Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Армія РФ від початку доби здійснила 53 атаки, найбільше

Published

on



Російська артилерія сьогодні вдарила по Бачівську, Будках, Кореньку, Товстодубовому, Стариковому, Студенку, Іскрисківщині та Нескучному Сумської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках ворог один раз атакував українські позиції, 25 разів обстріляв населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ двічі проводили штурмові дії в бік Стариці та Землянок.

На Куп’янському напрямку загарбники тричі атакували українські позиції в бік Петропавлівки, Глушківки та Кучерівки.

На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів штурмували в бік Діброви та Лимана. Одне боєзіткнення досі триває.

На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог сьогодні ще не проводив активних дій.

На Костянтинівському напрямку українські оборонці відбивали шість атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки та Софіївки, у бік Кучеревого Яру. Два боєзіткнення ще тривають.

На Покровському напрямку російські війська 19 разів намагалися потіснити захисників України із займаних позицій у районах Никанорівки, Родинського, Мирнограда, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного й Новопідгородного. Одне боєзіткнення досі триває.

На Олександрівському напрямку армія РФ тричі наступала в бік Олександрограда, Хорошого та Злагоди. Один бій триває.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці успішно відбивали 11 ворожих атак у районах Добропілля, Залізничного, Варварівки та Чарівного. Два боєзіткнення досі тривають.

Російська авіація била по районах Воздвижівки, Лісного, Самійлівки, Новоселівки, Гуляйпільського та Долинки.

На Оріхівському напрямку загарбники один раз штурмували українські позиції в районі Степового, завдали авіаударів по Ясній Поляні, Листівці, Зарічному, Юльївці та Комишувасі.

На Придніпровському напрямку Сили оборони зупинили дві спроби просування армії РФ.

На інших напрямках фронту ситуація залишається без суттєвих змін. До нових спроб просування росіяни не вдавалися.

Читайте також: СБУ уразила три кораблі, літак МіГ-31 та об’єкти ППО у Криму

Як повідомляв Укрінформ, днями Сили оборони зірвали спроби російських військ захопити село Бочкове на Харківському напрямку



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили безпілотних систем показали, як уразили НПЗ у Ярославлі

Published

on



Сили безпілотних систем Збройних сил України оприлюднили відеокадри ураження Ярославльського нафтопереробного заводу, яке Сили оборони здійснили вночі 26 квітня.

Як передає Укрінформ, відео СБС опублікували у Фейсбуці.

Ураження завдали оператори 1-го окремого центру та 414-ї бригади «Птахи Мадяра» у взаємодії з Державною прикордонною службою, Силами спеціальних операцій та іншими складовими Сил оборони.

Підприємство «Славнефть-ЯНОС» із проєктною потужністю 15 млн тонн нафти на рік входить до п’ятірки найбільших російських НПЗ та є найбільшим нафтопереробним заводом на півночі Росії.

Завод спеціалізується на глибокій переробці нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, пальне для реактивних двигунів, топковий мазут та інші нафтопродукти.

Унаслідок ураження на території підприємства виникла пожежа. Детальні наслідки атаки уточнюються.

Сили безпілотних систем системно уражають паливно-логістичну інфраструктуру ворога, зменшуючи його спроможності забезпечувати ведення бойових дій проти України.

Читайте також: Крим вночі атакували безпілотники – «АТЕШ»

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони впродовж 25 та в ніч на 26 квітня уразили нафтопереробний завод у російському місті Ярославль та об’єкти протиповітряної оборони росіян.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони знищили більшу частину резервуарів на НПЗ в Туапсе: з’явилися знімки з супутника

Published

on


Українські військові атаками по нафтопереробному заводу в Туапсе знищили або пошкодили більшість резервуарів. Неушкодженими залишилися 18 з 47.

Загальна місткість НПЗ у Туапсе — 159 140 кубічних метрів. Про це повідомляє “Мілітарний”.

Після атаки з’явилися супутникові знімки, які оприлюднив OSINT-канал у Telegram “Exilnova+”. На них помітно, що більшість резервуарів були знищені чи пошкоджені.



Пошкодження на НПЗ

Фото: Exilenova+

Інший канал “Око Гора” підрахував, що внаслідок атаки було 24 резервуари, що становить 52% від загальної кількості. Ще 4 одиниці (9%) зазнали пошкоджень. Неушкодженими залишилися 18 резервуарів (39% парку).

Пошкоджені резервуари



Пошкоджені резервуари

Фото: Око Гора

Пошкоджені резервуари



Пошкоджені резервуари

Фото: Око Гора

НПЗ у Туапсе — що відомо

Нафтопереробний завод у Туапсе вважають одним із найбільш технологічно складних підприємств “Роснефти”. Об’єкт належить до ключових експортних терміналів півдня Росії, через який здійснюється відвантаження нафти на експорт через Чорне море.

Постачання нафти для переробки на завод здійснюється із Західно-Сибірських, Оренбурзьких та Ставропольських родовищ за допомогою трубопроводу Тихорецьк – Туапсе, залізничного, водного та автомобільного транспорту.

Завод здатний переробляти до 12 мільйонів тонн нафти на рік із глибиною переробки близько 98% — надзвичайно високий показник для галузі.

Атаки на НПЗ у Туапсе

Нагадаємо, серія вибухів у Туапсе розпочалася пізно ввечері 15 квітня 2026 року. Місцеві жителі скаржилися на атаку дронів, а на відео з місця подій було видно дим і вогонь над резервуарами з російською нафтою.

Далі удари сталися в ніч на 16-те і 20 квітня, після чого росіяни повідомляли про безліч вибухів і масштабну пожежу. У мережі жителі публікують наслідки пожежі, що замовчує місцева влада.

А поки у Туапсе продовжували третю добу гасити пожежу на НПЗ і морському терміналі, що спалахнула після атаки БпЛА, працівники міжрайонної прокуратури вирішили висадити дерева. Силовики опублікували звіт про озеленення міста напередодні 9 травня, позуючи з деревами і лопатами на тлі стовпів чорного диму.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.