Про це міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін заявив в інтерв’ю Укрінформу.

“Ми плануємо переглянути політику щодо ВПО і створити чіткий шлях від евакуації до інтеграції у громаду, забезпечити соціальну адаптацію та економічну самостійність. Один із перших кроків – забезпечення житлом: держава покриватиме перший внесок за кредитом, а також частину щомісячних платежів упродовж року. Головна умова – офіційна зайнятість”, – зазначив Улютін.

Він зауважив, що, імовірно, нову програму співфінансуватиме місцева влада, оскільки “громади зацікавлені, щоб люди залишались, працювали, народжували дітей”.

“Загалом наша мета – дати людям вибір. Якщо хтось не готовий брати участь у кредитній програмі, ми хочемо вдосконалити механізм орендної субсидії. З іншого боку, для тих, хто хоче придбати власне житло, ми пропонуємо кредитну модель із компенсацією першого внеску”, – додав він.

Він також поінформував, що субсидією на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб скористалися небагато людей, тож відомство планує її опрацювати й вдосконалити.

“Насправді – небагато. І ми опрацьовуватимемо цю програму також, щоб зрозуміти, чому вона не спрацювала”, – підкреслив Улютін.

Він додав, що в міністерстві хочуть вдосконалити механізм орендної субсидії. Водночас він зауважив, що ринок оренди в Україні тінізований.

“Для участі у програмі потрібно офіційно укласти договір і передати його в податкову, адже держава компенсує податок, який мав би сплатити орендодавець. Але багато з власників осель не хочуть офіційно показувати, що здають в оренду житло”, – пояснив міністр.

Улютін зауважив, що в цьому контексті актуалізується питання довіри до держави. Він висловив думку, що загалом потрібно змінювати філософію взаємодії між громадянами й державними інституціями.

Як повідомляв Укрінформ, у межах програми «Житло для ВПО», що втілюється за фінансової підтримки Банку розвитку Ради Європи, у 2025 році власні помешкання зможуть отримати майже 1100 родин.

Із 29 січня внутрішньо переміщені особи можуть подавати заяви на отримання субсидії на оренду житла, яка працюватиме паралельно із субсидією на житлово-комунальні послуги. Розрахують розмір субсидії на оренду індивідуально для кожної родини. До уваги братимуться середній дохід на одну особу в сім’ї, кількість членів сім’ї і вартість оренди житла в конкретному регіоні.

У Херсоні слідчі повідомили про підозру очільниці ”Обласного терцентру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Галині Салдан та директорці компанії ”Спікард” Дінарі Блажко. За версією слідства, жінки двічі за рік провернули схему із закупівлею форменого одягу для бригад швидкої.

Про це стало відомо із судових ухвал.

Спершу у березні 2024 року, а потім у серпні того ж року, медзаклад оголошував тендери, в яких перемагала ”Спікард”. Загальна сума контрактів — понад 2,8 млн грн. Хоча договори передбачали перевірку якості форми, цього так і не зробили. Гроші були перераховані, а медики отримали одяг без належного контролю. Суд наклав арешт на майно обох підозрюваних — будинки, квартиру та земельні ділянки. Розслідування триває, і жінкам може загрожувати конфіскація майна та позбавлення волі.

ТОВ ”Спікард” зареєстроване в місті Ізюм Харківської області у 2016 році зі статутним капіталом 1000 гривень. Власниками компанії є Руслан та Дінара Бражко — родинний бізнес із пошиття одягу. За даними аналітичної системи YouControl, ”Спікард” з моменту створення регулярно отримує підряди від українських медзакладів. Причому тендерна історія фірми доволі успішна — загалом компанія отримала договорів на суму понад 40 млн гривень.

Поліція викрила жительку Херсона, яка розбещувала малолітню дитину. У 2024 році фігурантка створила акаунт в одному з месенджерів, де публікувала власні фото та відео. Цей контент вона також поширювала в інтернеті. Всі матеріали зберігалися у неї на гаджеті. Крім того, правоохоронці виявили, що жінка завантажила та зберігала кілька файлів, які експерти визнали дитячою порнографією. Зокрема, фігурантка виявилася причетною до розбещення малолітньої дитини. Зловмисниці повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України. 

Катерина Глушко

Понад дві сотні лавок, стільки ж урн і десятки дитячих майданчиків оновили працівники КП «Міськзелентрест» з початку року. Роботи тривають щоденно.