Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала «Спільність».

У межах фестивалю відбудуться поетичні читання, фокусні дискусії, публічні розмови, стендап і музичні виступи.

Також у програмі цьогорічної «Фронтери» презентація нового випуску журналу Reporters., що вийшов у партнерстві з літературною платформою «Фронтера», публічний запис Kult: Podcast, театрально-музичний перформанс «Rock’n’Roll для ПАКО» від театру «Гармидер», стендап-комікеси про книжки, життя та гумор, виступи гурту «Крихітка» і співачки Марини Круть.

«Письменники України, Іспанії та США зібралися тут, щоб обговорити літературу й книжки. Протягом цих днів ми будемо говорити про те, що таке спільність, за що ми стоїмо і що дає нам надію. … Прошу, прокиньтеся в понеділок із натхненням, щоб повернутися сюди у 2026 році», – зазначила засновниця літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута.

Своєю чергою посол Іспанії в Україні Рікардо Лопес-Аранда Ягу зауважив: «Кожна книжка, яка видається в Україні, – це зброя у цій війні. Культура – це не розкіш, а потреба. Ми всі можемо насолоджуватися такими заходами, як цей».

«Я живу в Україні вже три роки і розумію, що література поєднує українців між собою і з рештою світу. Іспанська мова – це ключ до входу в латиноамериканські країни. А Дім Пако – для нас можливість долучитися до ваших проєктів, адже зараз у вас чудові театри й мистецтво. Ми хочемо передати підтримку іспанського народу українському народу», – додав він.

Співорганізаторами фестивалю виступають Літературна платформа «Фронтера», платформа «Алгоритм дій», креативна івент-агенція FeelGood. Захід відбувається за підтримки Посольства Іспанії в України, програми Британської ради «Підтримка культурної діяльності в Україні за участю Великої Британії» та сприяння Луцької міської ради.

Як повідомляв Укрінформ, V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який відбудеться 2-3 серпня в музейному просторі «Окольний замок» у Луцьку, оголосив програму заходів.

Фото: Читомо

На Одещині 1 серпня у м. Болграді в межах деколонізації демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну.

Про це у Фейсбуці повідомила Болградська міська рада, передає Укрінформ. 

«1 серпня 2025 року, на виконання закону про деколонізацію, в місті Болград демонтовано пам’ятник поету Олександру Пушкіну, який визнано таким, що містить символіку імперської політики. Роботи були проведені силами комунального підприємства «Горводоканал» із залученням власної техніки», – йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, виконавчий комітет Болградської міської ради 11 вересня 2024 року прийняв рішення «Про демонтаж (вилучення) з публічного простору пам’ятників, пам’ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Болградській територіальній громаді», відповідно до законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про охорону культурної спадщини».

Читайте також: У Кременчуці демонтували пам‘ятник більшовицькій Дніпровській флотилії

Як повідомлялось, у 2024 році парк імені Пушкіна, де був розташований пам’ятник, отримав нову назву в рамках деколонізації — «Болградський міський парк».

Фото: Фейсбук / Болградська міськрада

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

За словами упорядника видання Міхаеля Патсіса, видання умовно поділене на дві частини: класична українська поезія (1800–1989) та сучасна українська поезія (від 1991 року до сьогодення).

“Вірші розподіляли не за літературознавчими, а за історичними критеріями. 1989 рік у цьому контексті розглядається як поворотна точка — початок розпаду СРСР, занепад Варшавського договору та піднесення національних ідентичностей”, – зауважив Патсіс.

Антологія містить короткі біографії поетів, коментарі до віршів і окремий есей про українську мову, її розвиток і статус як окремої слов’янської мови. Упорядник наголошує, що книжка також містить культурний і політичний контекст: від циркуляра Валуєва 1863 року, який заперечував існування української мови, до теми “Розстріляного відродження” 1930-х.

До класичної частини антології увійшли вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайля Семенка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Миколи Бажана, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліни Костенко та інших.

У іншій частині є вірші Наталки Білоцерківець, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Ірини Шувалової, Любові Якимчук, Юлії Мусаковської, Гліба Бабіча, Мирослава Лаюка, Ії Ківи та багатьох інших.

За словами упорядника, читаючи нову українську поезію, перед очима постає країна — динамічна, красива, така, що бореться за свободу і надихає інших.

Як повідомляв Укрінформ, у Португалії вперше видали антологію української поезії.

Фото: facebook.com/michael.patsis.5