Connect with us

Відбудова

Вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів за проєктом «Пліч-о-пліч»

Published

on


Вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.

Відповідні меморандуми були підписані у четвер у Миколаївській ОВА, передає кореспондентка Укрінформу






Вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів у межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» / Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ

.

«Пліч-о-пліч» це не лише про відновлення, це про дружбу та взаємостосунки. У нас дуже гарні відносини з міжнародними партнерами, а цей проєкт покликаний покращити стосунки усередині країни. Представники тилових громад, які до нас приїздять, бачать на власні очі, що тут відбувається. Вони заряджаються на спільну роботу та допомогу, обмінюються досвідом, інформацією, розширюють свої контакти, щоб разом реалізувати нові проєкти», – сказав начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

На Миколаївщині це вже друга хвиля партнерств у рамках цього проєкту. Загалом на другому етапі партнерські відносини встановлюються між вісьмома громадами – форпостами та 17 громадами – партнерами. Серед них шість миколаївських громад такий меморандум укладають вперше. Зокрема, це Баштанська, Березнегуватська, Очаківська, Чорноморська, Куцурубська та Горохівська громади.

А ще дві – Новобузька та Снігурівська, – які вже беруть участь у першому етапі, додатково отримали нових партнерів.

«Ми стали партнерами Чорноморської громади. Варто зазначити, що ми також зазнали шести ракетних обстрілів і маємо руйнування. Тому розуміємо проблеми миколаївських колег. Співпрацюватимемо у галузі культури, молодіжної політики, спорту, намагатимемося допомогти і фінансами», – сказав заступник міського голови Калинівської міської ради на Вінниччині Віктор Кособуцький.

Своєю чергою, очільниця Новодністровська (Чернівецька область) Наталя Цимбалюк зазначила, що візит в Очаківську громаду був важливим і потрібним: «Я досі перебуваю під емоційним впливом того, що ми побачили в Очакові. Там дуже гарні люди, вони заряджені позитивом, багато працюють. Тож будемо з ними не лише співпрацювати, а й дружити, щоб допомогти відновитися».

За словами координатора національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Міністерства розвитку громад та територій Мар’яни Томин, під час першої хвилі проєкту до нього було залучено сім громад-форпостів Миколаївщини. І ця співпраця вже дає позитивні результати. Зокрема, реалізуються спільні культурні та освітні проєкти, організовується відпочинок дітей, надається гуманітарна допомога.

Так, Пустомитівська міська ТГ Львівської області надає допомогу для будівництва Центру безпеки Снігурівської міської громади, а діти зі Снігурівщини відпочили на Львівщині. Голованівська селищна громада Кіровоградської області виділила кошти на ремонт опалення в закладах освіти Широківської сільської громади.

Читайте також: Шевченківську громаду на Миколаївщині відбудовують завдяки державі та міжнародним донорам

Як повідомлялося, «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» – національний проєкт для об’єднання тилових і центральних громад України для підтримки та відновлення громад-форпостів, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та державного кордону з Російською Федерацією.



Джерело

Відбудова

П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України

Published

on



Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.

Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.

ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО

– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?

Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей

– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.

Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .

За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей. 

Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.

У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК

Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.

Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.

ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ

– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?

– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.

Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.

Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.

Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.

Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.

УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?

Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України

– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.

Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.

Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.

Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.

Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.

– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?

Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше

– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.

Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.

Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро. 

Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.

Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.

Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Євген Котенко



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Кулеба обговорив із представниками місії МВФ проєкти з відбудови

Published

on



Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом з командою під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорили пріоритети міністерства на 2025 рік та залучення фінансування для проєктів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку.

“Для нас важливо пришвидшити процеси відбудови. На сьогодні ми маємо великий розрив у фінансуванні і потребуємо посилення підтримки з боку партнерів. Ми переконані, що частина потреб може бути покрита шляхом використання заморожених російських активів. Зокрема, коли ми говоримо про швидку відбудову, ми говоримо про енергетику, житло, виплату компенсацій”, – зазначив Кулеба.

За його словами, у перспективі важливо розробити ширший комплексний підхід до відновлення. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, кроссекторальний підхід до кожного окремого типу територій.

З боку МВФ на зустрічі були присутні заступниця голови Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, заступник голови місії МВФ в Україні, постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.

Серед напрямків співпраці, які сторони обговорили під час зустрічі, – доступне житло для ВПО та адаптація в нових громадах. На меті Мінрозвитку – забезпечити для економічно активних ВПО можливість отримання доступного житла.

Перша заступниця міністра Альона Шкрум зазначила, що це є важливим для того, щоб українці, які цього потребують, могли завдяки доступним кредитам або компенсаціям придбати житло, орендувати його або відбудуватись самостійно. Один з таких механізмів – державна програма компенсацій “єВідновлення”, також окремо Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування для ВПО.

Крім того, заступниця міністра Марина Денисюк наголосила, що співпраця з приватним сектором через механізм публічно-приватного партнерства (Private Public Partnership, PPP) може стати ключовою для комплексної відбудови України та реалізації великих проєктів.

Читайте також: У МВФ заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації навколо України

Міністерство вже готує проєкти РРР і планує показати результати цього процесу до Конференції з відновлення України (Ukraine recovery Conference, URC), що відбудеться у липні цього року у Римі. Серед них концесійні проєкти у порті Чорноморськ та проєкт концесії доріг, яким займається Агентство відновлення, очікується завершення роботи над проєктом Національної толінгової системи.

Через PPP планується залучити інвестиції у тому числі і для розбудови соціального житла для ВПО.

Як повідомляв Укрінформ, до державного бюджету України надійшли близько 400 млн дол. чергового траншу від МВФ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це кошти, які Україна отримала після успішного сьомого перегляду програми EFF (Extended Fund Facility). Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд дол.

У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд дол. за результатами чотирьох квартальних переглядів.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На Київщині відновив роботу дитсадок, пошкоджений через ракетний удар РФ

Published

on


У селищі Немішаєве Київської області відновив роботу дитячий садок «Дзвіночок», який був пошкоджений внаслідок російського ракетного удару в березні 2022 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація.

«Немішаївський заклад дошкільної освіти «Центр розвитку дитини «Дзвіночок» відновив роботу після завершення капітального ремонту приміщень та укриття», – ідеться в повідомленні.

У КОВА нагадали, що будівля закладу була значно пошкоджена ударною хвилею внаслідок російського ракетного удару в березні 2022 року.

Зазначається, що протягом 2022-2025 років здійснювались роботи з відновлення «Центру розвитку дитини «Дзвіночок», зокрема відремонтували музично-спортивну залу, фасад та дах, встановили двері, відремонтували систему опалення, електропостачання, відновили стелю, стіни в групових кімнатах та приміщеннях загального користування, придбали меблі для облаштування приміщень групових кімнат.

За даними КОВА, роботи проводилися коштом місцевого бюджету й за участю Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS).

Читайте також: На Київщині за три роки відбудували 70% пошкоджених росіянами обʼєктів – Кулеба

Раніше повідомлялося, що у дитсадку також відновили укриття, зокрема воно дозволяє розмістити не лише вихованців закладу, але й частково учнів Немішаївського ліцею № 1, який розміщений неподалік.

«2 квітня «Центр розвитку дитини «Дзвіночок» знову прийняв 63 дітей та колектив», – зауважили в КОВА.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці Київської області відкрили відновлений після російських ударів дитячий садок «Піноккіо», розрахований на 80 вихованців.

Фото: Київська ОВА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.