Про це заявив посол України у Вʼєтнамі Олександр Гаман на онлайн-брифінгу для українських виробників, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Коментуючи можливість потенційного залучення робітників з В’єтнаму на українські підприємства, дипломат зазначив, що «ця ідея має право на життя».

«Ми, як посольство у В’єтнамі, вже, в принципі, такий варіант розглядали і вивчали, наприклад, досвід Румунії, яка дуже активно використовує в’єтнамську робочу силу», – сказав Гаман.

Він розповів, що Румунія уклала з В’єтнамом відповідний меморандум, де досить чітко врегульовано, які компанії, а це фактично об’єднання, які перебувають під наглядом держави, і яким чином мають право відбирати, залучати і направляти в’єтнамців для роботи на румунських підприємствах.

«З нашого боку така пропозиція вже опрацьовується, і певна аналітика надсилалася в Київ, щоб ми були готові, думаємо, після завершення війни залучати в’єтнамську робочу силу для відбудови України», – сказав посол.

Гаман зауважив, що це питання «не таке просте», і отримання українських віз в’єтнамськими працівниками буде не найбільшою проблемою.

«Натомість важливий підбір кадрів, чіткі прозорі умови для в’єтнамської сторони, яка повинна буде підтримати цю нашу ідею направляти своїх працівників в Україну», – пояснив дипломат.

У цьому контексті він висловив думку, що український бізнес, який працює у сфері міжнародного працевлаштування, може допомогти державі сформулювати на основі іноземного досвіду прозорі правила, за якими Україна і В’єтнам зможуть залучати в’єтнамських працівників для роботи в Україні, зокрема для відбудови.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 року Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, розроблену Міністерством соціальної політики.

Стратегія спрямована на подолання демографічних загроз. Особлива увага приділяється мінімізації відпливу українців за кордон, підтримці внутрішньо переміщених осіб та створенню стимулів для повернення мігрантів. У документі також ідеться про залучення мігрантів із числа іноземних громадян для задоволення потреб ринку праці, які неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів.

На Херсонщині внаслідок обстрілів у громадах регіону вже пошкоджено або вщент зруйновано більше 34 тисяч приватних і 1,5 тисячі багатоквартирних будинків.

Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка спрощує порядок усунення пошкоджень на об’єктах культурної спадщини, зруйнованих або постраждалих внаслідок збройної агресії Росії.