Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
КВІР запустив балістику по базі НАТО в Туреччині — відео
Іран запустив близько двох-трьох балістичних ракети по авіабазі “Інджирлік” НАТО, розташованій на заході Туреччини, заявили медіа. Місцеві жителі зняли на відео польоту засобу ураження, який вільно здолав понад 800 км. Що сталось на військовому об’єкті, на якому зберігають пів сотні американських атомних бомб?
Авіабаза “Інджирлік”, на якій дислокуються військові США, Іспанії, Польщі та інших держав, опинилась під ударом балістики Ірану в ніч на 13 березня, ідеться у статті медіа Karar. На відео у соцмережах чути гудіння сигналу повітряної тривоги, ймовірно, у місті Адана, розташованому за 400 км від Антальї та за 300 км — від бази Британії на Кіпрі, на березі Середземного моря. Турецька влада офіційно не коментувала інцидент, але напівдержавне медіа Anadolu підтвердило, що було дві ракети і їх збили засобами ППО.
Подія у небі над базою “Інджирлік” сталась близько 3:25 за місцевим часом, повідомило медіа. Жителі Адани почули гучний вибух за секунду після сигналу тривоги й побачили яскравий літаючий об’єкт, який, ймовірно, падав на землю. При цьому громадянам досі не пояснили, чи справді працювали засоби ППО, чи сталось влучання. На порталі Anadolu у закритій розсилці підписникам написали, що базі справді вмикали сигнал тривоги й що “дві балістичні ракети, раніше спрямовані на Туреччину, були перехоплені системами протиповітряної оборони НАТО”. Крім того, медіа нагадало, що під час попередньої загрози ракети також збили і їхні уламки упали в районі міста Ґазіантеп (за 170 східніше Адани).
“Інджирлік” — авіабаза на заході Туреччини, на якій перебувають війська НАТО та інших країн Близького Сходу відповідно до двосторонніх угод, укладених з Анкарою. На території бази справді можуть перебувати від 20 до 50 ядерних бомб США. Щоб дістатись до “Інджирлік”, іранські балістичні ракети (наприклад, Qiam-1 або Shahab-3) мали пролетіти 800 км від спільного кордону на сході або пройти через повітряний простір Іраку та Сирії.
Війна в Ірані — де розташована авіабаза НАТО “Інджирлік”
Фото: Google Maps
Міноборони Туреччини поки не коментувало інцидент на базі “Інджирлік” 13 березня.
Війна в Ірані — деталі
Зазначимо, Фокус писав про інциденти з балістичними ракетами над Туреччиною під час війни в Ірані. Один з таких випадків стався 4 березня. Як стверджували місцеві медіа, відпрацювали засоби ППО і ракета упала у районі Дертьол провінції Хатай. Ще один такий випадок стався 9 березня. Міноборони Туреччини підтвердило атаку Ірану і запевнило, що знешкодило балістику біля міста Ґазіантеп.
Нагадуємо, медіа The New York Times опублікувало супутникові фото більш як 17 об’єктів США, які потрапили під удари ракет та дронів Ірану у перші дні війни з 28 лютого.
Війна
Через атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
Російська армія завдала атаку по Дністровській ГЕС 7 березня. Через це за декілька днів було помічено плями технічних масел у річці Дністер у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.
Крім того, забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова. Про це повідомили в Мінекономіки.
У відомстві повідомили, що наразі були проведені консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема, у Вінницькій та Одеській області пройшли засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
При цьому заходи з локалізації та усунення плям технічного мастила потребують узгодження з Молдавською стороною.
Наскільки серйозним є забруднення
10 березня була відібрана проба води з Дністра біля населених пунктів, що перебувають в зоні потенційного впливу. При цьому на поверхні води у Могилів-Подільському та ще в низці сіл фіксували характерні маслянисті плями.
За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.
“Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку”, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Раніше в Молдові заявили, що близько 1,5 тонни трансформаторної оливи вилилося в річку Дністер після ракетного обстрілу української гідроелектростанції в Новодністровську 7 березня, повідомило “Радіо Свобода”.
Після цього молдавське видання Newsmaker повідомило, що два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання, а лікарні готуються до погіршення ситуації. Зокрема, мер Кишинева з посиланням на МОЗ доручив лікарням підготувати запаси питної води на 48-72 години.
Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.
Раніше Фоку розповідав, чи можлива екологічна катастрофа, якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Події1 тиждень agoУ межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Війна1 тиждень agoНаступ ЗС РФ — ЗМІ розповіли про ризики для Дніпра — подробиці
-
Суспільство1 тиждень ago“Їдемо в ТЦК або плати”: поліцейські в Одесі заробляли під час мобілізації
-
Політика1 тиждень agoКраїни БРІКС не здатні на спільну позицію щодо Ірану, цей формат втрачає вплив
