Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 13 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Як наголошують у міністерстві, за результатами засідання рекомендовано до фінансування два проєкти у Закарпатській області – реконструкція корпусу дитячого садка в Ясінянській громаді та реконструкція школи в Ужгородській громаді; шість проєктів у Львівській області – будівництво каналізаційних мереж та захисної споруди у Підберізцівській громаді, реконструкція з добудовою у Камʼянсько-Бузький громаді, реконструкція систем електропостачання та теплопостачання і капремонт лікарні у Львівській громаді, капремонт укриття у навчальному закладі Новояричівської громади.
Також кошти у межах програми отримають п’ять проєктів у Рівненській області – капремонт відділення медичного закладу у Рівненській громаді, реконструкція на очисних спорудах у Корецькій громаді, капремонт приміщень медзакладу у Вараській громаді, капремонт системи опалення у медзакладі Березнівської громади, капремонт протирадіаційного укриття у Радивілівській громаді.
Раніше на засіданні Комісії відібрані до фінансування: п’ять обʼєктів у Кіровоградській області, 12 проєктів у Київській області, сім – в Івано-франківській, п’ять – у Черкаській, сім – у Житомирській області, та п’ять – у Вінницькій області, 14 проєктів – у Полтавській області, дев’ять проєктів у Волинській області, три проєкти у Закарпатській області.
Окремо підтримані 76 проєктів у прифронтових регіонах.
Розгляд проєктів робочою групою триває.
Як повідомлялося, упродовж минулого року Європейський інвестиційний банк фінансово підтримав більш як 2,6 тисячі малих та середніх підприємств в Україні.
Фото: mindev.gov.ua
У НАК “Нафтогаз України” відбулася зустріч із технічною робочою групою щодо наслідків російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький у Фейсбуці.
“Разом із заступником посла ЄС Гедімінасом Навіцкасом зустрілись з технічною робочою групою. Спільно з керівництвом Укртранснафти детально поінформували партнерів про наслідки російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”. Розповіли про поточний стан справ, а також презентували системний план відбудови. Намітили наступні спільні дії”, – написав Корецький.
Він зазначив, що Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги з відбудови інфраструктурних активів перекачувальної станції Броди відповідно до кращих європейських інженерних та безпекових норм та протидії повторним терористичним атакам.
Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.
Росіяни 27 січня вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Внаслідок пошкоджень зупинився транзит російської нафти по нафтопроводу “Дружба”. За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок пожежі була пошкоджена велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу.
Фото: Нафтогаз
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.
Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Події1 тиждень agoФонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Суспільство1 тиждень ago“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси