Презентація відбудеться у межах Книжкового ярмарку «Форум видавців у Львові».

Серед героїв книги – нинішні керівник Офісу Президента Кирило Буданов, заступник керівника ОП Павло Паліса, командир взводу снайперів «Привиди Бахмута» Олександр «Привид», начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Олег Іващенко, командувач Національної гвардії Олександр Півненко та командувач Сухопутних військ ЗСУ Геннадій Шаповалов.

Книга покликана зафіксувати свідчення українських військових командирів, які безпосередньо беруть участь у російсько-українській війні та ухвалюють важливі рішення на полі бою, і зберегти їхні історії для майбутнього.

Особливістю «Командирів перемоги» є те, що весь цикл створення книги (від підготовки та редагування журналістських матеріалів – до дизайну, верстки й додрукарської підготовки) реалізувала команда Укрінформу. Для агентства це новий напрям роботи з власним журналістським контентом та його збереження у книжковому форматі.

Видання містить оригінальні автографи героїв проєкту та написані ними від руки цитати з життєвими кредо. Ще однією особливістю книги стала закладка, оздоблена бойовою гільзою. Її виготовила тернопільська волонтерка Ольга Коновал – дружина загиблого Героя України Сергія Коновала.

Книгу проілюстровано унікальними фотографіями кореспондентів Укрінформу, зробленими, зокрема, на Донеччині та Запорізькому напрямку. Один зі знімків фотокореспондента агентства Дмитра Смольєнка – світлина із соняхами – увійшов до сотні найкращих фотографій 2025 року за версією американського журналу Time.

Під час презентації команда агентства розповість про створення книги: від задуму та підготовки матеріалів до дизайну й друку. Йтиметься також про роль медіа у документуванні російсько-української війни та збереженні свідчень її безпосередніх учасників. До заходу долучиться один із героїв «Командирів перемоги», ім’я якого наразі не розголошують.

Спеціальним гостем презентації стане заслужений артист України, військовослужбовець і соліст гурту «Антитіла» Тарас Тополя, який виступить з акустичною програмою.

Як повідомляв Укрінформ, агентство видає книгу «Командири перемоги», яка об’єднала понад 20 історій українських командирів та їхніх підрозділів. В основу видання лягли інтерв’ю, що виходили в агентстві упродовж року.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Станом на кінець серпня 2026 року внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури”, – зазначає Мінкульт.

Повідомляється, що впродовж останнього місяця кількість зафіксованих постраждалих об’єктів культурної спадщини зросла на 148, закладів культури — на 15. До цього приросту входять як нові пошкодження, так і раніше не враховані випадки, інформація про які надійшла із запізненням.

За даними відомства, серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини є 192 пам’ятки національного значення, 1753 — місцевого значення та 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Повністю зруйновано 47 об’єктів, серед них одну пам’ятку національного значення і два щойно виявлені об’єкти.

За видами постраждалі об’єкти культурної спадщини розподіляються так: археології – 290; історії – 405; монументального мистецтва – 36; архітектури – 694; містобудування – 22; садово-паркового мистецтва – 1; науки і техніки – 2; історії, монументального мистецтва – 4; історії, архітектури – 71; архітектури, містобудування – 458; архітектури, науки і техніки – 3; архітектури, садово-паркового мистецтва – 1; архітектури, монументального мистецтва – 2; містобудування та монументального мистецтва – 36; історії, архітектури, містобудування – 98; архітектури, історії, монументального мистецтва – 5; археології, історії, монументального мистецтва – 1; історії, архітектури, науки і техніки – 1; архітектури, містобудування, монументального мистецтва – 3; архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва – 1; історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування – 1.

Найбільше постраждалих об’єктів культурної спадщини зафіксовано у Донецькій області — 369, Харківській — 358, Херсонській — 304, у Києві — 272, Одеській — 212 та Запорізькій — 115.

Мінкульт наголошує, що окремої уваги потребують пошкодження пам’яток, які є складовими об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні та їхніх буферних зон. У серпні було пошкоджено об’єкти, розташовані на території історичного центру Одеси.

Нові влучання зафіксовано у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. Повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти культурної спадщини сталися у Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

Щодо культурної інфраструктури, то з-поміж 2640 пошкоджених від початку повномасштабного вторгнення закладів культури знищені 569, що становить 21% від загальної кількості постраждалих закладів. Руйнування зафіксовані на території 359 територіальних громад — 25% від загальної кількості територіальних громад України.

Постраждалі територіальні громади розташовані у Вінницькій області — 6 ТГ, Дніпропетровській — 27, Донецькій — 47, Житомирській — 13, Закарпатській — 1, Запорізькій — 32, Івано-Франківській — 1, Кіровоградській — 2, Київській — 22, Луганській — 15, Львівській — 4, Миколаївській — 23, Одеській — 11, Полтавській — 6, Сумській — 39, Тернопільській — 1, Харківській — 35, Херсонській — 22, Хмельницькій — 11, Черкаській — 4, Чернігівській — 35 областях та місті Києві.

Найбільше пошкоджено або зруйновано клубних закладів — вони становлять 49,6% від загальної кількості постраждалих закладів культури.

Загальні втрати культурної інфраструктури за типами закладів: клубні заклади — 1310: 285 знищено та 1025 пошкоджено (найбільша частка постраждалих закладів цього типу припадає на Донецьку область — 19%, Харківську — 15% та Сумську — 11,5%); бібліотеки — 913: 233 знищено та 680 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 28%, Харківській — 16% та Херсонській — 13%); заклади мистецької освіти — 195: 25 знищено та 170 пошкоджено (найбільша частка припадає на Донецьку область — 21%, Харківську — 13% та Херсонську — 9,7%); музеї та галереї — 139: 20 знищено та 119 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 17%, Харківській — 11,6% та Херсонській — 9,4%); театри, кінотеатри та філармонії — 56: 4 знищено та 52 пошкоджено (найбільші частки припадають на Харківську область — 12,5%, Херсонську — 10,7% та місто Київ — 12,5%); заповідники — 9; парки та зоопарки — 14: 2 знищено та 12 пошкоджено; цирки — 3 пошкоджено: в Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях; пошкоджено кіностудію у Києві.

Протягом останнього місяця найбільше закладів культури постраждало у Дніпропетровській та Херсонській областях. Крім того, зафіксовано численні повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти, зокрема в Харківській, Херсонській, Одеській та Сумській областях. Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Запорізькій областях.

Водночас у Міністерстві культури наголошують, що станом на серпень 2026 року майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний облік усіх пам’яток культурної спадщини та закладів культури, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Мінкульт не лише фіксує втрати, а й працює над оперативним відновленням і збереженням пошкоджених обʼєктів.

“Для цього розвиваємо Український фонд культурної спадщини і залучаємо міжнародних партнерів. До нього вже долучилися 11 країн, а обсяг залученої підтримки становить близько 4,3 млн євро. Продовжуємо роботу з партнерами, щоб масштабувати відновлення української культурної спадщини. Фонд уже перейшов до фінансування проєктів – перший грант отримав Мистецький Арсенал на протиаварійні роботи після російського удару. Серед наступних пілотних проєктів — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, механізм швидкого реагування на пошкодження, створення безпечних музейних фондосховищ», — зазначила Бережна.

Як повідомлялося, російська армія протягом літа здійснила 21 атаку проти книговидавничої галузі в Україні, що завдало збитків на понад 1,2 млрд грн.

Фестиваль «Книжкова країна. Загадкова», який мав відбутися в Києві 17-20 вересня, перенесли на квітень через безпекову ситуацію в столиці.