Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими сподіваються найближчим часом повернути усіх українських полонених, які перебувають у Чечні.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу керівник Секретаріату Коордштабу Богдан Охріменко.
«Комунікація щодо повернення звідти наших громадян ведеться давно. Це питання досить проблемне, оскільки місця їх утримання у Чечні не підпорядковуються Федеральній службі відбування покарань РФ. Ми у процесі перемовин і, сподіваюся, чеченське питання ми закриємо найближчим часом і воно не буде більше підніматися», – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи перебувають в українському полоні чеченці, Охріменко відповів: «Чеченські підрозділи вже не так активно беруть участі у війні. Однак у нас серед військовополонених ворогів є представники Чечні».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні цього року під час другого «великоднього обміну» повернули 193 полонених.
Цього року Коордштаб повернув з російського полону 832 військових і цивільних. Загалом з початку повномасштабного вторгнення з російського полону повернули 9048 військових і цивільних.
Російська армія від початку доби 45 разів атакувала позиції Сил оборони України. Основні зусилля ворог зосереджує на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 3 травня, передає Укрінформ.
“Агресор обстрілює прикордонні райони. Сьогодні на Сумщині постраждали райони населених пунктів Іскрисківщина, Сопич, Кореньок, Нескучне, Безсалівка, Прогрес, Бачівськ, Волфине. Сергіївка і Діброва – у Чернігівській області. Авіаудару зазнала Вільна Слобода”, – ідеться у повідомленні.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаудару, скинув одну авіабомбу, здійснив 43 обстріли населених пунктів та позицій українських військ.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог двічі намагався покращити своє положення, проводив наступальні дії в бік Лиману та Митрофанівки.
На Куп’янському напрямку росіяни активних дій не проводили.
На Лиманському напрямку ворог два рази проводив штурмові дії в бік Лиману та Озерного. Один бій досі триває.
На Слов’янському напрямку ворог двічі проводив штурмові дії в напрямку Рай-Олександрівки та Різниківки.
На Краматорському напрямку агресор наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 12 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр та Софіївка. Одна з цих спроб просуватися ще триває.
На Покровському напрямку з початку доби загарбники 16 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Дорожнє, Родинське, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка. Чотири боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку ворог двічі атакував в районах населених пунктів Вороне та Березове.
На Гуляйпільському напрямку відбулося сім атак у напрямках Залізничного, Верхньої Терси, Гіркого, Чарівного та Гуляйпільського. Три боєзіткнення досі тривають. Авіаударів зазнали Воздвижівка, Верхня Терса, Новомиколаївка, Малин, Гуляйпільське, Лісне, Копані, Омельник, Єгорівка.
На Оріхівському напрямку ворог один раз атакував в районі Щербаків. Ворог завдав авіаударів в районах населених пунктів Оріхів, Одарівка, Зарічне, Комишуваха.
На Придніпровському напрямку українські воїни відбивають атаку ворога в напрямку Антонівки.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроби ворога просуватися не фіксуються.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 249 із 268 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 травня.
Фото: Генштаб ЗСУ
Екіпаж “Рубін” дивізіону “Паскуди” 1020 зенітного ракетно-артилерійського полку збив російський дрон із реактивним двигуном. Ліквідація ворожого БПЛА відбувалася віддалено.
Військові 1020 ЗРАП знищили у повітрі російський БПЛА, який оснащений реактивним двигуном. Про це повідомляє компанія “Дикі шершні”, яка виробляє дрони-перехоплювачі.
Зенітники перехопили ціль за допомогою системи дистанційного керування Hornet Vision CTRL, яка дозволяє оператору знаходитись за десятки і сотні кілометрів від цілі у повній безпеці.
Видання “Мілітарний” інформує, що український перехоплювач STING збив реактивний ударний безпілотник “Герань-4”, що стало першим підтвердженим випадком застосування росіянами цього типу дронів.
Моніторингові канали повідомляли про, ймовірно, “Герань-4” у Чернігівській області.
Герань-4
Дрон “Герань-4” є розвитком БПЛА “Герань-3”, яка має відмінності від попередньої версії, інформував у січні 413 полк СБС.
- Удвічі потужніший двигун та оптимізовані аеродинамічні обводи, які дозволили розвивати швидкість польоту, орієнтовно, до 500 км/год. “Герань-3” має максимум 335 км/год;
- дальність польоту до 850 км, у той час, як “Герань-3” має максимум 600 км;
- злітна маса та бойова частина – 450 кілограмів та 50 кілограмів відповідно.
При цьому висота польоту становить від 100 до 5000 метрів з тривалістю до 2,5 годин.
Нагадаємо, в Орловській області росіяни побудували базу для запуску реактивних дронів по Україні.
Також Фокус писав, що у березні бійці протиповітряної оборони вперше збили російський розвідувальний дрон “Гранат-4”, використавши для цього зенітний безпілотник “Диких шершнів”.
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події5 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана