Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виставка об’єднує близько 50 живописних і графічних творів митця із колекції музею. Частина робіт експонується вперше.

Відкриття виставки «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», приуроченої до 150-річчя від дня народження митця / Фото надані музеєм

Представлені роботи охоплюють усі етапи творчості художника: від раннього «Натюрморту» 1892 року, першої відомої олійної картини Олександра Мурашка, до експресивної «Жінки з квітами» (1918), яка стала останнім великим твором митця і свідченням нового етапу його художніх пошуків. 

Це перша персональна виставка Олександра Мурашка в NAMU за останні 25 років, що повертає увагу до постаті художника як одного з найяскравіших представників українського модернізму, підкреслила генеральна директорка музею Юлія Литвинець.

У трьох залах виставкового простору акцент зроблено на провідних засобах художньої мови Олександра Мурашка: силуетності постатей, виразній пластиці обличчя, кольорових контрастах і грі світла контражуру.

За словами Лесі Толстової, співкураторки виставки «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», у проєкті демонструють еволюцію колористичних рішень, які розкривають зміну поглядів художника на відтворення світу. 

Спочатку, у ранньому періоді, митець використовував стриману сіру гаму. Згодом перейшов до імпресіоністичних рожевих і золотаво-блакитних відтінків, що згодом поступилися місцем глибоким бузково-фіолетовим тонам.

Завершальний акорд творчості митця — інтенсивний синій, улюблений колір Олександра Мурашка, що відображає наближення художника до світовідчуття доби модернізму, акцентувала Толстова.

Співкураторка проєкту Марина Дроботюк нагадує, що знакові роботи Олександра Мурашка є частиною виставкового проєкту «В епіцентрі бурі», який представляє Україну в світі після початку повномасштабної російсько-української війни 24 лютого 2022 року.

Виставка «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції» триватиме до 25 січня 2026 року. 

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилася ретроспективна виставка до 100-річчя видатного українського художника-шістдесятника Віктора Зарецького.

У віці 48 років помер Сем Ріверс — бас-гітарист та один із засновників американського ню-метал-гурту Limp Bizkit.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Презентація нової премії відбулася 15 жовтня 2025 року в межах Франкфуртської книжкової виставки-2025.

На заході були присутні представники PEN International, Франкфуртської книжкової виставки, а також видавці, журналісти та члени IPA. Серед учасників події — координаторка Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” Юлія Козловець.

Премією відзначатимуть компанії або організації, які пов’язані з книжковою галуззю й у своїй діяльності продемонстрували відданість свободі вираження поглядів, свободі публікацій та свободі читання. На сайті IPA зазначили, що “прикладом може бути коаліція, яка боролася проти обмежувальних законів, або асоціація, яка організовує захід для підвищення обізнаності про вищезазначені свободи”.

Прийом заявок проходитиме у трьох номінаціях:

• відзнаку “Prix Voltaire” призначатимуть окремим видавцям, які ризикують своїм життям, щоб захистити свободу видавничої діяльності;
• спеціальна відзнака “Prix Voltaire” стене посмертною нагородою для осіб з книжкової галузі, які продемонстрували мужність у захисті свободи видавничої діяльності або свободи слова;
• премію IPA “Захисники свободи вираження поглядів” призначатимуть компаніям або організаціям, пов’язаним з книжковою галуззю, які продемонстрували прихильність до свободи вираження поглядів.

“Свобода публікацій є однією з найважливіших свобод, поряд зі свободою слова та свободою читання. IPA заснувала нагороду, щоб відзначити тих, хто представляє ширший книжковий сектор і прагне забезпечити ці свободи для майбутніх поколінь”, — зазначили на сайті асоціації.

Номінації на премію можуть подавати лише видавці та асоціації видавців. Однак засновники премії зазначають, що через три роки це питання переглянуть з метою визначення доцільності розширення кола осіб, які мають право подавати номінації. Номінувати претендентів на відзнаки може будь-хто.

Журі премії стануть члени комітету IPA з питань свободи публікацій. Також премія не матиме грошової винагороди.

Як зазначила видавчиня із Сакартвело, президентка IPA Ґванца Джобава, премія буде щорічною, а перше вручення відбудеться у жовтні 2026 року в межах Франкфуртської виставки. 

Інформація про перший конкурс номінацій зʼявиться на сайті премії у листопаді 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, українська журналістка Вікторія Рощина, яку вбили в російському полоні, стала однією з лавреатів міжнародної премії “Герой свободи преси” (World Press Freedom Hero).

Фото: Фейсбук / Gvantsa Jobava