Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»
У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.
Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.
За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.
Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький доручив Мінкульту і Мінфіну підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі.
Як передає Укрінформ, про це Корецький повідомив у Фейсбуці.
“Росія системно знищує українське книговидання. Росіяни постійно атакують друкарні, видавництва та книжкові склади. Лише за липень знищені 1,5 мільйона примірників українських книжок, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень”, – зазначив Корецький.
Під час атаки 19 липня одна із друкарень втратила виробничі приміщення та понад 400 тисяч шкільних підручників. Постраждали й інші підприємства галузі.
“Навіть в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава знайде можливість підтримати українську книгу. Це допоможе підприємствам відновити роботу, поповнити фонди публічних бібліотек і зберегти спроможність українського книговидання”, – наголосив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на спізасновника літературного проєкту Аліма Алієва.
Антологія має назву Bizimkiler, що із кримськотатарської перекладається як “Наші”.
За словами Алієва, саме так кримські татари означують своїх людей, які є частиною безпечного простору, навіть якщо цей простір крихкий.
Як уточнила співорганізаторка проєкту, письменниця Анастасія Левкова, серед тем творів у цій книжці – викрадені та зниклі кримчани, політв’язні, спогад про історика Олексу Гайворонського (1974–2023), спогади про дитячу травму – втрату собаки, повернення кримських татар до рідного Криму, мотив вигнання зі спільноти, а також любовна історія на фестивалі у Коктебелі.
Крім того, до антології включена нова номінація “Есеїстика” українською та кримськотатарською мовами із пʼятого конкурсу. Серед перекладів представлені твори Ліни Костенко, Івана Франка, Юсуфа Болата, Сейрана Ібрагімова, Богдана Лепкого, Османа Османова та Майє Сафет.
“Перша презентація відбудеться у Києві на фестивалі “Кримський інжир/Qırım inciri”, 21-22 серпня. Тими ж днями – і нагородження переможців цьогорічного конкурсу, і ще багато цікавих заходів. Програму скоро оголосимо”, – зауважила Левкова.
“Кримський інжир/Qırım inciri” – це українсько-кримськотатарський літературний проєкт, що був заснований у 2018 році та має розвинену інфраструктуру у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Як повідомляв Укрінформ, переможців п’ятого літературного конкурсу “Кримський інжир/Qırım inciri” оголосили 30 серпня 2024 року.
Фото: ppu.gov.ua
У Франції вийде роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» (Demandez à Mietchka). Французьке видання стане щонайменше десятим перекладом книжки іноземною мовою, воно стало можливим завдяки програмі Translate Ukraine Українського інституту книги.
Про це письменниця та авторка цьогорічного диктанту Національної єдності розповіла у коментарі власному кореспондентці Укрінформу.
«Так, гадаю, що це вже щонайменше десятий переклад цього роману різними мовами. А щоби книга вийшла у Франції потрібно, насамперед, щоб нею зацікавилось французьке видавництво. І у «ВСЛ» (Видавництво Старого Лева) працює Іван Федечко, який представляє мене та інших авторів видавництва. Саме він комунікував із французьким «Les Argonautes Éditeur», де вийде «Мієчка», – зазначила Кузнєцова.
Вона також розповіла, що видання французькою підтримав Український інститут книги, який частково профінансував переклад.
«Це українська програма Translate Ukraine, завдяки якій видавництва, яких цікавлять українські книжки, можуть податись на грант, і Український інститут книги обирає, чи надавати їм допомогу. Ці кошти можуть покрити переклад, а заодно це забирає у іноземного видавця ризик того, що вони підуть у мінус, тобто зазнають збитків», – пояснила Кузнєцова.
За словами авторки, завдяки цій програмі дуже багато українських книг почали видаватись закордоном.
«Також саме видавництво знайшло перекладачку. Це Ніколь Дзюб. Наскільки я зрозуміла, вона білінгва, тож мабуть їй все було зрозуміло, вона не комунікувала зі мною. Але це ж не якийсь дуже складний текст, і для носія української там нічого немає незрозумілого. Тому що зараз в мене готується переклад німецькою роману «Вівці цілі», і там перекладачка не носій, а просто вивчила українську, то в неї набагато більше питань», – уточнила Кузнєцова.
Наразі на сайті французького видавництва вже триває передзамовлення, а офіційний вихід книги запланований на 4 вересня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни. Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом.
Фото: ВСЛ
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса7 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Політика1 тиждень agoПольща найближчими місяцями визначиться з участю в Антибалістичній коаліції
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму