Політика
Угода про створення Спецтрибуналу є сигналом Росії, що вона не уникне відповідальності
Угода про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України є сигналом, що Російська Федерація не уникне відповідальності за свої злочини.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Історичне рішення. Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у Страсбурзі підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України… Це потужний сигнал Росії, що агресор не уникне відповідальності. Ворог заплатить за злочини, скоєні проти України та українського народу. За зруйновані домівки, школи, лікарні, за викрадення дітей. Заморожені російські активи мають стати компенсацією за збитки та спрямовані на відновлення України”, – написав Шмигаль.
Глава уряду зауважив, що вперше буде створено міжнародний трибунал для розгляду саме злочину агресії – незаконного застосування сили проти суверенної держави.
За його словами, трибунал стане незалежною міжнародною інституцією в межах Ради Європи. У його статуті немає згадок про персональні імунітети – отже, до відповідальності зможуть бути притягнуті найвищі посадовці РФ, включно із главою Кремля.
Прем’єр наголосив, що трибунал є частиною ширшої архітектури справедливості, яку Україна вибудовує разом із партнерами. Йдеться про Реєстр збитків, завданих агресією, Міжнародну комісію для розгляду позовів про компенсацію, компенсаційний фонд, створений на базі принципу «агресор має заплатити».
Як повідомляв Укрінформ, після підписання основної угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн-членів Ради Європи та Україна мають ратифікувати основну угоду.
Політика
У Брюсселі розглядають п’ять кроків для вступу України до ЄС вже у 2027 році
«Там, де є воля, знайдеться і шлях» — саме таким принципом керуються посадовці Європейського Союзу, які доопрацьовують план вступу України до блоку до кінця наступного року. Це може призвести до блискавично швидкого процесу вступу, який не мав прецедентів в історії ЄС.
Про це повідомляє Politico, чиї журналісти поспілкувалися з 10 європейськими посадовцями та дипломатами, повідомляє Укрінформ.
У публікації розповідається, як саме може сформуватися прискорений процес членства України в ЄС: «Він зводиться до влучного визначення: «зворотне розширення» — новий спосіб вступу до ЄС, який ставить традиції з ніг на голову. ЄС спочатку надаватиме членство з обмеженими привілеями, а потім поступово підвищуватиме рівень членства у той час, як Україна проводитиме реформи, схвалені Брюсселем».
Крок 1 процесу – підготовка України до вступу, оскільки правило, що всі необхідні реформи мають бути впроваджені, залишатиметься чинним.
ЄС вже «завантажив наперед» заявку України на членство. Це передбачає надання Києву неофіційних рекомендацій у переговорах щодо «кластерів» – юридичних кроків на шляху до членства.
Як правило, вступ до ЄС – це довгий лабіринт, що включає шість кластерів, кожен з яких містить кілька розділів з питань, починаючи від сільського господарства та зовнішньої політики та судової реформи, пояснює видання. Країни ЄС повинні одноголосно погодитися закрити кожен кластер, перш ніж заявка країни на членство зможе просуватися далі.
Видання вважає, що традиційні часові рамки, які можуть розтягнутися на десятиліття, є безглуздими для України, враховуючи контекст вторгнення Росії. Саме тому ЄС працює над переглядом процесу, що є другим кроком, дозволяючи прискорений графік, який може застосовуватися до України, а також, потенційно, Молдови та Албанії.
«Посадовець ЄС заявив, що в договорах ЄС немає нічого, що могло б перешкодити прискореному просуванню країни до членства, за умови, що це відбувається за одностайним рішенням», – пише Politico.
Європейські чиновники та український уряд кажуть, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує зупинити рух України до ЄС, заявив Президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п’ятницю, коли його запитали про важливість формалізації дати вступу на 2027 рік.
Однозначність підтримки серед членів ЄС є однією з потенційних перешкод, враховуючи протидію з боку Угорщини. Проросійський прем’єр-міністр Віктор Орбан поставив запобігання вступу України до ЄС в основу своєї програми переобрання напередодні національних виборів у квітні. Він заявив минулими вихідними, що «Україна – наш ворог», оскільки Київ наполягає на забороні імпорту російських енергоносіїв до Європи.
Є кілька способів, як ЄС може обійти Орбана, пояснює Politico. Брюссель може дочекатися національних виборів у квітні 2026 року, що є третім кроком, та сподіватися, що прем’єр-міністр програє своєму супернику Петеру Мад’яру, який займе інший підхід до України.
Якщо Орбан переможе, може бути застосовано четвертий крок, коли лідери можуть спробувати залучити президента США Дональда Трампа, щоб той змусив Орбана зняти вето.
Якщо ці варіанти не спрацюють, ЄС може піти на п’ятий крок, тобто задіяти статтю 7 договору про функціонування ЄС — крайній захід, який може заблокувати здатність Угорщини перешкоджати Україні у вступі до ЄС. Столиці ЄС досі опиралися спробам застосувати статтю 7 і виключали її напередодні виборів в Угорщині. Але перемога Орбана вимагатиме відчайдушних заходів, вважає Politico.
«Членство України в ЄС зараз є центром складного мирного процесу за участю Москви, Вашингтона та Києва. Якщо заявка на членство до 2027 року буде включена до будь-якої мирної угоди, вона може стати занадто серйозною справою, щоб провалитися. Це не гарантує успіху, коли йдеться про ЄС, але дає потужний стимул змусити блок зробити те, що йому не є природним: мислити нестандартно», — пише видання.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на Bloomberg, Європейський Союз розглядає низку варіантів щодо включення членства України до майбутньої мирної угоди.
За словами джерел, серед варіантів, що розглядаються, вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до деяких прав члена блоку. Співрозмовники додають, що ЄС може надати Україні чіткі терміни для виконання кроків, які потрібні для просування офіційної процедури вступу.
Джерела зазначають, що інші варіанти, що розглядаються, передбачають продовження нинішнього шляху вступу або запровадження перехідного періоду та поступового членства.
Фото: ОП
Політика
«Український ланч» у Мюнхені вчергове збере впливових європейських лідерів
Серед спікерів очікуються президент Чехії Петр Павел, прем’єр-міністри Данії Метте Фредеріксен, Нідерландів Дік Схооф, Хорватії Андрей Пленкович. Також запрошені президенти Фінляндії Александер Стубб і Латвійської Республіки Едгарс Рінкевичс, прем’єр-міністри Норвегії Йонас Гар Стьоре та Швеції Ульф Крістерссон.
Серед інших учасників дискусії будуть: глави зовнішньополітичних відомств Польщі Радослав Сікорський, Канади Аніта Ананд, Австрії Беате Майнль-Райзінгер, Молдови Міхай Попшой, Естонії Маргус Цахкна; міністр оборони Королівства Данія Троельс Лунд Поульсен, начальник штабу оборони Збройних сил Нідерландів Онно Айхельсхайм, очільник Штабу німецької армії Крістіан Фройдінг і керівник спеціального штабу з питань України Міноборони ФРН Йоахім Кашке; єврокомісари з питань розширення Марта Кос і з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс, депутати Палати представників США тощо.
Український ланч під час Мюнхенської конференції з безпеки вдевʼяте стане платформою для обговорення безпекової ситуації в Україні та її наслідків для Європи й міжнародного порядку світовими та українськими лідерами думок.
Темою 9-го «Українського ланчу» є «Україна: на передовій майбутнього», адже Зауважується, що Україна сьогодні — це передова лінія, де формується майбутнє європейської безпеки, де перевіряється здатність Європи захищати власні цінності та інтереси. Але цей фронтир зазнає жорстоких атак та потребує рішучої та постійної підтримки.
Цього року вперше Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Мюнхенською конференцією з безпеки (MSC), Офісом Президента України та Асоціацією оборонної промисловості України відкриють спеціальний «Український дім» в Мюнхені, який працюватиме з 12 до 14 лютого. Зокрема, 13.02 в ньому буде представлено виставку, яка висвітлить загрози безпеці Європи та її здатність змінюватися з необхідною швидкістю.
Нагадаємо, Мюнхенська конференція з безпеки є головним світовим форумом для обговорення політики безпеки. Цього року на її полях український народ буде відзначений премією Евальда фон Клейста, засновника конференції.
Фото: MSC
Політика
«Регіонал» Єфремов, який живе у Москві, має російський паспорт
«Схеми» встановили, що російський паспорт Єфремову видало Головне управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації 22 грудня 2022 року. Цей паспорт він використовував, зокрема, під час обслуговування свого рахунку в російському «Сбербанку».
Так само Єфремов використовував паспорт громадянина РФ, коли користувався послугами російських фітнес-центрів WorldClass.
Редакція раніше запитувала в Офісу генерального прокурора, чи відоме їм нинішнє місцезнаходження Єфремова, чи оголошувався він у розшук, який запобіжний захід він має у вказаному кримінальному провадженні та чому не проводяться судові засідання у справі. Тоді в ОГП повідомили, що Єфремов не має запобіжного заходу і в розшук не оголошувався. На запитання про місцезнаходження не відповіли. У прокуратурі також додали, що судові засідання у справі не призначались, «що, ймовірно, обумовлено тимчасовою окупацією Старобільська». Прокуратура згадала про те, що справи Старобільського суду має розглядати Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
У новій відповіді на запит журналістів в Офісі генпрокурора зазначили, що справи, які знаходились у провадженні Старобільського суду, «не передавались у зв’язку з наявністю ризику для життя чи здоров’я, пов’язаного з вивезенням таких судових справ».
«Вживаються заходи для пошуку додаткових джерел отримання копій втрачених з вказаної причини матеріалів зазначеного кримінального провадження в обсязі, достатньому для ухвалення на їх підставі судового рішення» – йдеться у відповіді ОГП.
Як повідомлялося, у листопаді 2024 року за поданням Служби безпеки України щодо Єфремова було запроваджено санкції. Його також позбавили державних нагород.
ГПУ обвинувачувала Єфремова в державній зраді, вчиненні умисних дій з метою зміни державного кордону України, організаційному та іншому сприянні створенню та діяльності терористичної організації “ЛНР”, організації захоплень будівель, де розташовувалися Луганська облдержадміністрація та УСБУ в Луганській області.
Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту перед вильотом до Австрії. Відтоді він перебував у СІЗО – спочатку в київському, а згодом у Старобільську на Луганщині, але вийшов з нього влітку 2019 року.
Фото архівне
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Події7 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Авто5 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Усі новини7 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
