Політика
В Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні
Вбивство журналістки Вікторії Рощиної, тіло якої було передано українській стороні зі слідами тортур, є ще одним свідченням нелюдської жорстокості російських загарбників щодо українців, життя та свобода яких на ТОТ України завжди залишаються під загрозою.
Про це сьогодні у Брюсселі під час брифінгу для преси заявила речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Росія не втрачає жодної можливості продемонструвати свою невимовну жорстокість щодо українців, вбиваючи та застосовуючи тортури, як це було у випадку з Вікторією Рощиною, хороброю українською журналісткою, яка була не лише жорстоко вбитою, але також зазнала тортур перед цим. Це чітко демонструє, що життя під російською окупацією не є для українців безпечною опцією. Ця журналістка та її мужність завжди залишатимуться у пам’яті. Ми зробимо все можливе, що в наших силах, щоб забезпечити відповідальність Росії за всі ці скоєні воєнні злочини та звірства», – зазначила речниця Єврокомісії.
Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вчора проінформував міжнародних партнерів про встановлені факти застосування тортур до української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.
Російська сторона після тривалого зволікання передала в Україну тіло загиблої без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як «невстановлена особа чоловічої статі».
Вікторія Рощина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. За даними правозахисників, у РФ журналістку утримували у двох найжорстокіших в’язницях.
Фото: Фесбук Вікторії Рощиної
Політика
ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
