Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Політика
Російська зовнішньополітична риторика стає дедалі агресивнішою
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
Політика
КНДР вчиться на російсько-українській війні й озброюється
Керівник Офісу Президента Кирило Буданом заявив, що Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні.
Про це він сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Північна Корея вчиться на нашій війні та озброюється. Світ має бачити цей зв’язок, поки є час. Давно відомо, що, крім постачання зброї та матеріалів Росії, Північна Корея відправляє свої війська безпосередньо воювати проти України. Паралельно сама Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні. Вона також приймає на озброєння нові типи зброї, частина з яких – російського виробництва”, — зазначив він.
За словами Буданова, у Північній Кореї вже налагодили масове виробництво ударних дронів одноразового використання. На думку керівника ОП, це аж ніяк не сприяє стабільності в Корейському регіоні.
“А коли бачиш, як північнокорейський режим так стрімко мілітаризується, природно постає питання: навіщо? Насамперед – щоб бути готовим до активних бойових дій у своєму регіоні. До речі, зовсім нещодавно стався ще один інцидент на лінії розмежування між Республікою Корея і Північною Кореєю. Ситуація загострюється з кожним днем. І це лише питання часу, коли може статися подія-тригер, яка призведе до неконтрольованих наслідків”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Північна Корея провела 22 вересня випробування керованого снаряда оновленої реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) калібру 240 мм з удосконаленою системою наведення та збільшеною дальністю польоту.
Політика
Вадефуль на зустрічі з Лавровим не побачив готовності Росії до миру
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим закликав Москву відмовитися від шляху ескалації та почати переговори про завершення війни.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
Зустріч, яка відбулася 26 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, стала першим діалогом на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн після початку повномасштабної війни Росії проти України.
«Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками й контакт між сторонами завжди тривали. І я вважав правильним саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу», – пояснив Вадефуль причини зустрічі.
Водночас він зазначив, що не обговорював із Лавровим майбутнє України, оскільки це питання мають вирішувати самі українці, та наголосив, що Німеччина продовжить всебічно підтримувати Україну й чинити економічний тиск на Росію.
Вадефуль також визнав, що не зустрів у російської делегації готовності почути його заклик почати переговори про завершення війни.
Крім того, глава МЗС ФРН зазначив, що йому було важливо дати зрозуміти російській делегації, що Німеччина не приймає такі речі, як спроба диверсії з дронами в аеропорту Лейпцига і, закликав Москву відмовитися від шляху ескалації.
Остання зустріч глав зовнішньополітичних відомств РФ і Німеччини відбулася 18 січня 2022 року в Москві. Тоді німецьке МЗС очолювала Анналена Бербок, а її візит відбувався на тлі зростання концентрації російських військ на кордоні з Україною та повідомлень спецслужб США про підготовку РФ до нападу.
Як повідомляв Укрінформ, Вадефуль позитивно оцінив ініціативу президента США Дональда Трампа запросити главу Кремля Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі, зазначивши, що вона стане перевіркою його реальної готовності до переговорів щодо завершення війни.
Фото: Facebook / Johann Wadephul
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини6 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса3 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
