Події
В Україні у травні розпочнуться зйомки нового фільму про УПА

У травні в Україні почнуть знімати історичний фільм про боротьбу бійців УПА в 50-х роках ХХ ст.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила Народна артистка України, виконавиця ролей у серіалі «Спіймати Кайдаша», фільмах «Будинок «Слово». Нескінчений роман» та «Припутні» акторка Ніна Набока.
«У травні почнуться зйомки історичного фільму. 50-ті роки, УПА, гратиму повитуху, дуже добру жінку, що бійців від радянської влади ховає, їсти їм носить в ліс», – розповіла вона.
За словами акторки, з повним сценарієм фільму вона ще не ознайомилася, але це буде важлива для виховання наступних поколінь історія про боротьбу українців проти окупантів.
«Це історія, яку повинні знати, щоб не казали на біле чорне. У нас на Донбасі з молоком матері всотувалося “бандера” як лайка. Ми, діти, не розуміємо, що це, але знаємо, що це погано. Батько образив мене, кажу на нього – “бендеровець!”» – пояснила Народна артистка.
За її словами, виконання ролі у цьому фільмі стане її інструментом боротьби проти багаторічної злочинної політики росіян в Україні. «Любити свою Батьківщину, свою землю – це, виявляється, погано, треба кац*па любити! От чому нас вчили, бо для них перше діло – оббрехати. І тому я з великим задоволенням гратиму цю роль. Буду патріотку України грати з усіх сил, які у мене є. Покажу, як вона бореться за свою землю, допомагає її захисникам, бо прийшли чужі й чоботом топчуть Карпати», – зазначила Набока.
На її думку, для патріотичного виховання українців сьогодні необхідно знімати фільми за мотивами української класики та влаштувати безкоштовні курси вивчення української мови. «Я б красиву класику знімала. Я б “Лісову пісню” так зняла – всі б дивилися. І організувала б безкоштовні лікнепи української мови, щоб вони вбили російську. А потім – як у країнах Балтії: складаєш іспит з української мови – ти українець, ні – давай в Росію або куди хочеш, ти не громадянин», – заявила вона.
За словами акторки, зробити українську мову і культуру модною, трендовою могло б мистецтво – кіно, естрада, література. «Треба було українські фільми знімати, українські пісні співати, а не російськими забивати. Якби була державна програма така, все б стало на місце», – зауважила Набока.
На думку Народної артистки, зараз у процесі українізації дуже допомогли б 3-5-місячні мовні курси, і є люди, готові викладати на них безкоштовно, але ініціативі необхідна державна підтримка. “Хтось повинен з державних діячів дати цьому хід, задати рівень українізації, бо ми тут будемо битися довго і нічого не зробимо. Я безкоштовно на такі курси піду, буду викладати, вірші, монологи давати читати, сценки робити (краще, коли навчання – через творчість). Я піду, організую, щоб якусь користь принести знанням української мови і української культури. І сподіваюся, знайдуться послідовники», – заявила Набока.
Як повідомляв Укрінформ, у січні цього року у Хмельницькому відбулася прем’єра короткометражного фільму «Коли співають мертві», присвяченого діяльності ОУН-УПА в області.
Події
У Миколаєві оцифрували твори художника Леоніда Інглезі, передані його нащадками з Франції

У Миколаєві оцифрували збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі, яку передали місцевим музеям нащадки митця, що мешкають у Франції.
Про це передає Укрінформ із посиланням на Агенцію розвитку міста Миколаєва.
“Команда проєкту «Цифрова колекція музею» оцифрувала повну збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі (1882–1972), яку нащадки митця передали з Парижа в дар двом миколаївським музеям. Це зробило можливим їх дослідження, збереження та тепер — цифрове відтворення, як важливий крок до збереження та популяризації мистецької спадщини півдня України після її повернення з еміграції”, – розповіли в агенції.
Проєкт з оцифрування музейної колекції реалізує Платформа MY ART спільно з Агенцією розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.
За цей час команда оцифрувала 19 картин із зібрання Миколаївського обласного краєзнавчого музею та 3 роботи з фондів Миколаївського обласного художнього музею імені В. В. Верещагіна, тим самим об’єднавши творчий спадок художника у цифровій колекції, яка незабаром стане доступна на сайті проєкту.
«Миколаївський вигнанець із трагічною та водночас блискучою долею, Леонід Інглезі, уже понад тридцять років поступово повертається додому з Парижа завдяки зусиллям його онуки Ганни Христофорової. Саме стільки триває її листування з Миколаївським краєзнавчим музеєм і передача творчої спадщини митця: живопису, графіки, архівних документів та особистих речей», – сказав старший науковий співробітник та зберігач художньої групи Миколаївського обласного краєзнавчого музею Сергій Піскурьов.
На картинах Інглезі у зібранні краєзнавчого музею зображені, зокрема, краєвиди старого Миколаєва початку ХХ століття – це роботи «На вулицях Миколаєва» (1905), «Фонтан» (1910), «Миколаївська міська управа», «Будинок з вазонами» (1910), «Старі гармати» (1910), «Миколаївський елеватор» (1912), «Поштова станція в Миколаєві», «Трійка», «Таємничий сад» тощо.
За словами заступниці директора з наукової роботи Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна Лариси Твєрітінової, у фондах зберігається етюд Інглезі «Вид Миколаєва», подарований миколаївським художником Павлом Ковальовим у 1965 році. Ця робота була експонована 1913 року на Весняній виставці в Одесі.
У 2010 році музейні фонди поповнили ще два пейзажі художника – «Поле. Етюд» та «Клумба у приватному саду Ля Гарен-Коломбо (передмістя Парижа)», створені у 1920–1930-х роках у Франції. Їх передала музею онука митця.
Леонід Інглезі на початку ХХ століття активно долучався до громадського та культурного життя Миколаєва та Одеси: постійно брав участь у виставках Товариство художників півдня України; входив до комітетів зі створення двох миколаївських музеїв (історичного та художнього); викладав малювання, креслення та ліплення у художньо-промисловій школі у Миколаєві (1914); був гласним Міської думи (1913-1917); стояв біля витоків утворення миколаївської футбольної ліги й фінансово підтримував футбольний рух Миколаєва.
Після більшовицького перевороту художник із родиною виїхав за кордон і опинився у Франції — без грошей і підтримки. Він знайшов себе у відомій мозаїчній майстерні Бориса Анрепа й до кінця життя створював мозаїки для європейських палаців і соборів.
Як повідомлялося, у Миколаєві оцифрують понад 300 експонатів з фондів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна та Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Фото: inshe.tv
Події
На війні загинув артист балету Львівської нацопери Дмитро Пасічник

На російсько-українській війні загинув артист балету Львівської національної опери Дмитро Пасічник.
Як передає Укрінформ, про це Львівська національна опера повідомила у Фейсбуці.
“Війна, розв’язана Росією, продовжує завдавати жорстоких втрат колективу Львівської національної опери та мистецькій спільноті країни. Із великим сумом повідомляємо про загибель артиста балету Дмитра Пасічника”, – ідеться у дописі.
Дмитро працював у балетній трупі театру з жовтня 2024 року. У червні 2025 він долучився до лав Збройних сил України.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув співзасновник мистецьких фестивалів та культурних проєктів із Вінниці, військовослужбовець Володимир “Подолян” Щерба.
Події
Український фільм «За перемогу!» отримав нагороду на кінофестивалі в Торонто

Фільм режисера Валентина Васяновича «За перемогу!» здобув головний приз конкурсної програми Platform на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (Toronto International Film Festival).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
«Це перший український фільм, який потрапив до цієї престижної добірки, де було представлено десять найсміливіших і найцікавіших авторських стрічок світу», – йдеться у повідомленні.
«За перемогу!» – антиутопічна драма про післявоєнний час. Герої намагаються знайти себе в нових реаліях та вірять, що попри труднощі зможуть повернутися до своєї справи.
Стрічка створена Arsenal Films у співпраці з українською компанією ForeFilms та литовським копродюсером M-Films.
Міжнародний кінофестиваль в Торонто є одним із найбільших кінофестивалів світу класу «А». Він пройшов з 4 по 14 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, з 19 по 21 вересня в Києві пройде фестиваль «Дні естонського кіно в Україні».
Фото: кадр із фільму
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події6 днів ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна6 днів ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп