Як повідомляє Офіс генерального прокурора та інформує Національна поліція, за даними слідства, ексголова Центральної МСЕК (за інформацією “Української правди”, йдеться про Володимира Марунича) підозрюється в організації системної схеми видачі фіктивних документів. Громадянам, які не мали законних підстав, оформлювали довідки про інвалідність, що дозволяло отримувати пенсійні виплати та уникати мобілізації..

До складу групи, як стверджує слідство, входили заступниця колишнього керівника МСЕК (нині адвокатка), лікарка, четверо членів комісії та сімейний лікар з Києва. Саме він вносив неправдиві дані у медичні документи, а керівництво МСЕК легалізовувало їх. Схема діяла навіть у січні 2025 року, в останні дні перед ліквідацією відомства.

Слідчі встановили, що у 2024–2025 роках фіктивні документи отримали щонайменше 14 громадян. На підставі цих рішень Пенсійний фонд виплатив понад 2,8 млн грн.

У серпні 2025 року поліція провела понад десять одночасних обшуків за місцем проживання підозрюваних. Правоохоронці вилучили документи, печатки, електронні носії та інші докази. Наразі підготовлено клопотання про обрання запобіжних заходів для всіх учасників схеми.

У межах слідства перевіряють інші можливі випадки незаконного оформлення інвалідності та коло осіб, які могли бути причетні до схеми.

Нагадаємо, Центральна МСЕК офіційно припинила існування на початку 2025 року, однак, як з’ясувалося, протиправна діяльність тривала до останніх днів роботи установи.

Фокус також повідомляв, що син ексголови МСЕК Крупи подав декларацію, у якій фігурували кілька ділянок, авто та мільйонні заощадження.

Про це повідомляє Центр протидії корупції у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Суддя Печерського суду Ірина Литвинова задовольнила клопотання прокурорів і продовжила запобіжку Шабуніну у вигляді особистого зобов’язання. Термін дії — до 19 жовтня”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що на Шабуніна поклали низку обовʼязків, зокрема, прибувати за викликом слідчого, судді чи прокурора, не відлучатись з місця несення служби, а також здати паспорт для виїзду за кордон.

У ЦПК зауважують, що прокурори одразу після завершення засідання залишили залу суду.

Як повідомлялося, 11 липня у ГО “Центр протидії корупції” заявили, що працівники Державного бюро розслідувань без ухвали суду проводять обшуки за місцем проживання в Київській області та служби очільника ЦПК Віталія Шабуніна у Чугуївському районі Харківської області.

Того ж дня у ДБР поінформували, що працівники відомства оголосили підозру громадському активісту, який, за даними слідства, систематично ухилявся від проходження військової служби та без законних підстав використовував транспортний засіб, призначений для потреб Збройних сил України.

‎У бюро запевнили, що дана процесуальна дія жодним чином не повʼязана з професійною діяльністю підозрюваного.

15 липня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Шабуніну у вигляді особистого зобов’язання.

Вранці 13 серпня слідчі ДБР прибули в Харківську область, де служить Шабунін, щоб оголосити йому оновлену підозру.

14 серпня ДБР повідомило про завершення розслідування кримінального провадження щодо Шабуніна. Його обвинувачують в ухиленні від проходження військової служби за сприяння командира військової частини.

Фото Укрінформу можна купити тут.

У кримського активіста Акіма Бекірова, якого засудили до 14 років ув’язнення, погіршився стан здоров’я.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”.

Першоджерелом була дружина бранця Сабріє Бекірова, що розповіла про погіршення стану Бекірова. Активіст потребує лікування зубів, а також страждає від шийного остеохондрозу та проблем зі шкірою. Акіма Бекірова, який займався питаннями IT-безпеки та допомагав із передачами в СІЗО, затримали 27 березня 2019 року в Сімферопольському районі під час масових обшуків.

Російський суд засудив його до 14 років суворого режиму, звинувативши в організації осередку ісламської партії “Хізб ут-Тахрір“. Ця організація визнана в Росії терористичною, хоча в багатьох інших країнах світу її діяльність дозволена. У липні 2023 року апеляційний суд у Москві залишив вирок чинним.

У кримського політв’язня Яцкіна погіршується стан здоров’я в колонії. Іван був затриманий у 2019 році та засуджений російським судом у справі, яку правозахисники вважають політично вмотивованою.  За його словами, Яцкін неохоче розповідав про свій досвід, але згадував, що під час ув’язнення у нього з’явилися трофічні виразки на ногах через відсутність належної медичної допомоги. Також він скаржився на постійний психологічний тиск, головний біль, болі у грудному відділі хребта та майже повну втрату зубів.

У Бахчисараї окупаційний суд подовжив арешт фігурантам справи кримських мусульман. Абдулмеджит Сейтумеров, Аметхан Умеров, Ельдар Якубов, Сейдамет Мустафаєв, Ремзі Німетуллаєв та Руслан Асанов залишатимуться в СІЗО до 23 листопада 2025 року.  Захист, посилаючись на адвоката Еміля Курбедінова, стверджує, що клопотання прокурора про продовження арешту не містило достатніх обґрунтувань. За словами адвоката, обвинувачення не надало доказів, які б виправдовували продовження тримання під вартою, і не пояснило, чому не можуть бути застосовані м’якші запобіжні заходи, як, наприклад, домашній арешт. 

Катерина Глушко