Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Чим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
Німеччина найближчими тижнями укладе угоду про придбання першої партії українських ракет-дронів «Барс» для випробування Бундесвером
Джерело
Війна
Окупанти будують десятки укриттів для «Гераней» на аеродромі в Криму
На аеродромі «Гвардійське» тимчасово окупованого Криму розширюють інфраструктуру для зберігання БПЛА типу «Герань».
Про це повідомляють у Телеграмі аналітики проєкту Dnipro Osint, дослідивши супутникові знімки, передає Укрінформ.
«На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на знімках також помітні наслідки попередніх українських атак: щонайменше один ангар зазнав пошкоджень внаслідок влучання БПЛА.

Аналітики зауважили, що особливість аеродрому «Гвардійське» – використання мобільних пускових платформ замість стаціонарних установок. Безпілотники завантажують на спеціально обладнані автомобілі, з яких надалі здійснюють пуски зі злітно-посадкової смуги.
Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня у Криму зафіксували пожежу на аеродромі «Гвардійське», з якого росіяни запускають дрони.
Перше фото ілюстративне: Defense Express
Війна
ППО Нової пошти — компанія підтвердила збиття російських Shahed
“Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.
Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов на 12-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві, передає “Interfax-Україна”.
За словами Климова, компанія не розголошуватиме кількість збитих безпілотників. Він зазначив, що “Нова пошта” є однією з небагатьох компаній, які реалізували проєкт приватної ППО.
Співвласник Nova наголосив на важливості розвитку таких ініціатив. За його словами, бізнес може брати на себе функції, які до повномасштабного вторгнення вважалися виключною відповідальністю держави.
Ще одним напрямом, у якому компанії можуть самостійно забезпечувати захист своїх об’єктів, Климов назвав гасіння пожеж. Він розповів, що співробітники “Нової пошти” самостійно ліквідовують значну частину займань, спричинених російськими атаками, не чекаючи на прибуття Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
За словами Климова, великі підприємства шукають у Європі пожежні авто, щоб створювати власні пожежні служби. Він вважає, що бізнес має право самостійно гасити пожежі на своїй території.
Основним напрямом діяльності “Нової пошти” залишається експрес-доставка документів, посилок і великогабаритних вантажів.
У першому півріччі 2026 року консолідований чистий прибуток компанії зріс на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,195 млрд грн. Виручка за цей час збільшилася на 31,8% — до 39,127 млрд грн.
Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічувала 54,7 тис. точок обслуговування по всій Україні, зокрема 16,8 тис. відділень і 37,9 тис. поштоматів.
Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” призупинятиме роботу відділень незалежно від рівня повітряної загрози — “жовтого” чи “червоного”. Компанія також запровадила власну систему виявлення небезпеки. Якщо вона фіксуватиме ризик для конкретного відділення, його закриють навіть без офіційного попередження.
Також Фокус розповідав, яких фінансових збитків зазнали “Укрпошта”, “Нова пошта” та Meest через російські атаки та як тепер працює доставка.
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
