Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
У Вишневому Київської області газовики відновили подачу “блакитного палива” на безпечних ділянках, відновлювальні роботи ще тривають.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Група Нафтогаз у Телеграмі.
“214 родин у Вишневому сьогодні знову отримали газ після однієї з наймасштабніших ворожих атак на місто. Фахівці відновили газопостачання на безпечних ділянках”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики продовжують роботи у місті, щоб відновити подачу газу усім мешканцям, які залишилися без цієї послуги внаслідок атаки.
Як повідомлялося, у Вишневому внаслідок російської масованої атаки 6 липня пошкоджено понад 200 об’єктів, з яких більше 100 – житлові будинки. Також пошкоджено сім гуртожитків для залізничників. Відомо про 9 загиблих, 48 людей отримали поранення. Без газу залишилося 300 родин.
У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.
Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.
“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.
За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.
Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.
“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.
Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.
Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.
“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Фото Укрінформу можна купити тут
Яку енергетичну підтримку отримує Україна від міжнародних партнерів
Джерело
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників