Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Наполегливе бажання Володимира Путіна провести парад 9 травня свідчить про невизнання ним того факту, що розпочата проти України війна повернулася на територію Росії.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики зауважують, що вплив українських ударів дедалі сильніше відчувається у різних регіонах Росії, навіть у глибокому тилу. 5 травня Федеральне агентство повітряного транспорту Росії одночасно закрило аеропорти в 15 містах та ввело обмеження в усіх чотирьох аеропортах Москви через атаки дронів. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що за понад 2000 кілометрів від міжнародного кордону з Україною, вперше за чотири роки повномасштабної війни оголошували повітряну тривогу.
«Росіяни дедалі гостріше відчувають тягар військових дій після понад чотирьох років бойових дій: кількість жертв наближається до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни все більше несуть фінансові витрати війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження на мобільний інтернет», – зазначають аналітики.
Російські воєнкори дедалі частіше критикують Кремль і самого Путіна за те, що вони не визнають цю реальність. Один із воєнкорів звинуватив Міноборони РФ у тому, що воно більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом стратегічної інфраструктури.
У звіті наголошується, що Кремль значною мірою не зміг захиститися від українських ударів протягом останніх тижнів, що свідчить про недостатність наявних заходів протидії для вирішення проблем, які викликають невдоволення у росіян.
«Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і в результаті росіяни дедалі більше несуть витрати війни», – констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦІОМ), цього разу не з’явився на сайті служби.
Українці можуть залишитися без води на тижні або навіть місяці у разі нових масованих ударів РФ по водній інфраструктурі. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів та міст із зношеними водоканалами.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, подібна ситуація вже виникала у Києві після ударів по енергетиці восени минулого року, коли 70-80% жителів міста майже два дні були без води через проблеми з резервним живленням каналізаційно-насосних станцій.
“Ліквідація наслідків може бути як 1-2 тижні, так і місяці. Все залежить від руйнувань”, — сказав Попенко.
Він навів приклади Полтави та Житомира, де через аварії на колекторах мешканці частково залишалися без водопостачання на кілька тижнів або понад місяць навіть без обстрілів.
За словами експерта, найбільш вразливими є Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Водночас проблема полягає не лише в російських атаках. Попенко заявив, що більшість українських водоканалів потребують капітального ремонту і залишаються вразливими через свій технічний стан.
Він також зазначив, що частина коштів на модернізацію водоканалів, які Україні пропонували міжнародні партнери, залишилися невикористаними через проблеми з підготовкою документації. За його словами, у 2008-2015 роках Україна використала лише 1,8 мільярда євро з приблизно 16 мільярдів, виділених на відповідні програми.
“Кошти є, але ми повинні нарешті ними користуватись”, — підсумував Попенко.
Раніше Фокус писав, що у разі ударів РФ по водоканалах українські міста можуть перейти на графіки подачі води та зіткнутися з проблемами каналізації. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів, а відновлення пошкоджених систем може тривати тижнями або навіть місяцями.
Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українців завчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися у разі перебоїв.
У координації з Центром глибинних уражень 3–5 травня підрозділи Сил безпілотних систем уразили низку важливих об’єктів противника.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба СБС.
«СБС уразили РЛС «Каста», пункти дислокації особового складу, польовий артилерійський склад, а також склади та елементи залізничної логістики», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як зазначається, 1-й окремий центр уразив радіолокаційну станцію «Каста» (орієнтовна вартість — близько $60 млн) у Запорізькій області, а також пункт тимчасової дислокації особового складу і локомотив у Луганській області, а також склад матеріально-технічного забезпечення противника в Донецьку.
Крім того, бійці 414-ї бригади «Птахи Мадяра» уразили польовий артилерійський склад, склади матеріально-технічного забезпечення та пункт тимчасової дислокації особового складу в Луганській області. Окремо уражено склад боєприпасів у Донецькій області.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 5 травня 2026 року, становлять близько 1 336 120 осіб, зокрема 970 осіб – за минулу добу.
Фото ілюстративне: МОУ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика7 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла