Відбудова
У Польщі з квітня надаватимуть пільгові кредити компаніям, залученим до відбудови України
У Польщі з квітня працюватиме механізм пільгового кредитування компаній, які залучатимуться до проєктів з відбудови України.
Відповідну угоду на загальну суму 250 млн злотих (приблизно 60 млн євро) підписали у п’ятницю у Варшаві представники Банку національної економіки (BGK) РП і Міністерства фондів і регіональної політики країни, передає Укрінформ із посиланням на PAP.
«На практиці це – інструмент підтримки польських компаній, які зацікавлені в діяльності на сході, на території України»,- повідомив заступник міністра фондів і регіональної політики Польщі Ян Шишко.
За його словами, вперше на такого роду ціль буде виділено європейські кошти, які не були використані у попередній бюджетній перспективі ЄС. Він додав, що це початкова сума, і висловив сподівання, що вона згодом буде збільшена.
Шишко повідомив, що ці кошти надаватимуться польським компаніям для посилення експорту, організації виробничих процесів, транспортування та посилення логістичних можливостей компаній, які хочуть працювати в Україні.
Заступниця директора BGK Марта Постула зазначила, що процентна ставка за кредитами для компаній, які лише виходять на український ринок, становитиме 2%. Натомість для фірм, які вже мають партнерів в Україні, процентна ставка становитиме 1,75%. Представниця банку пообіцяла ще менший відсоток по кредитах для медичних компаній, зокрема які займаються виробництвом протезів та перев’язувальних матеріалів.
Польські компанії зможуть отримати кредити на пільгових умовах вже з квітня.
Максимальна сума одного кредиту становитиме 10 млн злотих (2,4 млн євро). Компанії зможуть виплачувати кошти за такими кредитами упродовж 10-12 років.
Операторами цих коштів будуть польський Банк захисту навколишнього середовища (BOŚ), консорціум Люблінської фундації розвитку, Білгорайська агенція регіонального розвитку, а також Товариство соціально-економічних інвестицій.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство національної оборони Польщі замовило 111 БМП Borsuk, які вже з цього року надійдуть на озброєння польської армії.
Європейська комісія успішно провела одну зі своїх найбільших на сьогодні скоординованих логістичних операцій, передавши Україні повний комплект обладнання для теплової електростанції з Литви.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України, передає Укрінформ.
“Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 поставок обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен. Підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування цих компонентів”, – йдеться у повідомленні.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах України, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
«Ми надзвичайно вдячні партнерам з Литви, Польщі і всієї європейської спільноти, які допомогли нам отримати це критично необхідне устаткування. Воно допомогло відновити критично важливі енергетичні потужності та посилити стійкість української енергосистеми, яка, на жаль, продовжує зазнавати прицільних російських атак», – зазначив в.о. міністра енергетики Артем Некрасов.
Ця логістична операція є частиною комплексної відповіді ЄС на агресію Росії проти України з лютого 2022 року, яка скоординована через Механізм цивільного захисту ЄС (UCPM). На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм цивільного захисту ЄС, наголосили у міністерстві.
Як зазначає пресслужба Європейської комісії, передача цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні.
Як повідомлялося, загалом Єврокомісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доставила понад 160 тис. т допомоги.
Фото: pexels
Агентство відновлення у межах проєкту комплексної реконструкції завершило першу чергу робіт на центральній площі міста Тростянець на Сумщині. Наступний етап передбачає створення сучасного громадського простору із зонами відпочинку та торговельними площами.
Про це Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що у межах першої черги відновлення об’єктів інфраструктури було виконано комплекс будівельно-монтажних та інженерних робіт, зокрема встановлено опори зовнішнього вуличного освітлення з інтегрованими сонячними панелями, облаштовано безбар’єрні пішохідні переходи, проїзди та під’їзди до залізничного вокзалу, прокладено нові мережі дощової та господарсько-побутової каналізації, а також інші зовнішні інженерні комунікації.
Крім того, виконано озеленення центральної частини площі та влаштовано майданчики для стоянки громадського та приватного транспорту.
Наступним етапом, за умови наявного бюджетного фінансування, планується оголошення закупівлі на виконання робіт другої черги реконструкції об’єктів інфраструктури. У межах наступного етапу передбачається створення сучасного громадського простору із затишними зонами відпочинку, торговельними площами, енергоефективними рішеннями та облаштованими місцями для укриття і захисту цивільного населення.
Як повідомлялося, у місті Тростянці Сумської області після російської окупації відновили перший в Україні житловий будинок за принципами зеленої реконструкції.
Відбудова
Наступного року Київ направить понад ₴1,2 мільярда на відновлення будівель, пошкоджених атаками РФ
У бюджеті Києва на 2026 рік виділили понад ₴1,2 мільярда на відновлення будинків та інших об’єктів, які зазнали руйнувань і пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
Заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп зазначив, що наразі в Києві пошкоджені 2 647 багатоквартирних житлових будинків, зокрема у 2025 році – 1 470, із них 78, які зазнали значних ушкоджень.
«Попри таку значну кількість пошкоджених будинків і складну ситуацію, законодавство не передбачає спрощеної процедури їх відновлення. Замовники відновлення змушені здійснювати всі етапи виконання детального інструментального обстеження, проєктних робіт, отримання експертного звіту, вибір підрядної організації, дотримуючись вимог законодавства щодо публічних закупівель», – зауважив Непоп.
Крім того, за словами заступника голови КМДА, роботи сповільнені через припинення виробничих процесів під час повітряних тривог, обмеження електропостачання, нестачу кваліфікованих працівників у будівельній галузі, значна частина яких мобілізована. Тож відновлення житлових будинків буде продовжено і в 2026 році.
Як зауважив Непоп, із бюджету Києва на відновлення виділили понад ₴1,2 мільярда. Замовниками відновлювальних робіт визначені КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (₴574,2 мільйона) та районні в місті Києві державні адміністрації (на відновлення житлових будинків – ₴520,8 мільйона на інші об’єкти – ₴106,5 мільйона).
Також він наголосив, що відновлення пошкоджених будинків і забезпечення належних умов проживання постраждалих жителів є одним із пріоритетів місцевої влади.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві встановили перше мобільне укриття.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Одеса1 тиждень ago
Блекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини6 днів agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Думки1 тиждень agoЗлочинний відтінок білого: як компанію Pantone звинуватили в расизмі за вибір кольору року
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Війна1 тиждень agoРосіяни перекидають додаткові резерви у Покровсько-Мирноградську агломерацію