Війна
чутки про звільнення не підтвердились — деталі
Увечері 9 лютого у соцмережах з’явились десятки повідомлень про начебто звільнення начальника штурмових військ, полковника Валентина Манька. Серед іншого, стверджували, що звільнення підтвердило командування. Тим часом полковник коментував атаки 33 штурмового полку під Гуляйполем та обіцяв звільнити селище від військ противника. Чи справді відбулись зміни у керівництві українськими штурмовиками?
У повідомленнях про звільнення Манька посилались на заяву головнокомандувача ЗСУ, генерала Олександра Сирського. При цьому на порталах медіа чи на сторінках головнокомандувача та Генштабу не з’явилась інформація про зміни. Фокус зібрав інформацію про ситуацію з Маньком та про те, чим займається начальник штурмових військ в лютому 2026 року.
Полковник Манько — деталі з соцмереж
Допис про можливе звільнення Манька з’явились у мережі близько 20 год 9 лютого. Про це написали, наприклад, на сторінці Drone Bomber, а в коментарях зауважили, що даних про підтвердження не відшукалось. Інформацію про кадрові зміни в ЗСУ перепостив начальник Центру дослідження окупації Петро Андрющенко. Останні дописи про можливе звільнення затихли близько 1 год 10 лютого.
Фото: Скриншот
На інформацію у соцмережах у Telegram-каналі “Офіцер” відгукнувся старший лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”. Військовий висловився на підтримку полковника, якого восени 2025 року зробили начальником штурмових військ, але у війні з РФ він брав участь з 2014 року.
Фото: Скриншот
На дописи про Манька відреагували також Z-блогери РФ. Зокрема, у каналі одного з військкорів-пропагандистів написали, що Манька могли звільнити у зв’язку з “контрнаступом” у Запорізькій області.
“Звільнення Манька” — чи підтвердило командування
На сторінках Генштабу та головнокомандувача Сирського відсутнє підтвердження про кадрові зміни у штурмових військ і про звільнення полковника Манька. Останні дописи головнокомандувача — про те, що Сили оборони у січні підняли кількість втрат ЗС РФ до 31 тис. осіб, тим часом як кількість контрактників у російській армії на 9 тис. менша. У ранковому повідомленні, яке з’явилось зранку 10 лютого, — розповідь про деталі корпусної реформи, у ході якої перемістили 36 тис. бійців, створили артилерійські бригади у складі корпусів та масштабують батальйони БпЛА у полки: про зміни у штурмових військах не згадується.
Фото: Скриншот
Валентин Манько — чим зайнятий начальник штурмових військ
На сторінці Facebook полковника Манька не згадується про можливе звільнення. Натомість 8 лютого військовий написав, що хворів, але тепер одержав і готовий повернутись на фронт. Крім того, є репости дописів штурмових полків про успіхи на Гуляйпільському напрямку. Наприклад, є інформація від 33 штурмового полку, який брав участь у звільнення села Придорожнього і “загнав за хмари” російських солдатів з угрупування “Восток”. Також є допис про важливість “важкого тренування і досвіду” і кадри навчань 210 окремого штурмового полку: коментарів про звільнення немає.
Зазначимо, восени 2025 року стало відомо про призначення Валентина Манька начальником штурмових військ, які мали бути створені у складі ЗСУ. Після цього з’явився коментар колишнього начальника штабу “Азову” Богдана Кротевича, який звернув увагу на дописи з російським контентом у соцмережах полковника. Тим часом у жовтні Манько розповів про важливість окремих штурмових військ, які виконуватимуть інші завдання, ніж існуючі Десантно-штурмові війська.
Нагадуємо, 9 лютого російські військкори заявили про контрнаступ ЗСУ на Гуляйпільському напрямку на межі Дніпропетровської та Запорізької областей.
Сили протиповітряної оборони впродовж дня 28 вересня знешкодили 86 із 124 російських безпілотників, основним напрямком удару була Київська область.
Як передає Укрінформ, про це Командування Повітряних Сил ЗСУ повідомляє у Фейсбуці.
«Протягом дня 28 вересня (із 6:30 по 18:30) противник атакував Україну 124 ударними БпЛА (86 із них — реактивні), «Гербара», «Бандероль»/»Дань-Т» та дронами інших типів. Основний напрямок удару – Київщина», – ідеться у повідомленні
За попередніми даними, протиповітряною обороною протягом вказаного періоду збито або подавлено 86 БпЛА (49 із них – реактивні).
Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу ворога на 27 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях.
Станом на 18:30 у повітряному просторі спостерігаються декілька ударних безпілотників.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій локалізували пожежу в будівлі Національної академії наук України, яка виникла внаслідок атаки РФ.
Держави ЄС погодили продовження місії з підготовки українських військових EUMAM Ukraine ще на два роки. Водночас Євросоюз має тісніше координувати перевірки підозрілих суден, щоб обмежувати можливості Росії фінансувати війну через тіньовий флот.
Про це розповіла висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас на пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС із закордонних справ у форматі міністрів оборони, передає кореспондент Укрінформу.
«Щодо підготовки військових держави-члени погодили перший крок стратегічного перегляду EUMAM – продовження нашої місії для України ще на два роки», – повідомила Каллас.
Вона також подякувала Нідерландам за оголошений ними внесок у модернізацію двох навчальних центрів в Україні: “Раніше цього року я запропонувала профінансувати модернізацію двох навчальних центрів в Україні. Хочу подякувати Нідерландам за оголошений сьогодні внесок: він закриває нестачу фінансування. Завдяки цій підтримці, а також підтримці Німеччини, Ірландії, Данії та Люксембургу ми тепер можемо працювати над обома центрами”.
Окремо вона наголосила на необхідності посилювати протидію російському тіньовому флоту.
“Операція ЄС Irini за останні місяці здійснила шість перевірок підозрілих суден і тепер відіграє провідну роль у таких операціях”, – сказала Каллас.
За її словами, держави-члени мають паралельно продовжувати власні перевірки суден і тісно координувати ці дії.
Як повідомила висока представниця, багато учасників сьогоднішнього засідання закликали надати раніше частину коштів кредитної програми ЄС обсягом 90 мільярдів євро, передбачених на 2027 рік. Україна також могла б отримати до 20 мільярдів євро із залишку коштів оборонної ініціативи SAFE.
Говорячи про потреби України у протиповітряній обороні, Каллас нагадала, що ЄС уже затвердив плани закупівель на 28,3 мільярда євро в межах кредиту на підтримку України. Вони включають придбання ракет до систем Patriot із майбутніх обсягів виробництва у США.
Як повідомлялось, Каллас закликає країни ЄС дати Україні ракети-перехоплювачі з власних запасів.
Фото: eeas.europa.eu
В Україні внаслідок нічних і ранкових російських атак постраждали десятки людей. В Одеській області РФ вдарила по судну під прапором Палау.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці.
За його словами, усю ніч і ранок Росія атакує регіони України. У Харкові був жорстокий удар по багатоповерхівці, частково зруйновані другий та четвертий поверхи.
Є пошкодження у Києві через атаки дронів – житлові будинки, звʼязок, заправки. Росіяни розбили кафе, намагалися спалити продуктовий столичний ринок.
В Одеській області РФ вдарила по судну під прапором Палау.
У Житомирській області росіяни пошкодили завод морозива.
“Були удари по житлових будинках на Сумщині, Рівненщині, Харківщині та Одещині. Атакували критично важливу інфраструктуру на Вінниччині, Дніпровщині, Хмельниччині та Запоріжжі. Всюди, де потрібно, працюють екстрені служби”, – зазначив Президент.
Як підкреслив Зеленський, відомо про десятки поранених людей. Лише внаслідок удару по Харкову постраждали 28 людей, серед них дев’ятеро дітей. Є загиблі. На Київщині росіяни вбили двох людей, один із них – громадянин Азербайджану.
Глава держави висловив вдячність “усім, хто не мовчить про те, що відбувається в Україні, і всім, хто готує конкретні пакети підтримки для нашої держави”.
За його словами, “потрібні чіткі рішення. Засоби ППО, енергетична підтримка, допомога з покриттям бюджетних дефіцитів – це те, що сьогодні реально посилює Україну й допомагає нашим людям вистояти”.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили 112 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 27 вересня.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні