Події
У Вінниці стартують Дні польського кіно
У Вінниці 9 жовтня стартує щорічний ХХ фестиваль «Дні польського кіно».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«З 9 по 15 жовтня у муніципальному кінотеатрі «Родина» відбудуться Дні польського кіно – щорічний фестиваль, що вже два десятиліття знайомить українських глядачів із найкращими зразками сучасного польського кінематографа», – йдеться у повідомленні.
Упродовж семи вечорів глядачі зможуть познайомитися з новими роботами як відомих польських режисерів, так і молодих авторів.
Фестивальна програма починається з показу стрічки «Люди» про початок повномасштабної війни в Україні.
Також під час фестивалю будуть продемонстровані стрічки «Біла відвага», «Дівчина з голкою», «Кулей. Інший бік медалі», «Короткометражки і Врубель», «Під сірим небом» та «Необхідні речі».
Як повідомлялось, Дні польського кіно започатковані 2006 року Польським інститутом у Києві.
У Львові архимандрит Української греко-католицької церкви Рафаїл Турконяк вперше переклав українською латинський варіант Біблії, який відрізняється від грецького та єврейського.
Про це повідомив релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова», передає Укрінформ.
«Архимандрит Рафаїл Турконяк завершив переклад на українську мову Вульгати – латиномовного варіанта Святого Письма, яким офіційно послуговується Римо-католицька церква. Незабаром українці вперше зможуть прочитати його рідною мовою», – йдеться у повідомленні.
В інтерв’ю інтернет-ресурсу Турконяк, який також є знаним перекладачем Святого Письма українською мовою та лауреатом Шевченківської премії, розповів, у чому полягає особливість Вульгати і чому важливо брати її до уваги, попри те, що існує чимало інших перекладів з єврейських і грецьких текстів, а також із церковнослов’янської мови.
Як зазначив священнослужитель, щоб розуміти нюанси Святого Письма, яких є чимало, необхідно співставляти їхні різні варіанти. Крім того, за його словами, Вульгату у свій час вживали отці Західної Церкви, тому сучасне прочитання і вивчення їхніх праць неможливе без цього першоджерела. Тим більше, що Вульгатою зараз послуговується Римо-католицька церква у цілому світі.
Ініціатива перекладу Вульгати українською належить самому отцю Рафаїлу Турконяку. Переклад він зробив ще кілька років тому, але тільки зараз на прохання зацікавлених вирішив видати у друкованому вигляді. Основна робота над перекладом вже завершена, залишилися певні уточнення та процес видання.
За словами отця Рафаїла Турконяка, видати український переклад Вульгати планують упродовж року. Переклад вийде дуже малим накладом.
Як повідомляв Укрінформ, у Львові на купол собору Святого Юра повернули відреставрований 155-річний хрест.
Фото: Андрій Толстой/Духовна велич Львова
Родина загиблого Остапа Бринського відкриває збір коштів на іменну стипендію для студентів програми «Антикорупційні студії».
Про це у Фейсбуці повідомляє Культурно-мистецький центр НаУКМА, передає Укрінформ.
«Культурно-мистецький центр та Асоціація випускників НаУКМА запрошують 14 жовтня о 18.00 на відкриття виставки творчих робіт Остапа Бринського. Родина Остапа Бринського цією виставкою відкриває збір коштів на меморіальну іменну академічну стипендію для студентів магістерської програми “Антикорупційні студії», – повідомляє культурно-мистецький центр Могилянки.
Збір коштів розпочинають з виставки творчих робіт Остапа, яку відкриють 14 жовтня в Культурно-мистецькому центрі Національного університету Києво-Могилянської академії.
Зазначається, що відвідувачі виставки можуть зробити свій внесок, придбавши на відкритті ексклюзивний мерч Bob SP (творчий псевдонім героя), або зробивши внесок на рахунок чи картку.
Остап Бринський народився 1987 року, військовослужбовець Збройних сил України, загинув у 2023 році під час російського вторгнення в Україну, беручи участь у бою за Бахмут. Уламок від снаряда змусив його серце зупинитися. Поховали героя в рідному Івано-Франківську, на території меморіального комплексу «Дем’янів Лаз». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.
Як повідомляло агентство, у Харкові заснували стипендію на честь історика Едуарда Зуба.
Фото із сімейного архіву Бринських
Більшість видатків, які держава спрямовувала на культуру впродовж 2023-2024 років, витрачалася на виплату заробітної плати працівникам галузі.
Про це йшлося під час презентації в Укрінформі результатів аналітичного звіту “Стан фінансування культури та мистецтва з місцевих бюджетів 2023-2024: основні тенденції” за участю менеджера проєктів відновлення Офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій Олексія Ляха, першої заступниці міністра культури і стратегічних комунікацій Галини Григоренко та заступника голови Професійної спілки працівників культури України Анатолія Ялового.
За словами Ляха, дослідження видатків на культурну галузь продемонструвало, що порівняно з довоєнним 2021 роком у 2022 році відбулося велике падіння витрат на культуру. Ситуація стабілізувалася у 2023 році, а у 2024 – видатки на культуру на ₴42 мільйони перевищили фінансування у довоєнний рік.
“Найбільша частина видатків йде на виплати заробітних плат, наступний бюджет за величиною – це закупівля товарів і послуг. Якщо скласти разом ці головні статті видатків, то вони складають 72-78% бюджету регіонів, які йдуть на культуру. Це вказує, що бюджети орієнтовані на утримання культурної галузі, а не на її розвиток. І свідчить про нестачу ресурсів на підтримку напрямків зовнішніх програм”, – зазначив Лях.
Своєю чергою, Яловий наголосив, що культурна галузь наразі є єдиною, яка має заборгованість із виплати заробітної плати.
“Харківський театр на сьогоднішній день має боргів по зарплатах на майже ₴1 мільйон, і це питання не вирішується через відсутність комунікації і координації з органами місцевого самоврядування”, – підкреслив він.
Крім того, додав Яловий, у Дніпропетровській області 20 бібліотек не працюють через відсутність працівників, оскільки фахівці не погоджуються працювати за низьку зарплату.
Він наголосив, що питання реформування оплати праці є визначальним і має бути вирішене на національному рівні, оскільки «будь-які рекомендації органам самоврядування встановити надбавку працівникам культури не працюють».
Своєю чергою, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко зазначила, що дослідження оплати праці працівників культури “є індикатором того, яку увагу держава приділяє сфері культури”.
“Зарплатна частина становить левову частину видатків і це говорить про те, що ми утримуємо заледве дихаючий механізм”, – наголосила вона.
Вона нагадала, що Міністерство розробило стратегію розвитку культури, яка передбачає реформу культурних інституцій у державі. Водночас для пріоритизації витрат на культуру потрібен час.
Вона повідомила, що Міністерство культури працює над пошуком нових джерел фінансування, зокрема, йдеться про меценатство, гранти та залучення іноземних донорів.
Як повідомляв Укрінформ, ЄС профінансує чотири проєкти у сфері культури в Україні за програмою “Креативна Європа”.
Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoППО у вересні збила понад 10 тисяч повітряних цілей Росії
-
Політика1 тиждень agoУгорщина має намір вийти з усіх організацій, до яких входить Україна?
-
Події1 тиждень agoТеатр на Лівому березі готує прем’єру неонуарної трагікомедії «Дурко»
-
Усі новини1 тиждень agoНебезпечний девайс перервав поїздку та відправив чоловіка до лікарні — фото
-
Політика1 тиждень agoКачка розповів подробиці найшвидшого скринінгу в історії
-
Відбудова1 тиждень agoНовий водогін у Миколаєві підключать до постійного електроживлення з 1 жовтня
-
Політика1 тиждень agoРішуча підтримка України зараз може призвести до перелому у війні
-
Одеса1 тиждень agoЗлива в Одесі: рятувальники відкачують воду та допомагають людям