Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема зафіксовано:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
- 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
- При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.
У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.
Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).
Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
Застосування “розумних” роїв дронів є перспективою щонайбільше двох років.
Про це заявив в ефірі Українського радіо військовий експерт, засновник БО “Реактивна пошта” Павло Нарожний, передає Укрінформ.
Коментуючи перспективу впровадження “розумних” роїв дронів, фахівець зазначив: “Я думаю, це питання максимум 2 років, тому що розвиток штучного інтелекту зараз іде просто семимильними кроками. Усі країни світу роблять абсолютно все для того, щоб бути лідерами в цьому напрямку. Звісно, лідер тут в усякім разі США з компанією NVIDIA, яка виробляє ці всі чипи і програмне забезпечення. Але і ворог, і ми також ідемо за цим семимильними кроками”.
За його словами, проблематика полягає в тому, що на борту безпілотника має бути доволі потужний комп’ютер, на якому буде встановлена тренована система ШІ, яка просто в польоті без оператора зможе ефективно відрізнити ціль і її знищити.
“Коли ми кажемо про рої дронів, то це та сама mesh-мережа. Комунікацію між ними можна порушити РЕБом, і тоді рій перетворюється на поодинокі дрони, які самі по собі будуть менш ефективними”, – зауважив Нарожний.
За його словами, ворожа mesh-мережа наразі є значною проблемою для українських оборонців. Він пояснив принцип її роботи: “Наприклад, у Росії, в Білорусі чи десь у тимчасово окупованому Криму є станція керування “шахедами”. Вони піднімають в повітря один “шахед”, який літає на висоті, скажімо, 5 км, а всі інші летять на територію України. І поки є зв’язок між кожним “шахедом”, бо на кожному з них встановлений цей mesh-модем, який працює як ретранслятор, оператори на станції управління по ланцюгу можуть передавати цей сигнал”.
Знищити цю мережу можна або збивши ретранслятор, який перебуває максимально близько до станції управління, або ж за допомогою засобів РЕБ.
“Але покрити РЕБом всю країну, на жаль, не вийде. Ми можемо так покрити тільки якісь стратегічні об’єкти, можемо поставити такі РЕБи на залізниці, на тепловозах, але покрити всю територію практично нереально. Тому ця ворожа mesh-мережа наразі для нас є великою проблемою”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами.
У березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж минулого місяця.
Фото: 429 окрема бригада безпілотних систем “Ахіллес”
Кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
Про це у телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Ворог намагається своїми штурмовими групами атакувати позиції, які утримують наші воїни. В цілому, якщо говорити по всьому кордону в межах Сумської області, в тому числі й тих смуг, де перебувають підрозділи Державної прикордонної служби. До прикладу, вчора штурмові дії були відбиті в межах Юнаківської громади по напрямку населеного пункту Варачине. І якщо говорити про цей відтинок загалом, то ворог не припиняє такі дії і здійснює їх дуже часто. …Наші воїни відбивають ці атаки, і ворог має великі втрати», – сказав Демченко.
За його словами, найбільш активно противник намагається розширити зону контролю у межах Краснопільської та Миропільської громад, а також у Шосткинському районі. Водночас російські заяви про створення «буферної зони» не відповідають дійсності – просування ворога стримують українські захисники.
Ренчик ДПСУ зазначив, що кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
«Просунутися від кордону або навіть в тих зонах бойових дій, зокрема в межах Юнаківської та Хотінської громад, щоб розширити зону свого контролю, просунутися вглиб території України противнику не вдається», – наголосив речник.
Як повідомляв Укрінформ, російським військам не вдалося створити буферну зону вздовж українсько-російського кордону, попри спроби просунутися вглиб території України.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака