Події
Український Оскарівський комітет отримав вісім заявок
Український Оскарівський комітет отримав 8 заявок на участь у відборі на 98 премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Про це повідомляється на сторінці комітету у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Вісім українських фільмів були подані їхніми продюсерами на розгляд Українського Оскарівського Комітету”, – ідеться у повідомленні.
Це, зокрема, “2000 метрів до Андріївки” режисера Мстислава Чернова, “Буча” режисера Станіслава Тіунова, “Дівія” режисера Дмитра Грешка, “Обережно! Життя триває” режисера Антона Штуки, “Одного літа в Україні” режисера Володимира Тихого, “Підйомна сила” режисера Олександра Стратієнка, “Степне” режисерки Марини Вроди та “Стрічка часу” режисерки Катерини Горностай.
В Українському Оскарівському комітеті зауважили, що заявки буде перевірено на відповідність вимогам і розглянуто.
Вибір української заявки на премію «Оскар» відбудеться 28 серпня 2025 року.
Американська кіноакадемія оголосить шортліст із 15 фільмів у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» 16 грудня 2025 року.
П’ять номінованих фільмів стануть відомі 22 січня 2026 року.
Церемонія вручення 98 премії «Оскар» відбудеться 15 березня 2026 року.
Український Оскарівський Комітет – це незалежне об’єднання професіоналів в галузі кіноіндустрії, створене у 2006 році при Асоціації продюсерів України. Меморандум про співпрацю укладено Асоціацією продюсерів України, Національною спілкою кінематографістів України, Українською Кіноакадемією та Українським інститутом.
Як повідомлялося, Український Оскарівський комітет 16 липня оголосив прийом заявок на участь національних фільмів у відборі на 98-му премію “Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв та наук у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. Заявки приймалися до 3 серпня.
Фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» став лавреатом 96 кінопремії «Оскар» 2024 року.
Фото ілюстративне: flickr.com
На 79-му році життя помер співак Ярослав Євдокимов, перший виконавець хіта «Фантазер».
Про це повідомила дружина артиста Ірина в Інстаграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні вранці не стало Ярослава, нашого улюбленого Фантазера! Дякую вам, дорогі глядачі, слухачі за любов до творчості артиста, за увагу та оплески!” — написала вдова.
У коментарі ЗМІ вона сказала, що артист хворів на рак легень.
Ярослав Євдокимов народився у 1946 році у в’язниці міста Рівне. Його мати була репресована як українська націоналістка, потім заслана до Норильська. Виховували майбутнього співака бабуся і дідусь, які жили у селі Користь Рівненської області.
Музичну кар’єру Євдокимов розпочав у Дніпропетровську (нині Дніпро), співав у ресторані та паралельно працював на заводі.
У 1975 року Євдокимов пройшов прослуховування у Мінській філармонії. Навчався у Мінському музичному училищі імені М.Глінки за спеціальністю вокал. Саме у Білорусі він розпочав кар’єру і став відомим.
На виборах 2001 року у Білорусі Євдокимов підтримав опозиційних кандидатів, після чого йому фактично заборонили працювати в Білорусі, артисту довелося виїхати до Росії, зазначає Наша Ніва.
Євдокимов засуджував російську агресію проти України. У 2017 році в інтерв’ю Ленінградському обласному інтернет-телебаченню співак звинуватив російську владу у розв’язанні війни на сході України.
«Я вважаю, що це страшна трагедія. Я звинувачую у всьому Кремль, Путіна, гоп-компанію кремлівську. Українці їм ніколи цього не вибачать. Вони занапастили молоді життя, близько 10 000 людей. За що?» – наголошував співак.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму 8 червня помер кримськотатарський актор і виконавець народних пісень заслужений артист України Ділявер Сеттаров.
Фото: instagram.com/yaroslavevdokimov.official
Український інститут (УІ) заснував премію “Хвиля / Dalğa”, яка відзначатиме досягнення викладачів та громадських, державних і культурних діячів у популяризації та поширенні української та кримськотатарської мов у світі.
Про це повідомляє проєкт “Читомо”, передає Укрінформ.
За словами правозахисника та заступника генерального директора УІ Аліма Алієва, започаткована премія – це про вдячність і визнання людей, які створюють хвилю поширення, натхнення і любові до мов, що формують сьогодення та майбутнє.
Премію вручатимуть за:
- доробки праць для вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної;
- започаткування або розвиток осередку вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної;
- значний досвід та досягнення у викладанні української або кримськотатарської мови як іноземної;
- проведення значної кількості заходів для популяризації української або кримськотатарської мови як іноземної.
На отримання премії може бути номінований викладач української або кримськотатарської мови у закладах вищої освіти та приватних освітніх осередках, а також громадський, державний, культурний діяч, у діяльності котрого значне місце посідає популяризація української або кримськотатарської мови.
Подати номінанта на здобуття премії можуть культурні та освітні установи; громадські організації, які працюють у сфері культури, освіти чи науки; дипломатичні установи.
Одна установа має право подати не більше двох номінаційних досьє.
Капітула премії складатиметься з семи осіб – представника УІ, чотирьох незалежних фахівців з української мови та двох незалежних фахівців з кримськотатарської мови. Склад капітули призначатиметься строком на два роки.
Подати номінанта можна, заповнивши анкету за посиланням до 10 вересня 2025 року включно. Детальну інформацію можна прочитати у положенні премії.
Український інститут — державна установа України, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабінетом Міністрів України у 2017 році та належить до сфери управління Міністерства закордонних справ України.
Фото Укрінформу можна купити тут.
У Туреччині розпочали застосування нанотехнологій для збереження унікальних історичних об’єктів.
Про це повідомив міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой у соцмережі Х.
“Після проведення початкових робіт з підсилення статуї Антіоха було проведено роботи з відновлення цілісності статуй Орла і статуї Аполлона… Методи використання нановапна та наносилікатних покриттів, що зміцнюють текстуру каменів вперше застосовуються на постійній основі на горі Немрут”, – повідомив міністр.
Nemrut’un binlerce yıllık mirasını çağımızın en ileri teknikleriyle geleceğe taşıyoruz.
Yürütülen ilk sağlamlaştırma çalışmalarıyla Antiochos ve Kartal başları ile Apollon heykeli yeniden bütünlüğüne kavuştu.
Doğu ve Batı teraslarında nano teknolojiyle yapılan bu müdahaleler… pic.twitter.com/6QdSoAoldG
— Mehmet Nuri Ersoy (@MehmetNuriErsoy) August 21, 2025
За наданою інформацією, вже зміцнено текстуру каменю та закрито тріщини археологічних пам’яток на східній і західній терасах гори Немрут. Загалом проєкт розрахований на 5 років.
“Після дворічних досліджень саме цей спосіб було визначено як найбільш ефективний для збереження пам’яток», — зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, раніше вчені ідентифікували місце, де полководець Александр Македонський провів битву із Перською імперією на річці Гранік.
-
Події6 днів agoВийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Суспільство1 тиждень agoВерховный Суд признал незаконными земельные решения Одесского горсовета
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення води в Одесі – які адреси відключень та коли відновлять водопостачання (від Інфоксводоканалу)
-
Усі новини7 днів agoСкандал з Оленою Мандзюк — блогерка планує подати позов проти нардепа Гончаренка
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС порадили грузинській владі використати у своїй рекламі триколор і зачинені двері ЄС
-
Війна1 тиждень agoКомандир 412-го полку Nemesis Анатолій Меркотун
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриється виставка «Жайворонкові небеса» художника Валерія Франчука
-
Україна1 тиждень agoжінка показала місце, де через вибух загинули відпочивальники — відео