Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
На фронті від початку доби 78 зіткнень, найгарячіші
На фронті від початку доби зафіксовані загалом 78 бойових зіткнень, на шести напрямках бої наразі тривають, найбільше російські загарбники тиснуть на Гуляйпільському та Покровському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 понеділка, 12 січня, передає Укрінформ.
Із мінометів й артилерії російська армія сьогодні обстріляла прикордонні населені пункти, зокрема Гуту-Студенецьку, Клюси та Блешню Чернігівської області, Безсалівку, Рогізне, Рижівку, Іскрисківщину, Уланове, Малушине, Будки та Чернацьке Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники здійснили 61 обстріл, зокрема два – з реактивних систем залпового вогню. Наступальних дій на цих ділянках фронту сьогодні ще не проводили.
На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони України відбивали чотири ворожі атаки в районі Приліпки, у бік Круглого, Тернової й Обухівки. Одне боєзіткнення триває.
На Куп’янському напрямку росіяни намагалися наступати в бік Петропавлівки та Курилівки.
На Лиманському напрямку війська РФ шість разів атакували українські позиції в районі Новоселівки, у бік Лимана, Ставків та Дробишевого. Одне боєзіткнення триває.
На Слов’янському напрямку ворог намагався просунутися на позиції захисників у районі Свято-Покровського.
На Краматорському напрямку наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку російська армія 13 разів намагалася вклинитись в оборону поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Щербинівки, Іванопілля й Русиного Яру, у бік Софіївки. Боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку загарбники сьогодні здійснили вже 21 спробу потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Мирнограда, Покровська, Никанорівки, Родинського, Котлиного, Удачного, Молодецького та Філії, у бік Кучерева Яру. Оборонці стримують натиск: 17 атак уже відбиті.
На Олександрівському напрямку українські захисники відбивали сім штурмових дій ворога. Війська РФ намагаються просуватися в районі Злагоди та в бік Нового Запоріжжя. Одне боєзіткнення триває.
На Гуляйпільському напрямку відбулися 24 боєзіткнення в районах Гуляйполя, у бік Оленокостянтинівки та Варварівки. У деяких локаціях бої ще тривають.
Російська авіація скинула керовані бомби на Верхню Терсу, Барвінівку та Любицьке.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках загарбники сьогодні ще не проводили наступальних дій.
Як повідомляв Укрінформ, російські штурмовики знову вдаються до спроб просочитися у північну частину міста Покровськ Донецької області.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
Літаки, кораблі та РЛС: ворожа техніка, знищена бійцями ССО у грудні
Скільки і якого дороговартісного ворожого залізяччя утилізовано ССО упродовж грудня 2025 року
Джерело
Війна
Нова модифікація «Герані» одночасно несе бойову частину і ПЗРК
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про нову модифікацію російського БПЛА «Герань-2», оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
В рубриці «Засоби ураження» розділу «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions оприлюднені інтерактивна схема, складові елементи та електронна компонентна база безпілотного літального апарата «Герань-2» серії «Э», оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом.
У відповідь на ефективну роботу Повітряних сил Збройних сил України та армійської авіації зі знищення БПЛА ворог продовжує адаптувати свої безпілотні платформи для ураження повітряних цілей.
Раніше ГУР повідомляло про застосування «Герані-2» з радянською ракетою класу «повітря–повітря» Р-60. Сьогодні розкриті деталі нової конфігурації безпілотника — тепер з ПЗРК «Верба» на борту.
Застосування цієї модифікації передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР).
У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший — запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий — після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.
Важливою відмінністю цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини.
На дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.
Таким чином, після відстрілу зенітної ракети БПЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором.
Набір блоків та компонентів стандартний для таких БПЛА: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна «комета», трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry і 3G/4G-модемів тощо.
В інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем — автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві.
Країни походження решти електронної компонентної бази — США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія. Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами доступний на порталі War&Sanctions.
Оприлюднення таких даних спрямоване на викриття технологічних ланцюгів російської військової агресії та сприяння посиленню міжнародного санкційного тиску, наголосили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, на початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак проти України армія РФ вперше застосувала новий ударний безпілотний літальний апарат «Герань-5».
Фото: ГУР
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Усі новини2 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Війна1 тиждень agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Війна4 дні agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
