Connect with us

Події

У Нью-Йорку показали виставу про пробудження української культури в XIX сторіччі

Published

on


Експериментальний театр LaMaMa на Мангеттені поставив спектакль «Магія світла», який розповідає про пробудження української культури в Російській імперії в ХІХ столітті.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

Автори вистави – керівниця творчої групи «Яра» Вірляна Ткач, бандурист Юліан Китастий та лялькар Том Лі – відтворили обстановку другої половини позаминулого століття, коли російський цар ухвалив Емський указ про заборону української мови та культури.

Через переплетіння гри ляльок та акторів вистава розповідає, як художник і етнограф Порфирій Мартинович зі Слобожанщини, натхненний піснями сліпих кобзарів, збирає і записує давні українські думи. А згодом стикається з тим, що публічне виконання їх обмежене царським режимом.

«На сцені оживають українські думи 150-річної давності, які відтворює Юліан Китастий. Завдяки переплетенню гри ляльок, музики й поезії, ми бачимо, як у 1870-х роках відбувалося культурне й духовне пробудження на прикладі життя художника»,  – розповіла в коментарі Укрінформу режисерка.

За її словами, вистава подає історію першого концерту, на якому українські думи і бандура були представлені широкій громадськості в 1875 році – за рік до Емського указу. У концерті, що відбувся в Петербурзі, взяли участь сліпий кобзар Остап Вересай, композитор Микола Лисенко і його хор.

У виставі використано поезію Сергія Жадана, який протягом багатьох років співпрацює з творчою грою «Яра».

Читайте також: У Нью-Йорку відбувся показ вистави за поезіями Шевченка

Як зазначається у релізі до спектаклю, котрий демонструється до 16 березня, постановка стала можливою завдяки коштам Ради мистецтв штату Нью-Йорк, департаменту культури міста та численних друзів «Яри».

Фото Володимира Ільченка та надані творчою групою «Яра»



Джерело

Події

Тернопільська письменниця презентувала відеопоезію про дружин українських Героїв у межах проєкту «В_цілі_ТИ»

Published

on



Тернопільська письменниця та продюсерка Зоряна Биндас представила відеопоезію, присвячену дружинам загиблих українських військовослужбовців.

Про деталі вона розповіла кореспонденту Укрінформу.

«Робота створена спільно з громадською активісткою та волонтеркою Ольгою Коновал і стала черговою частиною мистецького проєкту “В_цілі_ТИ”. Чоловік Ольги Коновал, Герой України Сергій Коновал, загинув під час виконання бойового завдання 6 квітня 2024 року», – зазначила Биндас.  

«В_цілі_ТИ» – це серія з десяти відеопоезій про досвід життя українців під час повномасштабної війни. Проєкт поєднує сучасну українську поезію, голос і візуальний образ, а у відео використано кадри, в яких глядачі впізнають Київ, Донеччину, Тернопіль і Карпати. Окремі роботи вже зібрали понад 170 тис. переглядів у соціальних мережах.

«Торік моя “Колискова Тернополю”, написана в пам’ять про людей, які загинули внаслідок російського обстрілу, набрала майже мільйон переглядів в Instagram та Facebook. Я б дуже хотіла, щоб цього вірша ніколи не довелося писати. Але якщо вже сталося таке горе, а люди знайшли в поезії розраду чи змогли через неї прожити власний досвід, я зрозуміла: поезія може бути інструментом. Саме тоді й народилася ідея створити серію відеопоезій про проживання війни», – зазначила Биндас.

Читайте також: Українська поезія стала для французів способом зрозуміти досвід війниперекладачка

До створення окремих відеопоезій також долучилися актор і волонтер Роман Ясіновський, військовий та письменник Павло Дерев’янко, волонтерка Христина Феціца. Разом із відео публікуються англомовні переклади поетичних текстів, щоб зробити сучасну українську поезію доступною міжнародній аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували казку «Норд і Сталева Сотня», присвячену пам’яті Героя України Сергія Коновала.





Джерело

Continue Reading

Події

етнографічний кінофестиваль «ОКО» оголосив програму

Published

on


Міжнародний етнографічний кінофестиваль оприлюднив програму “Вихідних з ОКО”, які відбудуться 5-6 вересня та будуть присвячені темі дому.

Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Кінофестиваль проходитиме на Поляні ВДНГ у Києві.

“Цьогорічні “Вихідні з ОКО” – це два дні про дім. Про місце, куди хочеться повертатися. Про людей, з якими тепло. Про традиції, які нас об’єднують”, – зауважили організатори.

У спеціальній кінопрограмі – історії про пошук і втрату дому, повернення, пам’ять та людей, які роблять будь-яке місце рідним.

У межах фестивалю покажуть 14 фільмів з України, Болгарії, Чехії, Австралії, Латвії, Франції, Португалії та Великої Британії.

Окрім кінопоказів у “Вихідні з ОКО” відбудуться:

  • толока “Чамур”, де відвідувачі зможуть виготовити бессарабські цеглини з глини, соломи та води;
  • майстер-клас із виноробства, де учасники витоптуватимуть виноград під музику;
  • майстер-клас із приготування традиційного хліба;
  • створення народних іграшок та ляльок-мотанок;
  • бессарабський ярмарок;
  • дитяча локація “Правиця” ;
  • контактний зоопарк та зона притулку домашніх улюбленців;
  • родинна вечеря з ОКО за одним великим столом;
  • майстер-клас болгарського народного танцю хоро;
  • фотозони у справжній бессарабській атмосфері.

Ввечері відбудеться великий святковий концерт за участю болгарських фольклорних колективів з Бессарабії, Тетяни Шилової та гурту “ГуляйГород”. Хедлайнер вечора – Олег Скрипка і “Воплі Відоплясова”.

Читайте також: Одеський кінофестиваль оголосив програму

Крім того, відбудеться панельна дискусія “Ми всі різні, але дім у нас один”, де учасники обговорять, що сьогодні означає дім, поговорять про втрати, повернення, біль, надію та те, що об’єднує людей попри всі відмінності.

6 вересня відвідувачів чекає друга частина спеціальної кінопрограми, зустрічі з авторами та героями фільмів і розмови про їхні історії, ідеї та послання.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування.

Фото – facebook.com/OKO.Ethnographic.Film.Festival 



Джерело

Continue Reading

Події

На станцію «Академік Вернадський» доставили картину Івана Марчука, яку він подарував українським полярникам

Published

on


На антарктичну станцію «Академік Вернадський» доставили роботу з циклу «Виходять мрії з берегів» народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука, яку він минулої осені подарував українським полярникам.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. Символічно, що це – робота з циклу «Виходять мрії з берегів», адже антарктичні дослідження — це також про вихід за межі звичного та відкриття нових горизонтів», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили в НАНЦ, за словами художника, він мріяв, щоб його твори побували на всіх континентах. Останньою білою плямою на цій мапі залишалася Антарктида.

«На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду й холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця. Хаотичні мазки перетворилися на хуртовину, темні лінії – на скелі, білі – на снігові схили й кригу, якими тупотять засніжені пінгвіни. Наче сама Антарктика домалювала на картині щось загадкове – уже не фарбами, а світлом і холодом», – поділилась враженнями очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Як зазначається, роботу розмістили в культовому барі «Фарадей» на станції – поруч зі старими платівками, книгами та іншими цінними речами.

Читайте також: Антарктида: 65 років миру під льодом

Українські полярники висловити вдячність метру за такий надзвичайний подарунок.

Як повідомляв Укрінформ, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Марчук передав свою картину полярникам на антарктичну станцію «Академік Вернадський».

Фото: Національний антарктичний науковий центр



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.