Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
Політика
Україна готова до відкриття шести кластерів для інтеграції в Європейський Союз
Про це Президент України Володимир Зеленський сказав у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
За його словами, Україна готується вже зараз до дипломатичних подій наступного тижня. – має бути дуже активно, починаючи з понеділка.
Відео: ОП
“Євросоюз підтвердив готовність відкрити перший кластер, і це дає новий рух нашим перемовинам про вступ України в Європейський Союз. Ми зробили абсолютно все для цього прогресу, і я вдячний усім, хто допомагав, і всім, хто працює на нашу державу”, – акцентував глава держави.
Зеленський зауважив, що Україна готова до відкриття шести кластерів, і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз. “Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Політика
Угода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області.
Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.
Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.
«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.
Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.
Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.
Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.
«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.
Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».
Фото: Фейсбук / Péter Magyar
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Відбудова1 тиждень agoДержава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
-
Події4 дні agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
