Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Уряд визначив місце для Українського національного пантеону

Published

on



Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Про це Український інститут національної пам’яті повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Документ був розроблений УІНП та є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.

Документ передбачає розробку концепції і структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті; забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації; проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням та діяльністю пантеону.

Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України та інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.

Читайте також: В Україні може з’явитися нова державна нагорода – орден Європи

На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”, покладена відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини і міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проєкт пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань та провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.

Створення, облаштування, утримання і забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника “Києво-Печерської лаври” здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Закон “Про Український національний пантеон” Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року.

Як зазначили в УІНП, “це підсумок тривалого шляху – від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання”.

Як повідомляв Укрінформ, народний депутат, член Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир Вʼятрович поінформував, що у Національному пантеоні можуть бути вшановані керівники різних форм української державності та очільники українського війська різних історичних періодів. Список осіб буде затверджувати Верховна Рада.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили портову нафтову інфраструктуру у Петербурзі та військову ціль у Кронштадті

Published

on



Сили оборони України завдали ураження по портовій нафтовій інфраструктурі у Санкт-Петербурзі та влучили по важливій військовій цілі у Кронштадті. 

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці. 

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

НПЗ і стратегічні об'єкти: DeepStrike ЗСУ у червні

Published

on




Сили оборони України посилили кампанію далекобійних ударів по ключових російських НПЗ та ВПК



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.