Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
у Генштабі розповіли про «гарячий» липень
У липні цього року на фронті відбулося майже 8 тис. бойових зіткнень. Також за липень ворог застосував понад 8,3 тис. КАБів.
Про це з посиланням на дані Генерального штабу Збройних сил України повідомляє Міністерство оборони, передає Укрінформ.
“У липні на фронті зберігалась висока інтенсивність бойових дій. За інформацією Генштабу ЗСУ, минулого місяця було зафіксовано 7 922 бойових зіткнення. Тобто в середньому щодоби відбувалося понад 250 боїв. Для порівняння, у червні було зафіксовано 7 316 бойових зіткнень. За липень ворог здійснив майже 97 000 обстрілів, зокрема понад 1 300 – з РСЗВ”, – йдеться у повідомленні.
Також у липні ворог застосував найбільшу кількість КАБів за весь час – понад 8 300 авіаційних бомб, оснащених універсальними модулями планування і корекції. Для порівняння, у червні ворожа авіація скинула 8 266 КАБів.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 серпня, були зафіксовані 226 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 23 окрема механізована бригада
Війна
Драпатий доручив перевірити 225-й окремий штурмовий полк після журналістського розслідування
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий доручив Військовій службі правопорядку провести перевірку у 225-му окремому штурмовому полку після журналістського розслідування Анни Калюжної.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Детектор медіа з посиланням на журналістку Анну Калюжну, яка оприлюднила відповідну інформацію у Фейсбуці. За даними видання, служба перевірятиме імовірність віддавання злочинних наказів та випадки насильства у полку. У Головному управлінні комунікацій ЗСУ Калюжній сказали, що наразі «здійснюється детальний аналіз усіх фактів і документів».
«Недоторканих бути не повинно. У разі підтвердження фактів незаконних дій винні відповідатимуть згідно з чинним законодавством», – повідомили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ.
За словами Калюжної, поки що це єдина офіційна реакція держави на її розслідування. Журналістка додала, що їй невідомо, щоб профільні правоохоронні органи відкривали кримінальне провадження за фактом свідчень у матеріалі.
Своєю чергою, Детектор медіа звернеться з офіційним запитом до Державного бюро розслідувань (ДБР), щоб з’ясувати, чи розслідують у відомстві задокументовані випадки.
Як повідомлялося, 30 липня Texty.org.ua опублікували розслідування Анни Калюжної про грубі порушення прав військових у 225-му полку, зокрема про незаконне утримання у так званих «ямах», побиття, прив’язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.
Командир 225-го ОШП Олег Ширяєв заперечив наявність «ям» на базі полку та існування «загороджувальних загонів». Водночас він сказав, що йому відомо про випадок побиття, після якого причетних до порушення відсторонили.
Війна
Загрози наступу з Білорусі немає, Китай є одним зі стримуючих факторів
Прямої загрози наступу з території Білорусі наразі немає, оскільки вступ білоруської армії у війну проти України був би для Мінська величезним ризиком, який там добре усвідомлюють.
Таку оцінку в ефірі Українського радіо висловив військовий оглядач Денис Попович.
За словами експерта, одним із стримуючих факторів є позиція Китаю, який має суттєвий вплив на білоруське керівництво.
«Китаю дуже невигідно, щоб Білорусь вступала в якісь конкретні активні бойові дії, оскільки тоді закривається шлях для китайських товарів в Європу. А китайцям дуже важливо зберегти торгові відносини з Європою», – наголосив Попович.
Коментуючи інформацію про формування в Білорусі нових десантно-штурмових бригад, зокрема поблизу Гомеля, за 40 км від українського кордону, оглядач зазначив, що це не створює реальної загрози наступу.
«За допомогою однієї бригади вони нічого на українському напрямку не зроблять. Якщо це бригада, то це може бути 2-3 тисячі особового складу. Але я б не сказав, що сам факт формування цієї бригади створює для нас ризики наступу білоруської армії на територію України. Я взагалі вважаю, що для білоруської армії, як такої, ув’язуватися у війну з Україною – це величезний ризик. І в Мінську це чудово розуміють», – пояснив він.
На думку Поповича, дії Мінська можуть бути спробою продемонструвати Кремлю удавану активність для відволікання українських сил.
«Це може бути певна реакція і демонстрація росіянам того, що от ми зміцнюємо свої сили, намагаємося вам допомогти, створюємо додаткову напругу на кордонах з Україною, а тому від нас відчепіться. Або це паліативний захід для того, щоб продемонструвати, що щось вони в цьому напрямку роблять, створюють напругу на кордонах, а відтак змушують нас реагувати і підтягувати туди додаткові війська, які б ми могли використати на інших напрямках», – припустив аналітик.
Загалом Попович вважає, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни.
«У них немає сучасного бойового досвіду, який полягає в широкому використанні дронів. У них немає практики використання дронів, немає великого розуміння, як ці дрони застосовуються і немає широких можливостей для захисту від цих загроз для них. Тобто в них армія фактично радянського зразка і має радянські корені. На сьогоднішній день військова думка і військові можливості пішли вперед. Білоруси до цього не готові», – підсумував військовий оглядач.
Як повідомляв Укрінформ, Білорусь завершує будівництво доріг і бази для боєприпасів поблизу кордону з Україною.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика5 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
