Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»
У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.
Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.
За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.
Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
Події
В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак
В Одесі на базі Художнього музею провели тренінги «Вартові спадщини: волонтерські дії після ракетних ударів», на яких розповіли про алгоритм першочергових дій у разі руйнування об’єктів культурної спадщини через російські обстріли.
Про це Укрінформу розповіли у пресслужбі Одеського художнього музею.
Учасниками програми стали 160 людей, 90 з яких дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів тепер формує перше в місті ядро спільноти, готової діяти у випадку нових ударів по культурних об’єктах.
Учасники прослухали шість онлайн-лекцій від експертів з кризового реагування, реставраторів, музейників та фахівців з безпеки. Також волонтери мали два дні практичної підготовки, де відпрацьовували дії в умовах, наближених до реальних. Учасники навчилися фіксувати руйнування, проводити первинну стабілізацію пошкоджених експонатів, сортувати фрагменти тощо.
Організувала тренінги ГО Museum for Change у партнерстві з ГО ACURE та НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримки міжнародної організації Cultural Emergency Response (Нідерланди) в межах проєкту Black Sea Regional Hub.
«Для Одеси це важливо: ми маємо фахово підготовлених людей, які знають, як діяти і як врятувати цінні об’єкти. Це суттєво збільшує шанси зберегти нашу спадщину», – зазначають організатори.
Як повідомляв Укрінформ, у будівлі Одеського національного художнього музею (ОХМ), яка зазнала значних пошкоджень унаслідок влучання російської ракети 5 листопада 2023 року, завершені стабілізаційні роботи за кошти благодійників. Роботи виконали за кошти міжнародного фонду ALIPH у співфінансуванні з Європейським Союзом. Оператор допомоги – громадська організація Museum for Change.
Фото Івана Страхова
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом