Війна
учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації
В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.
Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.
«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.
За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.
«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.
Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.
«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.
Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.
«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.
Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.
«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.
Фото надане КБ “BUREVII”
Євросоюз визначив два навчальні центри на території України, де відбуватиметься тренування українських військовослужбовців.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань оборони заявила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Вона підкреслила, що на цій Раді вперше братиме участь новий міністр оборони України Михайло Федоров, який відомий своїми напрацюваннями у сфері оборонних інновацій.
За її словами, Євросоюзу є чого повчитися в українців у сфері оборонних інновацій і того, як швидко нарощувати оборонні видатки.
«Важливо розуміти, що Росія не виграє цю війну: рівень її втрат зростає, економіка перебуває у складному становищі», – підкреслила Каллас.
Висока представниця ЄС зазначила, що країни Євросоюзу обговорюють свій внесок у гарантії безпеки для України.
«Зокрема, йдеться про можливість підготовки українських військових безпосередньо на території України. Ми визначили два навчальні центри, які могли б бути використані для цієї мети», – наголосила Каллас.
Оновлюється…
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який передбачає відстрочку на рік для чоловіків, які пройшли службу за “Контрактом 18-24”. Раніше парламент провалив цей законопроєкт, однак потім цю ініціативу закликав підтримати міністр оборони Михайло Федоров.
У першому читанні законопроєкт було проголосовано 4 листопада 2025 року. Про це йдеться на сайті Ради.
У пояснювальній записці йдеться про те, що цей законопроєкт потрібен, аби після звільнення з військової служби такі громадяни втрачають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ними 25-річного віку та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації наступного ж дня після взяття їх на військовий облік військовозобов’язаного або резервіста.
Контракт 18-24 — що відомо
У січні 2025 року в Україні стартував проєкт “Контракт 18-24”, спрямований на залучення до лав ЗСУ молодих українців віком від 18 до 24 років. За умовами програми, контракти — добровільні, і укладаються на один рік.
У ньому також обіцяли, що коли закінчиться контракт, військовослужбовець зможе звільнитись або укласти новий. “При цьому громадяни, які відслужили за однорічним контрактом, не можуть бути призвані до війська по мобілізації впродовж 12 місяців”, — обіцяли в Міноборони.
Вже у вересні стало відомо, що українська влада міркує над модернізацією програми “Контракт 18-24” і розширити її на військовослужбовців цієї ж вікової категорії, які стали добровольцями до нових умов. Крім того, можливі зміни для бійців старшого віку та бійців з піхотних підрозділів.
У січні Верховна Рада провалила голосування за запровадження відстрочки для тих, хто пройшов службу за “Контратом 18-24”. Нардеп фракції “Голос” Роман Костенко пояснив, що після завершення контракту юнаки автоматично стають військовозобов’язаними, тобто можуть отримати повістку у будь-який момент.
10 лютого Михайло Федоров повідомив про оновлений законопроєкт, у якому ідеться про відстрочку за “Контракт 18-24”. До законопроєкту було внесено низку змін.
“Ситуація доволі непроста, проте без різких змін”, – сказав він.
За його словами, противник не зменшує бойову активність.
“Ворог провів півтора десятків боєзіткнень, з них переважна більшість – на Гуляйпільському напрямку, зокрема поблизу Гуляйполя, Добропілля, Лугівського, Рибного та Залізничного”, – зазначив речник.
Волошин наголосив на різкому зростанні використання безпілотників.
“За минулу добу зафіксовано 1 600 ударів дронами, а також було зафіксовано більше, ніж півтисячі розвідувальних ворожих БПЛА”, – поінформував він.
Водночас речник запевнив, що українські військові завдають втрат противнику.
“За минулу добу ми знищили доволі значну кількість операторів ворожих розрахунків… – це півсотні, – підкреслив Волошин.
Він додав, що ворог активно застосовує артилерію та проводить штурмові дії.
“Погода вже стабілізувалась на півдні, й ворог проводить і штурмові дії, і завдає обстрілів приблизно як ми фіксуємо в середньому в цей час”, – розповів речник.
Українські військові також завдають російським силам суттєвих втрат у бронетехніці та реактивних системах, щоб зірвати підготовку механізованих штурмів на півдні.
“Ворог несе останнім часом значну кількість втрат по озброєнню і бойовій техніці”, – сказав він.
За його словами, українські військові щодня знищують танки, що не дозволяє ворогу формувати механізовані колони для штурмів.
“Сьогодні в населеному пункті Солодке наші бійці знищили ворожий танк, і там ми знищуємо фактично щодня 1-2 танки, ми завдаємо по них ударів і не даємо тим самим ворогові можливості формувати механізовані колони з бронетехнікою для того, щоб проводити штурмові дії на наші позиції”, – розповів Волошин.
Він додав, що крім бронетехніки, українські війська уражають реактивні системи залпового вогню противника.
«Сьогодні ми знищили також корейську реактивну систему залпового вогню “Type-75” в населеному пункті Нестерянка, знищили реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” у Малинівці”, – зазначив речник.
Волошин підкреслив, що удари завдаються по всій глибині бойових порядків ворога.
“Ми б’ємо ворога скрізь, де наша розвідка виявляє ворожі цілі для того, щоб знизити його можливості і потужність для його штурмових дій. Ми б’ємо його по тилах”, – пояснив він.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 10 лютого, були зафіксовані 126 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото з архіву В.Волошина
-
Авто6 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня