Connect with us

Відбудова

Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення

Published

on



Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.

“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.

Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.

Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».

Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”

Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.

Читайте також: В Україні напрацюють новий, ефективніший механізм відбудовиАгентство відновлення

За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.

“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.

Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.

За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.

“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.

Фото: КМУ



Джерело

Відбудова

Марченко розповів про управління держборгом

Published

on


Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” містить рекомендації щодо зміцнення фінансових ринків, корпоративного управління, управління державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг та розвитку пенсійної системи, що має сприяти ефективному залученню інвестицій для відновлення України.

За словами Марченка, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку значною мірою узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.

Під час виступу на презентації звіту ОЕСР “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” міністр наголосив, що попри повномасштабну війну фінансова система України залишається стійкою завдяки зваженій політиці уряду та підтримці міжнародних партнерів.

“Україна продовжує відповідальне управління державним боргом з метою мінімізації довгострокових ризиків, пов’язаних із його зростанням унаслідок збільшення дефіциту державного бюджету та оборонних видатків, спричинених повномасштабним вторгненням росії. Ми наполегливо працюємо над забезпеченням боргової стійкості та створенням передумов для відбудови країни”, – зазначив Марченко.

У річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування в середньостроковій перспективі. Станом на 31 січня 2026 року середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51% порівняно з 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025 року. Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,29 року проти 11,6 року в січні 2025 року.

У 2025 році успішно завершено реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США.

Внутрішні державні облігації є другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету (після кредитів ERA, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів). Навіть під час війни Україна впроваджує інструменти розвитку ринку, зокрема switch-аукціони на платформі Bloomberg, що сприяють підвищенню ліквідності та подовженню строків запозичень.

У заході також взяли участь голова Національного банку України Андрій Пишний, генеральний секретар ОЕСР Матіас Корман, голова Комітету ОЕСР з фінансових ринків і помічник керуючого банку Японії Сеїчі Шимізу та директор ОЕСР з фінансових та корпоративних питань Карміне Ді Ноїя.

Читайте також: Україна планує залучити гранти від МБРР на відбудову та реформи

Як повідомлялося, у 2025 році затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки, яка визначає три головні цілі: збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету, зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їх структури, підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.

Впровадження рекомендацій звіту ОЕСР відбуватиметься поетапно з урахуванням безпекової та економічної ситуації, а також стане важливим елементом підготовки до повоєнного відновлення України та її економічної інтеграції з міжнародними ринками.

Фото: Мінфін



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Австрія долучиться до проєктів із відбудови

Published

on



У Києві відбулося 16 засідання Українсько-австрійської змішаної комісії з питань торговельно-економічних зв’язків. 

Під час засідання було досягнуто домовленості про залучення австрійського бізнесу та фінансування до відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури України. Про це за результатами засідання розповів журналістам Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія, співголова комісії Василь Химинець, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми зафіксували наші наміри щодо подальшої активної співпраці у залученні австрійських фінансових інституцій та експорто-кредитних інструментів для спільних проєктів з відновлення. А також визначили конкретні домовленості із провідними австрійськими компаніями у галузі інфраструктури та транспорту, в енергетичному секторі та у галузі безпеки», – зазначив Химинець.

Зокрема, австрійська сторона зацікавлена у спільних проєктах з ремонту та обслуговування українських автошляхів, модернізації залізниці, у тому числі у постачанні локомотивів та пасажирських вагонів. Також йшлося на засіданні про залучення австрійських технологій для побудови та модернізації гідроелектростанцій на Дніпрі та великих об’єктів відновлюваної енергетики.

Окремо посол оголосив про підписання політичної декларації щодо імплементації рамкової угоди про економічне співробітництво у розвитку проєктів, підписаної між урядами України та Австрії ще у 2022 році.

«Першочергово ця угода була сфокусована на проєктах у сфері охорони здоров’я. Зокрема, йшлося про реконструкцію, будівництво та оснащення клінік та реабілітаційного центру. Ми хочемо прискорити реалізацію цих проєктів. А також сьогодні ми домовилися про розширення цієї угоди на інші сектори економічної діяльності. Щоб підготувати це на практиці і реалізувати наміри у найближчі терміни, ми зараз запускаємо робочу групу для координації та відбору нових пріоритетних проєктів», – наголосив Химинець.

Він нагадав присутнім, що Австрія залишається одним із ключових економічних партнерів Україні і входить до десятки найбільших інвесторів в економіку нашої країни. Так, станом на червень 2025 року товарообіг України та Австрії перевищив $1 мільярд.

Читайте також: Шмигаль: Очікуємо від партнерів понад €23 мільйони у Фонд підтримки енергетики

«І ми бачимо величезні можливості для поглиблення цього партнерства. Ми сьогодні почули чіткі сигнали від представників австрійського бізнесу, від міністра енергетики та туризму Республіки Австрія Вольфганга Гаттманнсдорфера. Ми зацікавлені в осучасненні економічних відносинах з виробниками і відкриті до практичної співпраці», – додав посол.

Як повідомлялося, Україна та Австрія обговорюють передачу обладнання з виведених з експлуатації електростанцій у Відні, українські фахівці наразі оцінюють технічну сумісність і логістику доставки.

Фото згенероване ШІ



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України

Published

on



Перший внесок Словенії до Фонду підтримки енергетики України становить 500 тис. євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України з внеском у розмірі 500 000 євро, завдяки чому загальна кількість донорів зросла до 37″, – йдеться у повідомленні.

Загалом до Фонду підтримки енергетики вже надійшло 1,849 млрд євро від іноземних партнерів. З моменту запуску фонду укладено понад тисячу контрактів на постачання обладнання на близько 850 млн євро. Українські енергетики наразі отримали обладнання, послуги та заходи пасивного захисту на суму понад 618 млн євро.

Читайте також: Україна з початку року отримала понад 1,9 тисячі одиниць енергообладнання

Як повідомлялося, у лютому до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 208 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.