Про це колишня міністерка Збройних сил Франції Сільві Гуляр розповіла кореспонденту Укрінформу в Парижі на полях заходу, присвяченого питанням європейської оборони (European Defense Townhall).

«Моя позиція щодо розширення не є політкоректною. Я пишу книжки на цю тему вже 20 років. Звісно, існують добрі аргументи на користь прийняття нових членів до ЄС. Але договори не кажуть, що Європейський Союз має казати «так» усім і кожному, за будь-яких умов», – сказала Гуляр.

Президентка Франко-німецького інституту поділилася: найбільше занепокоєння в неї викликає те, що ЄС вдає, ніби здатен прийняти ще 10 або 12 нових членів, не пояснюючи громадянам, як у такому разі працюватиме сам Союз.

«Хто за що платитиме? Чи залишиться одностайність? Які політики ми хочемо продовжувати? Чи громадяни Європи взагалі підтримують такі пропозиції?» – зауважила вона.

Ексміністерка наголосила, що ЄС обіцяє Україні та іншим країнам-кандидатам швидке наближення до членства, однак не проводить необхідних внутрішніх реформ, аби це стало можливим.

«Ми обіцяємо українцям, які живуть під бомбами, що вони скоро приєднаються до нас і отримають переваги членства в Євросоюзі. Але водночас ми нічого не робимо, щоб це сталося належним чином. І це прояв лицемірства», – вважає Гуляр.

Вона нагадала, що у 2001–2004 роках працювала політичною радницею тодішнього президента Єврокомісії Романо Проді, і це був період підготовки великого розширення 2004 року. Тоді Брюссель принаймні намагався реформувати інституції під нові умови. Натомість нині, за її словами, ЄС вимагає реформ від країн-кандидатів, але сам не пропонує жодного чіткого бачення власної трансформації.

«Єврокомісія навіть не підготувала однієї сторінки з чотирма чи п’ятьма пунктами, аби пояснити, що ми робимо з верховенством права, хто платитиме, яким буде бюджет із 35 країнами і чи можемо ми позбутися одностайності, необхідної для прийняття рішень. Бо це математика – якщо у вас 35 країн і ви все ще маєте одностайність, ви не зможете їх ухвалювати», – пояснила колишня міністерка оборони Франції.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розраховує у найближчі тижні відкрити перший кластер Fundamentals у перемовинах про вступ України до ЄС.

Фото Укрінформу можна купити тут

«Сьогодні важливий день і важливі рішення, які визначають нову роль та підкреслюють фундаментальне значення молоді в розвитку української держави, місцевого самоврядування й майбутнього нової європейської України. Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення в Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України окремої структури – Палати регіональних молодіжних Конгресів», – ідеться у повідомленні.

За словами Микити, це рішення – відповідь глави держави на запит молоді приєднатися до Конгресу, бути учасниками формування політик, рішень, працювати пліч-о-пліч із місцевим самоврядуванням для розвитку своїх громад і територій, розбудовувати, зміцнювати державу своїми рішеннями та своїми діями.

«У кожній області буде сформовано Регіональний молодіжний конгрес, до якого увійдуть делегати від кожної громади, затверджені відповідними виконкомами й наділені представницькими функціями. Члени Регіональних молодіжних конгресів оберуть керівні органи і делегатів у загальнонаціональний Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України, котрі представлятимуть громади на рівні з іншими членами Конгресу», – поінформував Микита.

За його словами, це рішення – відповідь на виклики, з якими стикнулася Україна.

«Прагнення молоді залишатися тут, боротися за свій народ, генерувати рішення і брати на себе відповідальність за майбутнє держави – показник зрілості суспільства та міцності волі української нації. Ласкаво просимо до Конгресу, шановні представники української молоді. Рішення приймаються тут, зараз і відсьогодні – за вашої безпосередньої участі», – наголосив Микита.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували проєкт з відновлення ментального й фізичного здоровʼя для дітей із прифронтових регіонів «Карпатська зміна», у якому візьмуть участь понад 1700 дітей, чиї батьки зараз перебувають у складі Сил безпеки й оборони.

Фото: ОП

«Дійсно, необхідно посилити тиск на Росію, щоб ця війна не затягувалася і не розширювалася. Минулої ночі росіяни здійснили цілеспрямований удар по нашому південному регіону — Одеській області, яка межує з Румунією. Це був черговий цинічний напад на цивільну інфраструктуру в наших містах і в наших водах, спрямований проти цивільних контейнеровозів», – зазначив Зеленський.

За його словами, один із дронів – фактично аналог «Шахеда» – також влучив у звичайний житловий будинок у Румунії.

Зеленський побажав постраждалим якнайшвидшого одужання та висловив готовність України підтримати Румунію будь-яким чином, який буде необхідним за цих обставин.

«Ми розраховуємо, що нові санкційні заходи Європейського Союзу проти Росії будуть дійсно жорсткими і змусять Росію відчути, що її удари означають значні втрати для самої Росії. Це було б справедливо. Дякую всім, хто допомагає захищати життя», – додав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Галац на сході Румунії поблизу кордону з Україною безпілотник врізався у багатоповерховий житловий будинок. Унаслідок інциденту постраждали 14-річний хлопець і жінка, яка перебуває у тяжкому стані.

У відповідь на інцидент у повітря над районом Галаца було піднято кілька винищувачів НАТО.

Коментуючи інцидент президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що війна Росії перетнула ще одну межу. За її словами, ЄС продовжуватиме посилювати свою безпеку та заходи стримування, особливо на східному кордоні, та «продовжуватиме посилювати тиск на Росію».

Перше фото: ОП