Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Україна закликає міжнародну спільноту посилити практичні інструменти захисту політв’язнів, яких незаконно утримує Росія, та перейти від декларацій до конкретних дій – зокрема політичного менторства, посилення персональних санкцій і вимоги допуску незалежних міжнародних моніторингових місій.
Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.
За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.
«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.
Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.
“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.
За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.
Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.
“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.
Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.
Фото Укрінформу можна купити тут
Президент України Володимир Зеленський поїде на зустріч з очільником Кремля Володимиром Путіним до будь-якої столиці, яка її організує – крім Москви та Мінська.
Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми зараз також виступаємо за зустріч, аби отримати нову динаміку цю дипломатичну Президент Зеленський – Путін. Ми попросили про це турків, ми попросили ще певні столиці. Ми до турків адресно звернулися. Але якщо інша столиця, крім Москви та Білорусі, організує таку зустріч, ми поїдемо. І для нас це важливо», – сказав він.
Як повідомлялося, в інтерв’ю Axios Зеленський заявив, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні території — це особиста зустріч Путіна з ним.
Раніше Сибіга заявляв в інтервʼю Укрінформу, що Україна прагне закінчення війни, Президент Зеленський готовий до зустрічі з Путіним. Щодо можливості проведення такої зустрічі, зокрема за участю Трампа та Ердогана, Україна звернулася до Туреччини.
Президент Володимир Зеленський обговорив з президентом Чилі Хосе-Антоніо Кастом-Рістом напрями співпраці між країнами.
Про це повідомляється у Телеграмі глави держави, передає Укрінформ.
Зазначається, що Президент України вперше мав розмову з президентом Чилі і привітав його зі вступом на посаду.
«Детально обговорили всі можливі напрями для поглиблення двосторонньої співпраці між нашими країнами. Україна вже має 10-річні безпекові домовленості з трьома країнами Близького Сходу, і ми готові до такого ж партнерства із Чилі. Говорили й про співробітництво в металургійній галузі, сільському господарстві, розвідці корисних копалин. Домовилися, що наші команди обговорять наступні кроки», – йдеться у повідомленні.
У ході зустрічі Зеленський подякував Касту-Рісту за підтримку України і приєднання до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Він також висловив сподівання, що Чилі приєднається до травневого саміту, присвяченого українським дітям.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку зустрічей у Латинській Америці та готує активізацію роботи українських представництв у регіоні.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події7 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна7 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова7 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці