Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Війна
Розвідка та Сили оборони уразили НПЗ у Краснодарському краї
Оператори Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР МО у межах спільної з Силами оборони України deepstrike-операції 13 вересня уразили нафтопереробний завод «Славянск-ЕКО» у місті Слов’янськ-на-Кубані у Краснодарському краї РФ.
Війна
Атака БПЛА на Захід України — які міста постраждали — Фокус
Російські війська продовжують атакувати Україну безпілотниками. Під ударом, зокрема, опинилися західні регіони країни.
Збройні сили РФ протягом ночі та ранку неділі, 13 вересня, запустили по Україні 454 безпілотника різних типів та неназвану кількість малогабаритних крилатих ракет з реактивним двигуном “Бандероль”. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Протиповітряна оборона збила переважну кількість ворожих цілей, але влучання та падіння збитих уламків загалом було зафіксовано на 20 локаціях.
Івано-Франківська область
Міській голова Івано-Франківська Руслан Марцинків повідомляв про роботу ППО та травмовану людину, життю якої небезпека не загрожує.
Мер попереджав, що під час тривоги у місті не працював вокзал та громадський транспорт.
Пізніше Марцинків повідомив про пошкодження житлового будинку та зазначив, що, попередньо, травмованих немає.
Хмельницька область
Сили ППО збили ворожий дрон й внаслідок падіння уламків на території одного з підприємств у Хмельницькому районі виникла пожежа, повідомив глава ОВА Сергій Тюрін.
Також він зазначив, що інформація про загиблих та травмованих не надходила.
Львівська область
У Стрию є влучання у багатоквартирний будинок біля об’їзної, господарські і житлову будівлі біля вокзалу, а також господарську будівля школи в районі Нового світу, поінформували у міській раді.
Стіна будинку після влучання
Фото: соцмережі
Жертв внаслідок атаки немає.
Дитячий садок
Фото: скріншот
Львівські канали пишуть, що у Стрию один з ударів прийшовся за 15 метрів від дитячого садочка.
Волинська область
У мережі розповсюджується відео, як БПЛА вибухає, влучивши у пасажирський потяг. Стверджується, що кадри зняті біля польського кордону, на залізничній станції “Ягодин” на Волині.
Тернопільська область
У Тернополі є влучання в об’єкт інфраструктури, відомо про одного потерпілого, повідомив міський голова Сергій Надал. На місці події працюють рятувальники, також тимчасово перекрито рух на “горбатому” мості обласного центру.
Також тривогу оголошували у Рівненській області, але про наслідки атаки офіційні органи влади та надзвичайні служби на момент публікації матеріалу не повідомляли.
Нагадаємо, збройні сили РФ, ймовірно, завдали удару безпілотником по автозаправній станції, яка знаходиться поряд з міжнародним пунктом пропуску “Ягодин” на кордоні з Польщею.
Фокус писав, що вночі проти 13 вересня російські окупанти здійснили удари по низці українських міст з використанням БПЛА.
Війна
У ДПСУ пояснили, як працює спецрежим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю
Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.
Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.
«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.
Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.
«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.
Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.
«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Усі новини1 тиждень agoбюджетні ноутбуки на заміну від Samsung, Lenovo, HP (фото)
-
Події1 тиждень agoУ київському метро відкрили фотовиставку, присвячену українським захисникам
-
Суспільство1 тиждень agoУ Березівці військовому Михайлу Моргуну надали міжнародне звання майстра з карате
-
Події1 тиждень agoУ Києві проходить фестиваль японської культури «Японська осінь-2026»
-
Суспільство1 тиждень agoЧим закінчиться війна: від перемоги до “ядерного… — блог
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у вересні 2026: скільки платити за комуналку





