Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Обставини ситуації, пов’язаної з повідомленнями про перестрілку між представниками СБУ і ГУР, з’ясовують Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань. Деталі оприлюднять після завершення відповідної роботи.
Про це журналістам повідомив радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин, передає кореспондент Укрінформу.
“Зʼясуванням обставин ситуації займаються Офіс генерального прокурора та ДБР, як це і повідомлялося. Вони й дадуть деталі, коли будуть готові до цього”, — зазначив Литвин.
Він додав, що наразі Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони на запити медіа надали свої версії щодо подій.
Як повідомлялося, раніше з’явилася інформація, що Служба безпеки України спільно з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони запобігли теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який прибув до України з нагоди Дня Незалежності.
Водночас, за даними Української правди, у Дніпровському районі Києва сталася перестрілка між представниками СБУ та ГУР. За інформацією джерел видання, троє представників ГУР зазнали поранень.
Правоохоронці порушили кримінальну справу за фактом нападу на співробітників Служби безпеки, які проводили спецоперацію із запобігання теракту.
Фото: Детектор медіа/Ігор Васильєв
Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.
Про це під час дискусії у Брюсселі в аналітичному центрі Брюгель у середу заявив Тарас Качка, який пізніше цього місяця має офіційно розпочати роботу на посаді очільника Місії України при ЄС.
За його словами, переговорний процес про вступ є лише частиною ширшого порядку денного, де членство України розглядається як наріжний камінь безпеки Європи.
«Класична методологія розширення ЄС може бути застосована так швидко і так гнучко, щоб досягти мети інтеграції України в ЄС навіть у 2027 році, без порушення будь-яких правил у цій методології, а також і неформального порядку», – наголосив Качка.
Він зазначив, що після відкриття перших переговорних кластерів перспектива членства України стала абсолютно реалістичним завданням для державних інституцій та партнерів у ЄС.
Попри думку, що процес розширення ЄС традиційно може тривати до 15 років для адаптації країн-кандидатів і самого Євросоюзу, Україна прагне довести можливість більш динамічного виконання всіх визначених критеріїв, підкреслив Качка.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вчергове висловила надію, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Апеляційна палата Вищого антикорсуду залишила без змін запобіжний захід для ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн.
Про це оголосив слідчий суддя, передає кореспондент Укрінформу.
«Колегія суддів постановила: апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 25 серпня 2026 року – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає», – сказав слідчий суддя.
Під час засідання Мудра сказала, що не може внести заставу, яку їй визначила перша інстанція, а також заявила, що «незаконно у держави нічого не взяла».
Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас» за рахунок нелегальних коштів.
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була спрямована, зокрема, на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
У вівторок, 25 серпня, ВАКС обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави.
ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний у вигляді арешту з альтернативою внесення застави розміром 30 млн грн. 1 вересня АП ВАКС залишила без змін цей запобіжний захід.
Також, за даними Transparency International Ukraine, 21 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП та обрав посадовцю ОП Віктору Дубовику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 7 млн грн застави. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу.
Фото архівне
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині