Події
у Польщі виявили скелет середньовічного лицаря
У центрі місті Гданськ на півночі Польщі археологи з компанії ArcheoScan виявили скелет середньовічного лицаря, який дістав назву «Гданський Ланселот».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews Culture.
Зазначається, що раніше у липні археологи виявили надгробок із зображенням лицаря, що датується XIII століттям. Два дні по тому було знайдено ідеально збережений скелет лицаря, приблизно на глибині 30 сантиметрів під камінням.
Знахідна була зроблена на місці культового об’єкта для жителів Гданська. До 1962 року там розташовувався паб, після чого його перенесли в інше місце, а на перехресті вулиць Сукєнніча та Гродзька почали масштабні археологічні роботи.
За словами археологів, лицар, якому на момент смерті було близько 40 років, мав зріст від 168 до 178 сантиметрів
Громадськість швидко назвала скелет «Гданським Ланселотом». Хоча у XIII столітті Гданськ перебував під владою Тевтонського ордену, зараз є припущення, що лицар міг бути пов’язаний із династією Собіславів, яка правила містом у XI та XII століттях.
На думку археологів, зображення лицаря на надгробку, а саме фігура у кольчузі з мечем у правій руці та щитом, свідчить про те, що він був людиною із певною репутацією. Поховання під дорогим каменем означає, що він не був «звичайним громадянином».
«Враховуючи вартість кольчуги, вартість меча і саме зображення лицаря, який стоїть прямо, з піднятим мечем, можна припустити, що це, ймовірно, був командир або людина, яка користувалась особливим визнанням та повагою», – зазначила археологиня Сильвія Кужинська агентству PAP.
Ретельне дослідження останків буде продовжено, щоб краще зрозуміти історію та походження лицаря, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародна команда дайверів виявила у Північному морі корабель Королівського військово-морського флоту Великої Британії HMS Nottingham, який був уражений у бою під час Першої світової війни і затонув.
Перше фото: ArcheoScan
«З великим болем і сумом дізнались сьогодні новину про нашого Синичку. Андрій Синишин – військовий, актор театру «І люди, і ляльки», актор театру імені Леся Курбаса – загинув 16.04.2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка, Сумського району, Сумської області, захищаючи нашу країну від ворога», – ідеться в повідомленні.
Актору було 26 років.
Наприкінці квітня у театрі імені Леся Курбаса повідомляли, що Андрій Синишин вважається зниклим безвісти. «Але Андрій з нами! У кожному образі, який створює на сцені. У сміху, що лишається після його жартів. У тиші, яку він вміє наповнити змістом», – зазначали колеги актора.
Андрій Синишин закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на акторському курсі Таїсії Литвиненко.
У театрі імені Леся Курбаса він грав у виставах «Апокрифи» Лесі Українки та «Небезпечні зв’язки» за Крістофером Гемптоном.
Також працював у театрі «І люди, і ляльки», де зіграв у «Різдвяній зірці», «Сніговій королеві», «Лелеченяті та опудалі» й інших постановках. У квітні цього року театр «І люди, і ляльки» присвятив військовому виставу за поезією Сергія Жадана «Різдво. Тризна» – тоді його вважали зниклим безвісти.
Прощання з Андрієм Синишиним відбудеться у Львові 13 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув оператор-постановник та військовослужбовець Збройних сил України Денис «Бес» Пономаренко.
Фото: facebook.com/LudyLyalky
Письменник та військовослужбовець Сергій Жадан вважає, що під час повномасштабної війни культура не може стати на паузу і в цих умовах вона є не розвагою, а тим, що дає людям емоційну стабільність.
Про це Жадан зазначив під час зустрічі з військовослужбовцями у Житомирі, передає кореспондент Укрінформу.
«Культура – це не про розвагу, а про нашу емоційну стабільність і наше емоційне здоров’я. Так чи інакше всі ми щось читали, дивилися, слухали і це сформувало нашу емоційність. Зараз, відкриваючи в черговий раз книжку чи дивлячись кіно, ми просто намагаємося набути якоїсь рівноваги, відновити спокій і свою емоційну вертикаль. Цього не слід знецінювати і недооцінювати, інакше потім буде більше роботи в психотерапевтів», – сказав Жадан.
Він додав, що виступає за те, аби в умовах великої війни культура не стала на паузу.
«Зрозуміло, що культура не може не реагувати на війну. Зараз фактично всі концерти, вечори, фестивалі, які відбуваються в Україні, мають волонтерську складову і збирають гроші на військо. На всіх цих заходах завжди є військові, які перебувають на ротації, лікуються після поранення або демобілізувалися. Приходять вони, їхні діти, дружини, і для них дуже важливо не сидіти вдома зі своєю тривогою і страхом, а бути в середовищі людей, з якими ти знаходишся на одній хвилі», – зауважив письменник.
Як повідомляв Укрінформ, український письменник, поет і військовий Сергій Жадан переконаний, що російська війна змінила українську мову – з неї зникла легкість, а натомість з’явився біль.
Фото Ірини Чириці
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2025 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.
Цьогоріч премія присуджується до дня народження Михайла Дерегуса, 5 грудня, художникам у номінації «графіка» за визначні твори (цикл творів), що відзначаються високим професіоналізмом виконання.
Як зазначається, на здобуття премії подається твір (цикл творів), що створений та оприлюднений протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до його подання на здобуття премії, має позитивні рецензії у мистецтвознавчій літературі, засобах масової інформації.
Відбір творчих робіт претендентів на здобуття премії здійснюється за такими критеріями: професійна майстерність; використання в художніх творах технік, комбінацій, сюжетних ліній, мотивів, образів, співзвучних з творчістю М. Г. Дерегуса; участь у всеукраїнських (міжнародних) виставках образотворчого мистецтва (графіка).
Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться інститутами громадянського суспільства, що спрямовують свою роботу на підтримку культури і мистецтва, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та закладами мистецької освіти.
Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.
Прийом документів здійснюється з 10 вересня до 1 листопада 2025 року лише в електронному вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році лавреаткою премії імені Михайла Дерегуса стала художниця Любов Яцків за створення іконостаса у храмі Святої Софії – Премудрості Божої при Українському католицькому університеті.
Фото: uartlib.org
-
Усі новини1 тиждень agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Усі новини6 днів agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Війна1 тиждень agoЛюксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Політика1 тиждень agoЦе показує, що він слабкий
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Політика1 тиждень agoПрипинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Політика1 тиждень agoНауседа закликав Коаліцію охочих вийти на новий рівень, а не просто обмінюватися думками
-
Усі новини1 тиждень agoМомент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії