Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»
У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.
Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.
За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.
Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Події
Мінкульт очікує, що близько ₴2 мільярдів за програмою «Тисячовесна» піде на ігрові фільми та серіали
У держбюджеті на 2026 рік передбачили 4 млрд грн на реалізацію ініціативи «1000 годин українського контенту» («Тисячовесна»), з яких близько половини планують спрямувати на виробництво ігрових фільмів і серіалів.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
“Бюджет ініціативи («1000 годин українського контенту» – ред.) становить 4 млрд грн. Це кошти, які передбачені в державному бюджеті вже на цей рік, тобто вони були схвалені наприкінці 2025 року. (…) Якщо говорити про те, скільки коштів піде на кожний з напрямків, ці витрати у нас зараз орієнтовні, але ми розуміємо, що, звичайно, найбільше спрямовуватимуться на ігрові фільми та серіали. Це близько 2 млрд грн. Інші кошти будуть розподілені на інші напрямки”, — сказала вона.
Бережна розповіла, що в українському бюджеті заклали 4 млрд грн, щоб створити український культурний продукт у категоріях, як-от ігрові фільми і серіали, неігрові фільми та серіали (документальні), анімаційні фільми й серіали для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво (театри), візуальне мистецтво, музейні виставки, а також аудіовізуальні шоу й контент для соцмереж.
Міністерка нагадала, що відбір відкрився 3 квітня.
“Ми дуже заохочуємо всіх творчих людей подаватися. Ця програма дасть новий ресурс і новий поштовх для розвитку української культури”, — зазначила вона.
Посадовиця нагадала, що подати заявку на участь у програмі “Тисячовесна” можуть як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці, а також інші суб’єкти господарювання: бізнеси, організації, креативні команди.
Як повідомляв Укрінформ, 3 квітня Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив “Тисячовесна”.
Фото: Unsplash/Levi Stute
Україна цьогоріч представить національний стенд на Болонському ярмарку дитячої книги, який проходитиме з 13 по 16 квітня в італійському місті Болонья.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
Зазначається, що 63-й Болонський дитячий книжковий ярмарок традиційно відбуватиметься у виставковому центрі BolognaFiere.
На національному стенді України, який буде розташований у холі 30, стенд – A3, організованому Українським інститутом книги, свої видання представлять 17 видавців та одна літературна агенція.
Серед них: Моя книжкова полиця, Книги – ХХІ (ТМ «Чорні вівці»), Час майстрів, Навчальна книга – Богдан, АССА, Маміно, Ранок, Фоліо, РМ, Видавництво Старого Лева, Крокус, Видавництво, Little Beetle Press, Видавничий дім Весна, Мушля, Каламар, видавництво Національного центру «Мала академія наук України» та літературна агенція «Літ ґрунт».
Як зауважили в інституті, основою дизайну українського національного стенда на Болонському ярмарку дитячої книги, як і минулоріч, стали ілюстрації Олександра Шатохіна з «тихої книжки» «Жовтий метелик».
Партнерами виступили Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Італії, Болонський ярмарок дитячої книги, Federation of European Publishers, громадська організація «Рідна мова» та видавництво «Богдан».
Болонський дитячий книжковий ярмарок – провідна подія в книговидавничій галузі, котра об’єднує унікальну та різноманітну світову аудиторію.
Зокрема, ярмарок став світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу в галузі видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси для дитячих оповідань, ілюстрацій, анімації та суміжних галузей.
В УІК нагадали, що в 2025 році подія об’єднала близько 1500 експонентів із 90 країн світу.
Як повідомляв Укрінформ, книжки «Кряк!» Юлії Ґвілім та «Що воно таке? Українська література» Анастасії Євдокимової потрапили до списку найкращих видань від Болонської виставки-2026.
Фото: cantonfair.net
Для Музею писанкового розпису, що працює у Коломиї, придбали 11-ту срібну монету, створену у формі української писанки в Канаді.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.
«Щороку у Канаді випускають срібні монети у вигляді української писанки. Цього року для нашого музею амбасадорка української культури у світі Марія Рипан вже придбали 11-ту таку монету. Вона цю традицію не порушила, але монету ще не привезла. Десять попередніх у нас вже представлені», – зазначила Оксана Ясінська.
За її словами, на цій монеті-писанці зображена рослинна композиція, яку створила канадська писанкарка українського походження Наталія Кіт. Дизайн присвячено оновленню природи навесні.
Ясінська зауважила, що колекцію Музею писанкового розпису упродовж року поповнили більше 200 нових експонатів. Серед них є писанки литовських, чеських, польських та українських майстрів. Також торік Музею подарували писанку, яку на фронті створив майстер-воїн Олег Кіращук. Нині Музей писанкового розпису представляє виставку відомої писанкарки та дослідниці зі Львова Віри Манько. В експозиції – 700 писанок, які презентують усі регіони України.
Збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу. Найдавнішою в музейній колекції вважають писанку на гусячому яйці, написану природними матеріалами понад 500 років тому.
Як повідомляло агентство, Канада випустила срібну монету у формі української писанки.
Перше фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини7 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика7 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів