередньо в Україні», — додала очільниця Представництва ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року ЮНЕСКО та Європейський Союз офіційно запустили проєкт зі збереження єврейської документальної спадщини в Україні. Його метою є збереження та забезпечення доступу до культурної та документальної спадщини єврейської громади в Україні, сприяння визнанню її цінного внеску в розмаїття України, міжкультурному діалогу.
Проєкт спрямований на розвиток українських архівів і полегшення доступу до документів, зокрема за допомогою оцифрування. Він триватиме 24 місяці і зосередиться на Києві, Одесі та Дніпрі.
Події
Максим Бутченко анонсував вихід книги про повернення українських родин із Росії
“Найближчим часом вийде книга “Повернення”. Це художній текст з елементами магічного реалізму про повернення – фізичне й метафізичне – українських родин із Росії”, – сказав він.
За словами Бутченка, ця книга – про необхідність остаточного виходу з російського простору: культурного, мовного, ментального.
Письменник зауважив, що “Повернення” – дуже особиста книга.
Як повідомлялося, національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив довгий список книг, які номінуються на звання найкращої книги року.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
Письменниця Людмила Охрименко представила українській громаді у Празі свої книги
У чеській столиці відбулась зустріч письменниці з Харкова Людмили Охрименко з представниками української громади.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Охрименко розповіла про свою волонтерську діяльність та представила книги, серед яких ті, що принесли їх авторці літературні призи.
До 2014 року, розповіла письменниця, вона вела нормальне життя і вважала написання книжок своїм хобі, свої роботи писала при цьому російською мовою, якою користувалась і у спілкуванні.
«У 2014 році я потрапила на фронт, на передову, це був Слов’янськ, місто Щастя Луганської області, і там я і побачила, що таке є «руський мир». І саме тоді я запитала себе: хто я, звідки я?», – згадує авторка.

Відповідь була: «я – українка» і тоді постало питання: «чому я, українка, послуговуюся іноземною мовою, та ще й мовою свого ворога? Ще й мовою, яка на тисячу років молодша за мою рідну мову та має на 30% менший словниковий запас!».
Переходити на українську, почати писати нею, «щоб було не соромно», було важко, зізналась авторка, яка просто почала вивчати мову по шкільних підручниках і зараз користується вже підручниками Києво-Могилянської академії.

Першою книжкою, яку Охрименко написала українською, стали «Волонтерські історії». В них жінка розповідає про те, що побачила та з ким зустрічалася під час своїх поїздок на фронт. Охрименко почала активно займатися волонтерством саме у 2014-му, коли фактично розпочалася російська війна проти України. При цьому, зауважила вона, насправді зрозуміли, що саме відбувається, всі, а не окремі люди, лише після 24 лютого 2024 року. «Зараз це зовсім інші люди, інша країна, інше єднання українців», – вважає авторка.

Охрименко розповіла також про те, з якими надзвичайними людьми звела її доля під час поїздок на фронт і літературна діяльність, зокрема, про героїв її книжок «Оскар» і «Хрещена». Обидві книжки були написані «на замовлення» – за пропозицією самих героїв, надзвичайних людей і патріотів: у першій розповідається про кримського татарина, розвідника, який у 2015 році потрапив у полон до так званого «МГБ ДНР», однієї з найстрашніших катівень на окупованій території, звідки зміг втекти з перебитими ногами і втраченим оком; у другій представлена медикиня полку «Азов», яка пройшла Азовсталь, Оленівку і Таганрозьку в’язницю, повернулась з полону в кінці 2024 року та знову пішла на службу в полк «Азов», у віці більш як 70 років.
Загалом Охрименко написала 12 книжок, з яких 5 отримали премії, зокрема «Коронація слова» (2021 рік) за найкращий роман на воєнну тематику (роман «Оскар»).
У авторки є плани на майбутнє і вона впевнена, що нові її книжки обов’язково здобудуть нові премії.
Як повідомлялось, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) з 23 по 26 квітня відбудеться п’ятий літературний фестиваль «Книжкова країна».
Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Відбудова6 днів agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Суспільство6 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика6 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання
-
Події6 днів agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
