Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Україна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць

Published

on



У найближчій перспективі Україна буде здатна виробляти кількадесят балістичних ракет на місяць, і “з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”.

Як передає Укрінформ, про це сказав військовий експерт Павло Нарожний в ефірі Українського Радіо.

Він зазначив, що нині в цьому напрямку працюють компанії державного та приватного секторів України.

“По-перше, в нас є два напрямки – державний і недержавний. Про державний всі знають – це ракетний комплекс “Сапсан”. Недержавний – компанія Fire Point зі своїми балістичними ракетами. Про державний напрям, на жаль, ми нічого не знаємо, в публічному просторі інформації про ці ракети немає. А от в недержавній компанії доволі відкрито це коментують і розповідають, що в них уже було випробування. Тут мова йде і про балістичну ракету, і про ракету для комплексу ППО, які за своїми характеристиками насправді дуже близькі. І йдеться про те, що буде ракета з дальністю до 900 км, яка нестиме боєголовку до 500 кг. Тобто це, в принципі, прямий аналог російської “Іскандер-М” або корейської КН-23, якими, на жаль, ворог б’є по нас і засобів протидії яким наразі не так вже й багато”, – підкреслив експерт.

За його словами, ми спроможні поставити російський ВПК на коліна.

“Основний виклик – виробництво твердопаливних двигунів для цих ракет. Воно у нас раніше було на Павлоградському хімічному заводі. Павлоград, на жаль, дуже близько до лінії фронту. Тому компанія Fire Point буде виробляти ці двигуни у Данії, щоб убезпечити їх від ракетних ударів чи можливих диверсій. Чи можливо це зробити? У мене немає жодних сумнівів, що це абсолютно реально і ми це побачимо. Прогнозувати скільки це буде ракет важко, але я сподіваюсь, що ми побачимо до десятка, а можливо й декілька десятків ракет на місяць. Спроможність Росії – від 60 до 100 ракет, які вони здатні виробляти. Наші спроможності, я думаю, будуть менші, але навіть з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”, – наголосив Нарожний.

Читайте також: Україна в ООН закликала партнерів удесятеро збільшити допомогу системами ППО

У відповідь на питання, чи є в Росії засоби протидії тим ракетам, які ми очікуємо, експерт зауважив, що тут йдеться виключно про надсучасні комплекси – С-400, С-500, яких в Росії дуже мало.

“Так само як ми всі слідкуємо за тим, як Україна отримує черговий один комплекс Patriot, як на найвищому рівні йдуть перемовини щодо ракет, точно така ж ситуація в Росії. Так, у них ракет більше, але цих комплексів у них приблизно 50 штук. І території, які їм треба прикривати, набагато більші”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив влучання українських ракет FP-5 Flamingo у військовий завод у Чебоксарах, який забезпечує російську армію компонентами для дронів і ракет.

Фото: кадр з відео fire point 



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб уточнив наслідки ураження нафтових об’єктів у Росії

Published

on



Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати ураження нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї, нафтоперевалочної станції “Красноармійськ” у Саратовській області та лінійної виробничо-диспетчерській станції “Красний Яр” у Волгоградській області.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили об’єкти Маріупольського порту

Published

on



Підрозділи Сил оборони України уразили об’єкти Маріупольського морського торговельного порту.

Як передає Укрінформ, про це Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили у Фейсбуці.

Сили безпілотних систем у взаємодії з 1-м корпусом Національної гвардіЇ «Азов», Служби безпеки України і Центру спецоперацій «А» уразили об’єкти Маріупольського порту.

Порт використовувався росіянами для військової логістики, а також незаконного вивезення українського зерна, вугілля та металу до росії.

Унаслідок ураження пошкоджено енергетичну, ремонтну та управлінську інфраструктуру порту, а також об’єкти, що забезпечували роботу портової логістики.

Читайте також: Бригада «Хижак» уразила роботизований комплекс ворога, споряджений РСЗВ

У результаті атаки порт знеструмлений. Можливості росіян використовувати Маріуполь як логістичний вузол суттєво обмежені.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни запровадили обмеження на пасажирські перевезення трасою через Маріуполь через загрозу українських дронів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.