Connect with us

Відбудова

Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення

Published

on



Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.

“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.

Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.

Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».

Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”

Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.

Читайте також: В Україні напрацюють новий, ефективніший механізм відбудови – Агентство відновлення

За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.

“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.

Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.

За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.

“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.

Фото: КМУ



Джерело

Відбудова

Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від партнерів

Published

on



Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину мостових конструкцій у межах технічної допомоги. Їх використають для облаштування резервних переправ через Дніпро у Києві, тож додаткових коштів на придбання цих конструкцій не потрібно.

Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

«Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії, Америки в рамках технічної допомоги. На них не треба буде додатково витрачати кошти», – зауважив депутат.

За його словами, у столиці вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ: на окремих об’єктах триває підготовка, на інших – практична реалізація. Два мостові переходи планують звести до кінця лютого.

Він наголосив, що важливо не лише спорудити переправи, а й належно інтегрувати їх у транспортну систему столиці. Для цього облаштовують розгалужені під’їзні шляхи, які мають запобігти накопиченню автомобілів після перетину Дніпра.

«На під’їзні шляхи й на монтування виділили 2,2 мільярда гривень: один мільярд – з бюджету Києва і 1,2 мільярда – з резервного фонду Кабінету Міністрів», – зазначив Крейденко.

За словами депутата, альтернативні маршрути вкрай необхідні з огляду на системні російські удари по мостах. Водночас він упевнений, що резервні переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково забезпечать транспортне сполучення.

«Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему», – наголосив він.

Крейденко не став розголошувати місця спорудження альтернативних мостових переходів з міркувань безпеки.

«Локації визначають військові з урахуванням рельєфу, течії річки, а також можливостей оборони та протиповітряного захисту переправ», – пояснив він.

Окремо депутат прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.

«Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає», – пояснив Крейденко.

Читайте також: У Києві на початку 2027 року планують відкрити два нові мостові переходи

Він додав, що навіть за наявності фінансування повноцінна реалізація проєкту могла би тривати два-три роки, адже потрібно не лише спорудити тунель, а й облаштувати його та інтегрувати в транспортну мережу Києва.

За словами депутата, до цього питання можна було б повернутися після завершення воєнного стану, зокрема, за умови залучення фінансування від Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів.

«Поки таких домовленостей, таких угод, підписаних на папері, немає. Це просто інформація для роздумів, можливо, це плани на майбутнє після закінчення воєнного стану. У мирний час можна почати реалізовувати цей проєкт» – підсумував Крейденко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують збудувати 21 мостову переправу і вже розпочали роботи у Києві – про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Швеція, ЄС і Британія передали Україні енергообладнання на понад €2,4 мільйона

Published

on



Минулого тижня енергетичні компанії Чернігівщини, Одещини, Вінниччини та Харківщини, а також «Укрзалізниця» отримали обладнання на понад €2,4 млн через Фонд підтримки енергетики України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури на понад 2,4 млн євро від Швеції, ЄС і Великої Британії. Постачання профінансували Швеція, Європейський Союз та Велика Британія”, – йдеться у повідомленні.

Серед переданого обладнання — трансформатори, вимикачі, ізолятори, трансформаторна олива та інші матеріали.

Читайте також: Фонд підтримки енергетики України у жовтні законтрактував обладнання на €200 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, протягом минулого тижня росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Відбудова

НКРЕКП обговорила зі шведськими партнерами інвестиції

Published

on


Члени НКРЕКП Роман Шикеринець та Олександр Формагей під час міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві провели робочі зустрічі зі шведськими партнерами.

Про це повідомляє пресслужба НКРЕКП, передає Укрінформ.

Сторони обговорили залучення інвестицій у відновлення енергетики України, модернізацію інфраструктури та наближення національного регулювання до європейських стандартів.

Зустрічі організувала Шведсько-українська торговельна палата у Скандинавії в межах меморандуму про взаєморозуміння з НКРЕКП.

Під час зустрічі з представниками фінансової інституції Swedfund розглянули інвестиційний потенціал української енергетики та регуляторні умови для фінансування проєктів відновлення.

З представниками IVL Swedish Environmental Research Institute обговорили співпрацю у сферах енергоефективності, декарбонізації та модернізації систем централізованого теплопостачання.

На зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Швеції йшлося про регуляторну співпрацю, інтеграцію українських енергетичних ринків до європейського простору, цифровізацію та захист прав споживачів.

Читайте також: Чехія готова інвестувати у відновлення енергетичного сектору України – Шмигаль

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від Німеччини, Мальти та угорської компанії REKK на загальну суму понад 249,7 млн євро.

Фото: nerc.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.