Connect with us

Події

У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»

Published

on


У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.

Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.

У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.

Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.

За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.

Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.

Читайте також: У Польщі вшанували пам’ять автора музики Гімну України Михайла Вербицького

Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.

Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.

Фото: МКСК



Джерело

Події

Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Published

on



Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – “Відчуття дому”, на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.

Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.

“Відчуття дому” – тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН та запрошені автори у 2026 році. Спільнота ПЕН вже вшосте обирає тему, що задаватиме вектор роздумів упродовж усього року.

У попередні роки автори вже писали і розмислювали на теми: “Мости замість стін” (2018/2019), “Що дасть нам силу?” (2019/2020) “Культура в режимі очікування” (2020/2021), “Повертаючи свої імена” (2021/2022), “Бути у світі” (2025/2026).

За словами поетки, перекладачки журналістки, членкині Українського ПЕН Ії Ківи, мати відчуття дому, на фронті й в тилу, в Україні й за кордоном, – критично важлива інфраструктура українського буття й виживання. І побудувати, відремонтувати чи відновити його одній людині може лише інша людина.

“Як тут із ремонтно-будівельними роботами, вони взагалі ведуться? Чи усвідомлюємо ми, що відбудова наших людських і соціальних екосистем буде не колись, а має вестися просто зараз, на вчора? Чи є нам, як писав Іздрик, на кого себе помножити? Чи готові ми зробити облік не лише нашої стійкості, а й слабкості? Чи готові чесно говорити не лише про місця нашої сили, а й вразливості?” – розмірковує Ківа.

Повний текст есею Ії Ківи вже доступний за посиланням.

Кураторкою проєкту фокус-теми “Відчуття дому” стала перекладачка, менеджерка культурних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анна Вовченко.

Читайте також: Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»

Інформаційний партнер фокус-теми Українського ПЕН на 2026 рік – Суспільне Культура.

Дизайн проєкту створила Софія Афанасьєва. В основу ілюстрацій теми увійдуть фото з особистих архівів авторів есеїв.

Як повідомляв Укрінформ, українська ілюстраторка і дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможниць міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration Competition від видання Communication Arts.



Джерело

Continue Reading

Події

На Рівненщині представили унікальні пам’ятки роду Острозьких

Published

on


На Рівненщині представили унікальні пам’ятки роду Острозьких.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Рівненська ОДА.

«На Рівненщині тривають заходи з нагоди 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. Сьогодні в обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація експозиції «Острозькі на Рівненщині», – йдеться у повідомленні.

На виставці представлені унікальні пам’ятки, пов’язані з родиною Острозьких: «Острозька Біблія», дерманський «Октоїх», грамота з ім’ям князя Костянтина Івановича Острозького, документи з печатками Костянтина ІІІ Острозького.







На Рівненщині представили унікальні пам’ятки роду Острозьких / Фото: Рівненська ОДА

1 / 18

Експозиція триває один день, оскільки старовинні документи потребують особливих умов збереження, то через вплив навколишнього середовища їх не можна експонувати довше.

Як зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко, постать Василя-Костянтина Острозького як визначного державного, громадсько-політичного та культурного діяча поціновують не лише в Україні, а й у Польщі та Литві. Тому надзвичайно важливо на державному рівні вшановувати діячів, які формували українську державницьку традицію і саме в той час, коли Україна виборює свою незалежність і суверенітет.

У музеї уперше широкому загалу продемонстровано документ із печаткою князя Костянтина Костянтиновича Острозького — сина Василя-Костянтина. Це витяг із володимирських гродських книг 1585 року.

Центральний експонат є важливим джерелом для дослідження правових практик, механізмів здійснення влади та духовних орієнтирів української шляхти XVI століття. Печатка князя підтверджувала справжність документа та засвідчувала авторитет його власника.

Читайте також: В Україні оцифрували унікальний Острозький Коран

Заходи з вшанування 500-річчя князя Василя-Костянтина Острозького триватимуть упродовж року. Наступний заплановано наприкінці лютого у Дубенському замку.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному в обласному краєзнавчому музеї 11 лютого відкриють одноденну виставку.

На Рівненщині депутати Дубенської міськради на сесії підтримали звернення до Верховної Ради та уряду щодо відзначення на державному рівні у 2026 році 500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького.

Костянтин-Василь Острозький – видатний військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат, засновник Острозької академії.

Фото: Рівненська ОДА



Джерело

Continue Reading

Події

Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення

Published

on



Кабінет міністрів України вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України «Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада» – пам’ятку історії національного значення, розташовану у місті Переяслав Київської області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

“«Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада», є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про «возз’єднання» України з Росією у 1654 році. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії та був пізніше переосмислений і закріплений радянською історіографією. У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження «віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським», що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення «нової історичної спільноти – радянського народу»”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції – як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління Українського народу як «буржуазно-націоналістичні» та згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру, – як «фашистські».

Читайте також: Українським науковцям варто було б написати для росіян підручник з історії РФ – експертка

У міністерстві підкреслюють, що в сучасних умовах широкомасштабного вторгнення РФ цей міф активно використовується для обґрунтування «законності» путінських територіальних претензій. Також він є складовою інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадиться Кремлем з метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито «історичну бездержавність» українського народу як «уламка» «розділеного російського народу», «штучність» України як держави тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Росія продовжує масштабну кампанію з фальсифікації історичної пам’яті та використання псевдоісторії як інструменту тиску на сусідів.

Фото архівне: Телеграм Олексій Кулеба



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.