Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Політика
Деталей від НАБУ було достатньо, щоб її звільнити
«Щодо Ірини Мудрої – у мене немає більше деталей, ніж є у вас. Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи – одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки – реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, – я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація – будемо реагувати на додаткову інформацію», – розповів Зеленський.
Він також акцентував, що антикорупційні органи не мають до нього запитань.
«У керівників антикорупційних органів до мене нуль питань. Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій, яке буде продовжене 24 серпня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Політика
Юрій Костенко згадав маловідому деталь подій 24 серпня 1991 року
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
Політика
про мирні переговори: Потрібна готовність іти незвичайними шляхами
Німеччина перебуває в постійних консультаціях з партнерами щодо пошуків переговорного рішення для досягнення миру в Україні.
На цьому наголосив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль на спільній з українським колегою Андрієм Сибігою пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Як закінчиться ця війна тут – це вирішальне питання для майбутнього Європи… Саме в цьому сенсі я перебуваю в переговорах з європейськими колегами, а також з позаєвропейськими колегами щодо подальшої підтримки України, в тому числі системами протиповітряної оборони. Ці переговори — і про це я домовився з усіма колегами — я продовжу наступного тижня… Ми продовжуємо працювати з нашими європейськими та міжнародними партнерами, щоб спільно посилити ППО України», – сказав німецький міністр.
Він висловив обережний оптимізм, що певних результатів буде досягнуто.
Очільник німецького МЗС запевнив, що партнери усвідомлюють, що ППО є критично важливою, і нагадав, що Німеччина ще в червні оголосила про виділення по 200 мільйонів доларів США на підтримку механізму НАТО PURL та угоди Jumpstart, за допомогою яких Берлін разом із партнерами фінансують життєво важливе озброєння зі США для України.
Водночас, сказав глава МЗС, продовжується обговорення переговорного треку та його формату. На початку наступного тижня Вадефуль говоритиме на цю тему з американським колегою Марко Рубіо.
«Я розраховую на те, що США й надалі будуть готові відігравати тут активну роль у переговорах з Україною. Але я також вважаю, що було правильно, що ми, європейці, об’єдналися в першій половині цього року у форматі E3… І цей формат E3, тобто Велика Британія, Франція та Німеччина, продовжуватиме дуже тісно співпрацювати. Ми також робимо це на рівні міністрів закордонних справ, і я скористаюся переговорами з колегами найближчим часом, щоб обговорити це питання. Думаю, нам потрібна готовність до того, щоб іти й незвичайними шляхами. Ми повинні намагатися ініціювати переговори на всіх напрямках. Наразі це зазнає неудачі через Москву, але я вірю, що «вода камінь точить», – заявив Вадефуль.
Він зазначив, що «наполегливий заклик багатьох» до Москви може зрештою допомогти сприяти тому, щоб переговори відбулися, адже у врегулюванні конфлікту зацікавлені багато держав.
«Ці можливості ми маємо знову шукати цієї осені», – сказав дипломат.
При цьому він запевнив, що останній саміт НАТО показав єдність у відповіді на російську агресію, що підтримка Німеччиною України не зменшиться, а спроби Путіна роз’єднати союзників лише роблять їх рішучішими підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
Вадефуль привітав пропозицію євродипломатки Каї Каллас щодо підготовки нових санкцій проти Росії, за допомогою яких можна цілеспрямовано і масштабно вдарити по путінській військовій машині. Берлін інтенсивно працює над цим з усіма членами ЄС, запевнив міністр.
Під час пресконференції він також висловив підтримку незалежній роботі антикорупційних органів — НАБУ та САП, назвавши її надзвичайно важливою у проведенні реформ на шляху України до Європейського Союзу.
Як повідомляв Укрінформ, глава дипломатичного відомства ФРН Йоганн Вадефуль перебуває в Києві з візитом.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026
-
Війна1 тиждень agoУ Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян
