Про це йдеться в повідомленні ПРООН, передає Укрінформ.

Кошти спрямують на закупівлю та постачання високовольтних трансформаторів – критично важливого обладнання для відновлення потужностей із передачі електроенергії. Заходи реалізуються в межах Програми ПРООН із «зеленого» енергетичного відновлення.

ПРООН з посиланням на дані П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) зазначає, що загальні збитки енергосектору оцінюються у 88,2 млрд доларів США. З них близько 17,1 млрд доларів припадає на електроенергетичний підсектор, де найбільше постраждали об’єкти генерації та передачі електроенергії.

«Сербія солідарна з народом України, який постає перед безпрецедентними викликами у сфері енергетичної безпеки. Цей внесок є реальним підтвердженням нашої підтримки у відновленні життєво важливих послуг. Ми прагнемо, аби лікарні, школи та домівки залишалися зі світлом у ці складні часи», – сказав посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.

Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма додав, що високовольтні трансформатори є життєво необхідними для цілісності енергосистеми. «Відновлюючи цю спроможність, ми не лише задовольняємо нагальні потреби та готуємося до наступного опалювального сезону, а й закладаємо основу для сталого енергетичного майбутнього», – підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня Міністерство розвитку громад та територій спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) узгодили дорожню карту співпраці на 2026 рік щодо системного відновлення територій та посилення спроможності місцевого самоврядування.

Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.

Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.

«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.

За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.

«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.

Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.