Події
У Вінниці відкрили виставку «Українські шістдесятники: вісники Незалежності»

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї з нагоди 34 річниці незалежності України відкрилась виставка «Українські шістдесятники: вісники Незалежності».
Про це Укрінформу повідомила в.о.директорки Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська.
«Це документально-публіцистична виставка, присвячена темі українського спротиву радянській комуністичній державі з її злочинним режимом. Шістдесятники – назва нового покоління української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику СРСР у другій половині 1950-х років. Цей проєкт про те людське, що не здатна знищити жодна система, – про свободу у серцях, силу волі, тріумф людини над авторитаризмом крізь призму доль знакових постатей», – зазначила Шароварська.
За її словами, життєвий шлях багатьох шістдесятників пов‘язаний із Вінниччиною. Зокрема, поета-шістдесятника Миколи Холодного, який чотири роки перебував «у засланні» у Вінниці в 1972–1976 роках під наглядом КДБ. Матеріали про його життя і діяльність вперше представлені на широкий загал на виставці – світлини, документи, листи та вірші.
Також увазі відвідувачів пропонуються твори письменників-шістдесятників Василя Стуса, Михайлини Коцюбинської та Миколи Вінграновського.
Родзинкою виставки є малюнки Сергія Параджанова, створені під час відбування ним призначеного тоталітарним режимом покарання у Стрижавській виправній колонії в 1970 роках.
Під час відкриття виставки відвідувачі переглянули фільм Українського інституту національної пам‘яті «Документальний цикл про шістдесятників. Іван Дзюба» (2022).
Виставка експонується в академічній залі музеї і триватиме до 28 вересня.
Як повідомлялось, шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. З поміж них – письменники Іван Драч, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш.
Події
I книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок» у Харкові оголосив програму

Відкриття першого книжкового фестивалю «Літературний Ярмарок» відбудеться 29 серпня за участю письменника, поета та військовослужбовця Сергія Жадана.
Джерело
Події
Тризуб, що проростає життям і перемогою

До виставки «Тризуб: графічні візії» Олексія Кустовського, що відкрилась у конференц-залі Укрінформу
Тризуб – наш герб, але Олексій Кустовський, який творить під псевдонімом «Кусто», радикально розширює межі геральдики. Тризуб – серце нації, знак тисячолітнього спадку і водночас пластична форма, що здатна перетворюватися на місто, на фортецю, на квітку чи на зброю.
У графічних візіях Кусто цей символ стає живим об’єктом, який увібрав у себе тисячолітню історію, біль сьогодення й образи майбутнього. Художник показує, що герб – жива плоть України. Герб стає синтетичним знаком культури: він поєднує народну декоративність, політичний плакат, релігійну іконографію, гротеск і навіть карикатуру. Кожна варіація тризуба є метафорою часу, віддзеркаленням драматичних подій, що розгортаються зараз на наших очах. У Кусто тризуб є своєрідною візуальною поемою про незламність. Він розповідає про потужну багатовікову героїчну боротьбу. Його лінії тримають козаки й сучасні воїни, архангели й медики.


Це амбівалентність: смерть і життя. Тризуб у Кусто – територія, де вітальні сили (любов, відбудова, солідарність) і смерті (руїна, поразка, загибель) зустрічаються і життя перемагає.
На деяких роботах герб гостріє, перетворюючись на зброю, інкрустований орнаментами, прикрашений намистами та писанками. Тут символ не приховує своєї войовничості: він став тим, чим мусив стати у війні, – мечем. Орнамент і різьблення не нівелюють загрози, а навпаки підкреслюють: українська культура сама собою є зброєю, мистецтвом оборони. Кусто показує, як символи втрачають дистанцію і стають тілесними: вони кровоточать.




Серія має унікальну суспільну функцію. Вона повертає герб народу. Якщо раніше ми бачили його на печатках, прапорах і паспортах, тепер він став частиною нашого життя, образом нашого сьогодення. Кусто перевів тризуб на загальнонаціональну мову. Його роботи – упізнавані меми, але водночас глибокі символічні ікони. У цьому подвійність: легкість сприйняття і надпотужний політичний підтекст.



У світовому мистецтві ми знаємо приклади, коли національні символи перетворювались на мистецькі об’єкти (американський прапор у Джаспера Джонса, прапор Британії в Пітера Блейка, серп і молот у радянському плакаті, орел і біло-червоний прапор у польському плакаті ). Але Олексій Кустовський робить інше: він не тиражує символ, а одушевляє його. Його тризуби – не варіації, а неповторні перевтілення. Кожна робота – окрема легенда, і водночас усі вони становлять єдиний космос, єдину міфологію, єдину історію.
У цьому полягає унікальність: художник створює нову візуальну теологію України, де герб уже не знак влади, а знак життя. Це смілива візуальна політика у формі мистецтва.





Кожен образ говорить: нас не перемогти, бо наш герб живий, рухливий, стійкий. Символ держави, сама країна в різних вимірах: у ранах й у відродженні, у крові й у квітах, у руїнах і з новими крилами. Іконостас спротиву. У час, коли герб намагаються знищити росіяни, він перетворюється на смертоносну зброю, на храм, на анатомію відродження. Він звертається новою візуальною мовою української боротьби, де символ нації щодня перероджується, аби відбивати атаки й залишатися знаком свободи.
Текст: Олександр Ляпін
Герби: Олексій Кустовський
Події
В Україну з Канади везуть посмертну маску і друкарську машинку Петлюри

До Києва з Канади везуть посмертну маску і друкарську машинку одного з провідників визвольних змагань 1917–1921 років Симона Петлюри, артефакти вже перетнули кордон і очікують на розмитнення.
Про це повідомив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій. Андрій Наджос під час круглого столу в Укрінформі «105-та річниця Дива над Віслою», присвяченого 105-й річниці битви під Варшавою.
«У нас уже перетнув кордон вантаж дуже важливий. Він прямує до Києва з Канади, і в цьому вантажі міститься друкарська машинка, якою користувався Петлюра… І посмертна маска Петлюри з машинкою вже перетнула кордон. Вона буде скоро на митниці. Ми… хочемо зробити разом з нашим Департаментом захисту культурної спадщини хороший історичний проєкт», – сказав Наджос.
Він зазначив, що це історичний спадок, який був віднайдений у Канаді. Загалом ідеться приблизно про 4 тисячі унікальних предметів. Цей архів створила українська діаспора після втрати Україною державності: емігранти спершу опинилися в Західній Європі, а згодом – у Північній Америці. Саме завдяки їм збереглися рідкісні артефакти.
За словами Наджоса, до Канади перед відправкою посмертної маски і друкарської машинки Петлюри виїжджали українські фахівці, які провели опис і фіксацію.
«Ми плануємо, можливо, вже на початку вересня зробити цю спільну історію публічною», – поінформував заступник міністра.
Симон Петлюра був членом Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді генерального секретаря з військових справ, а також головним отаманом військ Української Народної Республіки та головою Директорії УНР. 25 травня 1926 року він був розстріляний на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїлом Шварцбардом. Чимало досліджень істориків свідчать, що за цим убивством стоять радянські спецслужби.
-
Події4 дні ago
Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Усі новини1 тиждень ago
Макс Корж у Польщі – Анатоліч розніс білоруса через його слова зі сцени
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі сержант СБУ отримав штраф за хабар Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago
Верховный Суд признал незаконными земельные решения Одесского горсовета
-
Війна1 тиждень ago
горить ГНПС Унеча, через яку качали нафту — деталі
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення води в Одесі – які адреси відключень та коли відновлять водопостачання (від Інфоксводоканалу)
-
Війна1 тиждень ago
Командир 412-го полку Nemesis Анатолій Меркотун
-
Події1 тиждень ago
В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни