Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі
Нарощування на території Білорусі ударного угруповання в напрямку українського кордону не спостерігається, проте Росія не полишає спроб затягнути Білорусь у війну.
Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наші підрозділи і Генеральний штаб також помічають, що нарощування якогось ударного угруповання у напрямку нашого кордону на території Білорусі немає. Але, знову ж таки, тиск з боку Росії на Білорусь зберігається, для того, щоб та більш активно долучалася до війни проти нашої країни. Тобто навіть спробами дестабілізувати ситуацію по кордону», – сказав Демченко.
Він запевнив, що кордон з Білоруссю зараз значно краще укріплений, ніж 2022 року.
«І це стосується інженерного облаштування, це стосується фортифікаційних укріплень, зміни мінно-вибухових загороджень на найбільш загрозливих напрямках. Тобто Білорусь має розуміти і бачити, що ми робимо, що ми не становимо загрози Білорусі, але якщо раптом Білорусь своїми силами вирішить долучитися до війни, то вона має розуміти, з чим буде мати справу», – сказав речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі цілком реальна.
За словами командувача СБС Роберта Бровді (Мадяра), Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.
Командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.
Війна
Атака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
Українське оборонне відомство підтвердило удари дронів по НПЗ у Самарській області. Підприємство, яке належить “Роснефті”, забезпечує паливом російські війська.
Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.
Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.
Атака на Сизранський нафтопереробний завод
Фото: Міноборони України
“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.
Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.
Атака на Ільський НПЗ на Кубані
Ураження Ільського НПЗ
Фото: пресслужба ГУР Міноборони
Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.
Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.
Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.
Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.
Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.
Війна
В України є домовленість зі США про щомісячні поставки ракет-перехоплювачів
Президент Володимир Зеленський заявив, що в України є домовленості зі США про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів до «Петріот», проте кількості ракет недостатньо.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«У кого є антибалістичні ракети і система? У виробника. Це Сполучені Штати Америки, передусім. Чи можуть вони допомогти? Ми працюємо. Чи будуть вони виділяти нам ракети кожного місяця? Так. У нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні», – розповів Зеленський.
Він додав, що кількість ракет-перехоплювачів, які отримує Україна, скоротилася у 2026 році порівняно з 2025-м.
«Я не говорю про чітку цифру, не можу готувати і «рускіх», і не можу (називати її – ред.) по відношенню до наших партнерів. Цих ракет стало менше в 2026-му році. В 2025-му цього було більше», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Усі новини5 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: загроза ракет та дронів РФ
-
Відбудова1 тиждень agoСадовий запевнив, що зруйноване внаслідок атаки РФ житло у Львові буде відбудоване
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Війна1 тиждень agoДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині

