Політика
В ІSW проаналізували заяви Путіна про «тимчасове управління» в Україні
Керівник РФ Володимир Путін намагається включити в дискусію про врегулювання війни нову вимогу, яка відповідає давнім зусиллям Кремля, спрямованим на підрив легітимності українського уряду і зриву можливої мирної угоди.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Нова вимога Путіна про створення тимчасового уряду в Україні як передумови для мирних переговорів демонструє, що Кремль продовжує тримати переговори в заручниках і намагається отримати додаткові поступки від Заходу після прогресу, досягнутого в поточних переговорах про припинення вогню», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, Кремль залишається відданим своїй меті затягнути будь-які переговори про тимчасове припинення вогню на лінії зіткнення або укладення постійної мирної угоди, щоб продовжувати здобувати все нові перемоги на полі бою і створити сприятливі умови для досягнення повної капітуляції України.
В ISW зауважують, що лідер Кремля повторив свою вимогу про усунення «першопричин» війни в Україні, як передумову мирної угоди.
Це відсилка до початкових військових вимог Росії, які прямо суперечать зусиллям України, США та Європи, спрямованих на досягнення справедливого і сталого врегулювання війни.
«Путін намагається внести у дискусію про врегулювання війни нову вимогу, що відповідає давнім зусиллям Кремля з підриву легітимності українського уряду», – йдеться у звіті.
Аналітики ІSW вважають, що всі ці зусилля Кремля викликають серйозні сумніви в готовності РФ сумлінно вести переговори і створюють інформаційні умови для того, щоб Росія порушила досягнуті угоди на тій підставі, що в українського уряду нібито не було законного права укладати їх.
Як повідомлялося, раніше Володимир Путін запропонував провести переговори щодо запровадження зовнішнього «тимчасового управління в Україні» під егідою ООН.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь на заяву Путіна запропонували запровадити тимчасове управління ООН над Росією.
Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.
«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.
Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.
«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.
У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність за досягнутий прогрес щодо виділення Україні 90 млрд євро кредиту ЄС та новий пакет санкцій проти РФ.
Про це він заявив під час спільної з Президентом Євроради Антоніу Коштою та Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заяви для преси на Кіпрі.
“Ми дуже вдячні за сьогоднішній великий прогрес: пакет допомоги на 90 мільярдів та пакет санкцій, що також є чудовим сигналом. Ми працюватимемо над тим, щоб кошти надійшли якнайшвидше”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що це дозволить зміцнити українську армію та підготуватися краще до наступної зими.
“Для нас це важливо, і це, звісно, зміцнить нашу армію, українські сили, та дозволить нам наростити виробництво засобів ППО і більше працювати над захистом нашої енергосистеми до зими. Разом ми вирішимо багато питань щодо захисту життів. І, звичайно, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб підштовхнути Росію до справжньої дипломатії заради завершення цієї війни”, – заявив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, президент Євроради Антоніу Кошта заявив про розблокування кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалення 20-го пакету санкцій проти РФ.
Президент Зеленський сьогодні особисто відвідує неформальне засідання Європейської ради, яке проходить на Кіпрі.
Сьогодні було розблоковано кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалено 20-й пакет санкцій проти РФ.
Про це у мережі Х заявив президент Євроради Антоніу Кошта, передає Укрінформ.
«Обіцяно, виконано, впроваджено», – заявив Кошта, коментуючи ухвалені рішення.
Він додав, що стратегія ЄС щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні ґрунтується на двох стовпах: зміцненні України та посиленні тиску на Росію.
«Сьогодні ми досягли прогресу в обох напрямках: Розблокування кредиту для України на суму 90 млрд євро, що забезпечить фінансову та військову підтримку на 2026–2027 роки.
Прийняли 20-й пакет санкцій проти Росії, що обмежує її здатність вести війну», – написав президент Євроради.
Він підкреслив, що Європа «твердо, єдино та непохитно підтримує Україну».
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський сьогодні особисто відвідає неформальний саміт лідерів ЄС на Кіпрі.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події7 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією