Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Наступ на Костянтинівку — росіяни скинули на місто фосфорні боєприпаси — відео
Російські окупанти продовжують спроби наступу на Костянтинівку на Донеччині. При цьому ворог використовує фосфорні боєприпаси для атаки на місто.
Використання фосфору є достатньо хаотичним. Про це свідчить відео, опубліковане в Instagram фотокореспондентів Костянтина та Влади Ліберових.
Відео зняли військові 3-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, які тримають оборону міста.
На ньому видно, що внаслідок російської атаки виникає низка пожеж.
Також вони показали вбитого цивільного мешканця, який намагався виїхати з міста на своєму велосипеді.
“Оператор російського FPV-дрона, що розірвав його на шматки — прекрасно бачив, що це цивільна людина. В цих істот немає нічого живого”, — йдеться в дописі.
Нагадаємо, 26 лютого Ліберови показали, як виглядає дорога між Дружківкою та Костянтинівкою, яку вони називають “Дорогою смерті або життя”. На ній — спалені автівки, техніка, НРК з водою та їжею, які так ніколи не доїхали до позицій. Військові заходять і виходять з міста пішки, а сама дорога устілена тисячами гільз.
Нагададємо, що військовий експерт пояснював, що мінімальні просування росіян під Костянтинівкою не вирішують їхніх стратегічних проблем. Якщо все і далі буде розвиватися такими темпами, то про літній наступ на Краматорськ і Слов’янськ Генштабу РФ годі й мріяти.
Раніше Фокус розповідав, що росіяни, намагаючись перерізати логістику Сил оборони, підірвали дамбу неподалік населеного пункту Осикове в Донецькій області. Наслідком стало підтоплення місцевості, де вода дійшла до дороги Дружківка-Костянтинівка, перетворивши ділянку на “суцільне болото” і проїзд туди наразі неможливий.
Раніше Фокус пояснював, як туман і опади наприкінці січня допомогли російським військам просочитися повз українські позиції в Костянтинівку.
Військовий експерт Костянтин Машовець попереджав, що російські війська провели всю підготовчу роботу з оточення всієї Костянтинівсько-Дружківської агломерації, через що існує реальна загроза, що захопити ці міста ворог зможе відносно легко і відносно “дешево”.
Війна
Відстрочка від мобілізації для звільнених з полону
Як її оформити та продовжити автоматично
Джерело
Війна
Пам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
Пішов боронити країну у перший день повномасштабного вторгнення, хоча мав «білий квиток»
2 лютого 2026 року в Києві відбувся чин перепоховання солдата Віталія Киркач-Антоненка, який загинув у листопаді 2022 року і був похований у Слов’янську. Тепер дружина Наталя з донькою Віталіною зможуть регулярно відвідувати місце спочинку рідної людини.
***
Віталій народився 15 лютого 1987 року у Слов’янську Донецької області. Після закінчення школи в селі Майдан Краматорського району вищу освіту отримав у Донецькому національному університеті імені Василя Cтуса, де вивчав біофізику.

Хлопець завжди був свідомим українцем та долучився до патріотичного руху ще від часів Помаранчевої революції. У студентські часи він був активістом ВО «Свобода». А після навчання вже у Слов’янську займався розбудовою українського патріотичного руху. Віталій разом із дружиною Наталею виготовляв ексклюзивні глиняні та порцелянові прикраси у власній студії та продавав їх за кордон. Частину коштів вони спрямовували на допомогу українським захисникам АТО/ООС.

Напередодні повномасштабного вторгнення РФ чоловік передчував цю війну і вже тоді хотів потрапити у військо.
«Ані бойового, ані армійського досвіду до 24 лютого в мене не було. У 2014-2015 роках я займався волонтерською діяльністю… Насправді я зголосився піти у військо ще 16 лютого… Я аналізував українські та міжнародні новини, стежив за перебігом подій. Було зрозуміло, що вторгнення московії таки відбудеться… На той момент у мене був так званий «білий квиток», і я хотів його якимось чином анулювати – ще раз пройти лікарську комісію, аби мене визнали повністю придатним для служби», – розповідав Віталій в останньому інтерв’ю тижневику ВО «Свобода».

За його словами, він пройшов всіх лікарів, просив визнати себе придатним до служби, прийшов в місцеву ТРО, але там його відправили додому і згадали про нього тільки 24 лютого. Тоді зв’язалися, спитали про службу, і він погодився, висловив бажання воювати. Відвіз дружину до батьків, зібрав рюкзак, та з 26 лютого вже був у ЗСУ.
Віталій став солдатом, стрільцем військової частини А7272.

«У перший день повномасштабної війни Віталій пішов боронити нашу країну. Україна та любов і служіння їй були завжди для нього на першому місці», – писала у Фейсбуці дружина.
Віталій воював на території рідного краю, і там під час риття окопів він та його побратими знайшли цінні археологічні знахідки. «Ми копали окопи на території древнього городища, яке розташоване в селі Маяки Краматорського району. Там проходила лінія фронту. Ми там окопувались і знайшли цінні археологічні знахідки – тисячолітні жорна, кераміку, численні знаряддя праці. За попередніми висновками, вони датуються IX-XIII… Зрештою друзі-археологи підтвердили давність цих артефактів. Всі знайдені речі ми передали в музей», – розповідав Віталій.

Доброволець загинув 9 листопада 2022 року на Сватівському напрямку, і спочатку був похований у рідному Слов’янську.
«Вчора в бою з ворогом загинув мій безмежно коханий чоловік, мужній воїн, громадський діяч Віталій Киркач-Антоненко… Вітасик залишив мені найголовніший подарунок, який тільки може бути в цьому світі – маленьку дитинку, яка живе в мені. Сподіваюсь, через пів року вона народиться і подивиться на мене його добрими і ніжними батьківськими очима. Дякую всім за співчуття та підтримку. За тебе, моє кохання, помстяться хоробрі воїни нашої любої України», – повідомила у Фейсбуці Наталя.

19 травня 2023 року вона народила доньку, яку назвала на честь чоловіка – Віталіною.
«Я народила донечку від коханого вже після його загибелі і я можу з впевненістю сказати, що це неймовірна підтримка. Ти живеш заради дитини і її майбутнього, вчишся знову радіти і посміхатися», – поділилася жінка.

Всі, хто знав Віталія, згадують його добрими словами і дякують за мужність, патріотизм, за захист.
Олексій Юков, керівник пошукової групи «Плацдарм», яка займається пошуком загиблих і зниклих безвісти військових, написав: «Минуло вже три роки, як ти загинув, Віталя!!! Загинув, захищаючи свій край, свою родину, свою Україну!!! Дуже шкода… І твої діти ростуть без тебе, друже!!! Але вони є завдяки тобі і незламності твоєї коханої… Завжди згадую останню зустріч з тобою. Один позитив. Дякуємо, друже, що був і є поруч!!! Вічна Шана та Повага!!!. Родині твоїй нехай буде здоров’я та злагода, бо ти їх захищаєш навіть зараз!!!».

Друг родини Ірина Солошенко пам’ятає Віталія та дякує йому за захист, за те, що він був: «Позивний «Красівий». Три роки. Ти не побачиш, як росте твоя донька, яка народилася після твоєї загибелі. Але маю надію, там де ти є – ти знаєш, яка вона гарна, мила дівчинка. Як важко Наталі. Як важко твоїм рідним без тебе. Але дякую, що був і захистив нас. Думаю, колись побачимося. Бережи з неба своїх дівчат. Вони у тебе чудові!».
Через те, що фронт наближається до Слов’янська, Наталя організувала перепоховання Віталія. Могилу ексгумували та перевезли останки до Києва. Тепер з усіма військовими почестями його поховали вдруге, вже 2 лютого, на Совському цвинтарі.

«Коли ми поховали його в Слов’янську, Україна звільняла території, і ми думали, що війна скоро закінчиться. Але лінія фронту постійно наближається, і я боялася, що Віталій може опинитися під окупацією… Це було дуже важко емоційно. Але це було правильне рішення. Було б набагато важче залишити його, знати, що він залишився», – пояснила Наталя.

Ірина Солошенко, яка була на перепохованні, зізналася, що це дуже важко витримати вдруге, але «тепер він ближче, тепер до нього можна буде привести Віталінку, яка як дві крапельки схожа на татка, якого ніколи не бачила».
Пам’ять Захисникові!
Олена Колгушева
Фото: Фейсбук-сторінка Віталій Киркач-Антоненко, Фейсбук-сторінка Nataliya Kyrkach-Antonenko
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Суспільство1 тиждень agoМинулого місяця вразливі родини Одеси отримали 62 млн грн міжнародної допомоги
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
