Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

У десантників поза конкуренцією Browning M2 та Marder

Published

on


Підполковник Олег Митрополітанський розповідає про підрозділ «із особливим вайбом» та улюблену зброю й техніку військовослужбовців ДШВ

27-річний Олег Митрополітанський має позивний «Шкіпер» і жартома називає себе «капітаном вінницького моря». Насправді ж обрав таке псевдо на честь героя мультфільму – пінгвіна Шкіпера, наділеного лідерськими та командирськими рисами.

Олег – командир навчального батальйону фахової підготовки 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ, до якого перейшов на службу після поранення.

Про себе каже, що неговіркий. Однак про свій підрозділ комбат розповідає охоче.

РАНО ЧИ ПІЗНО З’ЯВИТЬСЯ ЗБРОЯ, ЩО ЗНИЩУВАТИМЕ РАДІОЕЛЕКТРОННУ СКЛАДОВУ”

– Наш батальйон має свій вайб. Приходять уже навчені люди після БЗВП, а дехто – безпосередньо з військових частин із бойовим досвідом. Мені подобається його багатофункціональність, – каже Митрополітанський.

Олег Митрополітанський

У підрозділі зокрема готують кулеметників, гранатометників, водіїв, навідників бойових машин. Нещодавно розпочали підготовку й операторів засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії.

Тривалість фахової підготовки відрізняється в залежності від спеціальності: від 14 до 21 навчального дня.

– Попри засилля на фронті FPV-дронів та БПЛА різного типу, які змінили характер війни, не варто нівелювати важливість кулеметників та гранатометників, – зауважує командир. – Ці посади залишаються важливою складовою, яка формує боєготовність підрозділу. Я вірю, що рано чи пізно з’явиться зброя, що зможе знищувати всю радіоелектронну складову. І через неможливість застосування дронів повернемося до тактики інтенсивних стрілецьких боїв.

Він додає, що у їхньому підрозділі також займаються підготовкою операторів автоматичних станкових гранатометів, протитанкових ракетних комплексів та станкових протитанкових гранатометів.

– Це теж серйозний напрямок озброєння. Особливо за поганої погоди, коли БПЛА мають обмежену видимість, починається рух ворожої піхоти і техніки. Саме ці спеціальності дають змогу протистояти спробам штурмових дій ворога. Автоматичний гранатомет може вражати піхоту уламковими боєприпасами на відстані до 2 км. А протитанковий ракетний комплекс – техніку на 8-10 км. Це потужна зброя, яку не варто недооцінювати, і рано чи пізно вона ще скаже своє слово на полі бою, – вважає “Шкіпер”.

Його батальйон готує військовослужбовців і в межах програми «Контракт 18-24». Командир ділиться, що інструкторсько-викладацькому складу легко працювати з молодими бійцями, адже ті вмотивовані та мають гарну фізичну форму. Вони здебільшого освоюють спеціальності кулеметників і гранатометників.

ПРО ВЕЛИКОКАЛІБЕРНІ КУЛЕМЕТИ Й БОЙОВІ МАШИНИ

У батальйоні фахової підготовки є багато зразків озброєння як українського, так і закордонного виробництва. До прикладу, кулеметники за запитом бригад поглиблено вивчають конкретний вид цієї зброї.

Олег Митрополітанський зауважує, що військовослужбовці ДШВ мають улюблені типи озброєння.

– Якщо говорити про навідника великокаліберних кулеметів, то поза конкуренцію – американський Browning M2. Це потужна зброя, що дозволяє боротися з легкоброньованою технікою противника і працювати по його укриттях. За відповідного програмного забезпечення ним можна стріляти навіть із закритих вогневих позицій. Коли йдеться про кулемети калібру 7,62, то ПКМ (кулемет Калашникова модернізований, – ред.) залишається максимально актуальним та є безвідмовною зброєю, – пояснює він.

Говорячи про бойові машини, співрозмовник зауважує, що свою результативність на полі бою неабияк проявив американський бронетранспортер Stryker. Він забезпечений надійним бронюванням, може пересуватися різними типами місцевості, здатен витримувати підриви на протитанкових мінах та озброєний кулеметом Browning M2.

Улюблена броньована машина піхоти серед десантників – німецький Marder, в якого на озброєнні – потужна 20-мм автоматична гармата.

– Stryker та Marder на дві-три голови вище за бронетранспортер і БМП-2 радянського зразка – у маневреності, прохідності, забезпеченні живучості екіпажу і десанту, вогневій міці та надійності озброєння. Підрозділи, які працюють на них, дають максимально позитивні оцінки. Тому ми продовжуємо готувати військовослужбовців для цих зразків техніки, – говорить командир.

Інструктори батальйону також постійно виїжджають у райони виконання завдань, навчаючи там військових, адже через інтенсивність бойових дій немає можливості відправити їх у навчальний центр. Водночас це сприяє обміну досвідом.

У ЗСУ ПРИВЕЛО ЗАХОПЛЕННЯ “ДЕСАНТНОЮ РОМАНТИКОЮ”

Олег розповідає, що народився на Вінниччині. Каже, що його з дитинства захоплювала “десантна романтика” – тільники, блакитні берети (із 2017 року – марунові), стрибки з парашутом. Він був курсантом факультету високомобільних десантних військ військової академії м. Одеса, на вибір спеціальності вплинула АТО/ОСС.

– Я захоплювався військовими, які воювали – вони стали для мене моральним орієнтиром. Вирішив, як тільки буде можливість, теж зроблю внесок у захист нашої країни, – каже “Шкіпер”.

Після академії він за розподілом потрапив у 79 окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду на посаду командира десантно-штурмового взводу, у 2020 році відбув на виконання завдань у Мар’їнку на Донеччині.

– Якраз був режим припинення вогню, але керівництво бригади націлювало нас, що маємо постійно готуватися, – згадує десантник. – Тож ми не втрачали часу, удосконалювали свої позиції і кожен із нас розумів, що рано чи пізно буде якщо не повномасштабна війна, то якесь загострення. Після відновлення у квітні 2021 року вибули на Херсонщину в район Олешківських пісків. Тоді було зрозуміло, що противник уже до чогось готувався, бо стягував техніку, проводив масштабні навчання.

ПІСЛЯ ПОРАНЕННЯ ПРОДОВЖИВ СЛУЖБУ В НАВЧАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ

Повномасштабну війну «Шкіпер» зустрів на Луганщині. Розповідає, що активне загострення там розпочалося 17 лютого 2022 року, коли противник почав підтягувати свою техніку до лінії бойового зіткнення, збільшив інтенсивність артобстрілів позицій ЗСУ та нагнітав істерію через ЗМІ. Ворог уже тоді провокував українських військових, на що вони не реагували, перебуваючи в повній бойовій готовності.

24 лютого підрозділ Олега потрапив під сильний артобстріл, але минулося без втрат. Після того він вирушив на відбиття штурму в місто Щастя, де бійці його батальйону підбили кілька одиниць ворожої техніки та взяли в полон їхні екіпажі. Росіяни після того бою відступили.

У перші дні повномасштабної війни Митрополітанський отримав кульове поранення правої руки.

– Мене евакуювали з позиції, відвезли в цивільну лікарню. Із того часу я почав довгий шлях лікування та реабілітації, адже був пошкоджений нерв. Відчував прикрість, що так рано вибув зі строю. До того ж, була незручність на фізичному рівні, бо довелося перевчатися писати і стріляти лівою рукою. Поранена рука відновилася не повністю. Знову навчився нею працювати, хоча іноді руки не відчуваю, – розповідає військовий.

Каже, що після реабілітації хотів і далі продовжувати службу. Наприкінці 2022 року його перевели на посаду командира навчальної роти батальйону БЗВП у 199 навчальний центр ДШВ.

Згодом вирушив на виконання завдань у зону бойових дій. Згадує, що тоді, на жаль, не минулося без втрат серед військовослужбовців навчального центру. Після повернення його призначили на посаду начальника штабу навчального батальйону фахової підготовки, а з минулого року він став його командиром.

«ЧОЛОВІКАМ ВАРТО ЗРОБИТИ ВИБІР, ПОКИ ЙОГО НЕ ЗРОБИЛИ ЗА НИХ»

– Я хотів би звернутися до всіх чоловіків: робіть вибір, поки його не зробили за вас, – говорить «Шкіпер». – Зараз прекрасний час, коли можна пройти гідну підготовку та опанувати військово-облікову спеціальність. У 2022 році такої можливості не було. На жаль, поки немає тенденції завершення бойових дій. Ми не знаємо, скільки часу триватиме ця війна. Можливо, це взагалі буде варіант на кшталт Ізраїлю або формат періодичних загострень, як між Північною та Південною Кореями. Нам потрібно бути готовими.

Він захоплюється історією та акцентує, що втративши свою державність після Визвольних змагань 1917-1921 років, українці отримали 70 років полону, репресії, Голодомор і концтабори.

– Зараз ми перебуваємо на витку національної боротьби, коли потрібно брати себе в руки і боротися за свою країну. Незалежність і так легко нам дісталася в 1991 році, тож тепер ми платимо за неї ціну. Не треба чекати і виправдовувати себе, що я візьму зброю, коли на наступній вулиці буде противник. Ні, не візьмеш. Я бачив, коли противник був на вулицях міст і сіл, то цивільні зазвичай або виїжджали, або гинули від постійних артилерійських обстрілів, – наголошує командир.

Ірина Чириця, Житомир

Фото 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби ворог здійснив майже 70 атак, найбільше

Published

on



Російська армія від початку доби 69 разів атакувала позиції Сил оборони України. Основні зусилля загарбники зосереджують на Слов’янському та Покровському напрямках.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 12 липня, передає Укрінформ.

Росіяни обстрілювали з артилерії Кореньок, Середина-Буду, Хлібороб, Товстодубове, Нескучне, Уланове, Волфине, Рижівку, Гірки, Сопич Сумської області та Ляди Чернігівської області. Авіаударів зазнали Волфине, Вільна Слобода, Уланове.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках загарбники тричі штурмували позиції українських оборонців та здійснили 36 обстрілів, зокрема чотири з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники п’ять разів намагалися прорвати оборону в районі Вовчанська та у бік Лиману, Графського, Малої Вовчої. Три боєзіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку росіяни здійснили одну наступальну дію в напрямку Куп’янська.

На Лиманському напрямку українські воїни відбивали вісім спроб загарбників просунутися у бік Нового Миру, Лимана, Діброви, Ставків. Дві атаки тривають.

На Слов’янському напрямку Сили оборони відбивали 15 атак у бік Рай-Олександрівки та у районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки. П’ять боєзіткнень тривають.

На Краматорському напрямку російські загарбники здійснили одну атаку в районі Никифорівки.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 13 атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та у бік Довгої Балки, Вільного й Кучерового Яру, одна атака триває.

На Покровському напрямку загарбники 15 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах Василівки, Котлиного, Удачного, Молодецького та в бік Нового Шахового. Одне боєзіткнення триває.

На Олександрівському напрямку ворог один раз намагався просунутися в бік Вороного.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили сім ворожих атак у бік Воздвижівки, Оленокостянтинівки, Староукраїнки та Чарівного.

Читайте також: Сили оборони уразили російський НПЗ, 10 танкерів і чотири пороми в акваторії Азовського моря

На Оріхівському та Придніпровському напрямках наступальних дій загарбників не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбувається. Спроб ворога просунутися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем за тиждень уразили 90 суден тіньового флоту РФ.



Джерело

Continue Reading

Війна

нацгвардійці показали, як знищили таємну паливну базу росіян у Новоамвросіївці

Published

on



Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” за допомогою безпілотників уразили інфраструктуру таємної бази росіян у Новоамвросіївці Донецької області, з якої пальним забезпечували широку ділянку фронту.

Як передає Укрінформ, деталі проведеної операції “Пекло” оприлюднені у Телеграм-каналі 1-го корпусу НГУ “Азов”.

Як зауважили військові, “нафтопродукти – це кров війни. Для забезпечення окупаційного угруповання росіяни впродовж тривалого часу розбудовували мережу логістичних хабів, які вважали убезпеченими від українських атак”.

У повідомленні йдеться, що “оператори БПЛА 1-го корпусу НГУ “Азов” змінили плани противника. Провівши ретельну розвідку, вони точними ударами безпілотників Hornet уразили таємну базу в Новоамвросіївці. Було пошкоджено цистерни та інфраструктуру бази, заблоковано залізничну колію”.

Читайте також: У Силах оборони показали нові удари по російській техніці у межах «Логістичного локдауну»

У 1-му корпусі НГУ “Азов” підкреслили, що “ураження сховища наразі ускладнило життя окупантів. Та найважливіше: вони змушені покинути базу, виводити логістику з окупованих територій до РФ”.

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України завдали ураження по загальновійськовому полігону росіян “Кальміуське” у районі Докучаєвська Донецької області.

Фото ілюстративне: ДСНС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.