Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України та ухвалення необхідних для цього рішень.
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, він провів зустріч із Кос дорогою до Мадрида, де візьме участь у XII Іберо-Американському парламентському форумі.
Сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, роботу Верховної Ради в умовах постійних російських атак, ухвалення необхідних рішень та подальше просування реформ.
Стефанчук подякував Кос за високу оцінку роботи Верховної Ради і незмінну підтримку України.
Як заявив Стефанчук, “позиція чітка: Європейський Союз і надалі стоятиме поруч з Україною на шляху реформ та європейської інтеграції”.
“Для нас важливо зберігати цей темп — ухвалювати необхідні рішення, зміцнювати державу і крок за кроком наближати повноправне членство України в Європейському Союзі”, – підкреслив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів та ініціював на 12 жовтня засідання Верховної Ради для розгляду законопроєктів, необхідних для отримання цих коштів.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у вівторок під час виступу на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми завершимо процедуру ратифікації приєднання Німеччини до Компенсаційної комісії до кінця року й докладаємо зусиль, щоб Спеціальний трибунал також був створений якомога швидше”, – заявив Вадефуль.
За його словами, Рада Європи відіграє важливу роль у створенні механізмів відповідальності Росії за агресію проти України, документуванні злочинів та забезпеченні права постраждалих на відшкодування збитків. Міністр назвав три основні елементи цієї системи: Реєстр збитків, Міжнародну компенсаційну комісію та Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ, глава німецького МЗС підтвердив готовність Берліна надати необхідне фінансування для створення та функціонування відповідних механізмів.
“Ми, безумовно, готові зробити фінансовий внесок, який припадає на Німеччину”, – зазначив він.
Як повідомлялося, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної компенсаційної комісії є окремими складовими міжнародних зусиль із забезпечення відповідальності Росії. Трибунал має розглядати питання індивідуальної кримінальної відповідальності за злочин агресії, тоді як компенсаційний механізм призначений для відшкодування збитків, завданих війною.
Німеччина разом із європейськими партнерами наголошує на важливості негайного впровадження Україною реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та 10-пунктовому плані пріоритетних реформ («план Качка-Кос»).
Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.
«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.
Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.
Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Фото: Радіо Хартія
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років