Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Відбудова
Прокудін: Є домовленість щодо ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації»
Є домовленість щодо ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», яка передбачає розроблення Стратегії розвитку області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Як передає Укрінформ, про це повідомив на брифінгу начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін за результатами закордонного відрядження до Франції та Швеції.
«Ще одна важлива зустріч у Стокгольмі – з представниками Sida та програми Polaris. Досягнуто домовленостей щодо реалізації ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», – розповів Прокудін.
За його словами, ініціатива передбачає розроблення Стратегії розвитку Херсонської області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Також, як наголосив начальник ОВА, домовилися про залучення додаткового фінансування від Sida через Програму розвитку ООН – 5 мільйонів доларів США на розвиток когенерації. Проєкт спрямований на підвищення енергетичної стійкості Херсонщини та забезпечення стабільної роботи об’єктів критичної інфраструктури.
Прокудін також розповів, що у Стокгольмі він зустрівся з командою Шведського агентства цивільної оборони та стійкості. Є попередні домовленості про підписання меморандуму, який передбачатиме поширення успішного досвіду Херсонщини на загальнонаціональний рівень, залучення матеріально-технічної допомоги для ДСНС, посилення спроможності рятувальників реагувати на надзвичайні ситуації та розвиток співпраці у сфері цивільного захисту.
Також начальник ОВА розповів, що зустрівся з керівництвом оборонної компанії Defencor Group. Обговорили перспективи співпраці у сфері протидії дронам, захисту критичної інфраструктури та залучення сучасних безпекових технологій для потреб Херсонщини, є попередні домовленості щодо посилення захисту Херсонщини.
Окремо начальник ОВА відвідав компанію DeLaval та фермерське господарство Hamra Gård. Він розповів, що ознайомився зі шведським досвідом організації сільськогосподарського виробництва, використання сучасних технологій у тваринництві, автоматизації процесів і забезпечення сталого розвитку фермерських господарств. Під час зустрічі з представниками компанії, аграрного сектора та державних установ Швеції обговорили перспективи співпраці між фермерськими господарствами Херсонщини та Швеції. Йшлося про обмін практичним досвідом, упровадження інноваційних технологій і залучення експертної підтримки для відновлення та розвитку аграрного потенціалу області.
Як повідомляв Укрінформ, Прокудін виступив на тематичних дебатах Палати регіонів щодо розбудови демократичної стійкості в умовах криз у Страсбурзі під час 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Фото: Херсонська ОВА
Відбудова
ЄС готує €370 мільйонів для житлового сектору України
Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас у виступі на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представник ЄС зазначив, що відновлення та інвестиції Європейського Союзу в житловий сектор України є одним із ключових стовпів підтримки, яку надає ця інституція, адже йдеться про людей.
«Станом на сьогодні ми вже інвестували близько 1 млрд євро в житловий сектор, і ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки, щоб ця підтримка надійшла без затримок», – поінформував Навіцкас.
Він наголосив на необхідності працювати пліч-о-пліч, щоб житлова політика України була інклюзивною. Дипломат зазначив, що якщо все буде зроблено правильно, якщо будуть проведені необхідні реформи і якщо допомога Європейського Союзу та держав-членів буде адресною – разом зі Світовим банком і колегами з міжнародних фінансових інституцій, – вдасться закласти фундамент для того, щоб ветерани та внутрішньо переміщені особи мали доступ до соціального житла, а люди мали можливість повертатися в успішне майбутнє України.

Заступник посла відзначив один конкретний проєкт, який ЄС реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком: це проєкт соціального житла на 100 млн євро, який складається з гранту в розмірі 50 млн євро та кредиту в 50 млн євро від ЄІБ, що передбачає адресну підтримку внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що таке соціальне житло вже зводиться по всій країні.
Дипломат також звернувся до народних депутатів, закликавши їх ухвалити закон про соціальне житло на початку наступного року.
«Це також частина плану Ukraine Facility під яку передбачено додаткову допомогу від Євросоюзу. А головна мета цього закону – гарантувати, що житло, збудоване за публічні кошти, надалі залишатиметься на службі суспільства», – нагадав він.

«Ви протистоїте жорстокій агресивній війні Росії, але водночас впроваджуєте всі необхідні реформи, зокрема в законодавчій сфері, аби вжити всіх кроків для забезпечення доступного житла. І для нас як Європейського Союзу все абсолютно очевидно. Європейський Союз та його держави-члени є партнером номер один, найбільшим надавачем допомоги Україні. Починаючи з 2022 року, ми вже надали понад 130 млрд євро», – заявив Навіцкас.
Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.
Як повідомляв Укрінформ, Україні потрібна підтримка ЄС для розвитку децентралізованої генерації.
Відбудова
Партнери вже оголосили про виділення €303 мільйонів на відновлення конфайнменту ЧАЕС
У Парижі відбулася конференція високого рівня, присвячена відновленню Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений внаслідок російської атаки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
Зазначається, що учасниками заходу стали 34 країни та міжнародні організації. Українську делегацію очолив заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол.
“Під час заходу до коаліції донорів долучилися нові учасники. Загалом 14 країн та міжнародних організацій зобов’язалися внести 303 млн євро до Міжнародного рахунку співробітництва з питань Чорнобильської АЕС (ICCA), яким керує ЄБРР, для відновлювальних робіт на конфайнменті”, – йдеться у повідомленні.
Серед донорів – Європейський Союз, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Норвегія, Польща, Швейцарія, Литва, Австрія, Канада, Греція, Італія, Молдова та Нідерланди. Частина партнерів уже оголосила суми зобов’язань, частина – планує оголосити про свої внески у найближчі місяці.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль під час онлайн-виступу подякував Франції за проведення в Парижі Конференції донорів високого рівня, присвяченої відновленню Нового безпечного конфайменту Чорнобильської АЕС. Він нагадав, що у лютому 2025 року конфайнмент був пошкоджений російським дроном.
“Для відновлення об’єкта необхідно близько 500 млн євро. Тимчасовий ремонт уже триває. Плануємо завершити всі інженерні роботи та повністю відновити функціональність конфайнменту до 2030 року”, – наголосив Шмигаль.
Міністр зауважив, що Україна вдячна кожній країні, яка вже зробила внесок у відновлення. Він закликав партнерів приєднатися до відновлення конфайнменту.
“Водночас остаточний рахунок за удар по Чорнобильській станції має оплатити Росія. Тому ми будемо працювати з партнерами, щоб відшкодувати витрати на відновлення з російських активів”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося, 9 листопада Франція оголосила, що надасть ще 30 млн євро на ремонт захисної арки Чорнобильської АЕС, яку пошкодив російський дрон. За підсумками донорської конференції в Парижі для повного відновлення споруди залишається залучити щонайменше 222 млн євро.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКалашник у Туреччині представив можливості для участі місцевого бізнесу у відновленні інфраструктури України
-
Політика1 тиждень agoРосійським спортсменам не місце у Фінляндії, якщо Москва продовжить війну
