Connect with us

Суспільство

У Раді анонсували розгляд законопроєкту про скасування оплати комуналки за зруйноване житло

Published

on



Законопроєкт про скасування оплати житлово-комунальних послуг за зруйноване житло №13155 буде винесено на голосування найближчим часом.

Про це повідомив у телеефірі перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк, передає кореспондент Укрінформ.

“Політична підтримка щодо законопроєкту є у різних фракцій. Я думаю, що найближчими тижнями цей законопроєкт потрапить до сесійної зали на перше читання. … Важливо провести дискусію з асоціаціями органів місцевого самоврядування. Певна частина органів місцевої влади вже ухвалили таке рішення на місцевому рівні. Але в більшості випадків посилаються на відсутність змін до діючого законодавства”, – розповів Цимбалюк.

Він наголосив, що від російських атак постраждали не лише житлові будинки, але й торговельні центри.

“Вони також сплачують податок на нерухомість. І, насправді, дуже важливо чітко розібратись: якщо у людини постраждало житло або приміщення, яке вже непридатне до використання, то на період дії воєнного стану та на рік після завершення воєнного стану – жодні комунальні платежі та податок на нерухомість не нараховуватимуться. Це правильне рішення”, – додав Цимбалюк.

Парламентарій наголосив, що, якщо законопроєкт стане законом, Кабінет міністрів розробить порядок звільнення від податку та сплати ЖКП.

Читайте також: Споживачам повернуть майже мільйон гривень за порушення у тарифах на ЖКП

“Тобто мають скласти акт. Якщо житло не придатне до використання, то припиняється нарахування будь-яких комунальних послуг. Рішення є запізнілим, але справедливим”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, уряд на 2025 рік запровадив єдиний підхід для надання пільг на житлово-комунальні послуги– головним критерієм буде середньомісячний сукупний дохід сім’ї.



Джерело

Суспільство

Лубінець назвав неприпустимим використання балаклав під час мобілізаційних заходів

Published

on



Представники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час виконання службових обов’язків повинні бути належним чином ідентифіковані та предʼявляти службові посвідчення.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив у Телеграміуповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, використання балаклав під час мобілізаційних заходів є неприпустимим. Люди мають право розуміти, хто саме до них підходить, хто їх зупиняє, затримує чи застосовує силу. Коли обличчя приховані – неможливо ідентифікувати осіб, які потенційно можуть порушувати права людини або вчиняти кримінальні правопорушення.

“І саме через це ми щодня отримуємо звернення громадян щодо дій окремих представників ТЦК та СП. Один із таких випадків – у Дніпрі. На відео – чоловік, якого офіційна версія пропонує вважати таким, що “сам впав та вдарився головою”. Наразі він перебуває у вкрай важкому стані, до того – був у комі”, – зауважив омбудсман.

До уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулася мешканка Дніпра, оскільки її чоловік зазнав травм унаслідок дій групи осіб у балаклавах та форменному одязі, яких вона ідентифікує як представників ТЦК та СП. Внаслідок цих подій чоловік отримав черепно-мозкову травму та перебуває у лікарні у вкрай важкому стані.

Відповідно до законодавства України, представники ТЦК та СП під час виконання службових обов’язків повинні бути належним чином ідентифіковані та предʼявляти службові посвідчення. Приховування обличчя викликає у людей недовіру та нерозуміння, хто саме перед ними, що прямо впливає на оцінку таких подій.

Розпочато досудове розслідування за статтею 128 Кримінального кодексу України – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Омбудсман вже звернувся до прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво, з вимогою забезпечити повне та неупереджене розслідування та перевірити, чи дотримувалися представники ТЦК та СП вимог законодавства під час здійснення заходів оповіщення. Лубінець наголосив, що вимагатиме повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин цієї справи.

“Ця історія – не про один випадок. Вона про те, як подібні дії сприймаються людьми, коли немає прозорості та зрозумілої ідентифікації. Держава, що діє в масках, не має дивуватися, що громадяни від неї тікають”, – підкреслив омбудсман.

Читайте також: У Тернопільському ТЦК проведуть службову перевірку через сутичку під час заходів оповіщення

Як повідомляв Укрінформ, на Одещині кількість скарг на дії ТЦК за рік зросла майже на 40%.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Полковника Одеського КЕУ запідозрили у переплаті на армійських ліжках Анонси

Published

on



Поки для військових закуповували двоярусні ліжка за цінами, які суттєво перевищували ринкові, держава, за даними слідства, могла зазнати багатомільйонних збитків. В Одесі суд продовжив процесуальні обов’язки начальнику КЕУ, якого підозрюють у недбалому ставленні до закупівель меблів для армії.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Слідство встановило, що у травні 2023 року Одеське квартирно-експлуатаційне управління підписало угоду з підприємством “ПГОІ Еколайн-Дізайн” на постачання 956 двоярусних армійських ліжок типу “А”. Загальна вартість закупівлі склала 5,4 мільйона гривень, а ціна одного ліжка — 5750 гривень.

Правоохоронці вважають, що під час укладення договору посадовець не провів аналіз ринку, не перевірив альтернативні комерційні пропозиції та не проконтролював ефективність використання бюджетних коштів. Водночас за матеріалами справи, ринкова вартість таких ліжок разом із доставленням тоді становила приблизно 3731 гривню за одиницю.

За версією слідства, лише за цим контрактом держава могла переплатити майже 1,9 мільйона гривень.

Також слідчі з’ясували, що вже у червні 2023 року КЕУ уклало ще один договір із тим самим постачальником — цього разу на закупівлю тисячі армійських ліжок. Сума угоди склала 5,7 мільйона гривень, а вартість одного ліжка залишилася незмінною — 5750 гривень.

У прокуратурі зазначають, що і в цьому випадку ринкова ціна продукції була значно нижчою, а ймовірна переплата могла перевищити 2 мільйони гривень. Слідство вважає, що посадовець не забезпечив належного контролю за витрачанням державних коштів та укладенням договорів.

У судових матеріалах йдеться, що загальні збитки, яких, за оцінками правоохоронців, зазнав державний бюджет через дії начальника Одеського КЕУ, можуть становити понад 17,3 мільйона гривень.

Суд підтримав клопотання прокурора та продовжив строк дії обов’язків підозрюваному до 21 червня 2026 року.

У січні Інтент писав про цю справу. На момент подій, про які вказано у судовій справі, КЕУ керували Олександр Шило та Юрій Цвілодуб.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Закриття Люстдорфської дороги в Одесі

Published

on


Тимчасове обмеження руху на Люстдорфській дорозі

З 29 квітня в Одесі тимчасово обмежать рух транспорту на ділянці Люстдорфської дороги у зв’язку з аварійними роботами на міському каналізаційному колекторі.

Основні відомості про перекриття:

  • Ділянка перекриття: від вулиці Левітана до вулиці Костанді.
  • Термін обмежень: з 29 квітня до 1 червня 2026 року.
  • Причина: аварійна ситуація на міському каналізаційному колекторі — виконуються невідкладні ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи.

Організація руху та об’їзди

Для зручності водіїв рух буде спрямовано за наступними схемами:

  • Рух по провулку Козацькому в напрямку вулиці Шишкіна.
  • Можливий рух по провулку Айвазовського в напрямку вулиці Костанді.

Закликаємо водіїв заздалегідь планувати свій маршрут. Більше новин на ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.