Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Україна та Японія посилюють співпрацю у сферах відновлення, технологічної модернізації економіки та гуманітарного розмінування, а також працюють над запуском нових інвестиційних та виробничих форматів співробітництва.
Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Питання розширення двосторонньої взаємодії обговорили міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та віцепрезидентка Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Юко Міцуї.
«Японія – наш стратегічний партнер у відновленні та розвитку, і ми дуже цінуємо цю підтримку. Візит віцепрезидентки JICA Юко Міцуї до України – важливий етап структурування нашої подальшої роботи. Дякую Уряду Японії та JICA за системну співпрацю і готовність інвестувати не лише у відбудову «стін», а й у довгострокову трансформацію української економіки», – зазначив Соболев.
Під час зустрічі сторони обговорити гуманітарне розмінування. Наразі у сфері «розумного» розмінування триває робота за домовленостями, досягнутими на Ukraine Mine Action Conference у Токіо минулої осені.
Метою українського уряду є не просто імпорт техніки, а інтеграція японських технологій у вітчизняне виробництво. Очікується, що спершу цей досвід впровадять у секторі розмінування, а згодом масштабуватимуть на аграрну сферу та промисловість.
Крім того, уряд працює над запуском тристоронніх форматів із Колумбією та Сирією, з якими Україна за підтримки Японії ділитиметься унікальним досвідом у сфері протимінної діяльності. Це дозволить відкрити нові ринки для українських операторів гуманітарного розмінування та вітчизняних виробників спеціалізованої техніки.
Також спільна робота з JICA фокусується на відновленні ґрунтів, підтримці малих фермерів, зокрема жінок-фермерок, розвитку рішень у сфері чистих технологій та переробці відходів від руйнувань.
Для забезпечення українських компаній японським обладнанням наразі розробляється механізм змішаного фінансування через Національну установу розвитку (НУР). Водночас японська сторона висловила зацікавленість у створенні венчурного фонду, який фінансуватиме спільні українсько-японські підприємства.
Разом із UkraineInvest, JETRO та JICA уряд України працює над запуском українського хабу в місті Осака для просування інвестиційних можливостей серед японського бізнесу. Відповідної домовленості було досягнуто торік у Японії під час міжнародної виставки Expo-2025.
Як повідомлялось, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.
Фото: Мінекономіки
Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямів відновлення та стійкості.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Підписали Грантову угоду між урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) в межах Програми екстреного відновлення. Йдеться про близько 40 млн доларів США, які будуть спрямовані на критично важливі напрями відновлення та підтримки стійкості України», – написав Кулеба.
За його словами, понад 15 млн дол. буде спрямовано на відновлення та покращення громадської інфраструктури, зокрема, закупівлю техніки й обладнання для комунальних підприємств, розвиток морської інфраструктури та модернізацію критично важливих об’єктів.
Ще понад 15 млн дол. передбачено на розвиток медичних та оздоровчих послуг. Решта коштів буде спрямована на підтримку аграрного сектору та розвиток суспільного мовлення.
Кулеба зазначив, що це вже п’ята фаза Програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з Японією та JICA.
Наразі, за підтримки уряду Японії, вже реалізуються проєкти в енергетиці, транспорті, водопостачанні, медицині, освіті, гуманітарному розмінуванні, управлінні відходами руйнувань і комунальній інфраструктурі. Загальний обсяг фінансування перевищує 700 млн дол. США.
Як повідомлялось, Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) передало ПрАТ АК «Київводоканал» нові системи дезінфекції питної води для артезіанських насосних станцій у межах Проєкту екстреного відновлення та реконструкції.
Відбудова
Уряд виділив ₴12,4 мільйона на відновлення пошкодженої через війну інфраструктури Тернополя
Кабінет міністрів спрямував із резервного фонду державного бюджету 12,4 млн грн для завершення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя, пошкоджених внаслідок російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що 12,4 млн грн із резервного фонду державного бюджету надійдуть Тернопільській обласній військовій адміністрації для продовження робіт, які не вдалося завершити у 2025 році через обмежені строки бюджетного періоду, погодні умови та тривалість процедур закупівель.
«Оперативне відновлення пошкодженої житлової інфраструктури важливе для безпеки та нормального життя людей у громадах, які постраждали внаслідок російських атак. За ці кошти можна завершити першочергові роботи та не допустити подальшого погіршення стану об’єктів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
Зокрема, виділене фінансування дозволить провести заміну вікон у житлових будинках, відремонтувати місця загального користування та внутрішньобудинкові мережі тепло й електропостачання, виконати капітальний ремонт ліфта у житловому будинку, а також відновити елементи благоустрою початкової школи №2.
У міністерстві наголосили, що це рішення допоможе завершити комплекс аварійно-відновлювальних заходів на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя та забезпечити належні умови для мешканців громади.
Як повідомляв Укрінформ, 1 травня 2026 року понад 50 “Шахедів” атакували Тернопіль, понад 20 із них вибухнули. Були влучання у промислові та інфраструктурні об’єкти міста. Повідомлялось про 12 постраждалих.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку