Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Начальник ГУР зустрівся з командирами підрозділів активних дій на Запорізькому напрямку
У межах робочої поїздки на Запорізький напрямок начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко відвідав підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, і провів наради з командирами.
Про це повідомила пресслужба воєнної розвідки, передає Укрінформ.
Зазначається, що командири доповіли про результати виконання завдань, зміни в обстановці та актуальні питання, що потребують рішень на рівні командування.
За підсумками Іващенко уточнив завдання підрозділам з урахуванням поточної обстановки та набутого бойового досвіду.
«Ми не можемо змагатися із противником лише кількістю ресурсів. Наша перевага – у здатності швидше побачити зміни, проаналізувати їх і прийняти рішення. Тому практичний досвід підрозділів має безпосередньо впливати на те, як ми плануємо подальші дії, готуємо людей і розвиваємо наші спроможності”, – наголосив він.
Раніше в інтерв’ю Укрінформу Іващенко заявив, що Головне управління розвідки МОУ на третину збільшило кількість особового складу, який залучають до виконання бойових завдань.
Фото: ГУР
Війна
Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим
Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.
За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.
Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.
Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.
“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.
За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.
Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.
Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.
Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.
Що раніше говорив Федоров
Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.
У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.
Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.
Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова
Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.
В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.
Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.
Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.
На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.
Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.
Війна
«Азов» зірвав спробу РФ вийти на логістичні шляхи біля Дружківки
Сили оборони у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» провели зачистку російських військ, які накопичувалися протягом літа, та зірвали спробу противника вийти на логістичні шляхи для оперативного оточення Дружківки й удару в напрямку Добропілля.
Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі та оприлюднив відповідне відео.
«У смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» проведено зачистку сил противника, які накопичувалися впродовж літа… Було зірвано спробу противника вийти на логістичні шляхи з метою оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що операцію провели загін розвідки спеціального призначення (ЗРСП) Ultima Ratio 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) «Туман» 1-го корпусу НГУ «Азов» та батальйону «Шквал» 425-го ОШП «Скеля». Підрозділи діяли за підтримки ОЗСП Lasar’s Group НГУ.
У корпусі додали, що деталі координації дій підрозділів та результати операції показані у відео.
Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 22 вересня, на фронті зафіксовано 247 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 1-й корпус НГУ «Азов»
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
