Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.
Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.
«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.
Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».
Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?
Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.
Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Росія наразі не має ударного угруповання біля північного кордону України, однак потенційна загроза з цього напрямку зберігається.
Про це заявив у телеефірі речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, коментуючи дані української розвідки про те, що Росія може спробувати розпочати наступ на півночі Україні у разі проведення додаткової мобілізації.
«Станом на зараз якихось дій по той бік кордону, зокрема нарощення сил, ми не спостерігаємо. Але ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій. Бо навіть якщо ворог не накопичить достатньо велику кількість своїх сил, які могли б здійснити повномасштабне вторгнення або здійснювати заходи щодо активних наступальних дій, не маючи достатньо сил, можуть створюватись провокативні дії із надією, що Україна перекине на цей напрямок додаткові сили, а не використовуватиме їх там, де ведуться активні бойові дії», – сказав Демченко.
За його словами, підрозділи розвідки Міноборони та Держприкордонслужби постійно відстежують ситуацію по той бік кордону, зокрема в напрямку Чернігівської області, щоб своєчасно оцінювати дії противника та його можливості.
Речник запевнив, що наразі ударних угруповань Росії біля північного кордону немає. Водночас Сили оборони продовжують посилювати оборонні можливості на цьому напрямку, підкреслив Демченко і нагадав, що потенційна загроза зберігається також і з території Білорусі.
«Попри все наші позиції нарощуються, укріплюються, щоб можна було активно протидіяти противнику, якщо він вирішить, що цей напрямок буде для нього пріоритетним щодо планів наступу. Це якщо говорити про Чернігівську область і кордон із Росією, бо кордон із Білоруссю також для нас є в цілому загрозливим. Але на даний момент Росія не має достатніх сил і навіть невеликого угруповання, яке могло б створювати загрозу Україні. Але в будь-який момент Білорусь, напевно, люб’язно надасть свою територію, якщо у Росії будуть зайві підрозділи, які вона може перекинути на територію Білорусі й використовувати їх по напрямку з кордоном України. Тому й на цьому відтинку нашого кордону також проводяться активні інженерні та фортифікаційні заходи, щоб наростити наші оборонні можливості», – запевнив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький сказав, що Росія у лютому може розпочати наступ на півночі України, якщо проведе нову хвилю мобілізації.
Суд у США заблокував плани адміністрації Дональда Трампа щодо перенесення штаб-квартири Федерального бюро розслідувань до офісної будівлі у Вашингтоні замість раніше затвердженого плану розпочати будівництво нового об’єкта ФБР у штаті Меріленд.
Про це повідомляє ABC News, передає Укрінформ.
У понеділок окружний суддя США Теодор Д. Чуан, призначений вже колишнім президентом Бараком Обамою, постановив, що цей крок «не відповідає закону», і заборонив адміністрації Трампа перемістити ФБР до будівлі Рейгана, відремонтувавши її під штаб-квартиру ФБР або перерозподілити кошти.
У ФБР розкритикували рішення суду.
«Це не перший випадок, коли суди намагаються підірвати адміністрацію в її меті зробити уряд економічно ефективнішим для американських платників податків. Суд вирішив неприпустимо втрутитися з політичних міркувань. Це ФБР зосереджене на своїй місії та продовжуватиме діяти найкращим чином для задоволення потреб правоохоронних органів», – йдеться у заяві відомства.
Губернатор-демократ штату Меріленд Вес Мур заявив, що «нині настав час припинити ці ігри та взятися за будівництво штаб-квартири ФБР світового класу, на яку заслуговують наші державні службовці, там, де їй і місце: в окрузі Принца Джорджа, штат Меріленд».
Зазначається, що ділянку для нової штаб-квартири в Грінбелті, штат Меріленд, було обрано ще за часів адміністрації колишнього президента Джо Байдена, але нове керівництво ФБР та чиновники Управління служб загального призначення США за часів Трампа минулого року намагалися скасувати це рішення на користь перепрофілювання будівлі Рональда Рейгана, комплексу федеральних офісів за кілька кварталів від існуючої штаб-квартири ФБР.
Нинішня штаб-квартира ФБР була відкрита в 1975 році.
Як повідомляв Укрінформ, торік директор ФБР Каш Патель заявив, що історична штаб-квартира агентства у Вашингтоні буде «назавжди закрита», а персонал переведуть до будівлі, яка раніше належала нині неіснуючому Агентству США з міжнародного розвитку (USAID).
Фото: causeofaction.org
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на комунальні послуги в Одесі у серпні 2026 року
-
Одеса7 днів ago
Аквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoМи боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні
-
Війна1 тиждень agoкомпанія Fire Point показала «спільну мрію українців»
-
Суспільство1 тиждень ago
Під Одесою 95 млн може отримати фірма зі зв’язками
-
Суспільство1 тиждень agoВизначити чисельність корінних народів в Україні наразі неможливо