Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Наразі в Успенському соборі триває монтаж аварійного накриття пошкодженої покрівлі. Станом на сьогодні вже закрито близько 70% даху”, – йдеться в повідомленні.

Хід робіт із ліквідації наслідків атаки та захисту святині оглянув перший заступник міністра культури Іван Вербицький. За його словами, одним із ключових завдань залишається убезпечення собору від подальшого впливу погодних умов і збереження його унікального історичного та мистецького оздоблення.

“Кожен відновлений об’єкт культурної спадщини – це внесок у збереження нашої історичної пам’яті та стійкості суспільства. Дякую всім, хто долучився до ліквідації наслідків атаки та захисту Успенського собору, – працівникам лаври, братії монастиря, рятувальникам, реставраторам, інженерам, будівельникам та всім фахівцям, які безперервно працюють, щоб зберегти цю святиню. Водночас розраховуємо на подальшу підтримку міжнародних партнерів та меценатів у процесі відновлення пам’яток, що постраждали внаслідок російської агресії”, – зазначив Вербицький.

Мінкульт висловив вдячність «Львівській політехніці» і працівникам університету Ігорю Бокалу, Мар’яні Каплінській та Михайлу Волинцю за участь в обстеженні пошкодженого об’єкта культурної спадщини та підготовці подальших консерваційних заходів.

Водночас Києво-Печерська лавра поступово відновлює доступ для відвідувачів. Уже відкрито Церкву Спаса на Берестові, доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій. Відновлено проведення групових екскурсій за попереднім записом.

Читайте також: Реставрація Успенського собору може тривати до двох років – гендиректор заповідника

“Попри удари Російської Федерації, ми відновлюємо нашу роботу і робимо все, аби достойно зустріти 975-річницю Києво-Печерської лаври. Робота з відновлення не зупиняється ні на день, бо питання культурної спадщини та збереження наших святинь – це частина когнітивної війни, яку Росія веде проти України”, – сказав генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ у ніч на 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок ворожої атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.

Фото: Мінкульт

Команди Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та посольства Великої Британії провели робочу зустріч, присвячену питанням посилення стійкості енергетичної інфраструктури України та розвитку співпраці у сфері її захисту.

Про це пресслужба держагентства повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Наголошується, що британську сторону ознайомили з баченням агентства щодо реалізації завдань із захисту енергетичних об’єктів та наявними спроможностями для впровадження відповідних проєктів. Окрему увагу було приділено управлінським процесам пріоритезації проєктів захисту, механізмам ухвалення рішень та координації робіт.

Також йшлося про проєкти захисту об’єктів життєзабезпечення, зокрема в місті Києві, над якими наразі працює установа, а також про відповідні практичні рішення.

Представники посольства Великої Британії представили актуальні пріоритети та підходи до підтримки енергетичного сектору України, окреслили чинні ініціативи й програмні інструменти, а також підтвердили готовність до подальшого розвитку співпраці в напрямку зміцнення енергетичної стійкості України.

Читайте також: Україна та Латвія обговорили прискорення передачі обладнання для відновлення енергообʼєктів

Як повідомлялося, в Агентстві відновлення поділилися з делегацією Республіки Естонія досвідом у сфері захисту та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичного сектору.

Фото: Агентство відновлення / Фейсбук

Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.

Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.

Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.

Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.

Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.

Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).

Фото: Олексій Кулеба, Телеграм