Connect with us

Війна

У Повітряних силах оцінили загрози від «Шахедів» із новою китайською антеною

Published

on



Ворог постійно намагається модернізувати свої дрони-камікадзе типу “Шахед”, щоб обійти українські засоби радіоелектронної боротьби.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Так Ігнат прокоментував виявлені ударні дрони типу “Шахед”, оснащені китайською 16-канальною антеною для ефективнішої протидії українським засобам РЕБ.

“Звісно, усе вивчається. Якщо раніше було 8 каналів, тепер 16. Треба усе подавляти засобами радіоелектронної боротьби. Тобто зазвичай “Шахед” керується супутником, де є супутникова навігація, і дрон має супутникову систему наведення. Треба його збивати з маршруту, як-то кажуть spoofing, “спантеличення”, або ж, відповідно, подавлення сигналу. Чим і займаються наші системи радіоелектронної боротьби для того, щоби дрон не долетів до місця призначення і десь впав. Бажано, де немає сильної загрози життю людей”, – прокоментував Ігнат.

Він зазначив, що в міру удосконалення ворожих “Шахедів” українські захисники потребують більше засобів боротьби з ними.

Читайте також: Експерт пояснив, чому в Україні масово не виробляють оптоволоконні дрони

“І над цим сьогодні працюють. Серйозне виробництво нашого військово-промислового комплексу, є партнерська допомога, також допомагають інші організації і фонди. Тут важливо розуміти, що РЕБ, який можна купити в OLX, не завжди може бути ефективний. Це стосується дуже багатьох випадків, коли дійсно розраховують на ці системи, а вони не працюють так, як би хотілося. Це марні надії людей на захист”, – зауважив представник Повітряних сил.

Як повідомляв Укрінформ, китайські котушки з оптоволокном часто бувають браковані, що впливає на ефективність дрона.

Фото: Aleksandr Gusev/PACIFIC P/SIPA



Джерело

Війна

КВІР запустив балістику по базі НАТО в Туреччині — відео

Published

on


Іран запустив близько двох-трьох балістичних ракети по авіабазі “Інджирлік” НАТО, розташованій на заході Туреччини, заявили медіа. Місцеві жителі зняли на відео польоту засобу ураження, який вільно здолав понад 800 км. Що сталось на військовому об’єкті, на якому зберігають пів сотні американських атомних бомб?

Авіабаза “Інджирлік”, на якій дислокуються військові США, Іспанії, Польщі та інших держав, опинилась під ударом балістики Ірану в ніч на 13 березня, ідеться у статті медіа Karar. На відео у соцмережах чути гудіння сигналу повітряної тривоги, ймовірно, у місті Адана, розташованому за 400 км від Антальї та за 300 км — від бази Британії на Кіпрі, на березі Середземного моря. Турецька влада офіційно не коментувала інцидент, але напівдержавне медіа Anadolu підтвердило, що було дві ракети і їх збили засобами ППО.

Подія у небі над базою “Інджирлік” сталась близько 3:25 за місцевим часом, повідомило медіа. Жителі Адани почули гучний вибух за секунду після сигналу тривоги й побачили яскравий літаючий об’єкт, який, ймовірно, падав на землю. При цьому громадянам досі не пояснили, чи справді працювали засоби ППО, чи сталось влучання. На порталі Anadolu у закритій розсилці підписникам написали, що базі справді вмикали сигнал тривоги й що “дві балістичні ракети, раніше спрямовані на Туреччину, були перехоплені системами протиповітряної оборони НАТО”. Крім того, медіа нагадало, що під час попередньої загрози ракети також збили і їхні уламки упали в районі міста Ґазіантеп (за 170 східніше Адани).

“Інджирлік” — авіабаза на заході Туреччини, на якій перебувають війська НАТО та інших країн Близького Сходу відповідно до двосторонніх угод, укладених з Анкарою. На території бази справді можуть перебувати від 20 до 50 ядерних бомб США. Щоб дістатись до “Інджирлік”, іранські балістичні ракети (наприклад, Qiam-1 або Shahab-3) мали пролетіти 800 км від спільного кордону на сході або пройти через повітряний простір Іраку та Сирії.



Війна в Ірані — де розташована авіабаза НАТО “Інджирлік”

Фото: Google Maps

Міноборони Туреччини поки не коментувало інцидент на базі “Інджирлік” 13 березня.

Війна в Ірані — деталі

Зазначимо, Фокус писав про інциденти з балістичними ракетами над Туреччиною під час війни в Ірані. Один з таких випадків стався 4 березня. Як стверджували місцеві медіа, відпрацювали засоби ППО і ракета упала у районі Дертьол провінції Хатай. Ще один такий випадок стався 9 березня. Міноборони Туреччини підтвердило атаку Ірану і запевнило, що знешкодило балістику біля міста Ґазіантеп.

Нагадуємо, медіа The New York Times опублікувало супутникові фото більш як 17 об’єктів США, які потрапили під удари ракет та дронів Ірану у перші дні війни з 28 лютого.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті кінолога Євгена Остопарченка

Published

on




Став Героєм на щиті, захищаючи рідне Запоріжжя



Джерело

Continue Reading

Війна

Через атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові

Published

on



Російська армія завдала атаку по Дністровській ГЕС 7 березня. Через це за декілька днів було помічено плями технічних масел у річці Дністер у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

Крім того, забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова. Про це повідомили в Мінекономіки.

У відомстві повідомили, що наразі були проведені консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема, у Вінницькій та Одеській області пройшли засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

При цьому заходи з локалізації та усунення плям технічного мастила потребують узгодження з Молдавською стороною.

Наскільки серйозним є забруднення

10 березня була відібрана проба води з Дністра біля населених пунктів, що перебувають в зоні потенційного впливу. При цьому на поверхні води у Могилів-Подільському та ще в низці сіл фіксували характерні маслянисті плями.

За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.

“Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку”, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Раніше в Молдові заявили, що близько 1,5 тонни трансформаторної оливи вилилося в річку Дністер після ракетного обстрілу української гідроелектростанції в Новодністровську 7 березня, повідомило “Радіо Свобода”.

Після цього молдавське видання Newsmaker повідомило, що два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання, а лікарні готуються до погіршення ситуації. Зокрема, мер Кишинева з посиланням на МОЗ доручив лікарням підготувати запаси питної води на 48-72 години.

Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.

Раніше Фоку розповідав, чи можлива екологічна катастрофа, якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.