Про це повідомила дружина артиста Ірина в Інстаграмі, передає Укрінформ.

«Сьогодні вранці не стало Ярослава, нашого улюбленого Фантазера! Дякую вам, дорогі глядачі, слухачі за любов до творчості артиста, за увагу та оплески!” — написала вдова.

У коментарі ЗМІ вона сказала, що артист хворів на рак легень.

Ярослав Євдокимов народився у 1946 році у в’язниці міста Рівне. Його мати була репресована як українська націоналістка, потім заслана до Норильська. Виховували майбутнього співака бабуся і дідусь, які жили у селі Користь Рівненської області.

Музичну кар’єру Євдокимов розпочав у Дніпропетровську (нині Дніпро), співав у ресторані та паралельно працював на заводі.

У 1975 року Євдокимов пройшов прослуховування у Мінській філармонії. Навчався у Мінському музичному училищі імені М.Глінки за спеціальністю вокал. Саме у Білорусі він розпочав кар’єру і став відомим.

На виборах 2001 року у Білорусі Євдокимов підтримав опозиційних кандидатів, після чого йому фактично заборонили працювати в Білорусі, артисту довелося виїхати до Росії, зазначає Наша Ніва.

Євдокимов засуджував російську агресію проти України. У 2017 році в інтерв’ю Ленінградському обласному інтернет-телебаченню співак звинуватив російську владу у розв’язанні війни на сході України.

«Я вважаю, що це страшна трагедія. Я звинувачую у всьому Кремль, Путіна, гоп-компанію кремлівську. Українці їм ніколи цього не вибачать. Вони занапастили молоді життя, близько 10 000 людей. За що?» – наголошував співак.

Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму 8 червня помер кримськотатарський актор і виконавець народних пісень заслужений артист України Ділявер Сеттаров.

Фото: instagram.com/yaroslavevdokimov.official

Про це повідомив міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой у соцмережі Х.

“Після проведення початкових робіт з підсилення статуї Антіоха було проведено роботи з відновлення цілісності статуй Орла і статуї Аполлона… Методи використання нановапна та наносилікатних покриттів, що зміцнюють текстуру каменів вперше застосовуються на постійній основі на горі Немрут”, – повідомив міністр.

За наданою інформацією, вже зміцнено текстуру каменю та закрито тріщини археологічних пам’яток на східній і західній терасах гори Немрут. Загалом проєкт розрахований на 5 років.

“Після дворічних досліджень саме цей спосіб було визначено як найбільш ефективний для збереження пам’яток», — зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, раніше вчені ідентифікували місце, де полководець Александр Македонський провів битву із Перською імперією на річці Гранік.

Про це Укрінформу повідомила в.о.директорки Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська.

У Вінниці відкрилась виставка «Українські шістдесятники: вісники Незалежності» / Фото: Вінницький обласний краєзнавчий музей

«Це документально-публіцистична виставка, присвячена темі українського спротиву радянській комуністичній державі з її злочинним режимом. Шістдесятники – назва нового покоління української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику СРСР у другій половині 1950-х років. Цей проєкт про те людське, що не здатна знищити жодна система, – про свободу у серцях, силу волі, тріумф людини над авторитаризмом крізь призму доль знакових постатей», – зазначила Шароварська.

За її словами, життєвий шлях багатьох шістдесятників пов‘язаний із Вінниччиною. Зокрема, поета-шістдесятника Миколи Холодного, який чотири роки перебував «у засланні» у Вінниці в 1972–1976 роках під наглядом КДБ. Матеріали про його життя і діяльність вперше представлені на широкий загал на виставці – світлини, документи, листи та вірші.

Також увазі відвідувачів пропонуються твори письменників-шістдесятників Василя Стуса, Михайлини Коцюбинської та Миколи Вінграновського.

Родзинкою виставки є малюнки Сергія Параджанова, створені під час відбування ним призначеного тоталітарним режимом покарання у Стрижавській виправній колонії в 1970 роках.

Під час відкриття виставки відвідувачі переглянули фільм Українського інституту національної пам‘яті «Документальний цикл про шістдесятників. Іван Дзюба» (2022).

Виставка експонується в академічній залі музеї і триватиме до 28 вересня.

Як повідомлялось, шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. З поміж них – письменники Іван Драч, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш.