Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Третій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу РФ

Published

on



Третій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу армії Російської Федерації – ворог пішов в атаку одночасно на семи напрямках і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів.

Як передає Укрінформ, про це Третій армійський корпус повідомив у Фейсбуці.

«19 березня противник здійснив наймасштабнішу спробу прориву на Лимансько-Борівському напрямку. Росіяни залучили сили 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій РФ, але ворог почав зазнавати втрат, не доїхавши до ЛБЗ», – ідеться у повідомленні.

Ворог пішов в атаку одночасно на семи напрямках у смузі корпусу і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів.

«За чотири години підготовлені підрозділи «Трійки» перетворили стрімкий прорив росіян на масштабний провал», – зазначили у корпусі.

Втрати ворога в техніці: 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР та 3 танки. Уражено ТОС «Сонцепьок» і 5 гармат. Знищені 160+ ворожих БпЛА.

«Півтора місяці ми спостерігали ознаки підготовки наступу. Росіяни нарощували удари КАБами по наших переправах через Оскіл, намагаючись відрізати логістику. Почали наводити власні понтонні переправи й розміновувати маршрути – це прямо вказувало на підготовку до широкомасштабного механізованого наступу.

Ми готувалися: на різних напрямках були відпрацьовані оборонні дії, кожна бригада мала власний план відбиття атаки. Корпус координував ці дії – і у результаті на всіх напрямках удари були зірвані», – зазначив бригадний генерал Андрій Білецький.

Читайте також: На фронті за добу – 161 зіткнення, Покровський і Костянтинівський напрямки найгарячіші

За добу бригади й полки корпусу знищили 405 військовослужбовців ворога: 288 – безповоротні, решта – санітарні втрати.

«Армії РФ не вдалося захопити ні населених пунктів, ні позицій. Знищення залишків живої сили, якій вдалося вижити у кілзоні «Трійки», триває», – наголосили в корпусі.

Як повідомляв Укрінформ, російська армія зі зміною погодних умов посилила тиск одразу на кількох ділянках фронту, кількість бойових зіткнень кілька днів поспіль перевищує 200.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті старшого солдата Богдана Гриценка

Published

on


Свідомо обрав шлях воїна й до останнього залишався вірним побратимам

***

Вона історію творила

За нею душу й тіло у вогонь

Вона як птаха сизокрила

Яка присіла на долонь

Ці рядки про рідну мову декламував у соцмережах студент-історик Богдан Гриценко. Коли прийшла війна — він підтвердив свої слова вчинками: старший солдат став на захист України в перші дні широкомасштабного вторгнення РФ, хоча йому було лише 20 років.

Богдан народився і виріс у Вознесенську, навчався на історичному факультеті Миколаївського національного університету, мріяв викладати історію й передавати молодшому поколінню любов до України. Служив у складі 188-го батальйону 123-ї бригади ТрО, де швидко здобув авторитет побратимів і отримав свою першу відзнаку за оборону Миколаєва.

Після звільнення Херсона Богдан обрав одну з найнебезпечніших ділянок служби — став драйвером моторних човнів. Під постійним ворожим вогнем переправляв через Дніпро боєприпаси й підкріплення, а назад вивозив поранених і мирних жителів.

Навіть коли артилерія накривала воду, він не залишав своїх: брав на буксир пошкоджені човни, витягував екіпажі з-під ударів і повертався за тими, хто потребував допомоги. Побратими згадують його як відважного, витриманого й надійного воїна, який завжди йшов туди, де було найважче, і ніколи не ховався за чужими спинами.

Богдан загинув у грудні 2023 року під час евакуації бійців у районі Кринок на Херсонщині.

За коротке, але героїчне життя він здобув державні та бойові нагороди — серед них орден «За мужність» ІІІ ступеня та відзнака Президента «За оборону України». Його подвиг назавжди залишився у пам’яті побратимів і вдячних людей, яких він урятував.

Рідні згадують Богдана як світлого, працелюбного й надзвичайно відповідального юнака. Він рано став самостійним, багато працював, писав вірші, любив історію та завжди допомагав іншим. Богдан свідомо обрав шлях воїна й до останнього залишався вірним побратимам. Його життя стало прикладом честі, мужності та безмежної любові до України — любові, за яку він віддав найдорожче.


Честь Герою!


Олег Книгницький


Фото з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Аеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу

Published

on



Росіяни почали масштабне будівництво ангарів на аеродромі Раменське, де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС.

Про це повідомили на сторінці AviVector в Х, де викладають дані супутникової розвідки авіабаз. Там показали фото аеродрому Раменське.

Росіяни почали будівництво на авіабазі біля Москви

Автор зазначає, що на аеродромі Раменське під Москвою зафіксовано зведення нових ангарів та розширення стоянок для літаків Ту-160, Ту-95МС та Ту-22М3, які є носіями ядерної зброї та ракет для ударів по Україні.

Згідно зі знімками станом на 15–19 березня 2026 року, активні роботи ведуться в центральній та південній частинах авіабази.

На супутникових знімках видно, що у центрі аеропорту розпочато монтаж споруд розміром 110 на 77 метрів. Такі габарити дозволяють повністю приховати стратегічні ракетоносці від візуального спостереження та захистити їх від уламкових уражень.

Крім того, у південній частині аеродрому помічено підготовку нових майданчиків для базування бортів. Аналогічні роботи раніше фіксувалися на авіабазі “Енгельс-2” у Саратовській області.

На території вже встановлено будівельні вагончики та склади для матеріалів.

Також розслідувачі AviVector ідентифікували присутність основних сил стратегічної авіації ворога:

  • Ту-160 (Білий лебедь): 3 одиниці (один із бортів у період 18–19 березня був переміщений або залишив аеродром).
  • Ту-95МС: 1 одиниця.
  • Ту-22М3: 1 одиниця.

Аеродром Раменське межує з містом Жуковський та однойменним міжнародним аеропортом, що робить цей військовий об’єкт частиною великого авіаційного вузла біля російської столиці.

Нагадаємо, ЗСУ влучили по літаку дальнього радіолокаційного виявлення А-50 Збройних сил Російської Федерації. Це дефіцитний літак, яких у росіяни залишилось менш як п’ять одиниць, тривалий час перебував на території 123 авіаремонтного заводу у Старій Русі під Новгородом. А-50 здатний виявляти повітряні цілі на відстані до 650 км і одночасно супроводжувати десятки об’єктів, передаючи дані іншим літакам. Його екіпаж налічує близько 15 осіб.

А вдень 20 березня у соцмережах стало відомо про збиття вертольота Ка-52 “Алігатор” РФ, який підбили FPV-дроном на відстані 6 км від лінії боїв: Бровді опублікував кадри полювання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.