Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Політика
Помер депутат Верховної Ради Степан Кубів
На 64 році життя помер народний депутат Верховної Ради Степан Кубів.
Як передає Укрінформ, про це Верховна Рада України повідомила у Фейсбуці.
“Керівництво Верховної Ради України, народні депутати, керівництво та працівники Апарату Парламенту висловлюють співчуття з приводу смерті народного депутата України девʼятого скликання Степана Кубіва”, – зазначили у ВРУ.
Під час роботи у Верховній Раді IX скликання Кубів був членом Комітету з питань економічного розвитку.
На сторінці партії “Європейська Солідарність” у Фейсбуці зазначається, що “для команди це велика втрата. Степан Кубів був не лише колегою по парламенту, а й справжнім соратником у боротьбі за українську державу, за національну пам’ять, за європейське майбутнє України”.
“Він пройшов Майдани, важкі роки війни, працював для зміцнення української економіки та міжнародної підтримки нашої держави. Завжди принциповий, спокійний, відповідальний і відданий Україні”, – підкреслили у партії.
“Його внесок у відновлення історичної справедливості, підтримку української ідентичності та державотворення залишиться важливою частиною новітньої історії України”, – зазначили у “Європейській Солідарності”.
У 2014 році Кубів обіймав посаду голови Національного банку. У 2016-2019 роках був першим віцепрем’єр-міністром України та міністром економічного розвитку і торгівлі. До нинішнього скликання Верховної Ради був народним депутатом ще двох каденцій.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року на 52-му році життя від тяжкої хвороби помер народний депутат із парламентської фракції “Слуга народу” Олександр Кабанов.
Політика
Українські понад 500-кілометрові далекобійні санкції закликають Росію припинити її війну
Українські далекобійні санкції, які досягли Московського регіону за 500 км від кордону, чітко говорять, що Росія повинна закінчити розв’язану нею війну.
На цьому наголосив у Фейсбуці Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
“Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну”, – акцентував Президент.
Українські виробники дронів і ракет продовжують свою роботу. Зеленський подякував Службі безпеки України та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України – більше 500 км.
“Концентрація російської ППО в Московському регіоні – найбільша. Але долаємо”, – зауважив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, внаслідок атаки дронів у Московській області РФ спалахнула Солнечногорська наливна станція, а в Зеленограді горить технопарк “Елма”.
Фото: ОП
Політика
Європа має усвідомити, що для США війна в Україні є віддаленним конфліктом
Європа має усвідомити, що Сполучені Штати по-іншому сприймають загрози на континенті, тож їй необхідно ще більше підтримувати Україну.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав чеський аналітик, проректор університету CERVO в Празі, колишній радник уряду Чехії з національної безпеки, дипломат Томаш Пояр.
Якщо для Європи Росія, яка розв’язала найбільшу війну після завершення Другої світової, є загрозою безпеці номер один (адже йдеться про війну безпосередньо на європейському континенті), то для США це географічно віддалений – один із кількох важливих – конфлікт, зазначив експерт.
США, вказав він, є глобальною державою і займаються низкою інших конфліктів та безпекових ризиків у різних частинах світу. Зараз ідеться про Близький Схід, але Штати також дуже уважно стежать за розвитком ситуації в Азії та, відповідно до своєї традиційної геополітичної доктрини, концентруються на західній півкулі (Венесуела, Куба тощо).
«Тож я думаю, що саме так реалістично ми маємо це в Європі сприймати і відповідно до цього формувати свої очікування. Якщо ми самі не будемо вирішувати цей конфлікт (війну в Україні – ред.) насамперед власними силами, якщо не будемо розбудовувати власні оборонні спроможності та допомагати Україні захищатися, то не можемо очікувати, що це за нас робитиме хтось інший», – переконаний Пояр.
Він додав, що завжди дотримувався думки, що Україну потрібно підтримувати максимально – фінансово, постачанням зброї, боєприпасів та іншої матеріальної допомоги.
Дуже важливою, безумовно, є також розвідувальна підтримка. В цьому аспекті останнім часом допомога з боку європейських країн покращилася. Але американська розвідувальна підтримка зараз є абсолютно ключовою і ще певний час такою залишатиметься, визнав аналітик.
Також він акцентував та такому важливому моменті: «Україна повинна залишатися економічно функціональною, а тому їй потрібні фінанси та можливість експортувати свої товари до Європи – це значно краще рішення, ніж різні форми довгострокових дотацій чи перерозподілу коштів».
Зрештою, зазначив Пояр, Україна повинна мати сильну армію. Захід не відправляє до нашої країни своїх військових, але може допомагати фінансуванням, навчанням і постачанням зброї,
При цьому він констатував, що колективно Захід допомагає Україні дуже суттєво.
Нагадаємо, завдяки «чеській снарядній ініціативі», запущеній на початку 2023 року, Україна отримала близько 4,5 мільйонів артилерійських снарядів великих калібрів.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Політика5 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини5 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса5 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини6 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
