Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Відбудова
що залишилося від амбітної програми і що робити далі
Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності
Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».
Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.
Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.
Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.
Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.
У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.
Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.
За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.
Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.
Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.
Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.
Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.
За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.
Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.
Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.
Максим Ткаченко, народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури та спорту
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Відбудова
Бережна обговорила з послом Швеції відновлення пошкодженої культурної спадщини
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
“Сторони також обговорили культурну дипломатію та промоцію українського мистецтва у Швеції. Українська сторона зацікавлена у системному відкритті сцен європейських культурних інституцій для українських митців – як для діаспори, так і для іноземної аудиторії”, – йдеться у повідомленні.
У свою чергу Оберг поінформував про перспективи участі України у Гетеборзькому книжковому ярмарку, одному з найбільших літературних форумів Скандинавії. Наступного року Україна може стати однією з ключових тематичних країн заходу, що відкриває нові можливості для співпраці видавців і перекладачів.

Бережна також наголосила на потенціалі програми Translate Ukraine, яка надає гранти іноземним видавництвам на переклад та видання українських книжок.
Окремо сторони обмінялися досвідом щодо поєднання державної підтримки культури з ринковими механізмами фінансування. Українська сторона висловила зацікавленість у вивченні шведських практик державно-приватного партнерства та меценатства для впровадження подібних підходів в Україні.
Як повідомлялося, моніторингова місія ЮНЕСКО у Києві розпочала оцінку стану об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема Національного заповідника «Софія Київська» та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Фото: Мінкульт
Відбудова
фінансування отримають іще 20 проєктів у прифронтових громадах
Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 20 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
За результатами останнього засідання експертної робочої групи до фінансування погоджено наступні 20 проєктів. За інформацією міністерства, завершено розгляд проєктів відновлення у прифронтових регіонах.
Так, у Чернігівській області кошти будуть надані на облаштування укриттів у садочках Понорницької та Варвинської громад), у Херсонській – на будівництво центрів безпеки у Високопільській, Борозенській, Великоолександрівській та Калинівській громадах, а також на капремонт системи водопостачання у Дарʼївській громаді і будівництво захисної споруди у Кочубеївській громаді.
Загалом фінансування у межах Програми відновлення України III отримають 76 проєктів у прифронтових громадах.
Тепер комісія переходить до опрацювання заявок із центральних регіонів. Вже схвалено 7 проєктів у Житомирській області (капітальний ремонт захисних споруд закладу дошкільної освіти та ліцею у Червоненській та Ружинській громадах, реконструкція очисних споруд у Коростишівській громаді, реконструкція водопровідної та каналізаційної мереж у Коростенській громаді, реконструкція медзакладу у Новоград-Волинській громаді, капремонт ліцею в Овруцькій громаді).

Крім того, фінансування отримають 5 обʼєктів у Вінницькій області (будівництво модульної котельні та установки для виробництва електроенергії у Ладижинській громаді, реконструкція закладу охорони здоровʼя у Вінницькій громаді, будівництво укриття у Стрижавській громаді, реконструкція системи водопостачання у Липовецькій громаді).
Усього громади подали 677 заявок на участь у Програмі відновлення України ІІІ (транш В). Програму реалізують уряд України спільно з Європейський інвестиційний банк. Загальна сума угоди становить 100 млн євро.
Як повідомлялося, Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 23 проєкти відновлення у прифронтових громадах за Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Перше фото ілюстративне, фото в тексті: Мінрозвитку
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика1 тиждень agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Усі новини1 тиждень ago50 років тому апарат NASA все ж таки виявив життя на Марсі: що з’ясували вчені (фото)
-
Війна1 тиждень agoчутки про звільнення не підтвердились — деталі
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
