“Реєстр збитків для України отримав 100 000 заяв від фізичних осіб на компенсацію шкоди, втрат або тілесних ушкоджень, завданих унаслідок агресії Російської Федерації проти України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що подані заяви охоплюють категорії, які наразі відкриті, зокрема загибель або поранення, тортури та сексуальне насильство, вимушене переміщення, пошкодження або знищення житла, а також інші форми матеріальної й нематеріальної шкоди.

Кожна заява, отримана Реєстром, є офіційно поданим свідченням шкоди, якої зазнала конкретна особа внаслідок агресії, і становить перший крок у процесі забезпечення справедливих репарацій для жертв війни. За кожною заявою стоїть людина, чия втрата була формально винесена на розгляд міжнародного механізму.

“Отримання 100 000 індивідуальних заяв підкреслює як масштаб шкоди, завданої агресією Росії, так і рівень довіри до Реєстру з боку тих, хто вирішив подати свої заяви. Водночас ця цифра становить лише частину завданих збитків, і очікується подання значно більшої кількості заяв, оскільки зростає обізнаність та відкриваються додаткові категорії. Кожна отримана заява опрацьовується з належною увагою і є частиною процесу, спрямованого на забезпечення ефективного розгляду та досягнення майбутніх репарацій”, – сказав керівник Реєстру Маркіян Ключковський.

Зазначається, що Реєстр щоденно приймає нові заяви. Фізичні особи можуть подавати їх через цифрову платформу “Дія”. У разі технічних або безпекових обмежень подання можливе пізніше, коли обставини це дозволять.

Надалі планується відкриття додаткових категорій заяв, зокрема для юридичних осіб і держави. Реєстр, створений під егідою Ради Європи, є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму для України.

Як повідомляв Укрінформ, Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.

У Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.

Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Прагнучи зробити життя українців нестерпним, позбавивши їх електрики, тепла і води, РФ не лише нищить нашу критичну інфраструктуру, а й продовжує бити по житлових кварталах. Кожне влучання дрона – пошкодження або руйнування кількох квартир, удар ракети – знищений під’їзд чи й уся багатоповерхівка. А ще – сотні розтрощених вікон у навколишніх будівлях. Взимку це особливо небезпечно, адже за лічені години помешкання з вибитими шибками перетворюється на «морозилку». Тому треба швидко залатати дірки: навіть якщо приміщення тимчасово непридатне для проживання, це допоможе вберегти його та вцілілі речі від опадів, вуличного пилу та холоду. Також важливо правильно задокументувати пошкодження, аби згодом отримати гроші на ремонт чи сертифікат на нове житло. Ми зібрали поради, які допоможуть зорієнтуватися у стресовій ситуації (і нехай вони не знадобляться).

ГУМАНІТАРНИЙ ШТАБ: КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ, ЯКЩО ВОРОГ ПОШКОДИВ ЖИТЛО

Насамперед варто знати, що після значних руйнувань житла ще навіть до того, як рятувальники загасили пожежу та розібрали завали, поблизу місць прильотів (найчастіше у приміщеннях загального користування – освітніх закладах, садочках, іноді – в розгорнутих ДСНС тимчасових наметах) починають роботу створені місцевою владою гуманітарні штаби.

Окрім обігріву постраждалих, забезпечення їх продуктами, гарячими напоями, засобами гігієни та іншим найнеобхіднішим, надання медичної та психологічної підтримки, тут допоможуть і з написанням потерпілими заяв, проконсультують щодо подальших дій, необхідних для документування пошкоджень та виплати компенсацій. Штаби працюють кілька днів – доки ведуться рятувальні роботи, відновлюються системи життєзабезпечення будинку чи ухвалюється рішення про тимчасове відселення його мешканців.

Зазвичай, у гуманітарному штабі можна одержати й поліетиленову плівку, брезент, фанеру, ДВП чи ОСБ-плити, щоб тимчасово затулити пошкоджені вікна. Часто такі матеріали привозять і волонтери з благодійних організацій. Вони ж за потреби допоможуть із прибиранням уламків (якщо руйнування незначні, вже безпечно й рятувальники дозволили повернутися до помешкань), та з латанням дірок.

Допомагають з матеріалами й місцеві адміністрації, а працівники комунальних служб, керуючих компаній та ОСББ – із прибиранням уламків і монтажем тимчасових конструкцій та закріпленням пошкоджених рам, доки не буде можливості зробити повний ремонт.

ЯК ЗАДОКУМЕНТУВАТИ ПОШКОДЖЕННЯ ТА ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ

Передовсім (щойно потерпілі подолали шоковий стан), важливо зафіксувати пошкодження. Тобто одразу зробити на телефон чи інші пристрої фото та відео з максимальною деталізацією. Повторити знімання після того, як прибрали великі уламки та залишки скла, щоб було зрозуміло, наскільки постраждали конструкції будинку чи квартири. Бажано мати окремі кадри усіх конструкцій, які, за візуальними оцінками, підлягатимуть ремонту або потребуватимуть заміни.

Паралельно із цим – обовʼязково написати заяву до поліції. Поліцейські мають скласти акт огляду місця події. Цей документ потім знадобиться при зверненні до страхової компанії (якщо помешкання застраховане) чи для отримання компенсації й сертифіката на ремонт або купівлю нового житла за програмою «єВідновлення».

Для участі у програмі компенсацій потрібно спочатку подати інформаційне повідомлення, а потім – заяву. Зробити це можна як офлайн – звернувшись до органів місцевої влади й соціального захисту населення, ЦНАПів та нотаріусів, – так і онлайн, через застосунок чи портал «Дія». Важливо, щоб право власності на житло було зареєстроване у державних реєстрах. Якщо ні – перш ніж подати заяву на компенсацію, таке право треба буде зареєструвати через нотаріуса.

Процес подання заявки може затягнутися і у випадку, якщо житло має кількох співвласників. Перелік цих осіб треба вказати при поданні заяви в Дії. Але, за згоди, заяву можна подати від імені одного співвласника, якщо інші протягом 15 днів не заперечать і не звернуться по компенсацію самостійно. Після отримання сертифіката на нове житло усі співвласники мають через нотаріуса припинити право власності на старе помешкання. Для пошкодженого житла, якщо є діти/недієздатні, заяву від їхнього імені подає законний представник, а для знищеного – один із дієздатних співвласників, котрий досяг 18-річного віку.

Перед поданням заяви онлайн постраждалим доведеться відкрити спеціальний банківський рахунок, на який згодом надійдуть компенсаційні кошти.

Для візиту до нотаріуса чи в Центр надання адміністративних послуг підготуйте паспорт, ідентифікаційний код, документи про пільги, фото ремонту (якщо робили його за власний кошт). Обов’язково зберігайте усі рахунки та квитанції за матеріали й роботи. При оформленні компенсацій це підтвердить ваші фактичні витрати.

Важливим для отримання компенсації чи сертифіката на ремонт або купівлю нового житла є висновок місцевої комісії, яка має обстежити пошкоджене помешкання. Раніше на цьому етапі від постраждалих надходило чимало скарг, оскільки на прихід комісії і складання нею відповідних актів доводилося чекати дуже довго, тож люди місяцями не могли взятися за розбирання завалів та прибирання своїх помешкань. Зараз, як запевняють, процедура пришвидшується. Але однак у багатьох випадках йдеться про кілька днів або й тижнів. За нормативом, комісія повинна надати висновки не пізніше, ніж за 30 календарних днів після реєстрації заяви від потерпілих.

СУМИ ТА ВИДИ КОМПЕНСАЦІЙ

Максимальна сума компенсації від держави для ремонту квартири – 350 тисяч гривень, приватного будинку – 500 тис. грн. Якщо розмір компенсації перевищує 200 тисяч гривень, її виплатять двома частинами. Гроші можна витратити лише на придбання матеріалів та оплату послуг з ремонту в компаніях-учасницях програми.

Якщо будинок або квартира не підлягають відновленню, їхній власник може розраховувати на отримання державного сертифіката за зруйноване житло. Цей електронний документ оформляється через Дію. Його можна використати для бронювання коштів та укладання угоди купівлі-продажу через нотаріуса. Сертифікат не можна передати третім особам. Власник не зможе відчужувати придбане таким чином житло протягом 5 років. Якщо співвласники подавали заяви на компенсації окремо, вони можуть об’єднати свої сертифікати для спільної купівлі нового житла.

У багатьох населених пунктах є можливість окрім державної отримати ще й муніципальну допомогу. Скажімо, у столиці її надають в межах програми «Турбота. Назустріч киянам». Передбачено виплату 10 тисяч гривень одноразової допомоги через районні управління соціального захисту. Якщо помешкання тимчасово непридатне для проживання (чи людей відселяють з будинку на час його технічного обстеження) є одноразові виплати на оренду тимчасового житла (40 тисяч гривень). При цьому 20 тисяч гривень виплачуватимуть щомісяця – на оренду до року, доки помешкання не відновлять.

Гуманітарну допомогу – передовсім, пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам – надає Товариство Червоного Хреста. І, звісно ж, люди мають можливість звернутися по допомогу до численних благодійних фондів.

Потерпілим радять також обов’язково подати заяву до Міжнародного реєстру збитків (RD4U), аби потім розраховувати на компенсацію від держави-агресорки. Форму документа можна знайти на сайті RD4U чи в Дії. Хоча після останніх геополітичних подій у невідворотності репарацій з боку агресора, на жаль, доводиться сумніватися, це однак важливо для документування та фіксування на міжнародному рівні злочинів РФ.

Також потерпілі вже з перших годин після нещастя мають можливість скористатися безоплатною правовою допомогою – як через спеціалізовані «гарячі лінії», юридичні клініки, так і через благодійні фонди. У різних регіонах, зокрема, працюють Багатоцільові центри захисту Агентства ООН у справах біженців. Перелік Центрів – за посиланням.

Раптом у когось виникнуть труднощі з підготовкою необхідних документів, по консультації та роз’яснення радять звертатися за телефоном урядової «гарячої лінії» 15-45.

БІЗНЕС НА ВІДНОВЛЕННІ – ПРОФЕСІЙНО, АЛЕ ДОРОГО

Навіть незважаючи на те, що державна програма компенсацій за пошкоджене житло постійно удосконалюється, процедури спрощуються, а терміни ухвалення рішень скорочуються, очікувати на виплати доведеться в середньому до пів року.

Зрозуміло, що той, хто має можливість, починає відновлювати житло (особливо, якщо пошкодження незначні), не чекаючи отримання компенсацій. Насамперед, потрібно прибрати помешкання після прильотів. Хтось робить це сам із допомогою друзів та родичів, комусь – зокрема неповносправним – допомагають працівники комунальних і соціальних служб, волонтери, просто небайдужі люди.

Свої послуги, безумовно, пропонує й бізнес. Очевидці кажуть, що поблизу місць руйнування часто можна помітити автомобілі професійних клінінгових сервісів.

Вартість їхніх послуг у середньому стартує від 35-40 грн/м² до 100-150+ грн/м² (при ліквідації наслідків ворожих атак ціни, зрозуміло, наближені до вищого порогу). Також є пропозиції послуг з фіксованою вартістю – від 2000 гривень для однокімнатної квартири.

Часто на місці руйнувань людям одразу ж пропонують і послуги з ремонту та встановлення нових вікон. З одного боку, звернення до приватних компаній допоможе швидко відремонтувати або замінити склопакети, відновити віконні рами. З іншого – це «задоволення» не з дешевих. Тож до отримання компенсаційних коштів від держави чи місцевої влади багатьом зробити це самотужки не по кишені.

Під час війни ціна матеріалів і вартість встановлення вікон в Україні неабияк зросла. І не лише через високий попит та інфляцію. Країна не виробляє власного термополірованого (або флоат) скла для склопакетів, його доводиться імпортувати. Причому до великої війни 75% усіх постачань здійснювалися із держав-агресорок – Росії та Білорусі.

Переорієнтування України на імпорт листового скла з Європи підвищило попит на нього на тамтешньому ринку, де ціни виробників ростуть. Укупі з девальвацією гривні та збільшенням вартості транспортування це вже призвело до подорожчання склопакетів у 2-3 рази порівняно з довоєнним періодом, майже вдвічі зросли ціна на пластикові вікна у цілому. Хоча з профілем і фурнітурою легше (їх виробляють і в Україні), але замовники дуже часто віддають перевагу імпорту.

Щодо конкретних цін, то звичайне одинарне скло (4-6 міліметрів) коштує в середньому від 500 до 1000 грн за м², двокамерні склопакети – від 1500 до 2500 грн за м², захисне або загартоване скло (4-6 міліметрів, без додаткового захисту) – від 1000 до 1500 грн/м².

Демонтаж пошкодженого скла для звичайних одинарних вікон обійдеться у 200–500 грн за м², залежно від складності робіт, демонтаж склопакетів – дорожче. Вартість встановлення нового скла – 500–800 грн за м² для звичайних вікон, двокамерного склопакета – від 600 до 1000 грн за м².

Вартість ремонту скла: якщо є невеликі тріщини чи сколи, відновлення може коштувати від 200 до 500 грн за точку, середня вартість локального ремонту склопакета – приблизно 800–1500 грн.

Для точного розрахунку вартості фахівці радять звернутися до кількох компаній, щоб порівняти ціни та скласти попередні кошториси. Також на спеціалізованих сайтах є онлайн-калькулятори, які допоможуть зорієнтуватися у вартості.

Владислав Обух, Київ

У Києві ремонтні бригади працюють над відновленням тепла у 143 будинках, залучені 10 додаткових бригад від “Укрзалізниці” та вісім – з Київської області, завтра прибудуть ще бригади з Рівного та додаткові від залізниці.