Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Росія на практиці виявилася найбільш неготовою до асиметричних дій українських морських безпілотників, що дозволило Україні суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі та фактично заблокувати його в пунктах базування.
Про це в ефірі Українського радіо заявив капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках Андрій Риженко, передає Укрінформ.
За його словами, сучасна війна на морі дедалі більше відходить від принципу кількісної переваги та спирається на маневреність і використання слабких місць противника.
«Маневрена війна на морі в тому числі побудована на асиметрії. Асиметрія означає, що ти виявляєш якісь слабкі потужності ворога і їх експлуатуєш або знищуєш», – пояснив експерт.
За словами Риженка, російський Чорноморський флот створювався за підходами часів Холодної війни, із розрахунком на масштабне застосування великої кількості кораблів, але поява морських дронів виявила критичну вразливість такої моделі.
«Ставка робилась на таку величезну силу, яка висаджується, задавлює фактично цією силою опонента і виконує свої завдання. Але завдяки такому асиметричному підходу була виявлена критична вразливість всіх цих величезних російських кораблів від морських дронів», – зазначив він.
За словами експерта, попри значну перевагу Росії на початку повномасштабної війни, Україні вдалося змінити ситуацію завдяки сучасним технологіям.
«І завдяки такому інноваційному підходу, програючи у співвідношенні сил сторін 12 до 1 на початок війни і 4 до 1 на теперішній час, Україна фактично заблокувала сили противника в портах і пунктах базування», – сказав він.
Експерт додав, що нині російські бази, зокрема у Севастополі та Новоросійську, значно посилили оборону та змушені концентрувати додаткові ресурси для протидії морським дронам.
«Якщо раніше росіяни постійно мали у морі 50 кораблів і суден, то зараз кількість кораблів переважно становить “нуль”. І це якраз завдяки цьому. Тому дрони дійсно написали нову сторінку», – зауважив він.
Також Риженко назвав перспективним подальше застосування безпілотних систем у Чорному морі для контролю морських ділянок, захисту портів і морської інфраструктури, охорони судноплавства та недопущення виходу противника на рубежі застосування зброї.
Окремо експерт зазначив, що український досвід використання морських дронів уже активно вивчають західні партнери та адаптують його і в оперативні концепції, і в технологічні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє 1,2 млрд норвезьких крон (109 млн євро) на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.
Фото: ОП
На лінії кордону Чернігівської області з Росією спроб армії РФ зайти на українську територію наразі не спостерігається, натомість переважають обстріли з того боку кордону.
Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Станом на зараз у Чернігівській області на лінії кордону з Росією активності руху, спроб заходу піхотних або диверсійно-розвідувальних груп ми не фіксуємо. Але для цього регіону ризик зміни тактики ворога залишається. Станом на зараз переважають обстріли з артилерії, авіації періодично й обстріли за допомогою БПЛА», – сказав Демченко.
Водночас, за його словами, є спроби заходу ворожих ДРГ на Чернігівщині та Сумщині з метою мінування української території, і до цього прикуто увагу Сил оборони.
«Для Чернігівської та Сумської областей зберігається, зокрема, загроза застосування ворогом своїх ДРГ. Попри те, що активність таких дій противника за останній час суттєво зменшилася, але спроби періодично є, зокрема, з метою мінування місцевості з надією, що на таких засобах підірвуться українські воїни. Тому кожна складова Сил оборони має антидиверсійні резерви й пильно стежить за кордоном, прикордонням за допомогою безпілотників, аби вчасно викрити такі спроби ворога – особливо, якщо вони будуть нарощуватися», – запевнив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, РФ продовжує використовувати повітряний простір Білорусі для атак ударними дронами по території України.
Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Про це повідомили в оборонному відомстві, передає Укрінформ.
Як зазначається, торік за цей самий період міністерство кодифікувало й допустило до експлуатації 659 зразків ОВТ.
Серед кодифікованих цьогоріч – понад 300 нових безпілотних авіакомплексів, 188 боєприпасів, 128 засобів зв’язку, понад 60 засобів радіоелектронної боротьби/радіоелектронної розвідки, 50 нових наземних роботизованих комплексів, майже 50 одиниць бронетехніки та спеціальних бронеавтомобілів.
«Усі ці зразки підтвердили свої характеристики у жорстких умовах випробувань. Більшість з кодифікованих зразків уже використовуються Силами оборони України», – зауважують у відомстві.
Згідно з даними міністерства, із тисячі кодифікованих зразків 892 є продукцією українського оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про зростання спроможностей вітчизняного ОПК, адже торік частка українських зразків серед кодифікованих становила 69,6%, позаторік – 74,6%.
«Українські виробники створюють саме високотехнологічні зразки ОВТ, що відповідають вимогам сучасної війни», – наголошують у Міноборони.
Крім летального озброєння, цьогоріч кодифіковані 68 автомобілів різного типу та призначення, 34 зразки техніки тилу, 16 інженерних засобів, дев’ять засобів технічного обслуговування ОВТ.
До арсеналу Сил оборони ввійшли також нові надводні засоби, стрілецьке озброєння, зразки оптики, засоби радіаційного, хімічного й біологічного захисту, макети, програмне забезпечення тощо.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Кабмін виділив із резервного фонду 10,8 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події7 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії