На Прикарпатті, у гірському селі Поляниця, художники Володимир Березний та скульптор і ветеран війни Василь Семко створили зі снігу двометрову скульптуру гуцула-музиканта. Ширина композиції – близько семи метрів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що Мінкульт разом із Українським інститутом книги підсумували результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 січня 2026 року.

«Майже пів мільйона книжок для сотень тисяч читачів – такими є результати програми «єКнига» за перший повний рік її роботи», – йдеться у повідомленні.

Як зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, результати програми «єКнига» підтверджують, що системна державна підтримка читання працює.

«Ми формуємо сталу читацьку культуру серед молоді. Водночас створюємо реальний попит на українську книжку, який безпосередньо впливає на розвиток книговидавничого ринку, книгарень і всієї екосистеми читання в країні», – додала вона.

У 2025 році державну допомогу в межах програми «єКнига» отримали 245 740 вісімнадцятирічних українців.

Загалом за кошти програми вони придбали 434 808 книг. Переважна більшість покупок – друковані видання, а частка електронних і аудіокнижок становить лише 1,36%.

Як зазначається, покупки здійснювалися як у стаціонарних, так і в онлайн-книгарнях, а найактивніше книги купували в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях.

Також програма продемонструвала стабільну динаміку: після пікового старту з березня 2025 року кількість нових заяв тримається на рівні близько 3 тисяч щотижня.

«Гендерний розподіл отримувачів: 62% – жінки, 38% – чоловіки», – додали у міністерстві.

Рейтинги продажів свідчать про широкий інтерес молоді до художньої та нонфікшн-літератури, а також про присутність українських авторів серед лідерів продажів.

Зокрема, серед українських авторів за кількістю проданих книжок у межах програми «єКнига» лідирує Володимир Станчишин.

Також серед популярних українських авторів Ілларіон Павлюк, Андрій Сем’янків, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Василь Симоненко, Анастасія Левкова і Євгенія Кузнєцова.

У Мінкульті нагадали, що «єКнига» – це програма для кожного 18-річного українця на придбання книжок українською мовою (паперових, електронних або аудіо), а з 1 січня 2026 року сума допомоги становить 998,4 грн.

Програму реалізують спільно Міністерство культури, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут книги за підтримки Проєкту підтримки Дія/UNDP Ukraine/Уряду Швеції.

Як повідомляв Укрінформ, 16 грудня 2024 року в застосунку «Дія» запрацювала нова програма «єКнига», за допомогою якої 18-річні українці зможуть отримати від держави кошти на українські книжки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток – це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних. Вона дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними, захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності.

У цей період буде відпрацьовано технічні рішення, порядок внесення та перевірки даних, а також способи взаємодії між усіма учасниками проєкту.

Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, яка об’єднає дані про: об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники та заповідні території, зони охорони пам’яток.

Запровадження Реєстру передбачає: перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток і пов’язаних з ними зон охорони з визначеними режимами використання, можливість пошуку об’єктів за координатами та електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.

Координатором експериментального проєкту виступить Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також Український державний інститут культурної спадщини.

Експериментальний проєкт передбачає не тільки ведення обліку об’єктів нерухомої культурної спадщини. Реєстр також міститиме переведені в цифрову форму матеріали, згідно з якими визначаються обмеження у використанні земель, та взаємодіятиме з базою даних Містобудівного кадастру, ЄДЕССБ та Державним земельним кадастром.

Крім того, система забезпечує технічну можливість картографічної візуалізації місцезнаходження нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Проєкт є продовженням роботи, ініційованої у 2021 році, коли міністерство провело роботу з обласними адміністраціями з наповнення електронної бази даних про об’єкти культурної спадщини як «декларування» даних. А вже наприкінці 2023 року презентувало концепт електронної системи Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У 2023 році міністерство затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволяє працювати з цифровими даними про пам’ятки за єдиними правилами, узгоджувати інформацію з різних систем і забезпечувати її коректний обмін між державними реєстрами.

Завдяки Проєкту міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» міністерство у 2024 році разом з партнерами розробило програмне забезпечення та презентувало концепцію Реєстру.

З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі.

Крім того, відбулися онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, розпочалося наповнення бази даних і перевірка внесеної інформації.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Фото: Юлія Свириденко, Телеграм