Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

У боях за Україну загинули майже 100 білоруських добровольців

Published

on


Близько 100 білоруських добровольців загинули, захищаючи Україну від російської агресії, а ще 414 громадян Білорусі перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка через підтримку України.

Про це під час пресконференції повідомила керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна, передає Укрінформ.

«За Україну вже загинули близько 100 добровольців», – поінформувала вона. Представниця білоруської опозиції також нагадала, що єдиним білорусом, який наразі удостоєний звання Героя України, є Михайло Жизневський, якого було вбито під час Революції Гідності, додавши, що білоруси воюють за Україну ще з 2014 року.

Шатіліна також повідомила, що близько 414 громадян Білорусі нині засуджені й перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка за підтримку України.

Водночас заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет наголосила, що повернення до Білорусі становить серйозну небезпеку для багатьох громадян країни.

Читайте також: У боях за Україну загинув 22-річний доброволець із Нової Зеландії

«Білорусь на цей момент є дуже небезпечною країною. Відомо про понад 119 випадків арештів людей саме за те, що вони повернулися. Їх затримують на кордоні, коли вони повертаються до Білорусі. І них 63 вже визнані політв’язнями», – повідомила вона.

За словами Махомет, це одна з причин, чому багато білорусів не можуть повернутися на батьківщину для оформлення нових документів.

Вона також навела статистику щодо надання міжнародного захисту громадянам Білорусі в Україні.

«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, ще 17 особам – відмовили», – зазначила Махомет.

Читайте також: У ГУР показали бойову роботу білоруських добровольців на Запорізькому напрямку

За її словами, хоча українське законодавство передбачає механізм отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці скористатися ним білорусам складно через необхідність документально довести ризик переслідування, а також через випадки відмов у прийнятті відповідних заяв.

Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.

Фото Укрінформу можна купити .



Джерело

Continue Reading

Війна

ДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині

Published

on


Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом катастрофи винищувача F-16 на Полтавщині та встановлює причини інциденту.

Про це повідомляє ДБР, передає Укрінформ.

“Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом катастрофи винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України, що сталася під час виконання бойового завдання на Полтавщині”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відомості за цим фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 416 ККУ — порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.

За попередньою інформацією, 29 липня близько 18:45 у Кременчуцькому районі Полтавської області під час виконання бойового завдання зазнав катастрофи літак F-16 ПС ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, його життю нічого не загрожує.

“Відразу після події на місце аварії негайно виїхала слідчо-оперативна група Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Невідкладні слідчі (розшукові) заходи тривали усю ніч та продовжуються вранці. Встановлюються усі обставини авіаційної катастрофи”, – зазначають правоохоронці.

Читайте також: Український F-16 вперше збив російський винищувачгенерал США

Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Як повідомлялося, 29 липня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих повітряних цілей на борту винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України сталась нештатна ситуація, пілот катапультувався.

Фото: ДБР



Джерело

Continue Reading

Війна

В Україні середня зарплата у червні зросла на 5,9%

Published

on



Середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.

Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.

Згідно з оприлюдненими даними, у червні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 783 грн проти 30 961 грн у травні (+5,9%).

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (48 393 грн), а також у Луганській (38 143 грн) та Київській (33 849 грн) областях. Найнижчий рівень оплати праці – у Чернівецькій (24 472 грн) та Кіровоградській (23 882 грн) областях.

За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 77 931 грн. Найнижчою оплата праці залишається у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — 22 274 грн.

Станом на 1 липня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складає 3,8 млрд грн.

Читайте також: Інфляція в Україні у червні уповільнилася до 7,2% – Держстат

Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у травні 2026 року становила 30 961 гривня, що на 1,5% більше показника квітня.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.