Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні

Published

on



Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.

Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.

Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.

Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.

«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів

Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.

Читайте також: Єврокомісія озвучила план додаткової підтримки України на 2027 рік

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.

Фото: Рада Європи



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія запускає до 200 ударних дронів щоночі та понад 100 вдень

Published

on



Російські війська атакують Україну ударними безпілотниками фактично цілодобово: вдень запускають понад 100 дронів, а вночі – до 200. Частка реактивних БПЛА в окремі дні може сягати 95%.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.

«Дрони атакують фактично цілодобово. Ми бачимо понад 100 дронів – там в день приблизно така цифра і до 200 дронів – щоночі. Серед них багато реактивних», – сказав він.

За словами Ігната, співвідношення звичайних і реактивних безпілотників змінюється залежно від дня. Іноді частка реактивних БПЛА сягає 95%, а в інші дні до 90% становлять класичні «Шахеди». Він також пояснив, що вибір типу безпілотників залежить від того, наскільки швидко росіяни хочуть уразити ціль, від характеру цієї цілі та погодних умов.

Ігнат окремо наголосив, що ці обставини необхідно враховувати під час планування протиповітряної оборони, щоб правильно розподіляти сили й засоби та забезпечувати перехоплення повітряних цілей.

Читайте також: РФ використовує «Шахеди» як розвідники, ударні дрони та ретранслятори – Ігнат

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктом атаки була енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку 8 людей загинули, майже 30 людей поранені.

Зображення згенероване ШІ



Джерело

Continue Reading

Війна

У Смоленській області дрони атакували хімзавод, що виробляє компоненти для вибухівки

Published

on



У Смоленській області РФ дрони атакували хімічний завод «Дорогобуж».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA.

Зазначається, що цей завод є великим виробником компонентів для промислових вибухових речовин.

Загрозу атаки БПЛА в регіоні оголосили близько опівночі. Незабаром українські моніторингові Телеграм-канали повідомили, що було завдано удару по території проммайданчика ПАТ «Дорогобуж». На опублікованому відео видно момент вибуху.

OSINT-аналітик ASTRA підтвердив, що вибух стався на заводі, який називають найбільшим промисловим підприємством Смоленської області. Офіційних заяв про цю атаку поки немає.

ПАТ «Дорогобуж» входить до групи «Акрон», основним бенефіціаром якої є В’ячеслав Кантор, російський мільярдер та колишній голова Європейського єврейського конгресу.

ПАТ «Дорогобуж» – один із провідних російських виробників мінеральних добрив.

За даними компанії, цей завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри. Продукція підприємства має подвійне промислове призначення, зокрема потенційне застосування у виробництві промислових вибухових речовин. Також завод виробляє аміак, азотну кислоту, мінеральні добрива, нітроамофоску.

Востаннє ПАТ «Дорогобуж» зазнало атаки у ніч проти 25 лютого. Тоді під час атаки загинули семеро людей. Це підприємство також атакували у грудні 2025 року.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження Ільського та Афіпського НПЗ

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України від початку 2026 року знищили або вивели з ладу за допомогою безпілотних літальних апаратів.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.