Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»
У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.

Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.

За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.

Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Події
Гільдія сценаристів Америки відзначила Мстислава Чернова премією ім. Пола Селвіна
Гільдія сценаристів Америки відзначила українського кінорежисера Мстислава Чернова премією імені Пола Селвіна за написання сценарію до документального фільму «2000 метрів до Андріївки».
Про це повідомили на сайті премії Гільдії, передає Укрінформ.
Режисер прийме нагороду на церемонії вручення премій Гільдії сценаристів Лос-Анджелеса в неділю, 8 березня.
«Мене здебільшого сприймають як режисера-документаліста, але в душі я сценарист. Тому, коли справа доходить до Гільдії сценаристів Америки, коли справа доходить до визнання моєї творчості, це неймовірно цінно, бо саме з цього все почалося. Я думаю, що рано чи пізно я опинюся в маленькій хатині десь, просто писатиму, і писатиму, і писатиму, бо це найцінніше мистецтво, яке є для мене», – сказав Чернов.
Зазначається, що почесна нагорода імені Пола Селвіна щороку вручається авторам, чий сценарій найкраще втілює «дух конституційних і громадянських прав і свобод, необхідних для виживання вільних сценаристів у всьому світі».
Раніше цю премію, зокрема, отримав голлівудський актор Джордж Клуні.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».
Фото архівне
Події
Премія книжкових блогерів визначила довгі списки найкращої української літератури
Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.
Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.
До довгого списку весняної премії увійшли:
- “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
- “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
- “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
- “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
- “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
- “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
- “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
- “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
- “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
- “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
- “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
- “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
- “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
- “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
- “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
- “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
- “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
- “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
- “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
- “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
- “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
- “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
- “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
- “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
- “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
- “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.
Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.
До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:
Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);
Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);
Юлія Типусак (блог “Проліт”);
Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);
Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);
Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);
Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);
Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);
Наталія Могила (блог “Readna”);
Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).
Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.
Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.
Події
Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року
Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – “Відчуття дому”, на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.
“Відчуття дому” – тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН та запрошені автори у 2026 році. Спільнота ПЕН вже вшосте обирає тему, що задаватиме вектор роздумів упродовж усього року.
У попередні роки автори вже писали і розмислювали на теми: “Мости замість стін” (2018/2019), “Що дасть нам силу?” (2019/2020) “Культура в режимі очікування” (2020/2021), “Повертаючи свої імена” (2021/2022), “Бути у світі” (2025/2026).
За словами поетки, перекладачки журналістки, членкині Українського ПЕН Ії Ківи, мати відчуття дому, на фронті й в тилу, в Україні й за кордоном, – критично важлива інфраструктура українського буття й виживання. І побудувати, відремонтувати чи відновити його одній людині може лише інша людина.
“Як тут із ремонтно-будівельними роботами, вони взагалі ведуться? Чи усвідомлюємо ми, що відбудова наших людських і соціальних екосистем буде не колись, а має вестися просто зараз, на вчора? Чи є нам, як писав Іздрик, на кого себе помножити? Чи готові ми зробити облік не лише нашої стійкості, а й слабкості? Чи готові чесно говорити не лише про місця нашої сили, а й вразливості?” – розмірковує Ківа.
Повний текст есею Ії Ківи вже доступний за посиланням.
Кураторкою проєкту фокус-теми “Відчуття дому” стала перекладачка, менеджерка культурних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анна Вовченко.
Інформаційний партнер фокус-теми Українського ПЕН на 2026 рік – Суспільне Культура.
Дизайн проєкту створила Софія Афанасьєва. В основу ілюстрацій теми увійдуть фото з особистих архівів авторів есеїв.
Як повідомляв Укрінформ, українська ілюстраторка і дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможниць міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration Competition від видання Communication Arts.
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 40 боїв від початку доби, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримає $40 мільйонів від Світового банку на відновлення енергосистеми
