У лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ “Охматдит”, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки РФ, демонтують окремі конструкції та встановлюють нові.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, передає Укрінформ.

“Станом на 30 червня 2025 року підрядною організацією виконано новий обсяг демонтажних і монтажних робіт на кількох поверхах будівлі. До робіт залучено нові ділянки, а також розпочато етап активного монтажу конструкцій. Зокрема, на першому, а також частково на п’ятому і шостому поверхах Блоку В триває демонтаж стель і перегородок. На третьому поверсі завершено монтаж нових гіпсових перегородок і стель типу «Армстронг» (модульні стелі, що складаються з металевого каркаса та легких плит) у палатах і коридорах”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що продовжується відновлення фасаду. У блоці Б стартували роботи з монтажу нової фасадної плитки.

Як повідомляв Укрінформ,у національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит” розпочалася активна фаза капітального ремонту пошкодженого російською ракетою корпусу.

Читайте також: Ляшко у Раді прокоментував результати тендеру на відбудову «Охматдиту»

Станом на 23 червня в лікарні вже було проведено демонтаж стель і перегородок у чистих приміщеннях кількох поверхів, встановлено нові модульні стелі у палатах, розпочато герметизацію швів, а також здійснено частковий демонтаж фасадної плитки.

Фото: МОЗ

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інформуючи про підсумки круглого столу «Мобілізація та узгодження внутрішніх державних ресурсів» 4-ї міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку.

«Злочин агресії Росії проти України повинен мати фінансову відповідь — справедливе спрямування всієї вартості заморожених російських активів на відбудову нашої держави», – зазначив Шмигаль.

Він розповів про фінансові виклики, з якими стикається Україна через розв’язану Росією повномасштабну війну, та додав, що Україні, щоб надалі боротися, потрібні нові і більш гнучкі підходи до фінансової підтримки.

Шмигаль також зазначив, що за оцінками Світового банку, ООН та Єврокомісії, потреби України у відновленні на найближчі роки вже перевищують 500 мільярдів доларів.

«Ми вважаємо, що створення механізму повної конфіскації російських активів — це найсправедливіший і найефективніший спосіб забезпечити фінансову підтримку України», – наголосив він.

Прем’єр-міністр відзначив, що навіть ці кошти не зможуть повністю покрити всі збитки, завдані війною. Тому Україна пропонує ще одне джерело фінансування відновлення — запровадження спеціального міжнародного збору на російський експорт.

«Це може бути додатковий податок або тариф на імпорт російських товарів — таких як нафта та інші ключові ресурси. Надходження від цього збору могли б поповнювати міжнародний фонд відновлення України. Це справедливо: Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила», – наголосив глава уряду.

Він подякував всім державам, фінансовим установам і міжнародним партнерам, які впродовж останніх трьох років залишаються пліч-о-пліч з Україною.

Як повідомляв Укрінформ, у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Канада надала Україні близько 1,7 млрд доларів (2,3 млрд канадських доларів), забезпечених доходами від заморожених активів Росії.

Фото: Шмигаль/Телеграм

Презентація законопроєкту відбулася у понеділок у Києві, передає кореспондент Укрінформу.

Міндовкілля презентувало євроінтеграційний законопроєкт про зелене відновлення України / Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

«Законопроєкт має дати чітке розуміння, що таке зелене відновлення і як воно має відбуватись. Також ми врахували питання залучення інвестицій: документ допоможе впровадити європейські підходи, щоб інвесторам було легше оцінювати та обирати проєкти», – зазначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

За документом, зелене відновлення – це підхід до відбудови, за якого всі заходи здійснюються з урахуванням цілей та принципів переходу до зеленої економіки. Така відновлювальна діяльність має сприяти сталому розвитку, збереженню довкілля, раціональному використанню ресурсів і відповідати екологічним, соціальним та економічним критеріям.

У процесі зеленого відновлення має бути досягнуто таких ключових цілей як адаптація та пом’якшення наслідків зміни клімату, перехід до циркулярної економіки, запобігання та контроль забруднення, відновлення і збереження біорізноманіття та екосистем, а також стале використання водних та морських ресурсів.

Крім того, планується створити систему оцінки сталості, яка визначатиме, чи є проєкт безпечним для довкілля та сприяє сталому розвитку. Для фінансових установ така оцінка буде добровільною, її проводитимуть самостійно. У Міндовкіллі зазначили, що така практика вже діє в ЄС.

Для координації процесів зеленого відновлення пропонується створити Національну раду, яка допомагатиме формувати державну політику у цій сфері та оцінюватиме її ефективність. Також передбачено запуск цифрової платформи, що міститиме відкриту інформацію про всі заходи з відновлення.

Учасники презентації, серед яких були представники громадських організацій, експерти та міжнародні партнери, підтримали ініціативу, але також озвучили низку конкретних пропозицій і зауважень.

Зокрема, екологи запропонували інтегрувати принципи зеленого відновлення в регіональну політику, адже саме на місцях реалізовуватимуть більшість проєктів, та підтримати реінтеграцію ветеранів через створення зелених робочих місць.

У Міндовкіллі наголосили, що законопроєкт є рамковим, його винесено на широке публічне обговорення, а доопрацювання документа відбуватиметься із залученням усіх зацікавлених сторін. Очікується, що восени проєкт закону буде представлений у Верховній Раді.

Як повідомлялось, із початку літа РФ випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні, що провокує дедалі більші збитки довкіллю, які мають наслідки і для всього континенту. Сукупні збитки довкіллю внаслідок бойових дій в Україні перевищують $94 мільярди.

Фото ілюстративне: rv.gov.ua