Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Відбудова
Шмигаль перевірив відновлення енергооб’єкта на Київщині й доручив оновити запит до Фонду підтримки
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль відвідав один із енергетичних об’єктів на Київщині, де ознайомився з ходом відновлювальних робіт та провів нараду з керівництвом станції і представниками енергетичних підприємств.
Про це повідомляє Міністерство енергетики у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Під час наради учасники обговорили забезпечення підприємств необхідним обладнанням для проведення ремонтних робіт, потреби енергокомпаній та шляхи вирішення проблемних питань. Окрему увагу приділили формуванню резервів обладнання для оперативного реагування та прискорення відновлення енергетичної інфраструктури у разі нових пошкоджень.
Шмигаль доручив оновити запити щодо потреб підприємств в обладнанні до Фонду підтримки енергетики України та подати відповідні запити у Міненерго для подальшого опрацювання.
Учасники також обговорили хід будівництва захисту та подальші кроки для посилення стійкості об’єкта. Київській обласній військовій адміністрації очільник Міненерго доручив опрацювати питання забезпечення фінансування та визначення замовників робіт з облаштування інженерно-технічного захисту критичних елементів енергетичної інфраструктури.
Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів нараду щодо проблемних питань відновлення об’єктів ПАТ “Центренерго”.
На Донеччині за минулий тиждень фахівці АТ «Донецькоблгаз» зафіксували 21 пошкодження газових мереж через російські обстріли, які спричинили витоки газу та відключення споживачів.
Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.
«Протягом періоду з 8 по 14 червня 2026 року внаслідок бойових дій зафіксовано 21 пошкодження газових мереж», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики відновили газопостачання для понад 400 абонентів.
Зокрема, у Краматорську російські атаки спричинили сім пошкоджень газової інфраструктури, без газопостачання залишилися 313 абонентів. Водночас фахівцям АТ «Донецькоблгаз» вдалося відновити розподіл газу для 368 абонентів.
У Слов’янську за тиждень зафіксовано 14 пошкоджень газових мереж. Через ворожі обстріли без газопостачання залишилися 355 абонентів. Після проведення аварійно-відновлювальних робіт газопостачання повернули до осель 47 споживачів.
У Донецькоблгазі підкреслили, що попри складну безпекову ситуацію аварійні бригади продовжують працювати.
«Сьогодні наші працівники працюють у надзвичайно складних умовах. Щодня аварійні бригади виїжджають на місця обстрілів, локалізують витоки газу та відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Водночас ми стикаємося з випадками стороннього втручання в роботу газових мереж, які створюють додаткові ризики та навантаження для наших фахівців», – заявив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій.
Він закликав мешканців не проводити жодних самовільних робіт на газових мережах та дотримуватися правил безпеки.
Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту.
Фото: Донецькоблгаз
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили основні роботи з ліквідації пожежі внаслідок російської атаки, попередні збитки від пошкодження Успенського собору вже перевищують 500 млн грн.
Про це повідомив у телеефірі генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Завершені основні роботи з приборкання вогню. Вже загрози від вогню немає, і наразі силами Державної служби надзвичайних ситуацій ведеться ліквідація небезпечних уламків, демонтаж пошкоджених конструкцій і підготовка даху Успенського собору для встановлення тимчасових конструкцій для консервації собору», – сказав Остапенко.
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За його словами, у заповіднику вже опрацьовують обсяги збитків і потребу в подальшій реставрації та реконструкції святині.
«Ми закінчуємо підготовку цих даних, але очевидно, що вона перевищує 500 млн грн. Це на сьогодні стартова інформація. Наразі надходять ще додаткові дані», – зазначив гендиректор заповідника.
Він наголосив, що одним з першочергових завдань є оцінка стану склепіння собору, яке зазнало впливу високих температур під час пожежі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
«Був ризик обвалення його всередину собору, і тоді міг загорітися іконостас та багато інших речей. Зупинити пожежу було б дуже складно, і ми втратили б величезні художні твори, які знаходяться всередині Успенського собору», – пояснив Остапенко.
Завдяки роботі рятувальників вдалося уникнути тотального знищення храму.
«Склепіння витримало, хоча було дві ділянки, де вогонь вже почав потрапляти всередину собору, і небезпека була дуже серйозною. Тільки те, що вдалося залучити більше 20 одиниць техніки, це врятувало собор від тотального знищення», – розповів гендиректор.
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
Остапенко наголосив, що працівники ДСНС продовжували роботу навіть під час повторних ворожих ударів.
За його словами, спільними зусиллями працівників заповідника, поліції та монахів Києво-Печерської лаври вдалося евакуювати всі реліквії, що зберігалися в соборі.
«Жоден предмет не був пошкоджений і втрачений, тобто відразу була організована евакуація, буквально через 10 хвилин після прильоту», – відзначив Остапенко.
Він висловив сподівання, що за умови належної підтримки відновлення Успенського собору може тривати близько двох років.
«Я думаю, що при нормальних умовах ми зможемо за два роки відновити Успенський собор. І сподіваюся, що ми зможемо і далі його використовувати як найбільшу святиню Києво-Печерської лаври», – додав генеральний директор.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила черговий російський удар, внаслідок якого пошкоджено територію Києво-Печерської лаври – обʼєкта всесвітньої спадщини.
Більше наших фото можна купити тут
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна6 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць