Гуляйполе розміщене у низині, тому обом арміям складно завести особовий склад у місто, оскільки кожного солдата видно з висот навколо, ідеться у пояснення аналітиків проєкту DeepState. При цьому росіяни мають велику кількість особового складу і тому кидають людей вперед, не зважаючи на загрози, а українці так діяти не можуть. Водночас слід пам’ятати про нові рубежі, куди мають відійти бійці ЗСУ, коли виникне потреба. Аналітики нагадали, що про фортифікації потрібно думати вже зараз, інакше можуть повторитись події в Авдіївці взимку 2024 року.

Допис DeepState про особливості рельєфу у Гуляйполі з’явився вдень 29 грудня. У дописі ідеться про рельєф у цій місцевості: на топографічній карті позначено пагорби до 150-200 м навколо населеного пункту. З північного заходу на південний схід біля міста протікає річка Гайчур, через яку і виникла улоговина.

Територія Гуляйполя перебуває у сірій зоні, зауважили аналітики, і бувають випадки, коли у підвалах одного будинку сидять солдати ЗСУ та ЗС РФ. Тим часом обороняти місто з огляду на рельєф та нестачу особового складу “стає вкрай складним”. На сьогодні у місті можуть відкрито діяти штурмові підрозділ ЗС РФ та ЗСУ, але, знов таки, російських — більше. З огляду на наявні загрози згадали про ситуацію в Авдіївці, оборона якої впала у лютому 2024 року. Коли українські бійці почали відступати, то виявилось, що позаду ніхто не збудував фортифікацій, і тому росіяни мали вільний простір аж до Покровська, ідеться у дописі.

“Не варто забувати про те, що кимось треба вибудовувати рубіж оборони за Гуляйполем, щоб не було повторення ситуації з Авдіївкою, коли ворог просто почав сунути на Покровськ, бо “підготовлені рубежі” виявилися не підготовлені”, — підсумували аналітики DeepState.

Зауважмо, на карті бойових дій можна побачити, в яких можливих напрямках можуть рушити ЗС РФ, окупувавши Гуляйполе. На захід — траса Т0814 Оріхів (за 30 км), на північ — траса Т0401 на Покровське-Олександрівку (38 км) і далі — Запоріжжя по трасі N15 (за 60 км).

Бої в Гуляйполі — деталі

Зазначимо, 25 грудня у мережі з’явились кадри з Гуляйполя, на яких російські військові показували командний пункт 75 батальйону 106 бригади ТрО ЗСУ, яка увійшла у 102 бригаду. На відео — вціліла техніка, командирські карти, телефони тощо. Українська кореспондентка поспілкувалась з офіцером, який перебував на КСП: з його слів, відбувся напад трьох диверсантів і довелось терміново відходити. Після цього ділянку фронту відправили 25 окремий штурмовий полк ЗСУ для “порятунку” ситуації.

Тим часом Фокус писав про фортифікації у Запорізькій та в інших областях, яким загрожує наступ РФ. Французький OSINTер дослідив особливості нової лінії оборони і наголосив, що вони справді можуть спинити наступ РФ. Зокрема, є смуга перешкод шириною 150 м, з бетонними пірамідами та колючим дротом “єгоза”. У фортифікаціях — два проходи на 16 км, і це дороги, якими іде логістика ЗСУ. OSINTер пояснив, що наявними засобами — дронами різних типів та дефіцитним особовим складом, ЗСУ справді можуть протистояти наступу ЗС РФ.

Нагадуємо, увечері 29 грудня з’явилась нова заява президента РФ Володимира Путіна, яка стосувалась наступу на Запоріжжя та Оріхів.

Як повідомляє Державна служба статистики України, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив План державних статистичних спостережень на 2026 рік. У документі визначено, які саме статистичні дослідження проводитимуться протягом року та які офіційні показники за їх підсумками будуть оприлюднені.

У Держстаті пояснюють, що План-2026 фактично є “дорожньою картою” державної статистики на наступний рік. Він містить детальний опис кожного спостереження — від мети проведення і методології до джерел інформації та нормативних актів Європейського Союзу, на які спирається статистика.

Окремо в документі прописано, які саме статистичні показники стануть публічними. Для кожного з них визначено дату публікації на офіційному сайті Держстату, періодичність оновлення, а також конкретний набір відкритих даних, у межах якого інформація буде доступна користувачам.

Водночас у службі застерігають, що через умови особливого періоду або надзвичайного стану строки оприлюднення та перелік показників можуть змінюватися. Ба більше, про будь-які коригування обіцяють повідомляти заздалегідь через офіційні канали.

Окрему увагу в Плані-2026 приділили експериментальним державним статистичним спостереженням. Саме в їх межах Держстат тестуватиме сучасні підходи, які вже активно використовуються в європейській статистичній практиці. Зокрема, йдеться про такі дослідження:

• оцінка чисельності населення на основі даних операторів мобільного зв’язку;
• громадське здоров’я;
• статистика доходів і умов життя населення (EU-SILC);
• мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС);
• інтегрована короткотермінова статистика підприємств;
• інтегрована статистика сільськогосподарських господарств;
• діяльність підприємств залізничного та авіаційного транспорту;
• розрахунок споживчих цін із використанням адміністративних даних та автоматичного аналізу інтернет-ресурсів;
• статистика виконання наукових робіт і надання міжнародної допомоги;
• водні ресурси, водопостачання та водовідведення.

У Держстаті наголошують, що запровадження таких підходів має зробити статистику більш оперативною та точною, особливо в умовах, коли традиційні методи збору даних обмежені.

“План-2026 містить інформацію про набори даних і метадані, які Держстат передає до Євростату відповідно до Збірника статистичних вимог ЄС, що є додатком до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це забезпечує узгодженість української офіційної статистики з європейською статистичною системою та виконання зобов’язань України у сфері статистики”, — йдеться в дописі.

Раніше Фокус писав, що, за даними Reuters, Україна наближається до демографічної кризи через втрати населення від війни, масову міграцію та низьку народжуваність.

Також експерти повідомляли, що демографічний потенціал України навряд чи вдасться відновити в доступному для огляду майбутньому.

Про соціальні виплати у 2026 році голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю Фокусу. Він згадав про зміни, закладені в державний бюджет на наступний рік і заплановані на найближче майбутнє.

Гетманцев зазначив, що збільшення з 1 січня 2026 року суми виплат на дитину при народженні до 50 000 грн є суттєвим кроком у розширенні державної допомоги українцям.

“Те, що нам вдалося зробити — це допомога при народженні дитини. Дуже великий крок”, — сказав депутат.

Соцвиплати в Україні: що може змінитися

У 2027 році нардепи планують змінити програму допомоги сім’ям із дітьми з інвалідністю.

“Ми повністю змінюємо цю програму. На сьогодні цією допомогою опікуються органи місцевого самоврядування. І де багатший бюджет — там він щось виділяє, де бідний бюджет — взагалі нічого нема. А проблема — це сто шістдесят тисяч сімей, які мають діток, якими треба постійно опікуватися, які потребують догляду”, — розповів Гетманцев.

Він зазначив, що часто такі родини є неповними: матір опікується дитиною сама і не може лишити її, щоб заробляти гроші на утримання. За словами Гетманцева, наразі сім’ї з дітьми з інвалідністю отримують від держави сумарно щонайбільше 8 000 грн. Народний депутат розповів, що вони з колегами пропонують:

• виплати 8 000 грн на дітей з інвалідністю першої групи;
• запровадити асистента, який буде допомагати доглядати за дитиною, і встановити йому заробітну плату 8 000 грн або мінімальну;
• послугу раннього втручання при народженні дитини коштом бюджету;
• супровід дитини при навчанні в дитячому садку, в школі або вдома;
• відпочинок батькам коштом держави.

“Все це ми пропонуємо коштом державного бюджету. Ми пропонуємо прибрати це взагалі з органів місцевого самоврядування. Вони не справляються з цим”, — сказав Гетманцев.

Крім того, депутати мають намір диджиталізувати бюрократичні процедури, щоб діти з інвалідністю могли отримувати довідки в електронній формі, а також прибрати норму, яка вимагає від батьків звільнитися з роботи, щоб отримувати допомогу.

За словами Гетманцева, відповідний законопроєкт уже ухвалений в першому читанні, а незабаром за нього проголосують і в другому.

“Там великі гроші. Це правда. На сьогодні на це виділяється близько двадцяти мільярдів — а треба п’ятдесят, тобто тридцять мільярдів нам потрібно знайти у 2027 році. Але я переконаний, що через перерозподіл програм всередині Мінсоцполітики та через детінізацію у 2027 році це вже буде окрема стаття в бюджеті”, — сказав народний депутат.

Нагадаємо, Данило Гетманцев в інтерв’ю Фокусу розповідав, чому військові не отримали надбавок у бюджеті на 2026 рік. За його словами, основними причинами є обмежені бюджетні ресурси та масштабні ухилення бізнесів від сплати податків в Україні.

Також Гетманцев пропонував скасувати старі формули нарахування пенсій, оскільки чинний підхід фактично зменшує розмір заробленої виплати приблизно на 19%.