Події
У Празі до сторіччя українського музею відкрили виставку в Сенаті

У Сенаті Чеської Республіки пройшло урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.
Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні Українського інституту в Празі.
«Зберегти памʼять — наш обовʼязок. Памʼять є основою нашої ідентичності, яку сьогодні Москва знову намагається знищити”, — сказав посол України в Чеській Республіці Василь Зварич.
В експозиції представлені унікальні архівні матеріали та мистецькі роботи, що ілюструють безперервність українського культурного процесу, а також артефакти із сучасної війни за незалежність, в якій Росія нещадно атакує культурну спадщину та ідентичність України.
“Сто років — це не лише поважний ювілей, а й свідчення тривалої праці задля збереження пам’яті про нашу боротьбу за незалежність. Заснований емігрантами, які не змирилися з утратою державності, музей став духовним притулком для тих, хто плекав ідею вільної України. Ця виставка — це міст між поколіннями, свідчення стійкості наших традицій”, — сказав на відкритті директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк.

Сенатор Зденєк Нитра, голова Сенаторського клубу ODS a TOP 09, підкреслив важливість проєктів культурної дипломатії для зміцнення союзницьких відносин України та Чехії сьогодні та в минулому.

“Виставка, організована Українським інститутом в Празі та Республіканським фондом України, стане не лише вшануванням української культурної спадщини, але й символічним початком діяльності нашої ініціативи в Чехії”, — зазначив голова правління Республіканського фонду України Артем Миколайчук.

При цьому повідомляється, що Республіканський фонд України сьогодні підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом у Празі, розпочавши спільну ініціативу із промоції української культури та зміцнення “мостів” між народами.

Дорожня карта ініціатив на 2025 рік передбачає експозиційну діяльність, зокрема виставки, присвячені 100 літтю Музею визвольної боротьби, досвіду співпраці українців та чехів, історії Голодомору геноциду, створення мапи “Українські місця Праги” та програми з підтримки вивчення української мови, історії та культури, а також української мови для чехів, поінформували організатори під час церемонії підписання меморандуму про співпрацю.
Надалі виставка до 100 річчя заснування Музею визвольної боротьби України в Празі працюватиме впродовж всього червня у галереї Vrtbovská zahrada. Вхід на виставку вільний. Урочисте відкриття виставки для широкої громадськості відбудеться в неділю 1 червня, о 13:00.
«Твори українського образотворчого мистецтва, які пережили бомбардування Праги 1945 року, коли був зруйнований український музей, досі маловідомі широким колам як українських, так і чеських шанувальників мистецтва. Тому цією виставкою починаємо знайомити чеську і українську громадськість з надбанням і культурною спадщиною України в Празі», — зазначила культурна менеджерка, кураторка, керівниця програм РФУ Ярина Ясиневич.
Як повідомлялося, найвизначніша українська установа в Чехії – Музей визвольної боротьби України в Празі — 14 лютого 1945 року не пережив бомбардування. Музей діяв у Празі в 1925–1948 роках. Заснований з ініціативи українських емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921 років, отримав підтримку уряду Томаша Ґарріґа Масарика. Першу виставку відкрили 1 липня 1925. На зібрані серед українців кошти 1938 року було придбано власний будинок, де з травня 1939 року розмістився музей на вулиці Гориміровій 6, празький район Нусле.
Ініціатори відкриття музею – видатні українські державні діячі, вчені, дипломати Дмитро Антонович, Степан Сірополко, Євген Вировий, Іван Горбачевський, генерал Михайло Омелянович-Павленко, Симон Наріжний. Фундатори Української академії мистецтв: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.
Фото: Республіканський фонд України
Події
У Києво-Печерській лаврі представили образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь

У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” представили символічний образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці заповідника у Фейсбуці.
“Масштабний та символічний образ козака Мамая, створений руками 46 майстринь, став центральним експонатом міжнародної виставки “Печворк Незламних”, що відкрилася у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, – ідеться у дописі.
“Мамай Квілт” – це полотно розміром 2,5 на 6,5 метра, створене за ескізом Ореста Скопа під керівництвом художниці Наталії Лашко.
Як зазначили у заповіднику, побачити його можна лише протягом тижня.
Проєкт ініціювала Асоціація майстрів клаптикового шиття України. До експозиції увійшли роботи з усіх куточків України, а також унікальні роботи з інших країн.
Як ідеться на сторінці асоціації у Фейсбуці, “цьогорічна тема — “Печворк Незламних” — це глибока шана витривалості, незламному духу та здатності творити красу навіть у найскладніші часи. Кожен клаптик — це історія, кожен шов — це голос любові до Батьківщини”.
У заповіднику “Києво-Печерська лавра” наголосили, що серед міжнародних проєктів вражає робота німкені Клаудії Пфейл, зірки артпечворку, яка з 2022 року підтримує українських митців.
Особливу увагу привертає проєкт Round Bobbin зі Швейцарії – текстильна подорож, створена майстринями з 16 країн.
Ще одна важлива частина експозиції – ініціатива Sunflower Quilt for Ukraine, започаткована художницею Джанно Маклафлін з Австралії. Її мета – створити найбільшу у світі клаптикову ковдру довжиною 1100 метрів, присвячену Україні.
Окрема частина виставки присвячена ковдрам, створеним під час повномасштабної російської-української війни.
“Це роботи українських майстринь – тих, хто залишився в Україні, і тих, хто був змушений виїхати за кордон. У їхніх роботах — біль і надія, пам’ять і незламність. Це не просто мистецтво, а текстильна культурна дипломатія, яка промовляє до глядача”, – зазначили у заповіднику.
Виставка триватиме до 5 червня. Вхід – щодня з 10:00 до 18:00. Відвідування виставки входить у вартість загального квитка у заповідник.
Як повідомляв Укрінформ, Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької вивісив на фасаді банер із зображенням української оперної співачки Соломії Крушельницької розміром 6 на 8 метрів, що став найбільшим в нашій країні портретом видатної особистості.
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
Події
Норвегія цьогоріч надасть 20 стипендій українським авторам, які фіксують свій воєнний досвід

У Норвегії діє трирічна програма стипендій для українських авторів, які фіксують свій воєнний досвід.
Про це йшлося під час бесіди «Підтримка в дії: як Норвегія допомагає українській культурі» на Книжковому Арсеналі у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Під час події у межах спеціальної програми Українського ПЕН «Кардіограма перекладу» Арве Хансен і Оґе Борхґревінк з Норвезького Гельсінського комітету та представник Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури Бернард Мор наголошували на важливості донесення правдивої інформації про сучасну російсько-українську війну до скандинавської аудиторії та розповіли про солідарну підтримку українських авторів і загалом української культури.
Як зазначалося, програму стипендій від Норвезького Гельсінського комітету, Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезької спілки письменників та Українського ПЕН розпочато 2024 року.
Торік у межах програми було надано 10 стипендій, а цьогоріч передбачається вже 20 стипендій у розмірі 5000 євро кожна (у гривневому еквіваленті), щоб підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових текстів, які фіксують і осмислюють досвід російсько-української війни з 2014 року.
Журі розглядатиме творчі роботи за такими напрямами: нонфікшн (репортаж, біографії, есеїстика, інтерв’ю тощо); художня література (роман, оповідання, поезія, драматургія тощо); дитяча і підліткова література (художні та нонфікшн-тексти).
Заявки прийматимуть до 31 липня, переможці будуть оголошені 30 вересня.
Однією з умов для претендентів на цю стипендію є вже видана на момент подання заявки художня чи нонфікшн-книжка. Водночас твір, написаний у рамках програми, стипендіати мають опублікувати в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада наступного року. Кілька авторів зможуть презентувати свій проєкт норвезькій аудиторії.
Фінансування надане Норвезьким агентством з питань розвитку за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.
Торік програма допомоги від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН охоплювала українських авторів, які працюють у жанрі нонфікшн. Переможцями стали, зокрема, Андрій Любка (документальна книжка про воєнне сьогодення «Цього не можна забути»); Євгенія Подобна (книжка художніх репортажів про окупацію Бучі «Тіні на вулиці Яблунській»); Артем Чех (книжка есеїв «Гра в перевдягання» – хронологія великої війни).
Стипендії для написання і видання нонфікшн-книжок отримали Любов Якимчук, яка працює над книгою «Тюльпани Азовсталі» про самопожертву українських військових під час оборони Маріуполя навесні 2022 року, та Петро Яценко, який представить «Готель «Війна» – книгу про військовополонених росіян в Україні.
Програма стипендій діятиме і в 2026 році.
Як повідомлялося, ХІІI Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» триватиме до 1 червня.
Події
МКСК назвало «книжкові» пріоритети у 2025-2026 роках

Міністерство культури та стратегічних комунікацій серед пріоритетів у 2025-2026 роках називає промоцію української книги за кордоном, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримку видання україномовних книг, програму “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.
30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” відбулася панельна дискусія на тему “Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік”.
У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.
Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.
Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.
Згідно зі Стратегією розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури має стати відповіддю на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.
Разом із тим, оновлення бібліотечних фондів на рівні громад залишається на досить незначному рівні. Тож, паритетна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування на закупівлю нових книг могла б бути суттєвим чинником для підвищення відвідування бібліотек.
Своєю чергою, бібліотеки вже зараз стають поліфункційними майданчиками як для надання доступу до інформації, так і для згуртування громади. Цей позитивний досвід необхідно масштабувати і закріплювати на нормативному рівні.
“Бібліотека має бути не просто місцем з книжками, а осередком життя громади — простором спілкування, навчання і розвитку. Це — наша відповідь на виклики часу”, — зауважила заступниця міністра.
Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.
Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.
Як повідомляв Укрінформ, 29 травня у Києві розпочався XIII Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. Він триватиме до 1 червня.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала метафора “Все між нами – переклад”, яка підкреслює роль перекладу як інструменту порозуміння між культурами, людьми та сенсами.
Фото: МКСК
-
Події1 тиждень ago
Книжкова подія року в Одесі: з 6 по 8 червня відбудеться Всеукраїнський форум «Українська книга на Одещині»
-
Події1 тиждень ago
Митники виявили у посилці до Чехії раритетну кінокамеру
-
Політика4 дні ago
Спецдоповідь ООН про російський терор проти херсонців важлива для покарання агресора
-
Події1 тиждень ago
Де жила Кайдашева сім’я?
-
Усі новини7 днів ago
Величезна «тінь» із гігантським ротом блукає в океані, поглинаючи все на своєму шляху: про кого йдеться (відео)
-
Політика4 дні ago
Німеччина допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно
-
Усі новини1 тиждень ago
чому насправді людям слід припинити давати кішкам молоко
-
Усі новини1 тиждень ago
Максим Неліпа до війни працював у зоні відчуження