Connect with us

Політика

В Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні

Published

on


Вбивство журналістки Вікторії Рощиної, тіло якої було передано українській стороні зі слідами тортур, є ще одним свідченням нелюдської жорстокості російських загарбників щодо українців, життя та свобода яких на ТОТ України завжди залишаються під загрозою.

Про це сьогодні у Брюсселі під час брифінгу для преси заявила речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Росія не втрачає жодної можливості продемонструвати свою невимовну жорстокість щодо українців, вбиваючи та застосовуючи тортури, як це було у випадку з Вікторією Рощиною, хороброю українською журналісткою, яка була не лише жорстоко вбитою, але також зазнала тортур перед цим. Це чітко демонструє, що життя під російською окупацією не є для українців безпечною опцією. Ця журналістка та її мужність завжди залишатимуться у пам’яті. Ми зробимо все можливе, що в наших силах, щоб забезпечити відповідальність Росії за всі ці скоєні воєнні злочини та звірства», – зазначила речниця Єврокомісії.

Аніта Гіппер / Фото: скріншот

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вчора проінформував міжнародних партнерів про встановлені факти застосування тортур до української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.

Читайте також: Росіяни повернули тіло журналістки Рощиної без деяких внутрішніх органів – розслідування

Російська сторона після тривалого зволікання передала в Україну тіло загиблої без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як «невстановлена особа чоловічої статі».

Вікторія Рощина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. За даними правозахисників, у РФ журналістку утримували у двох найжорстокіших в’язницях.

Фото: Фесбук Вікторії Рощиної



Джерело

Політика

На «Рамштайні» обговорили створення «Стіни дронів» в Україні

Published

on



На засіданні Контактної групи з оборони України було обговорено створення “Стіни дронів” в Україні, зокрема, виробництва більше дронів-перехоплювачів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте після засідання Контактної групи з оборони України у середу у Брюсселі.

“Ми розуміємо, що Путін продовжуватиме свій терор, продовжуватиме знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру. Тому нам потрібно більше перехоплювачів, і, власне, сьогодні це було головним фокусом нашої уваги. Ми також маємо виробляти українські дрони, щоб створити зону ураження, створити “Стіну дронів” в Україні, а потім розширити цю модель на східний фланг НАТО, східний фланг Європи. Сьогодні ми також обговорювали цю можливість”, – сказав він.

Читайте також: Україна стане рушійною силою проєкту «Стіна дронів» – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, у середу, 15 жовтня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі проходить 31-ше засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн. Участь у зустрічі беруть представники 50 країн.

Фото: Телеграм Дениса Шмигаля



Джерело

Continue Reading

Політика

Норвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда

Published

on



Уряд Норвегії запропонував збільшити фінансову підтримку України у 2026 році на 15 млрд норвезьких крон, тож загальний обсяг допомоги наступного року становитиме щонайменше 85 млрд крон (близько 8,6 млрд доларів).

Про це повідомляється насайті уряду Норвегії, передає Укрінформ.

Зазначається, що з цих коштів близько 15 млрд крон буде надано у вигляді цивільної допомоги, а 70 млрд крон – у вигляді військової.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде поінформував, що цивільна допомога піде на забезпечення освітлення та опалення домівок, підтримку роботи лікарень і шкіл, а також на допомогу населенню поблизу лінії фронту. Додаткові кошти спрямують на посилення енергетичної безпеки, реконструкцію, бюджетну підтримку влади та подвоєння асигнувань до Інвестиційного фонду Norfund для бізнесу в Україні. Також збільшать гуманітарну підтримку.

Водночас більша частина фінансування припадатиме на військову підтримку.

«Уряд продовжить роботу в рамках спільної ініціативи країн Північної Європи, Балтії та Польщі з надання обладнання та підготовки українських військовослужбовців. Ми також посилимо зусилля в Коаліції з морської військової підтримки України, закуповуватимемо обладнання в українській оборонній промисловості та зміцнюватимемо пріоритетні можливості, такі як артилерія, БПЛА, автономні системи та протиповітряна оборона», – сказав міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.

Якщо Стортинг (норвезький парламент) схвалить проєкт бюджету, загальний обсяг підтримки України з боку Норвегії на 2023–2030 роки становитиме 275 млрд норвезьких крон, йдеться у повідомленні.

Читайте також: Норвегія та Нідерланди допоможуть з відновленням енергетики України – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство оборони Норвегії підписали меморандум про співпрацю, в межах якого буде запущена програма підтримки новітніх оборонних технологій Brave-Norway.

Фото: Мінветеранів



Джерело

Continue Reading

Політика

Ракети більшої дальності для України сьогодні у Брюсселі не обговорюватимуться

Published

on



Міністри оборони НАТО, які сьогодні зустрічаються у Брюсселі, не планують ухвалювати рішення про постачання ракет більшої дальності для України.

Про це перед початком зустрічі заявив генсек Альянсу Марк Рютте, передає кореспондент Укрінформу.

«Для мене, як генерального секретаря, завдання полягає в тому, щоб забезпечити якомога сильнішу підтримку України, і ми справді пишаємося тим, що як колективний Альянс ми здатні зробити так, щоб Україна якомога довше залишалася в боротьбі», – сказав Рютте, водночас зазначивши, що питання надання Україні озброєння більшої дальності дії на сьогоднішній зустрічі міністрів оборони НАТО не обговорюватиметься.

«Це питання не є на сьогоднішньому порядку денному», – заявив він.

Коментуючи питання безпеки Альянсу на континенті, він зазначив, що у сфері протидії безпілотникам у європейському повітряному просторі НАТО вчиться в України, працюючи над тим, щоб «якомога швидше впровадити найновіші технології».

Він повторив свої попередні заяви про те, що Альянс правильно зреагував на попередні вторгнення у повітряний простір.

«Було багато запитань щодо того, чи здатне НАТО рішуче діяти у разі виникнення будь-яких інцидентів у нашому повітряному просторі. Якщо необхідно, ми можемо. Іноді в публічних дебатах виникають питання, що якщо російський літак, навмисно чи ні, залітає у повітряний простір НАТО, чи ми повинні його збивати – але я не погоджуюся. Я думаю, що ми повинні бути абсолютно впевнені, що він становить загрозу», – сказав генсек.

Читайте також: Рютте закликав законодавців країн НАТО пояснювати виборцям важливість підтримки України

На запитання, чи є потреба в рішенні на рівні НАТО щодо збиття дронів або літаків, які порушують повітряний простір союзників, або чи можуть окремі союзники робити це самостійно, Рютте утримався від прямої відповіді.

«Якщо вони (росіяни – ред.) навмисно спробують щось вчинити проти НАТО, у нас є все необхідне та всі повноваження, щоб захистити кожен сантиметр повітряного простору та території НАТО», – наголосив він.

Коментуючи ініціативу ЄС щодо “стіни дронів” Рютте відкинув припущення, що це може бути дублюванням функцій.

«Я можу запевнити вас, що ЄС і НАТО справді дуже добре працюють разом. Жодного дублювання немає. Європейська комісія, я, відповідні комісари, включаючи Андрюса Кубілюса, і, звичайно, Кая Каллас та інші – ми всі стежимо за тим, щоб використовувалися сильні сторони обох організацій, і НАТО добре справляється з військовою стороною, а ЄС пропонує величезну м’яку силу внутрішнього ринку, м’яку силу грошей», – сказав генеральний секретар.

Читайте також: Генсек НАТО назвав «стіну дронів» чудовою ідеєю

Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Марк Рютте сподівається, що більше союзників невдовзі приєднаються до ініціативи PURL із закупівлі американської зброї для України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.