Міський голова Одеси Геннадій Труханов провів зустріч з Алієвим Аязом Алі Огли, членом правління громадської організації «Одеська діаспора азербайджанців “Бірлік”». Під час переговорів сторони обговорили реалізацію проєкту створення Азербайджанського парку в районі 4-ї станції Великого Фонтану.
Про це повідомили у пресслужбі Одеської міської ради.
Ця зелена зона, яка з 2013 року офіційно носить назву «Азербайджанський парк», має своїм початком перші етапи благоустрою, але через пандемію COVID-19 та повномасштабну війну їх реалізацію було відкладено.
На сьогоднішній день азербайджанська діаспора Одеси, що налічує понад 30 тисяч людей, представила нову концепцію парку. Вона передбачає створення не лише рекреаційної зони, а й меморіалу на честь азербайджанців, які загинули під час російсько-української війни. Всі роботи планується профінансувати за рахунок самої діаспори.
«Ми будемо співпрацювати з нашими партнерами, адже в Одесі вже є гарна традиція парків, які створюють друзі нашого міста. Так з’явилися Стамбульський парк, Грецький парк. Тепер — Азербайджанський», — зазначив Геннадій Труханов.
Планується, що парк розташовуватиметься поруч із одеським іподромом і займатиме площу понад 2 гектари.
Науковці із Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно із громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
Презентація розробки для експертного обговорення відбулася у пресцентрі Укрінформу.
“Україна вже входить у період глибокого демографічного і трудового дефіциту, і без системних рішень розрив між попитом і пропозицією робочої сили лише зростатиме. Саме тому питання міграції стає ключовим елементом економічної політики», – заявив президент «Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування», голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник.
Василь Воскобойник
Він зауважив, що відновлення економіки країни потребуватиме мільйонів робочих рук. При цьому значна кількість українців перебуває за кордоном, а на структуру ринку праці впливають ВПО. Крім того, на думку Воскобойника, Україна не зможе компенсувати дефіцит робочої сили без залучення іноземних працівників.
“Основною особливістю представленого проєкту Стратегії є акцентованість на трудоресурсному аспекті. Стратегія безпосередньо пов’язує міграційну політику із забезпеченням економіки робочою силою, задоволенням потреб ринку праці за рахунок результатів міграційних процесів, включаючи повернення українців, використання потенціалу ВПО, селективне залучення іноземних мігрантів та дебюрократизацію процедур легального працевлаштування”, – наголосив старшій науковий співробітник, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя Олексій Позняк.
Олексій Позняк
Проєкт стратегії розглядає міграційну політику, перш за все, як частину економічної політики. Посилена увага надається комунікаційному компоненту та моніторингу виконання документа.
Для досягнення стабільного демографічного розвитку та забезпечення економіки робочою силою передбачається стабілізація якісного і кількісного складу населення – для цього потрібно забезпечити умови для гідної зайнятості, кар’єрного зростання. Необхідно також створити умови для повернення біженців від війни.
Залучення трудових мігрантів має враховувати перспективи економічного розвитку, запит працедавців, інтереси українських працівників, інтеграцію новоприбулих в українське суспільство.
Головна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська підкреслила, що найскладнішим напрямом стратегії є створення умов для добровільного, безпечного та сталого повернення українців. Зокрема, його реалізація ускладнюється невизначеністю щодо завершення війни та поступовою інтеграцією українців за кордоном.
Олена Малиновська
“Тому повернення варто розглядати не як одноразовий результат, а як тривалий процес — поетапний, неповний, відкладений або циркулярний. Політика має бути спрямована не лише на тих, хто повертається, а й на тих, хто залишається за кордоном, через підтримку зв’язків, захист прав та домовленості щодо їхнього правового статусу і можливості вільного пересування”, – зауважила науковиця.
За результатами обговорення учасники, серед яких були представники Мінекономіки, Держпраці, профспілок, наголосили на необхідності формування збалансованої, економічно орієнтованої міграційної політики, яка враховує інтереси держави, бізнесу та суспільства.
Як повідомлялося, під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу наразі перебувають 4 млн 380 тис. українців, які були вимушені виїхати з країни через війну.
Національна поліція України оголосила підозру в колабораціонізмі двом колишнім керівникам окупаційних силових структур Херсонщини. Йдеться про 49-річного Ігоря Савченка з Чорнобаївки та 41-річного миколаївця Дмитра Гольцова. За даними слідства, у 2022 році вони очолювали захоплений відділ поліції Корабельного району Херсона. Пізніше Савченко обійняв посаду очільника окупаційної поліції в Нижніх Сірогозах.
Ігор Савченко спочатку керував захопленим відділом поліції Корабельного району міста, а після звільнення обласного центру перебрався до Нижніх Сірогоз, де посів аналогічну посаду в окупаційній адміністрації. Разом із ним підозру отримав 41-річний миколаївець Дмитро Гольцов, який працював заступником Савченка, а перед цим встиг декілька тижнів прослужити на високій посаді в окупаційному ”МВД” Херсонщини.
Минуле Ігоря Савченка тісно пов’язане з проросійськими силами, оскільки свого часу він був помічником зрадника Олексія Журавка, ліквідованого у 2022 році. Попри спробу потрапити до Херсонської міської ради від партії ”Пропозиція” у 2020 році, Савченко мав значні фінансові проблеми та численні судові позови від банків через несплачені кредити. Наразі обом фігурантам інкримінують ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, що передбачає від 12 до 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.
Також, семеро поліцейських з Херсонщини постануть перед судом за підкидання вибухівки, фальсифікацію доказів та вимагання грошей під час обшуків. Слідчі вважають, що вони діяли за організованою схемою протягом 2024–2025 років. Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо семи працівників Національної поліції Херсонської області, яких обвинувачують у фальсифікації доказів, незаконному втручанні в приватне життя та вимаганні коштів під час обшуків.
За даними слідства, протягом 2024–2025 років група діяла за певною схемою. Вони надавали неправдиву інформацію про нібито причетність громадян до злочинів, отримували судові дозволи на обшуки, а під час їх проведення правоохоронці підкидали наркотики, вибухівку або боєприпаси та фіксували це як “виявлені докази”.
В Одесі завершили розслідування справи про стрілянину в одному з ресторанів на Фонтанській дорозі. Обвинувальний акт щодо 41-річного чоловіка вже скерували до суду.
Як повідомили в поліції Одеської області, інцидент стався наприкінці січня пізно ввечері. До правоохоронців звернулася адміністраторка закладу та повідомила, що один із відвідувачів поводиться агресивно, має при собі пістолет і здійснив постріл.
Слідчі встановили, що того вечора чоловік родом із Дніпропетровщини, який нині проживає в Одесі, відпочивав у ресторані разом із товаришем. Під час застілля він перебував у стані алкогольного сп’яніння.
За даними поліції, чоловік звернувся до 18-річної офіціантки з вимогою надати йому наркотики. Після відмови та пояснення, що заклад не займається незаконною діяльністю, він розлютився, дістав пістолет і здійснив постріл у підлогу біля працівниці ресторану.
На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Правоохоронці затримали зловмисника. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 266 240 гривень, якою він скористався.
Під час слідства поліцейські вилучили стріляну гільзу на місці події, а також зброю у підозрюваного. За висновками експертів, вона є пристроєм для відстрілу гумових куль.
Слідчі висунули чоловіку обвинувачення за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю та застосуванням предмета, пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Наразі обвинувальний акт передано до суду. Якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує до семи років позбавлення волі.
Нагадаємо
Правоохоронці раніше затримали 37-річного жителя Одеського району, якого підозрюють у незаконному збуті боєприпасів. За даними поліції, чоловік шукав покупців на гранати. Під час оперативних заходів правоохоронці задокументували два факти продажу небезпечних предметів у місті Біляївка. Під час першої оборудки він продав два корпуси гранат Ф-1 із запалами.
