Метелики еволюційно запрограмовані орієнтуватися за природними небесними світилами — Місяцем і зірками. На жаль, штучне світло збиває їх з пантелику, змушуючи летіти по спіралі прямо на лампу через втрату правильного вектора навігації. Але чому тоді комахи летять назустріч світлу? У вчених є відповідь, пише Science Focus.

За роки досліджень вчені запропонували кілька пояснень того, чому комахи летять на світло. Одне з них передбачає, що вони використовують Місяць для навігації й летять назустріч світлу, щоб уникнути небезпеки. Втім, найбільш переконливою вважається теорія, згідно з якою справа не стільки в польоті, скільки в ефектному падінні.

Вчені виявили, що нічні літаючі комахи еволюціонували так, щоб орієнтуватися, нахиляючи спину до найяскравішої частини неба — тобто до Місяця. На жаль, розвиток технологій призвів до появи вуличних ліхтарів, а тому поведінка комах змінилася. Штучне світло збиває їх з пантелику, змушуючи летіти по спіралі прямо на лампу через втрату правильного вектора навігації. Це призводить до того, що вони буквально зациклюються біля ламп.

У одному з досліджень у Коста-Ріці вчені зняли на відео, як метелики та бабки раз за разом повертаються спиною до штучного освітлення, порушуючи траєкторію свого польоту. Результати показують: коли світло знаходиться над комахами, це змушує їх обертатися навколо нього. Однак якщо джерело світла розташоване позаду комах, це може змусити їх постійно підніматися. Коли комахи летять прямо над джерелом світла, вони, по суті, перевертаються догори дригом, що може закінчитися досить плачевно. Простими словами, штучне світло насправді не приваблює комах, а фактично заманює їх у пастку.

Ще одне тривожне відкриття свідчить про те, що світлове забруднення, на жаль, є основною причиною різкого скорочення популяцій комах у всьому світі.

Інші новини науки

Експерт Саймон Коен протестував саундбар Sony Bravia Theater Bar 7. Він дійшов висновку, що ця модель цілком виправдовує свою ціну, пише techradar.com.

Як зазначив тестувальник, модель компактна, має зручний пульт дистанційного керування, функцію Sony 360 Spatial Sound Mapping для корекції акустики приміщення, HDMI-вхід для наскрізної передачі сигналу, а також HDMI-підключення eARC до телевізора, що є рідкісною функцією саундбара.

У комплект входять усі необхідні кабелі, а також деталі для настінного кріплення; і вам більше не доведеться витрачати 1000 доларів на динаміки, спрямовані вгору (необхідний компонент для переконливого звуку Dolby Atmos). Вони входять до комплекту Bravia Theater Bar 7 вартістю 869 доларів США.

І все ж, незважаючи на ці переваги, пристрій не отримав вбудованого сабвуфера, екранних меню налаштувань, буквено-цифрового дисплея на передній панелі, кодеків Bluetooth високої роздільної здатності, можливості підключення бездротових навушників, підтримки Chromecast, також немає сумісності з Google Assistant/Amazon Alexa, і немає відтворення через USB-накопичувач або UPnP (для потокової передачі музики з мережевого сервера).

З усіх недоліків найбільше засмучує відсутність вбудованого сабвуфера. У Bar 7 є низькі частоти, але її баси недостатньо гучні, щоб забезпечити по-справжньому кінематографічне звучання, навіть на максимальній гучності. Звісно, можна придбати звукову панель із бездротовим сабвуфером Sony Bravia Theater Sub 7, але в такому разі доведеться доплатити 230 доларів.

Theater Bar 7 забезпечує кришталево чисті середні та високі частоти, причому на дивно високій гучності. Діалоги чіткі й добре виділяються на тлі решти звукової доріжки. Sony заслуговує найвищої оцінки за це — погана чіткість діалогів стала справжньою епідемією за останнє десятиліття, і саундбар дійсно допомагає.

Завдяки окремим динамікам, спрямованим вгору, для верхніх каналів, та бічним динамікам, призначеним для відбиття звуку тилових каналів у бік місця прослуховування, Theater Bar 7 має забезпечити захоплююче, імерсивне звучання, особливо під час відтворення контенту у форматах Dolby Atmos або DTS:X.

Технічні характеристики:

• Розміри: 37,5 × 2,6 × 5 дюймів
• Колонки: 5.0.2
• Підключення: 1x HDMI eARC, 1x HDMI-вхід, Wi-Fi, Bluetooth
• Dolby Atmos: є
• DTS:X: є
• Сабвуфер у комплекті: немає
• Температурні колонки в комплекті: немає

Раніше ми писали про 5 найкращих китайських брендів смартфонів. На ринку смартфонів китайські компанії не відстають від конкурентів і пропонують непогані продукти, часто за вигідною ціною.

Водночас проблема не полягає лише у виборі журналістів писати про негативні події. Як показує дослідження Юрія Мельника та ін., проведене у 2023 році на основі аналізу Google News, 70,54% заголовків є позитивними. Цей висновок суперечить поширеному уявленню про те, що саме журналісти є головною причиною переважання негативного контенту в інформаційному просторі.

Натомість ми, як читачі, відповідальні за популярність негативних новин. Доктор Чарльз Р. Чаффін пояснив у журналі Psychology Today, що коли ми читаємо негативну інформацію, мигдалина — частина мозку, відповідальна за оброблення емоцій — надсилає сигнали, які підвищують пильність та емоційне збудження, утримуючи нашу зацікавленість у історії. У 2023 році Клер Е. Робертсон та ін. у своєму дослідженні для Національного інституту охорони здоров’я виявили, що негативні слова в заголовках новин збільшують рівень споживання, в той час як позитивні слова його знижують. Ба більше, навіть серед негативних новин кожне додаткове негативне слово збільшує коефіцієнт кліків на 2,3%.

Такий рівень залученості зумовлений ширшим поширенням негативних новин у соціальних мережах. Згідно з аналізом новинних сайтів США та Великої Британії, проведеним журналом Nature у 2024 році, користувачі соцмереж у 1,91 раза частіше діляться посиланнями на статті з негативним змістом. До того ж посилання на такі матеріали частіше поширюються безпосередньо в межах самих платформ.

Останнім часом особливу небезпеку становить те, що українці дедалі частіше використовують Telegram як джерело новин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos 61% українців назвали Telegram своїм основним джерелом інформації. Серед людей віком 25–34 років цей показник сягнув 87%. Адміністратори Telegram-груп часто публікують сенсаційну та неперевірену інформацію, прагнучи забезпечити її вірусне поширення. Водночас архітектура цього месенджера дедалі більше ускладнює відстеження, моніторинг і регулювання поширення дезінформації.

У результаті негативні новини не лише привертають більше уваги, а й отримують алгоритмічну перевагу: вони швидше поширюються, частіше взаємодіють із аудиторією і, відповідно, піднімаються на вершину новинних стрічок. Це створює середовище, у якому навіть нейтральні або позитивні події відступають на другий план.

Однак така домінантність негативного контенту має наслідки, що виходять за межі медіаспоживання. Дослідження, проведене групою науковців на чолі з Венді М. Джонстоном у 2011 році, показало, що всього 14 хвилин перегляду негативних телевізійних новин викликають у людей посилення тривожності, смутку та схильності до катастрофізації власних переживань. У такому стані організм виробляє адреналін і кортизол, переходячи в режим “бий або біжи”. До симптомів цього стану належать прискорене серцебиття, поверхневе дихання, розлади травлення тощо.

Через постійний вплив негативних новин — по телебаченню, у Telegram, на інформаційних сайтах та в соціальних мережах — багато людей опиняються в стані хронічного стресу. Згідно з інформацією із сайту Центра відновлювальної медицини в штаті Мічиган, це призводить до порушення регуляції рівня кортизолу, уповільнення роботи щитоподібної залози та зниження рівня статевих гормонів, що своєю чергою спричиняє постійну втому, непереносимість холоду, набір ваги й навіть безпліддя. Крім того, можуть виникати здуття живота, діарея або запор, проблеми з пам’яттю, втрата концентрації, безсоння, біль у суглобах і м’язова напруга.

У результаті такого інформаційного перенапруження дедалі більше людей стикаються з явищем так званої “втоми від новин”. Згідно з дослідженням Media Development Foundation за 2025 рік, 46% опитаних українців свідомо уникають новин про війну. Особливо помітною є ця тенденція серед молоді: люди віком 18–24 років демонструють загальне зниження споживання новин.

Водночас повна відмова від новин не є рішенням. У контексті війни доступ до інформації залишається критично важливим для особистої безпеки. Тому ключове завдання полягає не в тому, щоб уникати новин, а в тому, щоб навчитися взаємодіяти з ними більш усвідомлено.

Тож як знайти баланс між отриманням інформації та збереженням власного здоров’я?

Знайдіть надійні джерела та уникайте пустих заголовків

Проблема не в самих негативних новинах, а в безконтрольному потоці інформації. Вибір кількох надійних джерел і читання повних матеріалів замість нескінченного перегляду заголовків допомагає краще розуміти нюанси кожної події.

Встановіть межі для споживання новин

Незалежно від того, чи ви переглядаєте соціальні мережі, Telegram-канали чи новинні сайти, важливо визначити час, який ви готові присвячувати отриманню інформації. Як зазначає психолог Дон Грант у рекомендаціях American Psychological Association (2022), контроль за кількістю споживання новин є одним із підтверджених способів покращити емоційний стан. Зокрема, він радить регулярно вимикати сповіщення, свідомо виділяти час протягом дня без використання гаджетів, а також обмежувати користування соціальними мережами приблизно до 15 хвилин на день.

Уникайте “інформаційної бульбашки”

Алгоритми соціальних мереж показують нам більше контенту, який вже привернув нашу увагу. Тому свідомий пошук позитивних, конструктивних або аналітичних матеріалів може допомогти уникнути спотвореного уявлення про реальність.

Робіть паузу після емоційно важких новин

Група охорони здоровʼя Acibadem International радить дати собі час на відновлення після новин про трагедії чи катастрофи. Наприклад, корисними способами відволіктися можуть стати прогулянки, розмови з близькими або будь-яка інша діяльність.

Однак важливо розуміти, що вирішення проблеми не можна покладати виключно на користувачів. Натомість соціальним мережам та медіаплатформам слід змінити алгоритми, щоб вони враховували не лише рівень залучення і так звану сенсаційність статті, а і якість та суспільну цінність цього контенту.