Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
У прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна
У прикордонному селі Сотницький Козачок на Харківщині під час спроби розширення окупантами лінії фронту вони зазнали втрат – понад 50 військових убитими за кілька днів.
Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, передає кореспондент Укрінформу.
“Ворог заявляв, що буде розширювати лінію фронту, і це він спробував зробити на Сотницькому Козачку. Я скажу, перше: лінія фронту там стабільна, ворог знищується на тому напрямку. За декілька днів, що тривають активні бойові дії, там знищено понад 50 військовослужбовців Російської Федерації, близько 100 поранені”, – сказав Синєгубов.
Він припустив, що й на інших напрямках можливі спроби нових проривів, аби розширити фронт.
“Ворог буде намагатися пробувати й по інших, можливо, напрямках, територіях, випробовувати позиції наших військових, щоб обрати для себе наступний пріоритетний напрямок і спробувати розширити зону наступальних дій”, – зазначив начальник ОВА.
За його словами, наразі є загострення на Ізюмському напрямку – по населеному пункту Борова.
Як повідомлялося, російські війська зазнали втрат під час спроби штурму в районі Сотницького Козачка і відступили. В угрупованні Об’єднаних сил заявили, що противник здійснив спробу прориву з метою нарощення наступального потенціалу.
Влітку 2024 року окупаційна армія вже робила спроби розширити плацдарм бойових дій, намагаючись закріпитися у Сотницькому Козачку прикордонної Золочівської громади на Харківщині.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна
яке озброєння найближчим часом можуть отримати ЗСУ
Українські війська найближчим часом отримають кілька цікавих та важливих зразків бойової техніки. Зокрема, сучасні дрони та артилерію.
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії (РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.
“Війна змусила Україну у прискореному темпі розвивати і своє власне оборонне виробництво. Серед перспективного озброєння, яке має з’явитись у РВІА – це 155-мм причіпна гармата “Марта” з довжиною ствола 39 калібрів та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування”, – зазначив Журавльов.
За його словами, на сьогодні також в Україні досить активно йде розвиток ракетного озброєння. Так, тривають удосконалення ОТРК “Сапсан”, РСЗВ “Вільха”, комплексу “Нептун” із так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань.
Він додав, що на етапі розробки ще один цікавий проєкт – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.
Серед інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, який лазером наводитиме високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА із системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в туман, у хмарність, дощ. Ще проводяться тестування високоточного боєприпасу “Барвінок-К”.
Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії “Кропива-Д”.
За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки про ворожу ціль, оброблялись і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню.
“Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробились і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню”, – зазначив Журавльов.
Він підкреслив, що у такому разі час бойового управління “виявив – уразив” скорочується практично до двох хвилин.
Як повідомлялося, днями Україна і Португалія підписали заяву про спільне виробництво морських дронів.
Фото ілюстративне: Офіс президента
Війна
Загинув Олександр Шемет — розбився під час перехоплення «Шахедів» на Мі-24
Український бойовий гелікоптер розбився під час перехоплення “Шахедів”, усі члени екіпажу загинули. Серед них був уродженець Черкащини, командир екіпажу Олександр Шемет.
Олександр Шемет був командиром екіпажу. Саме він здійснив останній авіапрорив на “Азовсталь” за що отримав звання Героя України, про це “Суспільному” розповів брат загиблого Юрій Шемет.
“Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення “Шахедів”. Борт піднявся, тримав зв’язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули. Це вже факт”, — сказав Юрій Шемет.
Про загибель екіпажу повідомила пресслужба 12-ї окремої бригади армійської авіації ім. генерал-хорунжого Віктора Павленка 18 грудня. Як розповів Юрій Шемет, авіакатастрофа сталась на Черкащині. Офіційного висновку щодо загибелі військових поки що немає.
За словами Юрія Шемета, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із російським дроном “Шахед”.
“Тут ще такі обставини, що цей “Шахед” не був видимий на пункті управління. Мабуть, він летів дуже низько. Ті люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт так сильно пошкоджено, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме “Шахед” влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”, — розповів Юрій Шемет.
Нині триває ідентифікація тіл загиблих. Та розшифровка “чорного ящика”. Брат Героя України розповів, що спілкувався із племінником, сином Олександра, який також є військовим, той запевнив, що причиною аварії не могла стати несправність вертольота чи “якась помилка пілота”.
Герой України Олександр Шемет – що відомо
Військовослужбовець Олександр Шемет більшу частину життя проживав у Львівській області, куди був направлений на службу після закінчення військового вишу. Із 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. На початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ. Має відзнаки “Козацький хрест” I та II ступенів, був нагороджений орденами Данила Галицького та Богдана Хмельницького III ступеня. Звання Героя України з врученням ордена “Золота зірка” Олександр Шемет отримав після останнього авіапрориву на “Азовсталь” у Маріуполі. Бойове завдання виконував 5 квітня 2022 року.
“Він виконав політ в окупований Маріуполь, доставляв туди боєприпаси, медикаменти, а назад забирав поранених. Коли вони летіли назад, то потрапили під сильний обстріл, але він зумів зберегти машину, екіпаж і успішно повернутися назад”, — розповів брат загиблого Героя України.
13 грудня Олександрові виповнилося 55 років. Тоді брати спілкувалися востаннє. Крім брата, в Олександра залишилися мати, дружина, а також донька та син.
“Син пішов батьківськими стопами. Також військовий”, — додав Юрій Шемет.
Нагадаємо, Фокус писав про аварію гвинтокрила в який загинув Олександр Шемет та ще троє членів екіпажу.
13 березня 2024 року Фокус писав про загибель двох пілотів 12 окремої бригади армійської авіації. Командування повідомило про втрату: бійці загинув близько 22 год 12 березня. Того ж дня Міноборони РФ заявило про удар по місцю дислокації вертольотів ЗСУ: атакували боєприпасом з касетною бойовою частиною.
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Одеса1 тиждень agoЗабруднення Сухого лиману після ударів — що відомо
-
Економіка1 тиждень agoВимкнення на Одещині — це не блекаут: експерт пояснив, яка ситуація в області з електроенергією
