Суспільство
В АРМА вже вдруге не змогли продати російські добрива, що заарештували в порту Ізмаїла

АРМА вдруге не змогло продати понад 136 тонн добрив, що зберігаються на території порту Ізмаїла в Одеської області.
Згідно з інформацією з Прозорро.Продажі, аукціон мав відбутися 21 березня, але охочих придбати заарештовані добрива не знайшлося.
Наразі невідомо, чи планує відомство проводити треті торги.
Нагадаємо, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів пропонує партію арештованих російських добрив — 272 біг-беги загальною вагою брутто 136,38 тонни. Для другого аукціону вартість активу знизили вдвічі — з 2,9 млн грн до 1,45 млн грн.
Добрива перебувають на складі відкритого зберігання (нова рампа) ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт».
Раніше USM повідомляв, що АРМА не змогло продати російські добрива з порту Ізмаїла на аукціоні.
Нагадаємо, в жовтні 2024 року журналісти з’ясували, що білоруські добрива постачали в Україну через порт Ізмаїла в обхід санкцій.
Суспільство
Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.
Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.
Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.
«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.
Фото: pixabay
Суспільство
У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.
Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.
За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.
“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.
Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні
Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»