Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Журналісти встановили імена понад 186 тисяч загиблих в Україні російських військових
Журналісти встановили імена 186 102 російських військових, які загинули від початку повномасштабної війни з Україною.
Про це йдеться у спільному матеріалі російської служби Бі-бі-сі, «Медіазони» та команди волонтерів, підготовленому на основі відкритих даних, передає Укрінформ.
За останній місяць кількість підтверджених імен зросла майже на 20 тисяч, що стало рекордним приростом, однак, як підкреслюють автори дослідження, зростання кількості загиблих не пов’язане з поточною ситуацією на фронті.
Зазначається, що серед загиблих і далі зростає частка добровольців: зараз на них припадають 33% підтверджених втрат. Більше половини всіх встановлених добровольців загинули за останні півтора року.
В основі методології підрахунку лежить аналіз відкритих повідомлень: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти. Реальна кількість втрат може бути набагато більшою.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Генштабу ЗСУ, загальні бойові втрати російських військ із 24 лютого 2022 року по 21 лютого 2026 року на війні проти України становлять близько 1 258 890 осіб.
Фото Укрінформу можна купити тут
Війна
Головувати в процесі майбутнього моніторингу припинення вогню будуть США
Президент Володимир Зеленський заявив, що у питанні майбутнього моніторингу припинення вогню під час перемовин у Женеві досягнуто прогресу – відповідальними за нього будуть передусім США.
Про це глава держави повідомив журналістам, передає кореспондент Укрінформу.
«На військовому напрямку, саме на військовій підгрупі, вважаю, що є конструктив. Всі три сторони визнали: якщо буде закінчення війни, якщо буде припинення вогню, то моніторингом припинення вогню будуть займатися передусім американці. Вони будуть головуючими в цьому напрямку», – розповів Зеленський.
За його словами, це дуже важливий результат, який привезла команда з переговорів у Женеві.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський за підсумками переговорів у Женеві заявив, що у військових питаннях, а саме моніторингу припинення вогню, є прогрес, а в політичних – територій, ЗАЕС, інших чутливих питань – позиції сторін залишаються різними.
Фото архівне
Війна
Морпіх РФ отримав довічне за розстріл українських полонених у Курській області
Шевченківський районний суд Києва призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі для російського військового за розстріл українських військовополонених.
Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.
“Шевченківський районний суд Києва визнав військовослужбовця РФ винним у воєнному злочині та призначив йому довічне позбавлення волі. Публічне обвинувачення підтримували прокурори Офісу генерального прокурора і саме на такому покаранні наполягали”, – йдеться у повідомленні.
Засудженим є військовий першої роти морської піхоти першого батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту ЗС РФ.
За даними слідства, у січні 2025 року під час боїв у Курській області РФ він разом із іншими військовими облаштував засідку. Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це, обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули.
Суд встановив: жодної військової необхідності застосовувати силу не було, а засуджений усвідомлював злочинність наказу та міг відмовитися його виконувати.
Дії окупанта кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб, що спричинило загибель осіб під захистом міжнародного гуманітарного права.
Суд також частково задовольнив цивільний позов: із засудженого стягнуто 50 млн грн моральної шкоди на користь потерпілої сторони.
Як повідомлялося, у жовтні 2025 року в ОГП на запит Укрінформу повідомили, що правоохоронці розслідують страти 322 українських військовополонених: 263 були страчені на полі бою і 59 – у колонії “Оленівка”.
Фото: Прокуратура України
-
Суспільство5 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Усі новини3 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Війна7 днів agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна1 тиждень agoЄвросоюз визначився, де навчатиме військових ЗСУ на території України
