Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

У Ленінградській області дрони уразили один з найбільших російських НПЗ

Published

on



Нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) у місті Кіриші Ленінградській області РФ був атакований безпілотниками.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал Astra із посиланням на місцевих жителів.

Губернатор області Олександр Дрозденко підтвердив, що у Кіришському районі у результаті атаки БПЛА є пошкодження у промисловій зоні. За його словами, загалом у регіоні було нібито збито 21 дрон, постраждалих немає.

«Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) – найбільший нафтопереробний завод регіону і один з найбільших у Росії. Виробляє бензин, дизель, гас, мазут і нафтохімію.

У Міноборони РФ заявили про начебто збиття 125 безпілотників у ніч з 25 на 26 березня, повідомляє російська служба ВВС.

В оборонному відомстві країни-агресора стверджують, що БПЛА були збиті у Бєлгородській, Брянській, Вологодській, Калузькій, Курській, Ленінградській, Новгородській, Псковській, Смоленській, Тверській, Тульській та Ярославській областях, у районі Москви, а також над анексованим Кримом і акваторією Чорного моря.

Читайте також: У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження заводу «НоватекУстьЛуга» в Ленінградській області

Як повідомляв Укрінформ, два найбільші російські нафтові термінали, порти Усть-Луга і Приморськ, припинили відвантажувати нафту і нафтопродукти через масовані атаки українських дронів.

Фото: wikipedia.org



Джерело

Continue Reading

Війна

«Люте полювання»: стратегічні влучання Сил оборони

Published

on




Які високовартісні активи ворога стали цілями українських захисників у лютому



Джерело

Continue Reading

Війна

Україні потрібно близько двох тисяч антибалістичних ракет на рік

Published

on



«Ми знаємо, скільки ракет потрібно Україні», – заявив єврокомісар.

«Минулого року Україна стикнулася з 2000 ракетними ударами, і близько 900 з цих ракет були балістичними. Росіянам вдалося покращити характеристики своєї балістики, ці ракети тепер можуть змінювати траєкторію, що означає, що заходи протидії стали менш ефективними, про що нам розповіли самі українці», – повідомив Кубілюс.

Він пояснив, що у цьому зв’язку для перехоплення кожної балістичної ракети може знадобитися більш ніж один перехоплювач.

«У зв’язку з цим українцям потрібно близько 2000 антибалістичних ракет на рік», – заявив єврокомісар.

Він нагадав слова генсека НАТО Марка Рютте, який підкреслив, що Європі треба на 400 відсотків збільшити виробництво засобів протиповітряної оборони. Кубілюс додав, що ця оборона має бути багатошаровою та включати в тому числі дрони-перехоплювачі.

«Це велике завдання, і промисловість реагує та збільшує виробинцтво», – заявив Кубілюс, додавши, що ЄС серйозно ставиться до проблеми та націлений отримати результат в найближчому майбутньому.

Читайте також: До використання у ЗСУ допустили швидкісні дрони-перехоплювачі JEDI Shahed Hunter

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія представила новий інструмент фінансування оборонного виробництва вартістю 115 мільйонів євро, AGILE, щоб дозволити з рекордною швидкістю впроваджувати в життя революційні оборонні технології.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.