“Ми працюємо зараз над тим, щоб формалізувати та систематизувати протоколи евакуації культурної спадщини з тих територій, які можуть бути в зоні ризику. І це непроста робота, адже є великий баланс між інтересами тих людей, які плекають ту спадщину там, і водночас захисту цієї спадщини”, – сказала Бережна.

Вона зазначила, що наші культурні цінності – це не просто мовчазні артефакти, а те, що розповідає про нас.

Крім того, за її словами, одним з найбільших пріоритетів міністерства є залучення ресурсів у сферу культури. Зокрема, зараз йде робота над законом про меценатство, який дозволить залучити кошти від бізнесу в сферу культури

“Це абсолютно прагматичний інструмент, який не тільки визначає, що таке меценатство, а й дає певні фінансові стимули для бізнесу займатися цим, а також дає можливості бізнесу брати участь у наглядових радах культурних інституцій, щоб не тільки давати гроші, а також контролювати, впливати над способами їх використання”, – сказала Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над підвищенням автономії культурних інституцій.

Фото: МКСК

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у фірмовій книгарні-каварні з нагоди свята відбулося спілкування та музикування виконавців на традиційних інструментах.

У концерті взяли участь Микола Товкайло (бандура, Переяслав), Віталій Кобзар (кобза, Київ), Кость Черемський (бандура, Харків) та Микити Лебідь (ліра, Суми).

Як зазначив у коментарі агентству Савчук, після початку вторгнення РФ видавництво не припинило роботу, перевидання українського мецената Євгена Чикаленка стало першою книжкою воєнного часу для видавництва, її готували з жовтня 2021 року, а друкували у Харкові в 2022-му, коли місто зазнавало обстрілів навіть з артилерії.

Видавець зауважив, що повномасштабна війна суттєво вплинула на інтерес до книг по історії та культурі України.

Харківське «Видавництво Олександра Савчука» відзначає 15-річчя / Фото: В’ячеслав Мадієвський

“Важливо розуміти, що зараз, можливо, загострилася ця спрага до знання, але це хвилеподібна історія, інтерес може зникати. Та нам важливо залишатися на тій хвилі, яку ми тримаємо, бо невідомо, коли з’явиться запит у потенційного читача, який захоче щось дізнатися про історію та культуру. Намагаємося робити загальний стратегічний українознавчий фон, досліджуючи золоті імена, наші відомі феномени”, – сказав Савчук.

За його словами, популярними книгами видавництва залишаються “Дніпрові пороги” Дмитра Яворницького, “Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута”, “Історія Слобідської України” Дмитра Багалія. Наразі зберігається інтерес до видання “Твердий ґрунт: зариси українського себепізнання” Юрія Шевельова.

“Нашим неочікуваним бестселером стали “Дніпрові пороги” (праця детально описує історію, унікальну природу, культуру місцевості, що існувала між сучасними містами Дніпро та Запоріжжя до будівництва ДніпроГЕС – ред.). Виявилося, що для людей легенда про Дніпрові пороги жива, їхні дідусі-бабусі мали там хатки. І зовсім невеликий наклад переріс у відносно великий для нашого видавництва. “Абетка” Нарбута стала популярною книжкою. Щоправда, були непоодинокі дзвінки від молодих мам із претензією, що ми продали неповну абетку (Нарбут не завершив цей проєкт, – ред.). І ще можна назвати “Історію Слобідської України” Дмитро Багалія. Це перевидання з примітками Володимира Маслійчука. Зараз цією книгою стали цікавитися саме харків’яни”, – розповів видавець.

Як повідомлялося, нещодавно у видавництві Олександра Савчука вийшла друком монографія Валентина Отамановського “Міста Правобережної України другої половини XVII – XVIII століть”.

Фото: В’ячеслав Мадієвський/Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут

У Національному художньому музеї України 18 жовтня відкриється виставка «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», присвячена 150-річчю від дня народження видатного митця.