Зі складів хабів екстреної допомоги Міністерства енергетики до підприємств критичної інфраструктури у Київській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській та Харківській областях протягом останніх тижнів доставлено понад 48 тонн обладнання.

Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль під час зустрічі з українським дипломатичним корпусом, передає Укрінформ з посиланням на Міненерго.

«Формуємо аварійний резерв на зиму. У 2026 році до хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тис. тонн допомоги. Але наше завдання — створити трикратний запас усього критичного обладнання», – зауважив Шмигаль.

Зазначається, що на зустрічі скоординували позиції щодо взаємодії з міжнародними партнерами для посилення енергетичної стійкості України напередодні зими. Зокрема, обговорили потреби енергосектору – ремонт енергетичної інфраструктури, залучення міжнародної підтримки, розвиток розподіленої генерації, забезпечення фінансування імпорту природного газу та підготовку до чергового засідання Групи G7+.

Міністр енергетики повідомив, що триває робота із залучення обладнання, яке виводиться з експлуатації за кордоном, але ще може використовуватися в Україні. Отримано понад 3,3 тис. тонн такого обладнання з ТЕЦ Литви та Німеччини, очікуються поставки з Латвії.

Шмигаль також наголосив, що непокриті потреби Фонду підтримки енергетики України перевищують 507 млн євро, а українським енергокомпаніям необхідно 600 млн євро для фінансового оздоровлення балансуючого ринку.

За його словами, Україна продовжує розвивати розподілену генерацію, локальне теплопостачання та мережу «енергетичних сот». Для реалізації цих проєктів необхідне додаткове обладнання, яке допоможе зробити громади більш енергетично стійкими.

Крім того, Шмигаль повідомив, що додаткова потреба Групи «Нафтогаз» у фінансуванні імпорту природного газу становить 400 млн євро. Триває робота із залучення міжнародної підтримки для покриття цих потреб.

Окремою темою зустрічі стала підготовка до п’ятого міністерського засідання Групи G7+ з підтримки української енергетики («Енергетичний Рамштайн»), яке відбудеться у вересні та буде присвячене посиленню міжнародної координації підтримки українського енергосектору.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив чіткі завдання для дипломатичного корпусу України: головна мета – конвертувати міжнародні рішення в реальні контракти, залучення фінансування та захист економіки.

Фото: Міненерго

Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.

“Коли починали цю роботу (з програмою “єВідновлення” – ред.), була спочатку проблема щодо створення комісій. Першу хвилю заявок ми пройшли – це були деокуповані в 2022 році території. Зараз у нас найважча ситуація по Дергачівській громаді Харківського району, по Куп’янському району – сам Куп’янськ, у Чугуївському – Вовчанськ. Таких руйнувань і масштабів руйнувань, напевно, жодна з областей не має, і заявок величезна кількість. Та кількість комісій, яка створена, – а більше їх створити немає можливості в тому чи іншому органі місцевого самоврядування, – не може фізично обробити кілька тисяч заявок”, – заявив Синєгубов.

За його словами, процес подання заяв не припиняється.

“Люди подають їх постійно. Наприклад, звертаються щодо зруйнованого будинку. Комісія обстежила, а там немає 80% руйнувань – там 75% або 60%. І людина вже за тиждень подає нову заявку, розуміючи, що, можливо, або переглянуть, або внаслідок бойових дій ще там будуть пошкодження. Цей процес триває постійно”, – пояснив Синєгубов.

Він зауважив, що розгляд заяв складний, оскільки комісії здебільшого не мають фізичного доступу до будинків.

“Він іде або по знімках Національного космічного агентства, де знімки фактично шестимісячної давнини, і вони не можуть правильно, день у день, показати ці всі руйнування. Це все час. Або відповідно до постанови була запропонована процедура із залученням військових. Це все дуже складно. Тому що ми звертаємося до військових, вони кажуть: ми не знаємо про цю постанову, не маємо це все робити і все інше, що у нас інша функція. У нас є кілька відповідей від Генштабу, що це не їхня роль у принципі, і, можливо, частково вони праві. Однак міністерство визначило таку процедуру, іншої немає, тому органи місцевого самоврядування і представники влади на місцях домовляються з військовими, надають якісь дрони, засоби і все інше, тому що вони теж втрачаються під час обстеженння”, – розповів Синєгубов.

Є проблеми з процедурою та методикою визначення ступеню руйнувань, наголосив посадовець. Заявники дістають відмови, хоч їхнє житло зруйноване.

“Велика кількість людей звертається з Куп’янська. Багатоквартирний житловий будинок вигорів вщент, однак конструктив залишається, і неможливо підтвердити, що будинок зруйнований, щоб люди отримали сертифікати. Звичайно, йде хвиля невдоволення – і люди абсолютно праві, тому що там проживати неможливо. Є складнощі з процедурою визначення руйнувань і самою методикою. 80% руйнувань, навіть 70 або 60% руйнувань уже не дозволяють там проживати”, – заявив начальник ОВА.

За його словами, обласна адміністрація зверталася до уряду з пропозицією змінити методику визначення ступеня руйнуванння. Крім того, область запропонувала визначити державний орган на рівні регіональних представництв, що мали б таку саму функцію щодо обстеження та розгляду заявок.

“Щоб розвантажити цей процес. Наразі за законом заявка має розглядатися протягом 30 днів. По факту – це 4-6 місяців. Ми донесли цю всю проблематику і чекаємо на реагування профільних міністерств, щоб змінити цю історію”, – додав Синєгубов.

Як повідомлялося, програма “єВідновлення” стартувала у 2023 році. Компенсації надаються в межах проєкту Світового банку “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)”.

Станом на кінець липня до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 989 звернень з приводу затримок, відмов та інших проблем заявників на програму “єВідновлення”.