Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Як зазначається, у смузі відповідальності сьомого корпусу війська РФ продовжують спроби нарощувати своє угруповання, намагаються доправляти особовий склад цивільним транспортом.
«У жовтні ворог втричі більше штурмував позиції українських військових у порівнянні з вереснем. При цьому, противник почав коригувати тактику інфільтрації. Якщо раніше рухався малими групами піхоти по 2-3 особи, то наразі дедалі частіше намагається просочуватися по одному – через зростання кількості вогневого ураження Сил оборони по скупченню ворога», – зауважують у ДШВ.
Згідно з даними сьомого корпусу, поодинокі загарбники, яким вдалося інфільтруватися, часто втрачають зв`язок зі своїм командуванням та залишаються без провізії. Сили оборони беруть їх в полон або ліквідовують.
Найнапруженішою на Гуляйпільському напрямку залишається ділянка в районі Гіркого, Залізничного, Цвіткового та Гуляйпільського. Ці населені пункти розташовані близько до Гуляйполя, яке росіяни намагаються використовувати як зону накопичення особового складу й техніки, а також як плацдарм для подальшого наступу в бік Запоріжжя.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку найманців із країн Африки та Азії.
«Кожен «Іскандер», який летить на українське місто, має свою біографію і починається вона не на пусковій установці, а у цеху заводу, де виготовляють паливо, яке піднімає ракету у небо. Одне із таких підприємств, АТ «Завод імені Морозова», знаходиться неподалік Санкт-Петербурга», – ідеться у повідомленні.
Це підприємство, як зауважують у Генштабі, виробляє вибухові речовини. Воно ж розробило тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М», виготовляє та постачає твердопаливні заряди до двигунів 9Х820 для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
«Завод імені Морозова» входить до структури державної корпорації «Ростех» та є однією з важливих ланок у ланцюжку виробництва балістики для армії РФ.
«У ніч на 9 листопада в цю біографію втрутилися Сили оборони України. Підрозділи уразили підприємство і пошкодили одразу три виробничі цехи. Масштаби збитків уточнюються. Що це означає для України? Кожен такий удар ускладнює ворогу випуск ракет для «Іскандерів», якими він б’є по наших містах. Ланцюжок рветься на самому початку, задовго до пускової установки», – зазначають у Генштабі.
Наголошується, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН.
Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в ніч на 9 листопада в Ленінградській області РФ після атаки безпілотників виникла пожежа на Кіришському нафтопереробному заводі (КІНЕФ).
Фото ілюстративне
Військово-морські сили Збройних сил України переорієнтували досвід застосування ракетного комплексу «Нептун» на ураження наземних об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив у телеефірі.
«Насправді це було мудрим рішенням переорієнтувати наш досвід на знищення інших типів цілей, тому що кораблі в море не виходять, а працювати треба. Тим більше є потреба: об’єкти російського ВПК розкидані по великій території, і це велика кількість об’єктів», – зазначив він.
За словами Плетенчука, український оборонно-промисловий комплекс має досвід виготовлення таких засобів ураження, а ВМС – їх застосування.
«Ця синергія призвела до того, що спочатку ми вражали наземні об’єкти в Криму в тестовому режимі. Але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою», – пояснив речник.
Він наголосив, що українські військові уражають цілі далеко за межами акваторії, зокрема в тилу Росії, що свідчить про спроможності української зброї та перспективи її подальшого розвитку.
Плетенчук підкреслив, що ураження російських аеродромів не означає повного позбавлення противника можливості застосовувати авіацію, адже літаки можуть працювати з інших локацій. Це, за його оцінкою, ускладнює їхню роботу та потребує більших ресурсів.
Як повідомляв Укрінформ, українські ракетні війська “Нептунами” уразили “Протон-Електротекс” в Орлі.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoКанада виділить €500 мільйонів на підтримку України