Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Політика
Глави МЗС України й Азербайджану поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну
Міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Азербайджану Джейхун Байрамов поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну.
Про це у соцмережі Х повідомило МЗС Азербайджану, передає Укрінформ.
During his official visit to Ukraine, the Minister of Foreign Affairs of the Republic of Azerbaijan 🇦🇿 @Bayramov_Jeyhun together with @Andrii_Sybiha, the Minister of Foreign Affairs of Ukraine 🇺🇦, laid a wreath and paid tribute at the Memorial to the Fallen Defenders of Ukraine… pic.twitter.com/R3IiEi6jZA
— MFA Azerbaijan 🇦🇿 (@AzerbaijanMFA) August 6, 2026
«Під час свого офіційного візиту до України міністр закордонних справ Азербайджанської Республіки Джейхун Байрамов разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою поклали квіти та вшанували пам’ять до Стіни пам’яті полеглих за Україну», – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов прибув до української столиці у четвер, 6 серпня.
Фото: MFA Azerbaijan, X
Політика
Зеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості
Президент Володимир Зеленський заявив, що мери та очільники громад нестимуть персональну відповідальність за виконання планів стійкості, і визначив три пріоритети для проходження зими.
Як передає Укрінформ, про це глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
«На жаль, є відставання в частині міст і регіонів. Персональна відповідальність за те, щоб це надолужити й виконати плани стійкості», – сказав Зеленський з приводу виконання визначених планів стійкості для областей і громад.
Він підкреслив, що пріоритетів для проходження зими на сьогодні три: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення потрібної кількості та якості укриттів і бомбосховищ та збільшення антибалістичних спроможностей.
«Вдячний тим посадовцям і представникам органів місцевого самоврядування, які дійсно дбають про українців та свої громади», – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 кожен регіон напрацював план енергетичної стійкості з деталізацією по об’єктах та заходах.
Фото: ОП
Політика
Литва не має доказів, що Росія навмисно цілилась у посольство в Києві
Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.
«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.
«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.
У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.
В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.
«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.
Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.
«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.
«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: MFA
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoРоман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» вийде у Франції
