Connect with us

Політика

В Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні

Published

on


Вбивство журналістки Вікторії Рощиної, тіло якої було передано українській стороні зі слідами тортур, є ще одним свідченням нелюдської жорстокості російських загарбників щодо українців, життя та свобода яких на ТОТ України завжди залишаються під загрозою.

Про це сьогодні у Брюсселі під час брифінгу для преси заявила речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Росія не втрачає жодної можливості продемонструвати свою невимовну жорстокість щодо українців, вбиваючи та застосовуючи тортури, як це було у випадку з Вікторією Рощиною, хороброю українською журналісткою, яка була не лише жорстоко вбитою, але також зазнала тортур перед цим. Це чітко демонструє, що життя під російською окупацією не є для українців безпечною опцією. Ця журналістка та її мужність завжди залишатимуться у пам’яті. Ми зробимо все можливе, що в наших силах, щоб забезпечити відповідальність Росії за всі ці скоєні воєнні злочини та звірства», – зазначила речниця Єврокомісії.

Аніта Гіппер / Фото: скріншот

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вчора проінформував міжнародних партнерів про встановлені факти застосування тортур до української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.

Читайте також: Росіяни повернули тіло журналістки Рощиної без деяких внутрішніх органів – розслідування

Російська сторона після тривалого зволікання передала в Україну тіло загиблої без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як «невстановлена особа чоловічої статі».

Вікторія Рощина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. За даними правозахисників, у РФ журналістку утримували у двох найжорстокіших в’язницях.

Фото: Фесбук Вікторії Рощиної



Джерело

Політика

Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами

Published

on



Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.

Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.

Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.

Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.

Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.

“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.

Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.

Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:

  • Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
  • Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
  • Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
  • Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
  • Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
  • Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
  • Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).

Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.

Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею

Published

on



Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.

Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.

«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.

Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.

Читайте також: Казус Окамури

Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.

Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.



Джерело

Continue Reading

Політика

Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи

Published

on



Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.

“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.

Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.

Читайте також: Президент звільнив Дубровіна, Андрущенка і Наумюка з керівних посад у СБУ

Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.

Фото: Держлікслужба



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.