Події
У Росії з нових підручників прибрали згадку про українське походження Гоголя
З нових підручників з літератури для російських шкіл за редакцією Віри Коровіної прибрали згадки про українське походження письменника Миколи Гоголя і загалом про Україну.
На це звернуло увагу видання «Верстка», передає Укрінформ.
Ексспівробітниця відповідального за підручник видавництва «Просвєщєніє» розповіла, що редакції наказали прибрати з нього слова «Київ», «Україна» тощо. «Є президентське доручення написати єдині підручники. Шукали авторський колектив для роботи – всі пристойні люди, звичайно, відмовили», – пояснила вона.
Відповідно до цієї вказівки з текстів нових версій посібників для 5, 7 та 9 класів вилучили дані біографії Гололя про те, що його рідне село – Великі Сорочинці Полтавської губернії – розташоване в сучасній Україні.
Крім того, з повісті письменника «Ніч перед Різдвом», яку до посібника включили в 2023 році, прибрали згадку про Україну. У попередній версії 2019 року були рядки: «Як же, мамо! адже людині, сама знаєш, без жінки не можна жити… […] Є такі, що мають дружин у Польщі; є такі, що мають дружин в Україні..». У новій версії це видалено.
Також у підручнику для 5 класу піддався цензурі фрагмент з колишньої редакції, у якому йшлося, що «Гоголь познайомився з народним життям і побутом українського села, палко полюбив українські казки, пісні, перекази». Тепер згадки про «українське» в цьому уривку немає.
Видання зазначає, що російські школярі часто отримують матеріали, які зображують Миколу Гоголя російським письменником, який не має стосунку до України. У квітні 2024 року в усіх школах Росії пройшли «Розмови про важливе», присвячені 215-річчю від дня народження письменника. У сценарії заняття вчителю пропонують розповісти біографію Гоголя, але без згадки про Україну. «Микола Васильович Гоголь – істинний патріот Росії, щиро люблячий свою країну, російський народ і російську мову», – йдеться у сценарії.
Також до шкільної програми повернулися канонічні для радянської освіти тексти – романи «Як гартувалася сталь» Миколи Островського і «Молода гвардія» Олександра Фадєєва.
Як повідомляв Укрінформ, у новій редакції підручника «Навколишній світ» для 4 класу та підручника по історії для 6 класу, випущених видавництвом «Просвєщєніє», прибрали кілька згадок Києва у розділах історії Київської Русі.
В Україні у другій половині квітня 2026 року вийде нова книжка видатної української поетеси та письменниці Ліни Костенко.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Видання з назвою “Вітер з Марса” надрукують у видавництві “А-ба-ба-га-ла-ма-га”.
“У цій книжці в неповторному емоційному синтезі перетинаються трагічні пророцтва і пронизлива ніжність, нещадні афористичні сканування політичних реалій і ностальгійні виміри людського буття. Нинішня війна бачиться не лише як злочинний факт історичного варварства, а як глобальна загроза планеті. “Вітер з Марса” — унікальна мапа України в душі Поета — України зболеної, але нескореної і вільної, з тими її духовними кордонами, що існують понад Часом”, – йдеться в анотації до книжки.
Як повідомляв Укрінформ, видатна українська поетеса та письменниця Ліна Костенко влітку 2025 року повідомила, що завершує новий історичний роман про добу Гетьманщини та готує його до друку.
Гурт «Антитіла» передав допомогу ГУР на 1,5 мільйона гривень
Про це повідомила пресслужба ГУР у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Плитоноски, балістичні пакети, камербанди на 1,5 мільйона гривень ― гурт “Антитіла” спільно з Благодійним фондом Діани Подолянчук передали чергову партію допомоги бійцям спецпідрозділу ГУР МО України “Артан”», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що кошти на амуніцію розвідникам музиканти зібрали з продажу квитків під час концертного туру Україною “Вдома”.
«Сучасне, якісне та надійне спорядження для виконання бойових завдань вже передали спецпризначенцям ГУР», – зазначили у відомстві.
Водночас розвідники висловили слова вдячності за постійну допомогу.
«Наша вдячність усім, хто продовжує підтримувати Сили безпеки та оборони України. Продовжуємо боротьбу!», – додали у ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, хор «Гомін» Львівського органного залу передав зібрані під час туру 5 мільйонів гривень для реабілітації ветеранів у центрі UNBROKEN.
У Києві пройшов допрем’єрний показ документального фільму «Вартові правди», який присвячений роботі пресофіцерів бойових бригад.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Документальний фільм розповідає історії чотирьох офіцерів – керівників відділів комунікацій бойових бригад ЗСУ: Оксани Чорної – з 23 Окремої механізованої бригади, Олександра Курбатова – з 128 Окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», Арсенія Приліпка – з 72 Окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців і Богдана Флюнта – з 10 Окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
У стрічці пресофіцери діляться історіями зі свого довоєнного життя і розповідають, як вирішили піти на фронт і стали речниками бойових бригад. У фільмі показані кадри з життя бойових підрозділів і їх речників – пресофіцерів: як вони розповідають для широкої авдиторії про життя своїх підрозділів, як долають труднощі, часом навіть поранення.
«Люди різних професій свідомо вибрали піти служити у Збройні сили України. Фільм про те, що кожен може знайти в армії своє місце, приносити користь і самим отримувати від цього задоволення», – зазначив під час презентації стрічки продюсер фільму Тарас Боровок.
У свою чергу генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий наголосив, що для нього долі пресофіцерів – це долі побратимів.
«Я був речником і знаю, який важкий у них хліб. Пресофіцери працюють під шаленим тиском війни, загрозою життю, отримують поранення при виконанні своїх завдань», – підкреслив Череватий.
За його словами, суть фільму – показати світу, наскільки збільшився функціонал речників бойових бригад.
«Раніше прессекретар мав вивезти журналістів на полігон і підготувати пресреліз. Зараз це – мініпродакшен, рекрутинговий центр, спічрайтер – і все в умовах війни. Честь вам і хвала. Я пишаюся бути з вами в одному строю. Ви ті, на кого мають рівнятися інші. Я щиро бажаю, щоб хтось із наших героїв фільму одним з перших оголосив, що ми перемогли», – зазначив керівник Укрінформу .
Очільниця Центру інформації та документації НАТО Вінета Кляйн наголосила, що пресофіцери – не просто спікери, а голоси своїх підрозділів.
У них унікальна роль. З кожним повідомленням вони розповідають історію свого підрозділу. Пресофіцери стоять на перехресті між військовим і цивільним світом», – підкреслила Кляйн.
Вона висловила вдячність пресофіцерам, які погодилися поділитися своїми історіями і мали сміливість бути чесними, відкритими.
«Цим фільмом ми розповідаємо історію України, як країна бореться, щоб існувати», – підсумувала Кляйн.
Створення фільму відбулося за підтримки Представництва НАТО в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбувся допрем’єрний показ спортивного документального фільму режисера – лавреата премії “Еммі” Володимира Мули “Гра на перехоплення” за участю творчої групи та головних героїв фільму.
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини6 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини4 дні agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі пішов з життя актор із “Пригод Електроніка” Василь Скромний Анонси
-
Війна1 тиждень agoЧерез атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
-
Суспільство1 тиждень agoНа трасі Одеса-Миколаїв сталася смертельна аварія
-
Відбудова1 тиждень agoМінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про нацгвардійців
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)