Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»
У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.

Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.

За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.

Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Події
Українська Кассандра від польського режисера. Жінка у війні
Ґжеґож Яжина разом з акторами двох національних театрів переосмислить античний міф крізь сучасний досвід війни
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочали роботу над спільною постановкою «Кассандра. PROJECT».
Прем’єра запланована на весну 2026 року на сцені театру імені Лесі Українки. Актори двох театральних колективів однією чималенькою командою активно готуються (остаточний склад вистави буде оголошено пізніше), а ми розповідаємо деталі про те, чого очікуємо від цієї цікавої міжтеатральної колаборації, що відбувається в межах Меморандуму про співпрацю, підписаного в жовтні.
РЕЖИСЕР: МЕНЕ ДУЖЕ БЕНТЕЖИТЬ ДУМКА, ЯК УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ ВИТРИМУЮТЬ
За задумом режисера Ґжеґожа Яжини та драматурга Романа Павловського-Фельберга вистава має висвітлити узагальнені історії жінок, які споконвіку за своєю природою не ініціюють світових конфліктів, але найбільше потерпають від їхніх наслідків. Тобто, з української сцени вустами Кассандри промовлятимуть усі жінки, на долю яких випало жити у кровопролитних війнах – від античних, до сучасних. Це буде поєднання сучасного і античного текстів. При тому, що драматургія вистави спиратиметься на класичні твори Гомера, Есхіла, Евріпіда, а також на твори Лесі Українки і Жана-Поля Сартра, вони будуть представлені крізь оптику сучасних реалій України, з елементами детективу, можливо, навіть трилера.
ГРЕЦЬКА ТЕМА ДАЄ НАГОДУ УЗАГАЛЬНЮВАТИ ІСТОРІЮ, ТОМУ ЩО ВІЙНИ ЗАРАЗ ВІДБУВАЮТЬСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ
«Мене дуже бентежить думка, як українські жінки під час війни в Україні витримують це. Кассандра кладе своє життя задля боротьби, вона жінка-воїн, яка постає проти дуже сильної людини – лідера великого війська. Ми узагальнюватимемо кейс, коли жінки беруть на себе тягар боротьби, оскільки такий приклад є і в Україні, і в усьому світі – це загальнолюдська ситуація. Надзвичайно важливо, щоб голос жінки був почутим і художнє дослідження цієї теми вкрай важливе», – ділиться пан Ґжеґож.
Режисер пояснює, що обрав тему Троянської війни як універсальний символ боротьби, болю, трагедії і… повторюваності людських помилок: «Ми можемо бачити, що минають часи, а людство досі не впоралося з помилками, які робило тисячі років тому, і війни тривають. А грецька тема дає нагоду узагальнювати історію, тому що війни зараз відбуваються по всьому світу». Водночас постановка «Кассандри» є досить делікатною справою, оскільки є спільною європейською темою, пов’язаною із загальним досвідом Другої світової війни.
ВИБІР МАТЕРІАЛУ ВИПАВ НА ТІ ПИТАННЯ, ЯКІ ТУРБУЮТЬ ЛЮДСТВО КРІЗЬ УСІ ВІКИ – ВІЙНА
Ґжегож Яжина – відомий діяч сучасного польського театру, багаторічний керівник TR Warszawa (Teatr Rozmaitości). Театрознавці називають його вистави революційними, оскільки вони містять реакцію на гостросоціальну проблематику сьогодення. З лютого 2022 року митець постійно стежить за подіями в Україні і глибоко переживає їх. Він декілька разів приїздив до Києва під час повномасштабного вторгнення, і коли під час першого візиту познайомився з драмою Лесі Українки «Кассандра», це стало вирішальним поштовхом до ідеї створення проєкту та активізувало його багаторічні дослідження історії Давньої Греції.
У 2024 році під час зустрічі з керівництво Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки – генеральним директором-художнім керівником Кирилом Кашліковим та директором-розпорядником Оксаною Немчук було обговорено всі деталі, і робота над київською «Кассандрою» розпочалася.
«Звісно, під час війни було б неправильно брати щось інше, тому вибір матеріалу для постановки випав на ті питання, які турбують людство крізь усі віки – війна», – говорить режисер Яжина, який особисто проводив у Києві кастинги та воркшопи для акторів майбутньої вистави.
На наше запитання, які в нього відчуття, коли він перетинає кордон і опиняєтеся в країні, яка постійно перебуває під загрозою балістичних обстрілів, відповідає: «Коли я виїжджаю з Варшави, то розумію, що їду в зовсім інший світ, і це справді досить дивні відчуття, в яких є певна доля страху. Але коли я вже перетинаю кордон з вашою країною, бачу українські міста, бачу ваших людей, то стаю одним із них і розумію, як це круто бути в Україні саме в цей час».
ПРОДЮСЕРКА: ЦЕЙ ПРОЄКТ СПРИЯТИМЕ ЗМІЦНЕННЮ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПІВПРАЦІ
Тепер щодо самого Меморандуму про співпрацю між двома національними театрами. «Кассандра. PROJECT» – перша спільна робота в його межах, яка, на думку театрів, стане не лише культурною ініціативою обох театральних установ, а й важливим мистецьким жестом солідарності. Окрім того, цей проєкт сприятиме зміцненню українсько-польської культурної співпраці. «Кассандра. Project» – охоплює не тільки постановку вистави, а також проведення мистецьких і освітніх заходів, зокрема, воркшопи, лекції та панельні дискусії.
«Якщо говорити загалом, то підписання меморандуму передбачає розвиток партнерських відносин, обмін досвідом, а також спільну роботу над творчими, освітніми та мистецькими проєктами. А конкретні напрями співпраці можуть передбачати створення спільних вистав, мультидисциплінарних проєктів, які б залучали різні мистецькі чи освітні напрями – лабораторії, конференції, воркшопи, дискусії. Також маємо на меті організовувати спільні гастрольні тури», – пояснює продюсерка проєкту «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.
МИ ОБ’ЄДНУЄМО СВОЇ ЗУСИЛЛЯ ЩОБ ПІДТРИМУВАТИ БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ
То чи можна вважати, що підписання меморандуму про співпрацю зламало стереотип, що театри мають конкурувати між собою?
«На мою думку ʺздороваʺ конкуренція має бути в мистецькому середовищі, – пояснює Оксана Немчук. – Конкуренція стимулює пошук нових форм, сміливі режисерські рішення. Вона спонукає митців працювати над оригінальністю, професійним зростанням і створенням унікальної художньої мови. І в результаті ми спостерігаємо, як розвивається театральне середовище. Стосовно саме нашої співпраці, то це скоріше жест солідарності та партнерства. Ми об’єднуємо свої зусилля щоб підтримувати безперервність творчого процесу під час війни. Можливо, сьогодні ми робимо перші кроки до переосмислення моделі театральної співпраці в Україні, і місце ʺконкуренціїʺ в майбутньому займе розвиток театрів через партнерство».
Вона впевнена, що в сучасній Україні, особливо в умовах економічних, безпекових, воєнних викликів, об’єднання зусиль театральних інституцій має надзвичайне значення. Окрім того, така співпраця сприятиме розвитку театральної спільноти.
«Ми маємо підтримувати моральний дух українців, давати простір для мистецького осмислення травм і водночас зберігати та розвивати українську культурну традицію», – говорить продюсерка «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.
Любов Базів. Київ
Фото Олександра Клименка та Ірини Сомової
На головній світлині: актори Сергій Детюк та Анастасія Шестопал під час ІІ-го етапу роботи над проєктом «Кассандра.PROJECT»
Події
Бережна обговорила з послом Туреччини потенційні партнерства у сфери культури
Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України — міністр культури Тетяна Бережна обговорила з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном потенційні партнерства у сфері культури.
Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном та його командою. Обговорили поточні проєкти співпраці між країнами, а також потенційні партнерства у сфері культури. Подякувала Туреччині за підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення”, – написала урядовиця.
За її словами, під час зустрічі сторони обговорили нові можливості співпраці: від участі Туреччини у програмах Альянсу культурної стійкості до спільних проєктів між нашими музеями, архівами й науковими інституціями.

Бережна зазначила, що Міністерство культури продовжує працювати з міжнародними партнерами над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.

“Окремо хочу відзначити особисту увагу пана посла до нашої країни: він активно подорожує українськими регіонами. Було дуже приємно дізнатися, що нещодавно він відвідав і моє рідне місто — Рогатин. Саме там народилася Настя Лісовська. Більше відома як Роксолана, дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Для мене важливо, що турецька сторона зацікавлена в академічних обмінах — у тому числі спільних дослідженнях османських архівів. Це глибока й цінна робота, що відкриває нові шари нашої історії”, – зауважила Бережна.
Як повідомляв Укрінформ, Тетяна Бережна та представники медіаплатформи ARTE обговорили шляхи поглиблення співпраці й механізми прискорення запуску україномовної версії каналу.
Фото: Данило Антонюк/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
В Україні вперше переклали книжку лауреата Нобелівської премії з літератури Ласло Красногорнаї
В Україні вперше вийшов друком переклад роману «Меланхолія опору» цьогорічного нобелівського лауреата з літератури Ласло Красногорнаї.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило видавництво «Комора», яке випустило книжку.
Переклав роман з угорської Олександр Вешелені. Обкладинку та ілюстрації створила художниця Ілона Сільваші.
Як зауважили видавці, «Меланхолія опору» – це грандіозний роман із суцільним плином тексту без берегів, що одночасно є темним океаном, музикою нескінченності й Космосом.
«У перші дні грудня в провінційному угорському містечку химерний цирк розставляє намети й розвішує нічними вулицями афіші – обіцяє показати опудало найбільшого у світі кита і загадкового карлика на ймення Князь. Разом з новинами про дивовижу починають ширитися тривожні чутки, мовляв, циркові працівники прибули з лихими намірами. І коли одні мешканці чіпляються за безпечний затишок дому та звичні ритуали, інші піддаються нестримній жазі до влади…», – ідеться в анотації.
У видавництві підкреслили, що твори лауреата Нобелівської премії 2025 та Букерівської премії 2015 року Ласло Краснагоркаї вже набули статусу класики світової літератури. Вони перекладені на понад 25 мов, серед яких відтепер і українська.
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом Нобелівської премії з літератури 2025 року став угорський письменник Ласло Краснагоркаї «за його переконливу та пророчу творчість, яка серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва».
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Події1 тиждень agoХудожниця з Херсону відкрила в Одесі персональну виставку «Почути, щоб почати»
-
Відбудова5 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події1 тиждень ago«Наша драма» в Одесі святкує 100 років
