Події
У Росії з нових підручників прибрали згадку про українське походження Гоголя
З нових підручників з літератури для російських шкіл за редакцією Віри Коровіної прибрали згадки про українське походження письменника Миколи Гоголя і загалом про Україну.
На це звернуло увагу видання «Верстка», передає Укрінформ.
Ексспівробітниця відповідального за підручник видавництва «Просвєщєніє» розповіла, що редакції наказали прибрати з нього слова «Київ», «Україна» тощо. «Є президентське доручення написати єдині підручники. Шукали авторський колектив для роботи – всі пристойні люди, звичайно, відмовили», – пояснила вона.
Відповідно до цієї вказівки з текстів нових версій посібників для 5, 7 та 9 класів вилучили дані біографії Гололя про те, що його рідне село – Великі Сорочинці Полтавської губернії – розташоване в сучасній Україні.
Крім того, з повісті письменника «Ніч перед Різдвом», яку до посібника включили в 2023 році, прибрали згадку про Україну. У попередній версії 2019 року були рядки: «Як же, мамо! адже людині, сама знаєш, без жінки не можна жити… […] Є такі, що мають дружин у Польщі; є такі, що мають дружин в Україні..». У новій версії це видалено.
Також у підручнику для 5 класу піддався цензурі фрагмент з колишньої редакції, у якому йшлося, що «Гоголь познайомився з народним життям і побутом українського села, палко полюбив українські казки, пісні, перекази». Тепер згадки про «українське» в цьому уривку немає.
Видання зазначає, що російські школярі часто отримують матеріали, які зображують Миколу Гоголя російським письменником, який не має стосунку до України. У квітні 2024 року в усіх школах Росії пройшли «Розмови про важливе», присвячені 215-річчю від дня народження письменника. У сценарії заняття вчителю пропонують розповісти біографію Гоголя, але без згадки про Україну. «Микола Васильович Гоголь – істинний патріот Росії, щиро люблячий свою країну, російський народ і російську мову», – йдеться у сценарії.
Також до шкільної програми повернулися канонічні для радянської освіти тексти – романи «Як гартувалася сталь» Миколи Островського і «Молода гвардія» Олександра Фадєєва.
Як повідомляв Укрінформ, у новій редакції підручника «Навколишній світ» для 4 класу та підручника по історії для 6 класу, випущених видавництвом «Просвєщєніє», прибрали кілька згадок Києва у розділах історії Київської Русі.
У храмі Пресвятої Трійці, що розташований у Бережанах на Тернопільщині, під час реставраційних робіт відкрили розписи початку ХХ століття на центральному куполі будівлі.
Про це повідомляє на сайті Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, передає Укрінформ.
“У храмі Пресвятої Трійці м. Бережани під час реставраційних робіт відкрито живопис початку ХХ століття, який тривалий час залишався під пізнішими шарами фарби. Виявлені розписи поступово відкриваються у центральному куполі святині завдяки кропіткій праці реставратора Олексія Чередніченка та його команди”, – йдеться у повідомленні.
За словами Чередніченка, це розписи, які вважали втраченими.
“Поки що можемо лише натякнути: це не просто естетичне відкриття – це частина історії, яка десятиліттями була прихована. Ми поступово знімаємо шари часу – буквально”, – зазначив реставратор на своїй сторінці у Фейсуці.
Церква Пресвятої Трійці має довгу і складну історію. Як вказано у міських актах, її споруджували протягом 1626–1637 рр. на пожертви міщан. Однак 1748 р. храм завалився. Того ж року тодішній власник Бережан князь Август Чарторийський розпочав будівництво нової церкви, яке закінчили нові власники — Любомирські. У 1810 р. церква постраждала від сильної пожежі, що охопила всю центральну частину міста. Але за сприяння княгині Ізабелли Любомирської храм було швидко відновлено. Сучасного вигляду церква набула внаслідок реставрації 1893–1903 рр.
У церкві Пресвятої Трійці сьогодні зберігається Римсько-Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці та мощі (частина кістки руки) Івана Хрестителя, які подарував храмові 1715 р. князь Август Чарторийський.
Як повідомляв Укрінформ, на реставрацію пам’яток Києво-Печерської Лаври держава торік виділила ₴650 мільйонів.
Покази художнього фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” відбудуться у німецьких містах Білефельд і Дуйсбург у рамках Тижня українського кіно.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
У показі стрічки у Білефельді 17 червня візьме участь актор Андрій Май, який виконав роль Володимира Сосюри. Показ розпочнеться о 18:00.
29 червня о 20:15 фільм покажуть у Дуйсбургу.
Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.
Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.
У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.
Події
Метрополітен-опера презентувала уривок з опери «Мати Херсона» про викрадених українських дітей
Опера створена українським композитором Максимом Коломійцем у співпраці з американським драматургом Джорджем Брантом.
Сюжет заснований на реальних історіях жінок із Херсона, які перетинали лінії фронту, щоб визволити своїх дітей з фільтраційних таборів у тимчасово окупованому Криму.
Світова прем’єра опери відбудеться у жовтні 2026 року в Польській національній опері у Варшаві, а у сезоні 2027–2028 років постановку покаже і сама Метрополітен-опера.
Одну з головних ролей виконає відома сопрано Ерін Морлі, диригенткою стане Кері-Лінн Вілсон, а постановку здійснить польська режисерка Барбара Висоцька.
«Ми не хочемо, щоб світ забував про те, що відбувається. Це наш художній спосіб нагадати про трагедію», — заявив генеральний директор Метрополітен-опера Пітер Гелб.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії Метрополітен-опера активно підтримує Україну, зокрема створила Ukrainian Freedom Orchestra, припинила співпрацю з артистами, які підтримують режим кремлівського диктатора Володимира Путіна, та регулярно проводить благодійні концерти на підтримку українців.
Як повідомляв Укрінформ, Львівська національна опера представила одну з головних прем’єр до 125-річчя театру та 130-річчя від дня народження Бориса Лятошинського — оперу «Золотий обруч».
Фото: МКСК
-
Політика6 днів agoСпецдоповідь ООН про російський терор проти херсонців важлива для покарання агресора
-
Війна6 днів agoПомер військовий, волонтер і колишній журналіст Петро Черних
-
Політика7 днів agoНімеччина допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно
-
Війна6 днів agoБронювання від мобілізації – компанії зможуть забронювати більше працівників
-
Події7 днів agoНа Хмельниччині в костелі XVIII століття проводять ремонтно-консерваційні роботи
-
Суспільство7 днів agoВ Україні запустили сайт Inferno з інформацією про місця утримання військовополонених у РФ
-
Відбудова7 днів agoУ Миколаєві мешканцям пошкодженого житла виплатили 117 мільйонів за програмою «єВідновлення»
-
Одеса6 днів agoРізанина в Одесі – гість напав із ножем на господаря квартири