Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Військові укріплюють оборону на Херсонському напрямку

Published

on


Військовослужбовці інженерного підрозділу 15 окремого полку підтримки (ОПП) 30 корпусу морської піхоти ЗСУ на Херсонському напрямку укріплюють оборону за допомогою бар’єрних загороджень “Єгоза” і малопомітних перешкод (МПП).

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Як військові інженери зміцнюють оборону Півдня».

«Загородження «Єгоза» – це спеціальна спіральна конструкція з оцинкованого дроту. Працювати з нею потрібно в рукавицях і дуже обережно. Адже якщо військовослужбовець отримає поранення, воно дуже довго загоюватиметься. Тут ми застосовуємо її разом із МПП», – розповідає командир роти другого інженерно-саперного батальйону 15 ОПП майор Олександр Філатов із позивним «Філін».

За його словами, зведений підрозділ, який він наразі очолює, облаштовує смугу невибухових загороджень на рубежах оборони на Херсонському напрямку.

Читайте також: Україна змінює підхід до фортифікацій: що передбачає стратегія до 2028 року

«Єгоза» та МПП призначені для того, щоб зупинити просування піхоти та легкої броньованої техніки. У поєднанні з протитанковим ровом такі загородження здатні затримати ворога й виграти час, необхідний для підходу наших військ. Це один з елементів загальної системи оборони, до якої входять і фортифікаційні споруди.

«Якщо підійде диверсійно-розвідувальна група (ДРГ), яка, як правило, працює вночі, то обов’язково потрапить у пастку. Бачите, вони навіть удень майже непомітні серед рослинності. А назад людина вже самостійно не вибереться – її доведеться вирізати кусачками», – пояснює командир.

І додає, що так само зупиниться і легка техніка, адже дріт намотається на колеса.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів спростив процедури рубок для потреб оборони та фортифікацій у прикордонних областях; відтепер сили оборони зможуть оперативно створювати природні бар’єри та просіки без затримок на бюрократичні узгодження.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті молодшого сержанта Олега Зіміна

Published

on


Йому назавжди 51

Олег народився та виріс у селі Агрономічне на Вінниччині. 

Після школи закінчив Фаховий коледж економіки і права Вінницького кооперативного інституту. Захоплювався спортом. Відслужив строкову. 

У 2014 році пішов добровольцем на війну, брав участь в АТО на Донбасі. 

Після демобілізації повернувся до мирного життя, але не надовго…

У лютому 2022-го знову пішов добровольцем. Воював у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді на Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині, Сумщині та Донеччині. 

У тих боях подружився з Костянтином Тітовим, з яким згодом перевелися до розвідувальної роти Залізної бригади.

10 лютого 2025 року вони разом із третім побратимом прийняли останній бій з ворогом у селі Тополі на Харківщині. Зв’язок з розвідниками обірвався…

Відтоді захисники вважалися зниклими безвісти. 

Лише нещодавно після передачі Росією тіл українських воїнів експертиза ДНК підтвердила загибель молодшого сержанта Зіміна та старшого солдата Тітова.

В останню путь Олега Зіміна провели в рідному селі.

Шана і вдячність Захисникові!

Ігор Петрук

Фото: 3 окрема важка механізована Залізна бригада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Ініціатива на полі бою належить Україні

Published

on



Ініціатива на полі бою у війні Росії проти України наразі належить українським силам, які поступово здобувають невеликі ділянки території.

Про це в коментарі Укрінформу на полях Берлінської безпекової конференції заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне.

“Як мені доповідали, ситуація на суходолі розвивається у позитивному руслі для України, хоча й повільно”, – прокоментував адмірал запитання про свою оцінку ситуації на полі бою.

Водночас він наголосив на важливості переходу до переговорів і припинення бойових дій, зазначивши, що Україна до цього готова, тоді як Росію ще потрібно переконати.

“Річ у тім, що всі дуже прагнуть сісти за стіл переговорів і припинити бойові дії. Я думаю, що Україна готова до цього. Я думаю, що Росію потрібно переконати. Але це єдиний наступний крок, якого ми можемо спробувати досягти”, – зазначив Драґоне.

На уточнювальне запитання, хто саме зараз володіє ініціативою на полі бою – Росія чи Україна, голова Військового комітету НАТО відповів однозначно.

“За нашою інформацією, ініціатива на боці України. Вона здобуває невеликі ділянки території, але це не російська ініціатива, а українська”, – заявив адмірал.

Відповідаючи на запитання про те, що найбільше потрібно Україні з військового погляду для зміни ситуації, голова Військового комітету НАТО насамперед назвав протиповітряну оборону та перехоплювачі.

“Насамперед – це протиповітряна оборона, перехоплювачі”, – наголосив він.

Читайте також: Топкомандувач НАТО закликав Європу посилити підтримку України

За словами адмірала, НАТО спільно з країнами докладає максимальних зусиль, щоб забезпечити Україну відповідними засобами до зими.

“НАТО докладає максимальних зусиль разом з усіма країнами, щоб спробувати надати їх до зими”, – зазначив Каво Драґоне.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2026 року Сили оборони України завдали російській армії рекордних втрат за весь період повномасштабної війни та звільнили 96,2 кв. км української території – на 10,4 кв. км більше, ніж зміг захопити ворог за цей час.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.