Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Україна почала і задає напрямок змін у веденні бойових дій, військовій підготовці та розвитку оборонних технологій. Війну в Україні стала найважливішим для НАТО процесом військового “навчання” за останні 30 років.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав відомий у Туреччині експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Україна почала і задає напрямок цих змін (ведення бойових дій, військової підготовки та розвитку оборонних технологій – ред.). Я розглядаю війну в Україні як найважливіший для НАТО процес військового “навчання” за останні 30 років”, – сказав Альпер Озбілен.
За його словами, вперше в умовах війни високої інтенсивності одночасно й у таких масштабах застосовуються традиційні види озброєнь, штучний інтелект, безпілотні системи, комерційні космічні технології, засоби радіоелектронної боротьби та розвідка з відкритих джерел (OSINT).
“Уже сьогодні багато країн НАТО переглядають програми підготовки військовослужбовців, підходи до планування запасів боєприпасів, розвиток спроможностей у сфері радіоелектронної боротьби, архітектуру протиповітряної оборони та доктрини застосування безпілотних систем, спираючись на практичний досвід, отриманий Україною на полі бою”, – зазначив Озбілен.
Серед найціннішого він називає швидкість навчання, оскільки більше жодна військова доктрина більше не зможе десятиліттями залишатися незмінною, а адаптація перестала бути разовим процесом і перетворилася на безперервне поле конкурентної боротьби.
Як повідомляв Укрінформ, експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен сказав, що війна в Україні довела перевагу швидкості адаптація армії за її чисельність.
Війна Росії проти України показала, що вирішальне значення на сучасному полі бою мають не чисельність військ чи кількість озброєння, а здатність армії швидко адаптуватися до нових викликів і впроваджувати здобутий досвід.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.
За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.
Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.
“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.
Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.
“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Командувач ВМС ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа привітав військових та цивільних моряків з нагоди Дня Військово-морських сил Збройних сил України та вручив їм державні нагороди і відомчі відзнаки.
Як передає Укрінформ, про це Неїжпапа повідомив у Фейсбуці.
Участь у заході взяли також начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер та начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від перших днів масштабної збройної агресії ми даємо жорстку відсіч окупанту. Ми зробили те, чого ще не робив ніхто – відправили на дно ворожий флагманський крейсер. Сьогодні міць та професіоналізм українських ВМС визнані у всьому світі», – наголосив командувач.
За його словами, «це результат не лише нашої військової роботи, а й великої спільної праці. Тому свої нагороди також отримали й ті, хто пліч-о-пліч з нами боронить українське море та забезпечує безперебійну роботу портів. Серед нагороджених – фахівці Морської пошуково-рятувальної служби та Адміністрації морських портів України, а також побратими з Морської охорони Державної прикордонної служби та Служби безпеки України».
«Наша міць – у єдності. Разом переможемо! Слава Військово-морським силам! Слава Україні», – наголосив Неїжпапа.
Як повідомлялося, День Військово-морських сил Збройних сил України – це професійне свято, яке відзначається щорічно у першу неділю липня. Згідно з указом Президента України, свято встановлене для вшанування вагомого внеску українських військових моряків.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть