Про це повідомило Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.

«Це партнерство — приклад того, як культурні діячі можуть бути активними учасниками освітніх змін. Сергій Жадан багато років підтримує освітні ініціативи на місцях — особливо там, де така підтримка найбільш потрібна. Його включеність у життя підлітків, робота з громадами, присутність у просторі культури й освіти — це цінний досвід, який ми хочемо інтегрувати в систему. Співпраця з фондом дозволить посилити напрямки позашкільної освіти, підтримати розвиток шкільних бібліотек, залучити до освіти живий культурний контекст. Це важливий крок у реалізації політики «Освіта для життя»», — зазначив Лісовий.

Зокрема, передбачена співпраця у таких напрямках: популяризація читання та підтримка бібліотек; залучення культурних діячів та митців до освітніх активностей; підтримка мистецької та культурної освіти для дітей військовослужбовців; підвищення кваліфікації освітян у сфері мистецтва й культури; розвиток освітнього україномовного контенту; організація спільних освітньо-культурних заходів; спільна робота задля розвитку творчого потенціалу молоді; створення сучасних освітніх просторів.

«Починаючи з 2014 року, наш фонд підтримує освітні ініціативи — спершу на Луганщині та Донеччині, а згодом, з відомих причин, зосередилися на Харківщині. Те, що мотивує мене продовжувати цю роботу, — це очі дітей і місцевих освітян, до яких приїздиш, привозиш книги, проводиш культурні події, просто говориш із ними. І щоразу відчуваєш, наскільки для них це важливо. У маленьких громадах такі зустрічі — не просто подія, як це буває у великому місті. Це про увагу, про відчуття, що їх чують, бачать і підтримують. Ми готові продовжувати цю роботу й надалі. А в партнерстві з МОН вона зможе стати більш сталою і масштабною», — зазначив Жадан.

«Освіта для життя» — це комплексна політика Міністерства освіти і науки України, спрямована на системне оновлення змісту шкільної освіти, продовження та посилення реформи НУШ. Її мета — забезпечити цілісний освітній досвід, у якому зміст навчання, підходи до викладання та шкільний простір разом формують в учнів компетентності, необхідні для життя в мінливому світі.

Як повідомляв Укрінформ, в українських школах збільшили до двох обов’язкових годин на тиждень вивчення старшокласниками навчального предмета «Захист України».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Associated Press.

Під час десятирічного проєкту з очищення та реставрації найбільшої з чотирьох кімнат Рафаеля було виявлено нову техніку фрескового живопису, яку митець епохи Відродження розпочав, але так і не завершив. Йдеться про використання олійної фарби безпосередньо на стіні та сітки цвяхів, вмурованих у стіни, щоб утримувати на місці смоляну поверхню, на яку наносився малюнок.

«З історичної та критичної точки зору, а також із технічної, це було справжнім відкриттям. Техніка, яку використовував і планував Рафаель, була справді експериментальною для того часу і ніколи не зустрічалася у жодній фресці, виконаній олійною фарбою», – сказав один із головних реставраторів Фабіо П’ячентіні.

Співробітники музею розповіли про це на урочистому відкритті Кімнати Костянтина у четвер, після того, як були зняті останні риштування. Приймальня, розписана Рафаелем та його учнями, починаючи з першої чверті 1500-х років, присвячена римському імператору IV століття Костянтину, чиє прийняття християнства сприяло поширенню віри по усій Римській імперії.

«Цією реставрацією ми переписуємо частину історії мистецтва», – сказала директор музеїв Ватикану Барбара Джатта.

Папа Римський Юлій ІІ викликав молодого Рафаеля Санті із Флоренції до Риму у 1508 році для оформлення нових приватних апартаментів в Апостольському палаці, надавши 25-річному художнику і архітектору велике замовлення на піку його творчого розквіту.

Вже тоді ходили чутки, що Рафаель хотів прикрасити кімнати не фресками, а олійною фарбою безпосередньо на стіні, щоб надати зображенням більшого блиску. Під час реставрації вдалося підтвердити ці чутки.

Ватиканські техніки виявили, що дві жіночі фігури, Справедливість і Ввічливість, розташовані у протилежних кутах залу, насправді є картинами, написаними олією на стіні, а не фресками. За словами П’ячентіні, це явно була робота самого Рафаеля.

Але Рафаель помер 6 квітня 1520 року у віці 37 років, так і не дочекавшись завершення розпису зали. Решта картин у залі – це фрески, завершені його учнями, які не змогли опанувати техніку олійного живопису, яку використовував Рафаель, сказала Джатта.

Кімнати Рафаеля ніколи не були повністю закритими для відвідувачів під час тривалої реставрації, однак зараз вони вільні від риштувань.

Як повідомляв Укрінформ, археологи в Помпеях знайшли рідкісні фрески, які дають нове уявлення про релігійні обряди в стародавньому місті до того, як воно було зруйноване вулканом Везувієм у 79 році нашої ери.

Фото: vaticanmuseumsrome.com