Події
У Росії з нових підручників прибрали згадку про українське походження Гоголя
З нових підручників з літератури для російських шкіл за редакцією Віри Коровіної прибрали згадки про українське походження письменника Миколи Гоголя і загалом про Україну.
На це звернуло увагу видання «Верстка», передає Укрінформ.
Ексспівробітниця відповідального за підручник видавництва «Просвєщєніє» розповіла, що редакції наказали прибрати з нього слова «Київ», «Україна» тощо. «Є президентське доручення написати єдині підручники. Шукали авторський колектив для роботи – всі пристойні люди, звичайно, відмовили», – пояснила вона.
Відповідно до цієї вказівки з текстів нових версій посібників для 5, 7 та 9 класів вилучили дані біографії Гололя про те, що його рідне село – Великі Сорочинці Полтавської губернії – розташоване в сучасній Україні.
Крім того, з повісті письменника «Ніч перед Різдвом», яку до посібника включили в 2023 році, прибрали згадку про Україну. У попередній версії 2019 року були рядки: «Як же, мамо! адже людині, сама знаєш, без жінки не можна жити… […] Є такі, що мають дружин у Польщі; є такі, що мають дружин в Україні..». У новій версії це видалено.
Також у підручнику для 5 класу піддався цензурі фрагмент з колишньої редакції, у якому йшлося, що «Гоголь познайомився з народним життям і побутом українського села, палко полюбив українські казки, пісні, перекази». Тепер згадки про «українське» в цьому уривку немає.
Видання зазначає, що російські школярі часто отримують матеріали, які зображують Миколу Гоголя російським письменником, який не має стосунку до України. У квітні 2024 року в усіх школах Росії пройшли «Розмови про важливе», присвячені 215-річчю від дня народження письменника. У сценарії заняття вчителю пропонують розповісти біографію Гоголя, але без згадки про Україну. «Микола Васильович Гоголь – істинний патріот Росії, щиро люблячий свою країну, російський народ і російську мову», – йдеться у сценарії.
Також до шкільної програми повернулися канонічні для радянської освіти тексти – романи «Як гартувалася сталь» Миколи Островського і «Молода гвардія» Олександра Фадєєва.
Як повідомляв Укрінформ, у новій редакції підручника «Навколишній світ» для 4 класу та підручника по історії для 6 класу, випущених видавництвом «Просвєщєніє», прибрали кілька згадок Києва у розділах історії Київської Русі.
Стримінговий сервіс НВО Max оголосив основний акторський склад нового серіалу про Гаррі Поттера.
Як передає Укрінформ, про це повідомилоj Deadline.
Повідомляється, що американський актор Джон Літгоу зіграє директора школи чарів та чаклунства “Гоґвортс” Албуса Дамблдора, а британська акторка Джанет МакТір втілить професорку трансфігурації Мінерву Макґонеґел.
Також відомо, що роль професора Северуса Снейпа, який викладає у “Гоґвортсі” настійки та захист від темних мистецтв, виконає британський актор Паапа Ессієду, тоді як на роль учителя із догляду за магічними істотами Рубеуса Геґріда було затверджено Ніка Фроста.
Люк Теллон зіграє Квірінуса Квірела, а Пол Вайтгаус – Аргуса Філча. Зазначається, що Вайтгаус – єдиний актор, який знімався в оригінальних фільмах – він зіграв сера Кадогана у третій частині поттеріани “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану”.
Водночас кастинг на трьох головних героїв – Гаррі Поттера, Рона Візлі та Герміону Грейнджер – ще триває. Потенційні актори для цих ролей повинні бути віком від 9 до 11 років, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2023 року американський стримінговий сервіс НВО Max офіційно анонсував вихід серіалу, заснованого на серії книг про Гаррі Поттера.
Кадр із фільму «Гаррі Поттер і Таємна кімната» Фото: Warner Brothers
В артпросторі бібліотеки на вул. Європейській, 67 (Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеси) відкрилася персональна виставка «Степові пекторалі» Олександра Гаркавченка. На виставці представлено картини, створені в різні періоди життя — від 1970-х років до сьогодення. Центральною стала робота «Портрет-пектораль», навколо якої й розгорнулась розповідь автора про скіфську спадщину, символіку й силу образу.
Олександр Іванович Гаркавченко — знаний митець, майстер народної творчості, педагог та популяризатор українського мистецтва, лауреат обласної премії ім. Р. Палецького, лауреат премії за збереження та охорону нематеріальної спадщини Одещини «Причорноморська глиняна іграшка».
Виставка представила Олександра Гаркавченка як художника, який тонко відчуває жанр, техніку і час. Кожна картина — окрема історія, наповнена символізмом та філософією буття. Виставка триває до 20 квітня.
В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення загинули 200 українських митців і 102 медійники.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Як зазначили у відомстві, «ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років XX століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України».
«Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – зауважили у МКСК.
Журналісти, які працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування і репортажі в умовах підвищеного ризику, наголосили у МКСК. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні і світу достовірну інформацію про те, що відбувається.
«Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників», – підкреслили у міністерстві.
За даними МКСК, під час війни загинули семеро іноземних медійників.
У міністерстві наголосили, що систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені Росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова й інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності і права людини, а також закликали зберігати пам’ять про загиблих.
На сайті МКСК оприлюднені списки митців і працівників культури та медійників, які загинули через війну.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах 13 квітня внаслідок ракетного удару російських військ загинула Олена Когут – артистка оркестру Сумського національного театру імені Щепкіна, концертмейстер Сумської обласної філармонії, викладачка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури імені Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстер Сумської обласної філармонії.
-
Усі новини1 тиждень agoЗМІ розповіли про незвичні вподобання Макрона
-
Усі новини1 тиждень agoКому зі знаків Зодіаку пощастить із 7 по 13 квітня 2025 року — відповідь астролога
-
Усі новини1 тиждень agoДе зніматимуть четвертий сезон серіалу Білий Лотос — що відомо
-
Усі новини6 днів agoБатареї зможуть працювати довше завдяки звичайній каві: що зробили вчені (фото)
-
Політика6 днів agoНе може бути безкарності після таких злочинів
-
Україна6 днів agoвійськовий звинуватив Волинський ліцей в поширенні символіки СРСР (фото)
-
Війна1 тиждень agoАтака сьогодні — росіяни масовано вдарили по Україні
-
Війна1 тиждень agoРосія модернізувала балістичні ракети, тому збивати їх стало складніше