Події
Українка Таню Муіньо стала режисеркою року Hollywood Music Video Awards 2025 за кліп для Леді Гаги
Українська режисерка, дизайнерка та фотографка з Одеси Таню Муіньо отримала нагороду “Режисерка року” премії Hollywood Music Video Awards 2025 за кліп до пісні Disease для Леді Гаги.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
Відео: Lady Gaga
Щорічна премія Hollywood Music Video Awards відзначає музичні кліпи і вшановує творців за лаштунками, які “перевершують очікування і розширюють творчі кордони у відеороботах”.
У кліпі на пісню Disease героїня Леді Гаги стикається з різними версіями себе і намагається повернути контроль над своїми найглибшими страхами. Кліп також отримав нагороду за найкращий грим і зачіски.
Відео отримало і нагороду MTV Video Music Awards Japan 2025 як “Найкраще відео сольного виконавця”.
Як повідомляв Укрінформ, Таню Муіньо – режисерка кліпів для дуету Post Malone та The Weeknd, Cardi B, Кеті Перрі, Rosalia та інших. Ролик для Foals Муіньо зняла у Києві.
Також вона стала постановницею номера Alyona Alyona і Jerry Heil на “Євробаченні”-2024.
Кліп Муіньо для Lil Nas X на пісню Montero переміг у трьох номінаціях премії MTV Video Music Awards 2021 – “Відео року”, “Найкраща режисура” та “Найкращі візуальні ефекти”. Також цю роботу номінували на “Ґреммі 2022”.
У 2022 році режисерка отримала дві нагороди MTV Video Music Awards за кліп As It Was, який зняла для Гаррі Стайлза.
У серпні 2023 року вона отримала премію MTV Video Music Awards 2023 за найкращу режисуру кліпу Attention для Doja Cat.
Фото: Instagram/tanumuino
Фільм “За Перемогу!” Валентина Васяновича отримав одразу три відзнаки XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
“За Перемогу!” визнали найкращим українським ігровим повнометражним фільмом.
Режисер отримав головну нагороду Національної конкурсної програми – статуетку “Золотий Дюк”, а також грошову премію.
Крім того, стрічка стала переможцем за версією журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Ще одну спеціальну відзнаку фільму присудив MEGOGO.
“Таким чином, “За Перемогу!” завершив 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль одразу з трьома нагородами”, – зауважили у Держкіно.
“За Перемогу!” – антиутопічна історія про Україну після завершення війни, у якій режисер досліджує майбутнє країни та людини, яка намагається знайти своє місце у новій реальності.
Українська прем’єра фільму “За Перемогу!” відбудеться 22 жовтня.
Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms ForeFilms та литовською M-Films.
Як повідомляв Укрінформ, українська стрічка “Театр Ветеранів” стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі.
Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.
Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.
Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.
«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.
Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.
Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.
Фото: АА
Вийшов друком роман, де вперше в художній формі осмислюється постать єврейського письменника з Бучача на Тернопільщині, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.
Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.
У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.
Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».
«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.
Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.
«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.
За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.
Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.
Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Суспільство6 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Політика5 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика5 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події5 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника