Connect with us

Події

В Україні спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Шекспіра

Published

on


В Україні після 2014 року спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Вільяма Шекспіра.

Про це сказала театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська під час круглого столу на тему: «ШекспіроБУМ українського театру воєнного часу» в Укрінформі.

“2014 рік був ювілейним для Шекспіра. У всьому світі його широко святкували — це був справжній рік Шекспіра. Ми ж той рік пропустили. І символічно, що хвиля зацікавлення Шекспіром в Україні почалася вже після 2014 року. Тобто ми не йдемо в ногу з рештою світу — ми рухаємось своїм шляхом”, — зазначила Веселовська.

Ганна Веселовська

За її словами, до 2014 року в Україні також ставили Шекспіра, причому чимало, однак ці постановки носили радше церемоніальний і статусний характер. Такого живого інтересу глядача, як сьогодні, тоді не було, додала вона.

“На українській сцені сьогодні домінують шекспірівські трагедії та хроніки, тоді як комедій — надзвичайно мало. І навіть коли вони з’являються, часто набувають майже трагічного звучання. Очевидно, з нами щось відбулося: ми відчули, що Шекспір бачить світ так, як бачимо його ми. Він відчуває трагізм нашої ситуації, її затяжність, невизначеність, ту безвихідь, у якій складно дати однозначну відповідь. А саме про це у Шекспіра йдеться дуже багато”, — сказала Веселовська.

За її словами, саме ця емоційна та філософська спорідненість робить Шекспіра близьким не лише митцям і режисерам, які безпосередньо працюють із його текстами, а й багатьом глядачам, які навіть не читали його п’єс, але інтуїтивно відчувають їхній настрій і сенс.

Загалом з 2014 року в театрах України зʼявилося 111 нових вистав за пʼєсами Вільяма Шекспіра, а впродовж 2024 року – 19 нових постановок за його творами.

Читайте також: Портрет Шекспіра відправили у космос з нагоди 400-річчя його першої збірки

Цей захід показує декілька маркерів, сказав у вступному слові генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий: «Найперше – наша культура живе і розвивається, не дивлячись на війну, не дивлячись на те, що наш ворог хотів би бачити нас у паніці й стресі. Але нас неможливо нічим знітити і відволікти від головного – від боротьби за Україну».

Сергій Череватий
Сергій Череватий

Другим маркером Череватий назвав те, що український театр дотримується світових трендів і створює постановки за творами загальновизнаних авторів, незважаючи на те, що культура в нашій країні десятиліттями перебувала в російській окупації і стані нав’язування нам дискурсу про меншовартість.

На заході виступили:

  • шекспірознавиця Дженіффер Лоу з Лондона, почесна професорка Florida Atlantic University;
  • поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович (Івано-Франківськ);
  • генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актор Євген Нищук (Київ);
Євген Нищук
Євген Нищук

  • директор-художній керівник Рівненського обласного академічно музично-драматичного театру Володимир Петрів;
Володимир Петрів
Володимир Петрів

  • композитор неоопери-жаху HAMLET Ілля Разумейнко;
Ілля Разумейнко
Ілля Разумейнко

  • директор Українського шекспірівського фестивалю, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський та багато інших спікерів.

Любов Базів

Любов Базів

«Ми не претендуємо на лаври міжнародного шекспірівського фестивалю, чи шекспірівської конференції, у нас дещо інша стратегічна мета. Ми – національне інформаційне агентство, яке під час війни, під час становлення ідентифікації української культури має говорити з масовим читачем, з українцями зрозумілою мовою і пропагувати українське мистецтво та культуру», – сказала модераторка круглого столу Любов Базів, завідувачка відділу стратегічних комунікацій Укрінформу.

Як повідомлялося, Закарпатський муздрамтеатр поставив трагедію Шекспіра «Річард ІІІ».



Джерело

Події

Актор Темляк відмовився від премії «Золота дзиґа»

Published

on



Актор Костянтин Темляк відмовився від кінопремії “Золота дзиґа” у номінації “Головна чоловіча роль” за фільм “БожеВільні”.

Про це йдеться на сторінці історичної драми-трилера “БожеВільні” у Фейсбуці.

Як заявив Темляк, він прийняв рішення добровільно відмовитися від премії.

Актор пояснив, що зараз навколо його імені “існує ситуація, що вимагає вирішення в особистому та юридичному порядку”. Тому він вважає “некоректним у цей час залишати за собою нагороду, яка є символом і атрибутом публічного життя”.

Темляк додав, що зосередиться на роботі та на чесному проходженні всіх необхідних процедур.

“Відмова від премії для мене є проявом поваги до кінематографічної спільноти, глядачів і самої відзнаки”, – додав актор.

Читайте також: На Прикарпатті вручили премію імені Марка Боєслава авторам у жанрі військової літератури

Як повідомляв Укрінформ, 13 вересня були оголошені переможці IX Національної кінопремії “Золота дзиґа”. Зокрема переможцем в номінації “Найкраща чоловіча роль” став Темляк.

У серпні поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого вчинення Темляком домашнього насильства щодо його колишньої дівчини за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). У межах розслідування правоохоронці проводять перевірку щодо можливих фактів інших правопорушень.

Фото: Instagram/kostiatemliak



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві пройдуть Дні естонського кіно в Україні

Published

on


З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.

Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.


Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.


Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.

Читайте також: У Києві відбувся другий фестиваль дебютного кіно

Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).





Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.


Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».

Фото: credo



Джерело

Continue Reading

Події

Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ

Published

on


XVII Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів фестивалю.

Гасло цьогорічного фестивалю, що проходитиме 17-21 вересня у Львові, – «Червона рута лунає – опір триває!».

«“Червона Рута” – легендарний український фестиваль, який з 1989 року став стартовим майданчиком для відомих нині музичних гуртів і символом культурного спротиву. У 2025 році ми продовжуємо цю традицію – на сцену вийдуть десятки нових виконавців, що формують сучасну музичну культуру. В умовах війни “Червона рута” продовжує виконує свою місію у розрізі культурного спротиву: підтримувати національну ідентичність і активний розвиток культури під час війни. Фестиваль формує нове покоління культурних амбасадорів Руху опору», – наголошують організатори.







Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ / Фото надані організаторами фестивалю

Вони додають, що фестиваль завжди був не лише мистецьким, а й суспільним явищем, символом відродження української ідентичності. У радянській Україні «Червона Рута» спричинила культурну революцію, вивівши українську протестну пісню з андеграунду на широку сцену. Сьогодні фестиваль формує моральний компас суспільства та об’єднує митців, ветеранів, культурних діячів, військових і політиків задля підтримки національної ідентичності та розвитку культури під час війни.

Протягом п’яти днів на головній сцені (Концерт Арена Малевич) виступлять понад 400 молодих гуртів і виконавців у шести номінаціях — від етнічних співів і року до експериментальної та сучасної електронної музики. Раніше «Червона Рута» стала стартовою сценою для «Океану Ельзи», «Тартака», Руслани, «Скрябіна» та десятків інших відомих артистів.

На центральних вулицях Львова працюватиме мандрівна сцена за участю представників Культурного десанту та інших артистів, що підтримували Рух опору ССО ЗСУ.

Окрім концертів, фестиваль включатиме панельні дискусії та лекції з дипломатами, військовими, діячами культури, представниками бізнесу та громадського сектору про патріотичне виховання молоді, культурну дипломатію, ветеранську політику.

Читайте також: У Великій Британії вперше відбувся відбірковий конкурс фестивалю «Червона Рута»

Сили спеціальних операцій планують провести закриті зустрічі з львівською молоддю: перегляд фільму «Люди кольору свободи» від Центру національного спротиву, презентації муралів переможців конкурсу «Стінописи опору» та історичні лекції.

Розклад музичних виступів 17–21 вересня тут.

Розклад супутніх заходів 17–21 вересня тут.

Як повідомлялося, Рух опору ССО ЗСУ — це громадська ініціатива, спрямована проти окупаційних сил, метою якої є звільнення територій і відновлення державного суверенітету. Діяльність включає як ненасильницький спротив (поширення листівок, наліпок, муралів, збір інформації на ТОТ), так і активні дії (диверсії, саботаж, розвідка, підтримка ЗСУ у спецопераціях).



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.