Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян
Підрозділи Сил оборони України 31 серпня та в ніч на 1 вересня завдали ураження по місцях запуску безпілотників, вузлу зв’язку, командно-спостережному пункту і складах росіян у Белгородській області та на тимчасово захоплених територіях України.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
У тимчасово окупованому Донецьку і Гвардійському (тимчасово окупований Крим) уражені місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.
У Мирному (Крим) уражений вузол зв’язку армії РФ.
Крім того, у Пологах Запорізької області Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських загарбників.
У Верхньокам’янці Луганської області уражений район зосередження військової техніки росіян.
У Борисівці Бєлгородської області РФ уражений склад паливно-мастильних матеріалів російської армії.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
За результатами аналізу додаткових даних підтверджено ураження 30 серпня пускової установки та місця зберігання БПЛА в районі Цимбулової Орловської області РФ.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили РЛС, командно-штабну машину комплексу С-400 та склади росіян.
Війна
Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів на ТОТ Херсонщини
Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів у Новій Каховці на ТОТ Херсонщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці журналіст Олег Батурін.
«Вчора було гучно і в Новій Каховці. Наші успішно влучають по підземних норах (бункерних містечках) болотних мальчіков в трусіках», – написав журналіст.
За його словами, напередодні це було поруч із лісом на «Соколі» за Новою Каховкою. Батурін наголосив, що палало добряче, детонувало довго.
Він пояснив, що місцеві називали ці підземні бункери окупантів «піонєрлагєрь».
Також журналіст повідомив, що у селищі Любимівка Каховського району сталися прильоти по будівлях, зайнятих російськими окупантами та колаборантами.
«У селищі Любимівка Каховського району на ТОТ Херсонщині було пекло – у російських окупантів і їхніх посіпак», – ідеться у повідомленні.
Як наголошується, горіло все, що було зайнято представниками окупаційної влади і російськими військовими.
«Було вчора і вночі гаряче як ніколи», – підсумували співрозмовники журналіста.
Зокрема, як зазначається, кілька прильотів зафіксували по будинку колаборанта Сергія Циганова.
Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.
Війна
В Україні у липні зменшилася середня зарплата
У липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні становила 32 243 грн, що на 1,6% менше показника червня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 243 грн проти 32 783 грн у червні (-1,6%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (49 463 грн), у Луганській (35 367 грн) та Київській (33 268 грн) областях. Найнижчий рівень оплати – у працівників Чернівецької (23 354 грн) та Кіровоградської (23 532 грн) областей.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату традиційно отримували фахівці у сфері інформації та телекомунікацій – 78 716 грн (+1%). Найнижчою оплата праці є у освіти – 20 237 грн.
Станом на 1 серпня заборгованість із виплати заробітної плати станом складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Фото: pixabay
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
